Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 4 (2025)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 4 (2025) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item «Зелені» технології як індикатор стійкості, сталого розвитку, зростання інноваційного потенціалу малих (середніх) підприємств(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Розгон, О. В.; Олюха, В. Г.Вступ. Через ризики глобального потепління важливим є сталий розвиток малих (середніх) підприємств (МСП), робота яких зосереджена на стійкості, впровадженні «зелених» технологій та зменшенні впливу діяльності на стан довкілля. Проблематика. Потреби охорони навколишнього середовища передбачають вимоги до розробки, впровадження «зелених» технологій із потенціалом значного покращення у діяльності МСП як учасника екокластеру. Мета. Виявити рівень поточного стану обізнаності МСП як учасника екокластеру щодо можливостей, переваг та бар’єрів для впровадження «зелених» технологій. Матеріали й методи. Використано комплекс загальнонаукових та спеціальнихметодів. Матеріалами для дослідження слугували публікації вітчизняних та зарубіжних учених, норми чинного законодавства України та ЄС. Результати. Компаративістський аналіз доктрини і практики України та ЄС дав можливість виявити основні МСП, за якими доцільно продовжувати зелену трансформацію регулювання МСП відповідно до стандартів, установлених у світовій спільноті, чинники, які зумовлюють виявити рівень поточного стану обізнаності МСП щодо можливостей, переваг, а також бар’єрів, які перешкоджають впровадженню «зелених» технологій у діяльності МСП. Досліджено екокластери як драйвер інноваційних можливостей для МСП та встановлено необхідні маркери стимулів для МСП як учасників екокластерів щодо сприяння впровадженню «зелених» технологій у контексті сталого розвитку та їхньої екологічної поведінки. Висновки. Впровадження концепції «зелених технології» як результату стійких інновацій для МСП у праві України потребує вдосконалення. Доцільність упровадження сформованих пропозицій обґрунтовується їхньою здатністю вирішити існуючі екологічні проблеми для зменшення впливу на навколишнє природне середовище та адаптацію до зміни клімату.Item Тенденції в управлінні багатонаціональними командами віддаленої технічної підтримки кінцевих користувачів у глобальному ІТ-підприємстві: впровадження практик ITSM та ITIL(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Кисса, О. В.; Краєвська, А. С.Вступ. Управління багатонаціональними командами віддаленої технічної підтримки користувачів є досить складним викликом для глобальних ІТ підприємств. Для ефективної взаємодії таких команд через платформи ServiceNow, Jira, MS Teams необхідні сучасні підходи до адміністрування та надання послуг. Проблематика. Традиційні стратегії управління часто не враховують складність крос-культурної віддаленої підтримки, що погіршує обслуговування, комунікацію та ефективність роботи команди. Ситуація ускладняється при координації багаторівневої підтримки у різних часових поясах. Мета. Вивчення сучасних тенденцій в еволюції віддаленої технічної підтримки та пошук ефективних способів управління глобальними командами підтримки за допомогою використання фреймворку ITIL 4 і практик культурного інтелекту. Матеріали й методи. Проаналізовано практики впровадження ITIL 4, стратегії культурної інтеграції та підходи до професійного розвитку в багатонаціональних командах технічної підтримки, зосереджуючись на програмах професійного розвитку, безпекових протоколах і управлінні інцидентами. Результати. Показано значне підвищення якості надання послуг завдяки поєднанню принципів ITIL 4 та тренінгів з культурного інтелекту. Організації, що впроваджують систематичний професійний розвиток, зокрема підвищення технічної кваліфікації та культурної обізнаності, досягають кращих результатів у вирішенні інцидентів і командній співпраці. Адаптовані до регіональних особливостей стандарти безпеки підвищують їх дотримання без втрати операційної ефективності. Висновки. Ефективне управління глобальними віддаленими командами підтримки потребує інтеграції ITIL 4 із розвитком культурного інтелекту. Ключовими чинниками успіху є професійний розвиток технічних і культурних компетенцій, безпекові протоколи з урахуванням культурних особливостей та адаптовані процедури управління інцидентами. Подальший розвиток ймовірно зосередиться на інтеграції штучного інтелекту в навчальні процеси та вдосконаленні культурної аналітики.Item Удосконалення інституціонального середовища розвитку кластерів та індустріальних парків для підвищення резильєнтності підприємницького сектору України(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Підоричева, І. Ю.; Ляшенко, В. І.; Ліщук, О. В.Вступ. Деструктивний вплив війни на підприємницький сектор економіки України актуалізує пошук дієвих інструментів підвищення його резильєнтості, серед яких чільне місце посідають кластери та індустріальні парки. Проблематика. Результативність кластерів та індустріальних парків залежить, зокрема, й від якості інституційного середовища. В Україні кластеризація економіки законодавчо неврегульована та не підтримується державною політикою. Потребує удосконалення й базовий закон про індустріальні парки для уникнення різночитань та конкретизації державного стимулювання їхньої діяльності. Мета. Розробити пропозиції щодо удосконалення інституціонального середовища розвитку кластерів й індустріальних парків для підвищення резильєнтності підприємницького сектору економіки України у воєнний та повоєнний періоди. Матеріали й методи. Дослідження базується на положеннях інституціональної теорії, загальнонаукових методах — діалектики, логічного узагальнення, систематизації та порівняльного аналізу; використано напрацювання українських і зарубіжних учених з проблем інституціоналізації розвитку кластерів та індустріальних парків. Результати. Розроблено комплекс пропозицій щодо запровадження інституціональних механізмів кластеризації української економіки шляхом аргументування доцільності розроблення та визначення основних положень базового Закону України «Про розвиток і підтримку кластерів в Україні»; обґрунтувано необхідність ініціювання, структурування та організаційних засад реалізації національної кластерної програми; запропоновано зміни до базового закону про індустріальні парки. Визначено роль та місце кластерів у розширенні можливості зайнятості, поверненні українських мігрантів та реінтеграції ветеранів війни в суспільство й на ринок праці. Висновки. Практична реалізація наведених пропозицій дозволить підвищити якість інституціонального середовища розвитку кластерів та індустріальних парків, збільшити їхній внесок у відновлення й забезпечення резильєнтності економіки України.