Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 4 (2025)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2094

Browse

Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 4 (2025) by Subject "SOCIAL SCIENCES"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Досвід використання електронних реєстрів для дослідження демографічних процесів в Україні
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Пугачова, М. В.; Гладун, О. М.
    Вступ. За наявності системи електронних реєстрів доступ до узагальненої інформації про мешканців країни значно полегшується, що сприятиме відповідним розрахункам чисельності, статево-вікового складу, смертності, народжуваності, очікуваної тривалості життя тощо та підвищить їхню точність і якість. Особливо актуальними такі розрахунки стають під час та після закінчення війни. Проблематика. В Україні розпочато створення системи публічних електронних реєстрів, але ще не запроваджено усі необхідні ресурси, а наявні не мають відповідної структури та не наповнені інформацією, через відсутність певних ідентифікаторів ускладнена можливість зв’язування інформації з реєстрів. Мета. Узагальнення досвіду створення електронних реєстрів в Україні для дослідження демографічних процесів та формулювання пропозицій щодо запровадження нових реєстрів і певних ідентифікаторів. Матеріали й методи. Застосовано системний аналіз, наукове узагальнення та порівняльний аналіз, методи дослідження складних систем. Результати. Дослідження наявних в Україні певних електронних інформаційних ресурсів дало змогу визначити перелік електронних реєстрів, що можуть бути використані для проведення демографічного аналізу, запропонувати для удосконалення майбутньої системи електронних реєстрів запровадження нових ресурсів і певної системи ідентифікаційних ключів у цій системі, а також створення реєстрів для статистичних цілей. Висновки. Для створення повноцінної системи публічних електронних реєстрів необхідно провести інвентаризацію та здійснити необхідну модифікацію певного ряду наявних електронних ресурсів і створити нові у визначених сферах функціонування держави, актуалізувати інформацію в реєстрах і базах даних, запровадити необхідні ідентифікаційні ключі для об’єднання інформації з різних реєстрів. Більшість наявних реєстрiв потребують осучаснення та подальшого удосконалення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Соціальна стійкість vs вразливість: новативна методика ідентифікації точок біфуркації
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Мульска, О. П.; Васильців, Т. Г.; Лупак, Р. Л.; Бараняк, І. Є.; Левицька, О. О.; Пикус, І. О.
    Вступ. Системні дестабілізуючі впливи на розвиток соціально-економічних відносин ускладнюють імплементацію механізмів політики забезпечення соціальної стійкості територій. Проблематика. Макроекономічні шоки в умовах сьогодення призводять до посилення соціальної вразливості населення, екзистенційним механізмом мінімізації наслідків яких є забезпечення соціальної резильєнтності території як передумови підвищення якості життя, зниження соціальної нерівності й напруги та зростання рівня задоволеності інтересів громадян. Мета. Ідентифікація точок біфуркації у соціальній системі «стійкість-вразливість» (зон вразливості (небезпеки), запасу міцності та соціальної резильєнтності) в умовах трансформаційних змін (на прикладі областей Карпатського регіону). Матеріали й методи. Розрахунок емпіричного показника точок біфуркації соціальної стійкості території виконано на основі підходу динамічної рівноваги, побудову векторів порогових значень – відповідно до нормального, логнормального, експоненціального розподілу вихідних даних на основі методу екстремумів. Результати. Визначено порогові значення кожного індикатора усіх компонент соціальної резильєнтності за двома векторами — граничним та оптимальним. Встановлено, що верхньою граничною межею рівня зайнятості населення у віці 15—70 років є 69,0 %, а нижнім оптимальним порогом — 63,7 % (в Україні у 2021 р. рівень зайнятості склав 55,7 %). Емпіричні показники порогів індикаторів компоненти «Демографічна безпека» демонструють критичні демотенденції (кількість дітей, у розрахунку на 1 тис. населення, у 2021 р. у Львівській області становила 170,1 осіб, що на 48,2 особи менше, ніж нижній оптимальний поріг). Висновки. Встановлені точки біфуркацій соціальної стійкості території дозволили констатувати, що існує необхідність побудови сучасної моделі розвитку соціальної сфери на засадах цифровізації, рівного доступу до соціальних послуг та благ, високого рівня соціального захисту, безперешкодної участі усіх членів суспільства у життєдіяльності громад.