Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/713

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences"

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналітичне забезпечення сфери поводження з відходами: огляд зарубіжних наукових публікацій
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Славута, Олена Іванівна; Соболєва, Ганна Григорівна; Островський, Ігор Анатолійович
    У статті досліджено стан аналітичного забезпечення сфери поводження з відходами, яка є ключовою соціально-екологічною проблемою як на національному, так і на міжнародному рівні. У світі щорічно утворюється 2,01 млрд т твердих побутових відходів, що в розрахунку на одну людину в середньому становить 0,74 кг. До 2050 р. очікується зростання глобальних відходів до 3,4 млрд т, що понад удвічі перевищить зростання населення за той самий період. В умовах збройних конфліктів, які поширюються в світі, питання ефективного поводження з відходами загострилось, оскільки збільшились загрози для санітарно-епідеміологічної безпеки населення і збереження довкілля. Акцент зроблено на особливостях функціонування сфери поводження з відходами, що характеризуються різноманіттям складу, способів утворення і поводження з ними в практиці окремих країн, зміною якісного складу відходів відповідно до розвитку технологій промислового виробництва. Теоретичні підходи до ефективності сфери поводження з відходами розглядаються через призму використання сучасного аналітичного інструментарію. Проаналізовано напрями наукових досліджень у контексті розробки контрольних показників для порівняння систем управління твердими відходами на рівні міста. Теоретичне підґрунтя дослідження підкріплене аналізом наукових публікацій зарубіжних учених. Здійснено порівняння індикативних показників Цілі сталого розвитку 12 «Відповідальне споживання та виробництво» сталого розвитку у сфері поводження з відходами на прикладі даних України та Польщі. Особливо увага приділена систематизації наукових публікацій щодо розробки індикаторів за окремими напрямами удосконалення сфери поводження з відходами. Встановлено, що в наукових публікаціях запропоновані показники відповідають критеріям об’єктивності, єдності методології, простоті і зрозумілості. Але наявні проблеми з системою збору даних, що не дозволяє досягти порівнюваності і своєчасності повною мірою. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців, аналітиків і фахівців з управління у сфері поводження з відходами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіонів окремих країн ЄС та України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Губарєва, Ірина Олегівна; Аведян, Людмила Йосипівна; Литвиненко, Андрій Володимирович
    Метою статті є оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіонів країн ЄС та України. Для аналізу та порівняння рівня соціально-економічного розвитку регіонів країн ЄС та України було відібрано шість країн – членів ЄС (Іспанія, Італія, Німеччина, Польща, Франція, Швеція), які є близькими до України за площею території, чисельністю населення та кількістю адміністративно-територіальних одиниць. Розподіл досліджуваних країн ЄС та України за показниками ВВП на одну особу та рівнем безробіття показав, що Україна у довоєнний період суттєво поступалася за цими показниками досліджуваним країнам ЄС. Показниками оцінки соціально-економічного розвитку регіонів країни використано відносні значення показників валового регіонального продукту (ВРП) на одну особу та рівня безробіття до відповідного середнього значення по країні. Сформовано матриці позиціонування регіонів країн ЄС та України в площині координат «Економічний розвиток – Соціальна проблемність». Матриці складаються з 9 квадрантів, що характеризують стан соціально-економічного розвитку регіонів країни. Проведений аналіз показав, що переважна кількість регіонів досліджуваних країни ЄС (80 із 130, або 61,54 %) розмістилися у перших чотирьох квадрантах, які характеризуються високим та середнім рівнями економічного розвитку й низьким та середнім соціальної проблемності. Здійснено порівняння характеристик рівнів соціально-економічного розвитку регіонів досліджуваних країн ЄС та України у 2021 р. Визначено, що структура рівнів соціально-економічного розвитку регіонів України значно відрізняється від структури регіонів досліджуваних країн ЄС. Більшість регіонів України – 62,0 %, на відміну від (38,5 %) регіонів досліджуваних країн ЄС, розмістилися у 5–9 квадрантах, що вказує на їх переважно низький рівень економічного розвитку та високий рівень соціальної проблемності. Отримані результати підтверджують необхідність удосконалення підходів до регіональної політики в Україні у повоєнний період, зокрема гармонізації з європейськими практиками.
  • Thumbnail Image
    Item
    Прогнозування зміни ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Іляш, Ольга Ігорівна; Шевчук, Олена Анатоліївна; Рощина, Надія Василівна; Лазаренко, Ірина Сергіївна; Колішенко, Руслан Олександрович
    Метою статті є розроблення науково обґрунтованих підходів до прогнозування змін ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів впливу. Стаття присвячена дослідженню прогнозування зміни ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України в умовах повномасштабної війни, розпочатої у 2022 році. Проведено оцінку впливу воєнних дій та міграційних процесів на ключові складові ресурсного потенціалу – працю, капітал, інновації та підприємництво, з акцентом на їхню взаємодію та роль у формуванні економічного зростання. Встановлено, що руйнування інфраструктури, окупація територій, втрата промислового потенціалу, масована міграція, послаблення інноваційної активності суттєво підривають соціально-економічний розвиток та унеможливлюють економічний прорив. Водночас підкреслено потенціал повоєнної відбудови за умови технологічної модернізації, ефективного використання ресурсів і створення сприятливого інституційного середовища. Обґрунтовано потребу у комплексній політиці, яка включає стимулювання повернення мігрантів, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, підвищення інноваційної активності через реформування наукової сфери та підтримку малого й середнього бізнесу як основи економічної мобільності. Запропоновано рекомендації щодо формування стратегій повоєнного відновлення України, спрямованої на подолання сучасних викликів і забезпечення переходу до моделі сталого розвитку з високою доданою вартістю.