Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/713

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Labour market research"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Прогнозування зміни ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Іляш, Ольга Ігорівна; Шевчук, Олена Анатоліївна; Рощина, Надія Василівна; Лазаренко, Ірина Сергіївна; Колішенко, Руслан Олександрович
    Метою статті є розроблення науково обґрунтованих підходів до прогнозування змін ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів впливу. Стаття присвячена дослідженню прогнозування зміни ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України в умовах повномасштабної війни, розпочатої у 2022 році. Проведено оцінку впливу воєнних дій та міграційних процесів на ключові складові ресурсного потенціалу – працю, капітал, інновації та підприємництво, з акцентом на їхню взаємодію та роль у формуванні економічного зростання. Встановлено, що руйнування інфраструктури, окупація територій, втрата промислового потенціалу, масована міграція, послаблення інноваційної активності суттєво підривають соціально-економічний розвиток та унеможливлюють економічний прорив. Водночас підкреслено потенціал повоєнної відбудови за умови технологічної модернізації, ефективного використання ресурсів і створення сприятливого інституційного середовища. Обґрунтовано потребу у комплексній політиці, яка включає стимулювання повернення мігрантів, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, підвищення інноваційної активності через реформування наукової сфери та підтримку малого й середнього бізнесу як основи економічної мобільності. Запропоновано рекомендації щодо формування стратегій повоєнного відновлення України, спрямованої на подолання сучасних викликів і забезпечення переходу до моделі сталого розвитку з високою доданою вартістю.
  • Thumbnail Image
    Item
    Теоретико-методичні засади формування якості людського капіталу в умовах цифровізації
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Журавльова, Ірина Вікторівна
    Метою статті є обґрунтування і розвиток теоретико-методичного забезпечення якості людського капіталу (ЛК) в умовах цифрової трансформації. У статті розкрито теоретичні засади формування поняття «якість людського капіталу» на основі аналізу його родових категорій – «людський капітал» і «якість». Узагальнення наукових джерел дозволило визначити ЛК як сукупність знань, навичок, досвіду, цифрових та м’яких компетентностей, що створюють економічну цінність для підприємства, суспільства та економіки в цілому. Показано еволюцію концепції ЛК: від класичних підходів А. Сміта, Г. Беккера, Т. Шульца до сучасного розуміння, що враховує цифрові компетентності (робота з великими даними, штучним інтелектом, блокчейном), адаптивність, інноваційність та етичність. Поняття якості розглянуто через призму економічної ефективності, адаптивності, відповідності стандартам і здатності до інновацій. Зміст якості ЛК охарактеризовано через такі детермінанти, як ступінь відповідності знань, навичок і мотивації працівників вимогам цифрової економіки, ринку праці, організаційним цілям і технологічним викликам, через наявність таких ознак, як адаптивність до технологічних змін, інноваційний потенціал, етичність і здатність до захисту даних. У роботі систематизовано основні теоретичні підходи: інвестиційний, ресурсний, системний, компетентнісний, інноваційний, а також узагальнено концепції адаптивної та етичної якості. Показано, що сучасні вимоги до якості ЛК формуються під впливом цифровізації, що вимагає розвитку аналітичних навичок, кіберграмотності та здатності до швидкої перекваліфікації. Також проаналізовано актуальні методичні інструменти оцінки якості ЛК, зокрема сертифікації (CFA, CISSP), KPI, ROI, аналіз цифрових кейсів. Особливу увагу приділено міжнародним практикам розвитку ЛК (на прикладі Klarna, Revolut, N26, Monobank), що демонструють ефективність інтеграції цифрових навичок у HR-стратегії. Визначено зв’язок якості ЛК з концепцією інтелектуального капіталу та економічної архітектоніки. Зроблено висновок про необхідність комплексного, міждисциплінарного, етично орієнтованого підходу до розвитку ЛК як ключового чинника конкурентоспроможності та інноваційного розвитку в умовах цифрової трансформації економіки.