Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 2
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Economics::Econometrics"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item The Mathematical Modeling of Exchange Rate Dynamics as a Basis for the State Regulatory Policy(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Malyarets, Lyudmyla M.; Voronin, Anatolii V.; Lebedeva, Irina L.; Lebedev, Stepan S.Успішність державного регулювання валютного ринку, від якого залежить стабілізація економіки країни, підтримка конкурентоспроможності експорту, контроль інфляції тощо, визначається тим, яку модель покладено в основу прийняття управлінських рішень. У роботі запропоновано два підходи до розв’язання задачі оптимального регулювання курсу валют. Один із підходів базується на використанні рівномірночастотного критерію якості управління, а інший – на застосуванні інтегрального квадратичного критерію якості управління процесом балансування між попитом та пропозицією на валютному ринку. Мета роботи полягала в побудові математичної моделі, яка б дозволяла визначати оптимальні параметри валютного ринку і умови, за яких відхилення реального валютного курсу від необхідного фіксованого курсу було б мінімальним. У межах запропонованої в роботі математичної моделі вважається, що всі процеси, які розглядаються, є неперервними у часі. Це дозволяє застосовувати для побудови моделі елементи інтегрального та диференціального числення. Отримана математична модель являє собою систему диференціальних рівнянь і містить два типи критеріїв якості, які на основі аналізу можливих коливань валютного курсу дозволяють вибрати способи його регулювання. Однак ці критерії мають різну спрямованість. Так, застосування рівномірночастотного критерію спрямовано на зниження коливності курсових відхилень від необхідного значення за найгіршого впливу сезонних коливань валютного попиту. Тоді як реалізація регулювання курсу за допомогою інтегрального квадратичного критерію якості керування дозволяє оптимізувати витрати на стабілізацію курсу на тривалі часові інтервали. Отримані результати дозволяють використовувати запропоновану математичну модель для обґрунтування вибору шляхів оптимізації регуляторної політики держави на валютному ринку.Item Обґрунтування моделі управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Іванченков, В’ячеслав СергійовичЗа сучасних умов соціально-економічної трансформації, цифровізації та поглиблення екологічних ризиків зростає потреба в ефективному управлінні адаптивністю галузей національної економіки. Наявні виклики сталого розвитку вимагають нових підходів до управління, орієнтованих на довгострокову стійкість і конкурентоспроможність. Відсутність інтегрованих моделей, що враховують екологічні, соціальні, енергетичні та цифрові аспекти, зумовлює фрагментарність управлінських рішень, що підсилює актуальність комплексного дослідження механізмів адаптації галузей до викликів сталого розвитку. Актуальність дослідження та наявність невирішених раніше частин загальної проблеми обумовлюють мету дослідження, а саме аналіз, систематизацію та узагальнення наявного теоретико-методичного забезпечення щодо адаптивного управління та розробку моделі управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку, що ґрунтується на системному, інтегративному та проактивному підходах та враховує структурні трансформації економіки. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс наукових методів, що забезпечили системне та багатовимірне вивчення адаптивності галузей національної економіки в умовах викликів сталого розвитку, зокрема: системний аналіз для виявлення взаємозв’язків між економічними, соціальними та екологічними чинниками галузевого розвитку; порівняльний та структурний аналіз для оцінки валової доданої вартості та міжгалузевих диспропорцій; методи індукції та дедукції для обґрунтування теоретико-методичної моделі управління адаптивністю; графічний метод для візуалізації структурних характеристик економіки, динаміки показників та елементів моделі управління. Комплексне застосування зазначених методів дозволило обґрунтувати результати дослідження, зокрема: на основі комплексного аналізу валової доданої вартості в міжгалузевому розрізі виявлено збереження структурних дисбалансів у національній економіці, які знижують адаптивний потенціал окремих секторів до зовнішніх шоків; обґрунтовано модель управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку, яка ґрунтується на принципах системності, інтегрованості, гнучкості, прозорості, підзвітності та інклюзивності, передбачає інтеграцію стратегічних, тактичних та операційних рівнів управління, включає аналітико-діагностичний, прогностично-сценарний, стратегічно-нормативний, інституційно-організаційний, інструментальний та оціночно-регуляторний компоненти. Реалізація запропонованої моделі дозволить підвищити адаптивний потенціал галузей економіки, забезпечити збалансований розвиток міжгалузевих зв’язків, інвестиційну привабливість, посилити інституційну спроможність управлінської системи та досягнути стратегічних орієнтирів сталого розвитку на макро- та мезорівнях.Item Оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіонів окремих країн ЄС та України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Губарєва, Ірина Олегівна; Аведян, Людмила Йосипівна; Литвиненко, Андрій ВолодимировичМетою статті є оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіонів країн ЄС та України. Для аналізу та порівняння рівня соціально-економічного розвитку регіонів країн ЄС та України було відібрано шість країн – членів ЄС (Іспанія, Італія, Німеччина, Польща, Франція, Швеція), які є близькими до України за площею території, чисельністю населення та кількістю адміністративно-територіальних одиниць. Розподіл досліджуваних країн ЄС та України за показниками ВВП на одну особу та рівнем безробіття показав, що Україна у довоєнний період суттєво поступалася за цими показниками досліджуваним країнам ЄС. Показниками оцінки соціально-економічного розвитку регіонів країни використано відносні значення показників валового регіонального продукту (ВРП) на одну особу та рівня безробіття до відповідного середнього значення по країні. Сформовано матриці позиціонування регіонів країн ЄС та України в площині координат «Економічний розвиток – Соціальна проблемність». Матриці складаються з 9 квадрантів, що характеризують стан соціально-економічного розвитку регіонів країни. Проведений аналіз показав, що переважна кількість регіонів досліджуваних країни ЄС (80 із 130, або 61,54 %) розмістилися у перших чотирьох квадрантах, які характеризуються високим та середнім рівнями економічного розвитку й низьким та середнім соціальної проблемності. Здійснено порівняння характеристик рівнів соціально-економічного розвитку регіонів досліджуваних країн ЄС та України у 2021 р. Визначено, що структура рівнів соціально-економічного розвитку регіонів України значно відрізняється від структури регіонів досліджуваних країн ЄС. Більшість регіонів України – 62,0 %, на відміну від (38,5 %) регіонів досліджуваних країн ЄС, розмістилися у 5–9 квадрантах, що вказує на їх переважно низький рівень економічного розвитку та високий рівень соціальної проблемності. Отримані результати підтверджують необхідність удосконалення підходів до регіональної політики в Україні у повоєнний період, зокрема гармонізації з європейськими практиками.Item Прогнозування зміни ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Іляш, Ольга Ігорівна; Шевчук, Олена Анатоліївна; Рощина, Надія Василівна; Лазаренко, Ірина Сергіївна; Колішенко, Руслан ОлександровичМетою статті є розроблення науково обґрунтованих підходів до прогнозування змін ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів впливу. Стаття присвячена дослідженню прогнозування зміни ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України в умовах повномасштабної війни, розпочатої у 2022 році. Проведено оцінку впливу воєнних дій та міграційних процесів на ключові складові ресурсного потенціалу – працю, капітал, інновації та підприємництво, з акцентом на їхню взаємодію та роль у формуванні економічного зростання. Встановлено, що руйнування інфраструктури, окупація територій, втрата промислового потенціалу, масована міграція, послаблення інноваційної активності суттєво підривають соціально-економічний розвиток та унеможливлюють економічний прорив. Водночас підкреслено потенціал повоєнної відбудови за умови технологічної модернізації, ефективного використання ресурсів і створення сприятливого інституційного середовища. Обґрунтовано потребу у комплексній політиці, яка включає стимулювання повернення мігрантів, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, підвищення інноваційної активності через реформування наукової сфери та підтримку малого й середнього бізнесу як основи економічної мобільності. Запропоновано рекомендації щодо формування стратегій повоєнного відновлення України, спрямованої на подолання сучасних викликів і забезпечення переходу до моделі сталого розвитку з високою доданою вартістю.