Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 2
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 2 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item The Mathematical Modeling of Exchange Rate Dynamics as a Basis for the State Regulatory Policy(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Malyarets, Lyudmyla M.; Voronin, Anatolii V.; Lebedeva, Irina L.; Lebedev, Stepan S.Успішність державного регулювання валютного ринку, від якого залежить стабілізація економіки країни, підтримка конкурентоспроможності експорту, контроль інфляції тощо, визначається тим, яку модель покладено в основу прийняття управлінських рішень. У роботі запропоновано два підходи до розв’язання задачі оптимального регулювання курсу валют. Один із підходів базується на використанні рівномірночастотного критерію якості управління, а інший – на застосуванні інтегрального квадратичного критерію якості управління процесом балансування між попитом та пропозицією на валютному ринку. Мета роботи полягала в побудові математичної моделі, яка б дозволяла визначати оптимальні параметри валютного ринку і умови, за яких відхилення реального валютного курсу від необхідного фіксованого курсу було б мінімальним. У межах запропонованої в роботі математичної моделі вважається, що всі процеси, які розглядаються, є неперервними у часі. Це дозволяє застосовувати для побудови моделі елементи інтегрального та диференціального числення. Отримана математична модель являє собою систему диференціальних рівнянь і містить два типи критеріїв якості, які на основі аналізу можливих коливань валютного курсу дозволяють вибрати способи його регулювання. Однак ці критерії мають різну спрямованість. Так, застосування рівномірночастотного критерію спрямовано на зниження коливності курсових відхилень від необхідного значення за найгіршого впливу сезонних коливань валютного попиту. Тоді як реалізація регулювання курсу за допомогою інтегрального квадратичного критерію якості керування дозволяє оптимізувати витрати на стабілізацію курсу на тривалі часові інтервали. Отримані результати дозволяють використовувати запропоновану математичну модель для обґрунтування вибору шляхів оптимізації регуляторної політики держави на валютному ринку.Item Нелінійні коливання на ринку криптовалют: сучасні підходи до аналізу та прогнозування(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кочорба, Валерія ЮріївнаСтаття присвячена комплексному дослідженню сучасних методів аналізу та прогнозування динаміки ринку криптовалют. Автор розглядає еволюцію криптовалютного ринку від нішевої технологічної інновації до значущого сегмента глобальної фінансової системи, що характеризується високою волатильністю та чутливістю до широкого спектра зовнішніх факторів. Дослідження базується на аналізі історичних даних провідних криптовалют за період 2015–2025 рр. та систематизації наукових публікацій останніх років. Проведено аналіз історичної динаміки цін провідних криптовалют (Bitcoin, Ethereum, Litecoin) за період 2015–2025 рр., який підтвердив експоненційне зростання ринку з надзвичайно високою волатильністю та циклічними коливаннями. Особливу увагу приділено виявленню циклічних патернів та факторів, що визначають цінову динаміку. Проведено SWOT-аналіз ринку, що дозволив систематизувати внутрішні сильні та слабкі сторони, а також зовнішні можливості та загрози. Основний акцент зроблено на порівняльному аналізі моделей прогнозування від класичних статистичних методів до сучасних підходів машинного та глибокого навчання. Автор демонструє еволюцію від простих лінійних моделей до складних нейронних мереж, що краще враховують нелінійний характер ринку. Систематизовано основні класи моделей прогнозування: від класичних статистичних підходів (ARIMA, GARCH) до сучасних методів машинного та глибокого навчання (LSTM, GRU, Transformers). Дослідження виявляє, що моделі глибокого навчання демонструють вищу точність на коротко- та середньострокових горизонтах прогнозування, проте довгострокове прогнозування залишається складним завданням через вплив фундаментальних факторів. Робота має практичне значення для інвесторів, трейдерів та аналітиків, надаючи структуровану інформацію про особливості функціонування ринку та інструментарій для його аналізу.Item Організація державного фінансового контролю у сфері закупівель(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Сорока, Ростислав СтепановичУ статті розглянуто комплексну проблематику організації державного фінансового контролю у сфері публічних закупівель в Україні, що в умовах сучасних соціально-економічних викликів набуває особливої актуальності. Метою дослідження є теоретичне осмислення організації державного фінансового контролю у сфері публічних закупівель в Україні з урахуванням сучасних викликів і законодавчих новацій. У статті проаналізовано інституційну структуру органів державного фінансового контролю, де ключову роль відведено Державній аудиторській службі України. Здійснено детальний огляд елементів державного фінансового контролю, що включають законодавче регулювання, інституційні органи, різновиди контролю, ефективні інструменти запобігання порушенням та види відповідальності. Показано відмінності між окремими видами контролю: моніторингом процедур закупівель, перевіркою закупівель, інспектуванням і державним фінансовим аудитом. Особливу увагу автор приділяє моніторингу процедур закупівель як найбільш превентивному виду контролю, що дозволяє дистанційно виявляти та запобігати порушенням до моменту звітування замовника. У роботі висвітлено підстави для проведення моніторингу закупівель. Окремо підкреслюється роль громадського контролю та електронного механізму оскарження порушень через Антимонопольний комітет України. Визначено, що впровадження прозорих механізмів моніторингу та розширення автоматичних індикаторів ризику є запорукою підвищення ефективності державного фінансового контролю. Сформульовано рекомендації щодо розширення сфери застосування моніторингу на всі види закупівель, а також посилення кадрового потенціалу контролюючих органів. Підкреслюється, що запровадження дієвих механізмів контролю та забезпечення невідворотності відповідальності за порушення є основою довіри до державних інститутів та стимулом для дотримання законодавства замовниками. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є оцінка ефективності заходів контролю та удосконалення автоматизованих механізмів ідентифікації порушень у публічних закупівлях.Item Пріоритети бюджетно-податкової політики в забезпеченні повоєнного відновлення економіки України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Мороз, Павло АндрійовичМетою статті є теоретичне обґрунтування вибору пріоритетів, зокрема із визначенням дієвих механізмів та інструментів реалізації бюджетно-податкової політики для забезпечення прискореного повоєнного відновлення України та встановлення макрофінансової стабільності в країні. У статті узагальнено законодавчі зміни у бюджетно-податковій сфері в Україні щодо сплати єдиного податку та військового збору для фізичних осіб – підприємців (ФОП); проаналізовано динаміку кількості відкритих і закритих ФОПів за 2021–2024 роки; доведено негативний вплив податкових новацій на ділові очікування вітчизняних суб’єктів господарювання через зростання податкового навантаження. На основі аналізу складу та структури доходів Зведеного бюджету України було визначено чинники впливу на динаміку бюджетоутворюючих доходів у період воєнного стану; виявлено тенденцію до скорочення частки податкових надходжень через низьку ефективність чинних фіскальних механізмів, починаючи від регулювання ставок податків та зборів до заходів щодо їх адміністрування. Наголошено на відсутності належних умов ведення підприємницької діяльності в Україні та ефективних бюджетно-податкових механізмів стимулювання ділової активності та залучення інвестицій у розвиток вітчизняного бізнесу. Досліджено структуру державного та гарантованого державою боргу України за 2021–2024 роки як складової бюджетно-податкової політики держави. Наголошено на значному зростанні питомої ваги зовнішнього боргу в період збройної агресії. Передбачено, що в повоєнний період вітчизняний уряд зіштовхнеться із проблематикою обслуговування державного боргу. Розкрито взаємозв’язок бюджетно-податкової та монетарної політики держави при визначенні джерел фінансування дефіциту бюджету у контексті їх впливу на інфляційні процеси в країні. Наголошено на відсутності належної їх координації, що не сприяє активізації ділової активності в Україні, та забезпеченні відновлення економіки. Обґрунтовано пропозиції щодо вибору інструментів і механізмів реалізації бюджетно-податкової політики повоєнного відновлення України. Наголошено, що впровадження ініціатив щодо підвищення податкового тиску на платників доцільно відкласти до мирного часу. В умовах воєнного стану макрофінансову стабільність слід забезпечувати за допомогою бюджетного маневрування та переорієнтації витрат бюджету на пріоритетні потреби – обороноздатність держави та соціальний захист населення. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є обґрунтування вибору бюджетних, податкових і боргових інструментів реалізації бюджетно-податкової політики повоєнного відновлення задля досягнення синергетичного ефекту щодо їх застосування.Item Інституційні засади формування і реалізації податкової політики України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Канєва, Тетяна Володимирівна; Тесля, Руслан ДмитровичУ статті виділено та систематизовано інституційні засади формування та реалізації податкової політики в Україні. Окреслено передумови кодифікації вітчизняного фіскального законодавства. Акцентовано увагу на багатомірності і комплексності податкової політики, завдяки чому забезпечується її гнучкість та адаптивність. У хронологічному порядку розглянуто основні віхи становлення податкової системи в Україні. Детерміновано часові межі етапів реалізації стимулюючої та компенсаторної податкової політики в Україні, враховуючи специфіку етапів макрофінансового циклу та дію зовнішніх екстерналій. Продемонстровано множинну взаємозалежність між рівнем податкового навантаження, структурою податкової системи та динамікою господарської активності. Визначено доцільність пошуку екстраординарних джерел податкових надходжень бюджету за умов реалізації компенсаторної політики. Проаналізовано досвід впровадження нових податкових інструментів, зокрема військового та додаткового імпортного збору, а також акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Здійснено компаративний аналіз застосування прогресивного та пропорційного оподаткування доходів фізичних осіб, враховуючи вітчизняні реалії. Розглянуто фіскальні аспекти євроінтеграції України, зокрема в контексті зближення підходів до здійснення акцизного оподаткування. Наголошено на необхідності удосконалення системи адміністрування місцевих податків (єдиного податку та податку на майно) з огляду на необхідність зміцнення фінансової спроможності територіальних громад. Пріоритезовано протидію тіньовій економіці, боротьбу з ухиленням та уникненням сплати податків, розмиванням бази оподаткування та іншими способами одержання економічними агентами неправомірної вигоди в якості основних задач фіскального регулювання. Детерміновано особливості податкової політики в умовах глобальної пандемії COVID–19, постпандемічного відновлення та дії режиму воєнного стану.