Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 2

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/893

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2022, № 2 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography"

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    The Socioeconomic and Political Level of Development of Countries in View of Digitalization of Public Administration
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Гур’янова, Лідія Семенівна; Гавкалова, Наталія Леонідівна; Лола, Юлія Юріївна; Прокопович, Світлана Валеріївна; Михайленко, Дар’я Геннадіївна
    In the twenty-first century, the information revolution has led to the global digitalization of modern society, encompassing all countries of the world and leading to change in all spheres of human life, including economic, social and political. E-government makes the administrative process convenient, transparent, and fully accountable to the community, improving sociopolitical and democratic processes in the countries, and creating an effective information and technology platform for developing the business environment. In line with the administrative reform e-government is a strategic choice for the country, which aims to increase the competitiveness of the State and improve the well-being of its people. The article examines the influence of the level of digitalization on the level of socioeconomic and political development of countries. To test hypotheses, hierarchical agglomerative and iterative methods of cluster analysis, econometric models were used. The E-Government Development Index, Doing Business, The Global Competitiveness Index, The Social Progress Index for 114 countries for 2014–2019 were considered as the research information base. The results showed a significant positive effect of increasing the level of digitalization on the socioeconomic development and quality of political institutions of countries, which manifests itself with a different time lag. In addition, the results of an econometric analysis show that there is no difference in the intensity of the influence of the factor of digitalization in countries with different income levels. The results can be useful in the formation and adaptation of a strategy of socioeconomic development and competitiveness, in the assessment and systematic analysis of a digitalization strategy.
  • Thumbnail Image
    Item
    War in Ukraine: Analysis of the Prerequisites, Lessons of the Infighting, and Conclusions for the Future
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Шликова, Вікторія Олександрівна
    On February 24, 2022, russia launched an all-out invasion of Ukraine. This situation has radically changed the relations between the states, marked a point of no return in the relations between the once fraternal peoples, changed the vectors and priorities for the further development of Ukraine, and created new challenges in all spheres of its life. Moreover, the war in the center of Europe affected the world economy as a whole and the economy of many individual countries, as well as migration and sociopolitical processes. All this was reflected in the change in the research priorities in the world and, in particular, in Ukraine. The purpose of this study is to formulate generalized proposals on ways to counter russia’s military aggression. The article analyzes: World Military Strength Ranking 2022, losses of the russian armed forces as of 15.06.2022; changes in the number of personnel, weapons and equipment of Ukraine’s Armed Forces in 1991-2021. Also a comparative quantitative assessment of the armed forces of Ukraine and russia in 2021 was carried out, considering weaknesses and miscalculations in the formation and development of independent Ukraine that had allowed a full-scale war to take place on its territory. The military potential of the Ukrainian and Russian armies in 1991 and 2021 is compared, new types of weapons developed in Ukraine are considered. The results of Delphi analysis of the Ukrainian defense industry clusters necessary for asymmetric deterrence against an external aggression over the time horizon until 2030 are presented. The ways to provide Ukraine’s Armed Forces with the main types of weapons and military equipment are defined. The conducted research has allowed us to determine that russia, being a country with geopolitical ambitions, will always present a threat to Ukraine, so the national security of our country must be built with consideration for the military and economic strength of the aggressor country. Сonsequently Ukraine must enter into at least one military and economic alliance with other European and world countries. Moreover, Ukraine must have a strong diversified defense industry complex, which will produce its own competitive weapons and military equipment both independently and jointly with other European and world countries or under licenses from foreign manufacturers. Ukraine’s Armed Forces must have such a structure of their services and branches that would allow them to withstand threats from the russian armed forces or asymmetric types of weapons and military equipment that would make it possible to conduct the 2nd, 3rd and 6th generation war.
  • Thumbnail Image
    Item
    Наслідки війни в Україні для національного ринку праці та напрями підтримки зайнятості
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Перегудова, Тетяна Вячеславівна
    Зараз українське суспільство зіткнулося з новою проблемою збереження соціального та економічного капіталів, підтримки соціально-економічного балансу та формування стратегій подальшого повоєнного відновлення країни, що потребує оцінки стану на національному ринку праці з розробкою пропозицій щодо забезпечення зайнятості населення. Тому метою статті стало оцінювання наслідків війни в Україні щодо зниження рівня зайнятості та визначення напрямів збереження / створення робочих місць з урахуванням умов, у яких опинилася Україна внаслідок військових дій, з урахуванням принципів формування конкурентоспроможної економіки. Статтю присвячено окресленню основних загроз війни для національного ринку праці з визначенням основних напрямів підтримки зайнятості. Проаналізовано втрати трудового потенціалу, що є однією з гострих гуманітарних проблем. На основі розрахунку коефіцієнта еластичності зайнятості здійснено прогноз зниження рівня зайнятості у 2022 р. як наслідок спаду в економіці через військові дії на території України. Найбільші падіння у зайнятості можливі при падінні ВВП на 50 % та при посиленій сенситивності між падінням ВВП і зайнятістю. Тому державне регулювання ринку праці має відбуватися з урахуванням того, що під час спаду варто зменшити таку сенситивність, а при подальшому відновленні економіки після війни важливо, навпаки, посилити сенситивність між зростанням ВВП і зайнятістю для забезпечення максимального соціально-трудового залучення населення України, що є цілком можливим при масштабній відбудові країни та розвитку економіки, що супроводжуватиметься збільшенням попиту на робочу силу. Запропоновано заходи з підтримки зайнятості відповідно до умов національної економіки військового часу, що сприятиме підвищенню рівня ВВП та рівня доходів населення. Визначено роль нестандартних форм зайнятості у злагодженні негативних наслідків економічної кризи в Україні. Запропоновано використовувати такі програми захисту отримувачів заробітної плати, як «розподіл праці» (work-sharing), субсидіювання заробітної плати тощо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Транскордонне співробітництво сільських територій у контексті конвергенційно-інтеграційних процесів
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Головня, Олена Михайлівна; Потапов, Віталій Петрович
    У статті розкрито значення транскордонного співробітництва українських сільських територій у контексті конвергенційно-інтеграційних процесів в Україні в умовах європейського вектора розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Проаналізовано нормативно-правову базу й особливості такої співпраці на прикладі Закарпатської області. Запропоновано засоби підвищення ефективності співпраці з метою поглиблення і розвитку транскордонних економічних зв’язків. Сучасні європейські країни перебувають у стані постійних інтеграційних змін через глобалізацію та велику взаємозалежність, особливо в економічному сенсі. Таким чином, транскордонне співробітництво є важливою складовою процесів конвергенції, яка значною мірою формує порядок денний європейської інтеграції нашої країни. Україна має значний потенціал в аграрному секторі, співпраця з європейськими сусідами в сільській місцевості та сільськогосподарських районах заслуговує на увагу та детального вивчення. Крім того, відбувається формування якісно нової транскордонної зони з державами – членами Європейського Союзу. Тому вважається доцільним дослідити процеси взаємопроникнення та інтеграції українських прикордонних сільських територій. Останнім часом Україна поширює та реалізує ініціативи та проєкти, спрямовані на зміцнення відносин України із сусідніми країнами, зокрема з Європейським Союзом. Для сприяння такій співпраці на прикордонних територіях розпочато формування відповідної інфраструктури, що є важливим елементом для успішної реалізації запланованих проєктів. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає широкий спектр можливостей для модернізації регіональної політики, здійснення транскордонного співробітництва та розвитку сільських територій. Водночас інтеграція та конвергенція прикордонних сільських територій є запорукою зміцнення торговельних, економічних та інших відносин між країнами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Історико-теоретичні аспекти дослідження формування зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Панова, Ірина Олексіївна; Жеваго, Олександр Костянтинович
    Метою статті є висвітлення історико-теоретичних аспектів дослідження формування зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран. Зовнішня політика Ісламської республіки Іран на сучасному етапі будується на основі поєднання історично сформованих інтересів держави та ідеології ісламської революції – так званого «хомейнізму». Балансування прагматичного та революційного підходу закріплено в самій політичній системі країни та завдяки значній економічній, демографічній та військовій базі дозволяє Ірану посідати міцні позиції на міжнародній арені. Водночас першопочатковий курс на конфронтацію з низкою регіональних і глобальних акторів укупі з розвитком власної ядерної програми створює перепони для повноцінного функціонування Ірану на міжнародній арені. Геополітичне положення Ісламської Республіки є настільки ж вигідним, як досить складним. Знаходження на перехресті декількох світових регіонів і наближення до ключових енергетичних басейнів світу надає Тегерану широкі можливості для просування власного впливу та співпраці з сусідніми державами. Водночас Іран є оточеним зонами регіональної нестабільності та своїми суперниками чи конкурентами. Для протидії зовнішнім загрозам Тегеран розробив гнучку стратегію, що спирається на широке коло про-іранських недержавних організацій – так звана «Вісь спротиву» – та інструментарій асиметричних дій, які включають використання як методів жорсткої, так і м’якої сили. Наразі ступінь протистояння з регіональними супротивниками (Ізраїль та країни Перської затоки) та глобальним опонентом (США) набирає загрозливого масштабу. Однак для Ірану взагалі характерна періодична зміна циклів загострення напруження та розрядки у відносинах зі своїми супротивниками. При цьому прагматизм Тегерану має свій вияв у підтриманні відносин і діалогу зі своїми супротивниками задля досягнення певних цілей, незважаючи на конфронтаційний дискурс офіційних заяв. Окрім діяльності суто по периметру держави на Близькому Сході, Південному Кавказі, Центральній та Південній Азії, Іран у міру власних можливостей та режиму міжнародних санкцій налагоджує відносини з багатьма країнами світу, від членів Ради Безпеки ООН – РФ та КНР до країн Африки та Латинської Америки. Для просування свого дискурсу на міжнародній арені Тегеран використовує широку мережу культурно-релігійних, просвітницьких та благодійних організацій. Такий підхід дозволяє завойовувати прихильників та генерувати фінансові потоки задля регіональної діяльності ІРІ у всьому світі.