Журнал "Проблеми економіки"

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/883

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" by Subject "LAW/JURISPRUDENCE"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Зарубіжний досвід гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва і можливості його адаптації для України
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Логоша, Роман Васильович
    Метою статті є систематизація, аналіз і можливості адаптації зарубіжного досвіду гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва для України. У статті проведено комплексне дослідження зарубіжного досвіду гармонізації законодавства у сфері органічного виробництва з метою визначення оптимальних моделей і підходів, що можуть бути адаптовані в Україні. У центрі уваги – аналіз провідних правових систем регулювання органічного агровиробництва у країнах ЄС, США, Канаді, Японії, Австралії, а також дослідження ролі міжнародних організацій (IFOAM, FAO, Codex Alimentarius, Європейська Комісія) у формуванні універсальних стандартів. Окрему увагу приділено механізмам імплементації міжнародних норм у національні правові системи, ефективності інструментів контролю, сертифікації, маркування та моніторингу. Визначено чотири домінуючі моделі правового регулювання: уніфікаційну (ЄС), еквівалентну (Канада, Швейцарія), автономну (США, Японія) та добровільного визнання (Австралія, Індія). Досліджено концептуальні та інституційні особливості кожної моделі, а також їх відповідність принципам правової визначеності, пропорційності, прозорості, субсидіарності та взаємного визнання. Проаналізовано позитивні практики регуляторної політики, фінансового стимулювання та інституційної підтримки органічного сектора. Досліджено процес гармонізації законодавства в країнах ЄС, зокрема Польщі, Румунії, Хорватії, Сербії та Північній Македонії. Показано, що ефективність цього процесу значною мірою залежить від рівня політичної волі, адміністративної спроможності, координації між центральними та місцевими органами влади, а також від впровадження цифрових інструментів моніторингу та прозорих механізмів взаємодії з агровиробниками. Окрему увагу приділено моделі багаторівневого управління, яка охоплює міністерства, акредитаційні органи та незалежні сертифікаційні структури. На прикладі України розглянуто основні виклики імплементації європейських норм, пов’язані з фрагментарністю законодавства, недостатнім розвитком інституційного середовища та бракованою інфраструктурою контролю. Запропоновано комплексну модель реформування, яка передбачає модернізацію правової бази, створення електронних реєстрів операторів органічного виробництва, вдосконалення системи сертифікації та розвиток національної стратегії гармонізації до 2030 року. Результати дослідження засвідчують, що впровадження адаптованої моделі правового регулювання, узгодженої з міжнародними стандартами, дозволить забезпечити ефективне функціонування органічного сектора, розширити експортний потенціал, підвищити рівень споживчої довіри та екологічну сталість виробництва.
  • Thumbnail Image
    Item
    Європейський досвід інституціоналізації захисту даних
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Корнівська, Валерія Олегівна
    Метою цієї статті є висвітлення європейського досвіду інституціоналізації захисту даних, аналіз особливостей правозастосування окремих норм Загального регламенту про захист даних, на цій основі – характеристика ефективності європейського правового поля. Результати дослідження показали, що створення умов для ефективного правозастосування законодавства щодо захисту даних залежить від багатьох факторів геоекономічного, геополітичного та інституційного характеру. На сьогодні правозастосування є обмежено ефективним через укорінення глобально-монополістичної інформаційної асиметрії, - інформаційного домінування корпорацій над їх користувачами внаслідок використання переваг володіння передовими технологіями збору, систематизації інформації в економічних та соціогуманітарних цілях корпорацій. Умови глобально-монополістичної інформаційної асиметрії створюватимуть додатковий тиск на діяльність пересічних суб’єктів інформаційного простору через зростання невизначеності. У статті підкреслено необхідність імплементації європейського законодавства в українських правових координатах, формування відповідних наглядових структур. Водночас показано, що захист даних прийматиме дедалі конфліктніший характер, що зумовлено особливостями форм власності у цифровій економіці. На цьому тлі необхідною є правова воля і рішучість держави діяти у контексті захисту прав найуразливішої частини суб’єктів інформаційного простору – користувачів.