Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 6 (2025)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2082

Browse

Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 6 (2025) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics"

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Вторинне використання акумуляторних батарей електромобілів у енергетичному секторі України: SWOT-аналіз та оцінка ринкових перспектив
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Запорожець, Артур Олександрович; Костенко, Ганна П.
    Вступ. Розширення використання електромобілів (EV) посилює питання утилізації літій-іонних батарей. Їх повторне використання є економічно вигідним та екологічно безпечним рішенням, що підтримує стабільність мережі та циркулярну економіку. В Україні вторинне застосування батарей може сприяти енергетичній безпеці та інтеграції відновлюваних джерел. Проблематика. Попри переваги широке впровадження батарей EV в Україні зіштовхується з технічними, економічними та регуляторними бар’єрами. Відсутність стандартів оцінки стану батарей, стратегій інтеграції та ринкового аналізу потребує комплексного SWOT-аналізу. Мета. Оцінювання ринкового потенціалу вторинного використання батарей EV в Україні за допомогою SWOT-аналізу, визначення доцільності їх інтеграції в енергосистему та використання у системах накопичення енергії. Матеріали й методи. Використано SWOT-аналіз як основний підхід, доповнений оцінкою ринку, аналізом регуляторного середовища та економічної доцільності. Робота ґрунтується на глобальних кейсах, політичних документах і емпіричних даних щодо деградації батарей, їх продуктивності та продовження життєвого циклу. Результати. SWOT-аналіз підтверджує, що вторинне застосування батарей EV є вигідним рішенням для накопичення енергії, підтримки стабільності мережі та циркулярної економіки. Викликами є відсутність стандартів, невизначена тривалість експлуатації та регуляторні прогалини. Можливості включають державні стимули, нові бізнесмоделі та зростаючий попит на гнучкі системи зберігання. Загрози пов’язані з конкуренцією з новітніми батареями, кіберризиками та ринковою нестабільністю. Запропоновано стратегічні заходи для подолання цих бар’єрів. Висновки. Вторинне застосування батарей EV може підвищити енергетичну безпеку України та розширити використання відновлювальних джерел енергії. Для впровадження потрібні регуляторні механізми, фінансові стимули та ефективне управління. Подальші дослідження мають зосередитися на моделюванні деградації, ринкових механізмах та інтеграції в енергосистему.
  • Thumbnail Image
    Item
    Оцінка інноваційних методів управління у поєднанні з підходом до декарбонізації: їхня взаємодія та рекомендації для вітчизняних компаній
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Арутюнян, А. Г.; Житкевич, Олена В.
    Вступ. Проблема інтеграції інноваційних методів управління та стійкості компаній наразі є актуальною у різних галузях господарювання. Проблематика. Однак вона вимагає ретельного аналізу та оцінки методів управління у поєднанні з підходом до декарбонізації. Мета. Оцінювання впливу комбінованих методів управління виробництвом на ключові показники ефективності компаній, їх переваги та недоліки, структуру застосування, реалізацію на рівні управління, культурні аспекти, а також планування виробничих потужностей у контексті зменшення викидів. Матеріали й методи. Дослідження застосовує змішаний підхід, поєднуючи якісні та кількісні методи для кращого розуміння інноваційних практик. Застосовано інформаційно-пошуковий, аналітичний, порівняльний методи, а також підрахунок результатів для формулювання рекомендацій. Результати. Подано всебічний порівняльний аналіз інноваційних методів управління виробництвом, зокрема Lean Manufacturing, Total Quality Management (TQM), Six Sigma, Theory of Constraints (TOC) та Just-In-Time (JIT). Розглянуто подібності та відмінності між інноваційними методологіями управління в міжнародних та вітчизняних підприємствах (20 критеріїв), що дозволяє приймаючим рішення краще зрозуміти їхні основи. Запропоновано інтегрувати декарбонізацію з методами підвищення ефективності виробництва, оскільки обидва аспекти зосереджені на оптимізації використання ресурсів. Подано практичні способи покращення виробничих процесів, враховуючи специфіку галузі та поточні завдання. Проведений аналіз витрат і вигод, а також аналіз дерева рішень підтвердили запропоновані рекомендації. Висновки. Розроблений підхід сприяє досягненню цілей стійкості та підвищенню прибутковості підприємств, що працюють у виробничій галузі. Отримані результати можуть слугувати основою для подальших досліджень в управлінні інноваціями та пошуку практичних рішень для оптимізації витрат і покращення якості продукції, що в кінцевому підсумку підвищує задоволеність клієнтів виробничих компаній.
  • Thumbnail Image
    Item
    Самооцінка системи управління інноваціями на підприємстві
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Даниленко, Юлія А.; Юрчишин, Оксана Я.; Грінченко, Ганна С.
    Вступ. Інноваційна складова присутня у діяльності та розробках більшості компаній і навчально-наукових організацій. Вона вимагає процедури управління цими процесами та наявності інструментів для її реалізації. Проблематика. Технічним комітетом ISO/TC 279 «Управління інноваціями» розроблено серію стандартів для впровадження систем управління інноваціями. Вони містять загальний підхід, але практичного механізму реалізації оцінювання таких систем розробниками не запропоновано. Мета. Узагальнення факторів для оцінювання системи управління інноваціями відповідно до серії стандартів ISO 56000 для будь-якого суб’єкта господарювання та розробка анкети з метою її самооцінювання для впровадження компаніями різного типу власності. Матеріали й методи. Використано методи аналітичного аналізу, анкетування, експертного оцінювання, кейс-стаді та SWOT-аналізу, що дозволяє оцінити рівень впровадження інноваційного менеджменту в організаціях різного типу. Матеріалами дослідження слугували стандарти ISO, форми самооцінки, аналітичні звіти підприємств, дані опитувань та приклади практичного застосування інноваційних систем. Результати. Узагальнено структуру, завдання серії стандартів ISO 56000, фактори, що впливають на систему управління інноваціями на підприємствах. За допомогою аналітичного методу запропоновано анкету для оцінки системи управління інноваційною діяльністю. Це дозволяє компаніям обирати правильні стратегії для визначення рівня впровадження такої системи, щоб залишатися конкурентоспроможними. Наведено приклади такої оцінки різними суб’єктами господарської діяльності, зокрема комерційними структурами та державними організаціями, що надало їм можливість звернути увагу на практично відсутні фактори. Показано особливості системи управління інноваційною діяльністю для різних типів організацій. Висновки. Проведення самооцінювання може сприяти покращенню роботи організації та досягненню поставлених стратегічних цілей, незалежно від її форми власності чи завдань.
  • Thumbnail Image
    Item
    Управління розвитком промисловості в умовах системних диспропорцій: роль структурного фактору у зміні матеріаломісткості переробної промисловості України
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Непран, Андрій В.; Степаненко, Сергій В.; Довгопол, Ніна В.; Овсюченко, Юрій В.; Батіг, Владислав В.
    Вступ. Повоєнна відбудова промисловості України повинна відбуватися з урахуванням пріоритетів розвитку, які забезпечують підвищення конкурентоспроможності, зниження ресурсо- та матеріаломісткості продукції, збільшення продуктивності праці. Проблематика. В Україні тривалий час у структурі промислового виробництва домінують низькотехнологічні підприємства сировинного спрямування та з низькою доданою вартістю, що значною мірою визначає високу матеріало та енергомісткість виробництва. Мета. Дослідження впливу структурних зрушень у переробній промисловості на показники матеріаломісткості її функціонування, а також обґрунтування основних напрямів відновлення переробної промисловості. Матеріали й методи. Застосовано індексний метод, метод коефіцієнтів. Вихідними даними щодо аналізу структурних зрушень слугували дані Державної служби статистики України щодо показників, які характеризують обсяг реалізованої продукції та розмір матеріальних витрат на виробництво. Результати. Подано оцінку впливу галузевих структурних зрушень у переробній промисловості на показники ефективності виробництва. Встановлено, що за 2020–2022 рр. структурний фактор сприяв зниженню середньої матеріаломісткості продукції переробної промисловості: у 2020 р. на 15,2 %, у 2021 р. ― на 13,1 %, проте у 2022 р. був незначним. Доведено, що відновлення переробної промисловості на базі високотехнологічних та середньотехнологічних галузей забезпечить найбільше зниження середньої матеріаломісткості продукції на 13,1 коп. Відновлення випуску продукції за рахунок високо- та середньотехнологічних виробництв потребує на 30 % менше витрат матеріальних ресурсів порівняно із традиційними галузями переробної промисловості. Висновки. Відновлення переробної промисловості на базі низько- та середньотехнологічних галузей потребує додатково близько 100 млрд витрат матеріальних ресурсів. Основою структурної перебудови повинна стати зміна пріоритетів інвестиційної політики держави.