Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 6 (2025)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 6 (2025) by Issue Date
Now showing 1 - 10 of 10
Results Per Page
Sort Options
Item Вторинне використання акумуляторних батарей електромобілів у енергетичному секторі України: SWOT-аналіз та оцінка ринкових перспектив(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Запорожець, Артур Олександрович; Костенко, Ганна П.Вступ. Розширення використання електромобілів (EV) посилює питання утилізації літій-іонних батарей. Їх повторне використання є економічно вигідним та екологічно безпечним рішенням, що підтримує стабільність мережі та циркулярну економіку. В Україні вторинне застосування батарей може сприяти енергетичній безпеці та інтеграції відновлюваних джерел. Проблематика. Попри переваги широке впровадження батарей EV в Україні зіштовхується з технічними, економічними та регуляторними бар’єрами. Відсутність стандартів оцінки стану батарей, стратегій інтеграції та ринкового аналізу потребує комплексного SWOT-аналізу. Мета. Оцінювання ринкового потенціалу вторинного використання батарей EV в Україні за допомогою SWOT-аналізу, визначення доцільності їх інтеграції в енергосистему та використання у системах накопичення енергії. Матеріали й методи. Використано SWOT-аналіз як основний підхід, доповнений оцінкою ринку, аналізом регуляторного середовища та економічної доцільності. Робота ґрунтується на глобальних кейсах, політичних документах і емпіричних даних щодо деградації батарей, їх продуктивності та продовження життєвого циклу. Результати. SWOT-аналіз підтверджує, що вторинне застосування батарей EV є вигідним рішенням для накопичення енергії, підтримки стабільності мережі та циркулярної економіки. Викликами є відсутність стандартів, невизначена тривалість експлуатації та регуляторні прогалини. Можливості включають державні стимули, нові бізнесмоделі та зростаючий попит на гнучкі системи зберігання. Загрози пов’язані з конкуренцією з новітніми батареями, кіберризиками та ринковою нестабільністю. Запропоновано стратегічні заходи для подолання цих бар’єрів. Висновки. Вторинне застосування батарей EV може підвищити енергетичну безпеку України та розширити використання відновлювальних джерел енергії. Для впровадження потрібні регуляторні механізми, фінансові стимули та ефективне управління. Подальші дослідження мають зосередитися на моделюванні деградації, ринкових механізмах та інтеграції в енергосистему.Item Оцінка інноваційних методів управління у поєднанні з підходом до декарбонізації: їхня взаємодія та рекомендації для вітчизняних компаній(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Арутюнян, А. Г.; Житкевич, Олена В.Вступ. Проблема інтеграції інноваційних методів управління та стійкості компаній наразі є актуальною у різних галузях господарювання. Проблематика. Однак вона вимагає ретельного аналізу та оцінки методів управління у поєднанні з підходом до декарбонізації. Мета. Оцінювання впливу комбінованих методів управління виробництвом на ключові показники ефективності компаній, їх переваги та недоліки, структуру застосування, реалізацію на рівні управління, культурні аспекти, а також планування виробничих потужностей у контексті зменшення викидів. Матеріали й методи. Дослідження застосовує змішаний підхід, поєднуючи якісні та кількісні методи для кращого розуміння інноваційних практик. Застосовано інформаційно-пошуковий, аналітичний, порівняльний методи, а також підрахунок результатів для формулювання рекомендацій. Результати. Подано всебічний порівняльний аналіз інноваційних методів управління виробництвом, зокрема Lean Manufacturing, Total Quality Management (TQM), Six Sigma, Theory of Constraints (TOC) та Just-In-Time (JIT). Розглянуто подібності та відмінності між інноваційними методологіями управління в міжнародних та вітчизняних підприємствах (20 критеріїв), що дозволяє приймаючим рішення краще зрозуміти їхні основи. Запропоновано інтегрувати декарбонізацію з методами підвищення ефективності виробництва, оскільки обидва аспекти зосереджені на оптимізації використання ресурсів. Подано практичні способи покращення виробничих процесів, враховуючи специфіку галузі та поточні завдання. Проведений аналіз витрат і вигод, а також аналіз дерева рішень підтвердили запропоновані рекомендації. Висновки. Розроблений підхід сприяє досягненню цілей стійкості та підвищенню прибутковості підприємств, що працюють у виробничій галузі. Отримані результати можуть слугувати основою для подальших досліджень в управлінні інноваціями та пошуку практичних рішень для оптимізації витрат і покращення якості продукції, що в кінцевому підсумку підвищує задоволеність клієнтів виробничих компаній.Item Управління розвитком промисловості в умовах системних диспропорцій: роль структурного фактору у зміні матеріаломісткості переробної промисловості України(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Непран, Андрій В.; Степаненко, Сергій В.; Довгопол, Ніна В.; Овсюченко, Юрій В.; Батіг, Владислав В.Вступ. Повоєнна відбудова промисловості України повинна відбуватися з урахуванням пріоритетів розвитку, які забезпечують підвищення конкурентоспроможності, зниження ресурсо- та матеріаломісткості продукції, збільшення продуктивності праці. Проблематика. В Україні тривалий час у структурі промислового виробництва домінують низькотехнологічні підприємства сировинного спрямування та з низькою доданою вартістю, що значною мірою визначає високу матеріало та енергомісткість виробництва. Мета. Дослідження впливу структурних зрушень у переробній промисловості на показники матеріаломісткості її функціонування, а також обґрунтування основних напрямів відновлення переробної промисловості. Матеріали й методи. Застосовано індексний метод, метод коефіцієнтів. Вихідними даними щодо аналізу структурних зрушень слугували дані Державної служби статистики України щодо показників, які характеризують обсяг реалізованої продукції та розмір матеріальних витрат на виробництво. Результати. Подано оцінку впливу галузевих структурних зрушень у переробній промисловості на показники ефективності виробництва. Встановлено, що за 2020–2022 рр. структурний фактор сприяв зниженню середньої матеріаломісткості продукції переробної промисловості: у 2020 р. на 15,2 %, у 2021 р. ― на 13,1 %, проте у 2022 р. був незначним. Доведено, що відновлення переробної промисловості на базі високотехнологічних та середньотехнологічних галузей забезпечить найбільше зниження середньої матеріаломісткості продукції на 13,1 коп. Відновлення випуску продукції за рахунок високо- та середньотехнологічних виробництв потребує на 30 % менше витрат матеріальних ресурсів порівняно із традиційними галузями переробної промисловості. Висновки. Відновлення переробної промисловості на базі низько- та середньотехнологічних галузей потребує додатково близько 100 млрд витрат матеріальних ресурсів. Основою структурної перебудови повинна стати зміна пріоритетів інвестиційної політики держави.Item Використання інноваційних програмних комплексів у цифровій криміналістиці для забезпечення протидії злочинності в Україні(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Агаркова, Ольга І.; Коростельова, Лілія А.; Краснопольський, Володимир Е.Вступ. Цифрова криміналістика, що базується на використанні спеціалізованих програмних комплексів, дозволяє значно підвищити ефективність розслідування злочинів. Мобільні пристрої стали невід’ємною частиною життя як звичайного громадянина, так і правопорушника, що спричиняє нові виклики для правоохоронних органів. Проблематика. Зростання кількості кримінальних правопорушень, пов’язаних з використанням мобільних пристроїв, вимагає застосування спеціалізованих інструментів для вилучення та аналізу великих обсягів даних, які зберігаються на таких пристроях, і надалі набувають статусу доказу у кримінальному провадженні. Мета. Розроблення практичних рекомендацій на базі аналізу практичного використання програмних комплексів, узагальнення дослідження вилучених цифрових даних (доказів), спрямованих на використання інноваційних програмних комплексів у цифровій криміналістиці для забезпечення протидії злочинності в Україні. Матеріали й методи. Використано програмні комплекси UFED, Oxygen Forensic Detective, XRY, EnCase Mobile Investigator. Проведено порівняльний аналіз можливостей цих інструментів на основі даних з реальних кримінальних проваджень. Опитано експертів у галузі цифрової криміналістики для отримання додаткових даних щодо практичного застосування програмних комплексів. Результати. Виокремлено переваги для проведення мобільної судової експертизи кожного програмного комплексу. Визначено, що правоохоронними органами переважно використовується програмний комплекс UFED (Universal Forensic Extraction Device). Інструменти дозволяють значно скоротити час на збір та аналіз даних, підвищити точність і надійність отриманих доказів, збільшити відсоток розкриття правопорушень. Висновки. Впровадження інноваційних технологій у роботу правоохоронних органів сприяє ефективному досудовому розслідуванню правопорушень, пов’язаних з використанням мобільних пристроїв. Рекомендації, розроблені у ході дослідження, можуть бути корисними у практичній діяльності правоохоронців.Item Періодично-нестаціонарні властивості вібрацій газотурбінного двигуна з небалансованим ротором(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Яворський, Ігор М.; Торба, Юрій І.; Юзефович, Роман М.; Сбродов, Євген В.; Личак, Олег В.Вступ. Амплітудний спектр вібрацій газотурбінного двигуна визначається за допомогою перетворення Фур’є сигналу, а спектр потужності — спектрального перетворення Блекмана-Тьюкі. Оскільки експериментальні дані описуються сумою гармонічного і випадкового процесів, то обидві процедури є неадекватними при аналізі мішаних сигналів. Проблематика. Аналіз стану балансування роторів газотурбінних двигунів проводять на основі величини регулярної складової вібрацій на частоті обертання ротора. У складі вібраційного сигналу присутні низка різних, зокрема й стохастичних, компонент, які слід врахувати при обробці сигналу для отримання його реальних оцінок. Використання моделі вібраційного сигналу як періодично нестаціонарного випадкового процесу (ПНВП) дозволяє коректно розділити регулярну/детерміновану та стохастичну складові. Мета. Порівняльний аналіз періодичної нестаціонарності вібраційних сигналів газотурбінних двигунів з небалансованим і добалансованим роторами. Матеріали й методи. Аналіз вертикальних складових вібраційних сигналів небалансованого та добалансованого газотурбінних двигунів проведено у низькочастотній області (<2 кГц). Застосовано модель вібраційного сигналу газотурбінного двигуна як періодично нестаціонарного випадкового процесу та МНК-функціонал для визначення базових частот детермінованих та стохастичних складових сигналу. Результати. Оцінено кореляційні та спектральні функції вібраційних сигналів, базові частоти їхніх регулярних та стохастичних складових. Показано, що спектри вібрацій газотурбінного двигуна з балансованим і небалансованим ротором є змішаними. Виявлено полігармонійність спектрів детермінованих коливань та визначено амплітуди гармонік. Висновки. Запропоновані індикатори вібраційного стану двигунів можуть бути використані для їх балансування у процесі налагодження та ремонту. Подальші дослідження будуть зосередженні на аналізі структури полігармонійності спектрів вібросигналів і розробці методології виявлення дефектів на ранніх стадіях розвитку.Item Біологічні бази даних: три нових методи формування ключів з генетичних кодів(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Ключко, Oлена М.; Бiлецький, Aнатолій Я.; Мележик, Ольга В.; Гончар, Oльга О.Вступ. Створення сучасних баз даних (БД) з біомедичною інформацією на основі новітніх технологій є важливим завданням. Проблематика. Актуальною є розробка інноваційних підходів до конструювання БД біомедичної інформації з ключами з розширеними можливостями, зокрема й реляційних БД з ключами, в основу кодування яких покладено генетичні коди організмів, біологічних матеріалів. Мета. Опис і характеристика трьох новітніх авторських методів формування (кодування) ключів для різних груп біологічних об’єктів при створенні інноваційних БД з біомедичною інформацією. Матеріали і методи. Застосовано методи аналізу зображень, компаративного аналізу, об’єктно-орієнтованого системного аналізу для оптимальної побудови БД, методи конструювання БД і проєктування ER-діаграм. Результати. На прикладах розробки реляційних БД з інформацією про деякі біологічні види охарактеризовано застосування методів об’єктно-орієнтованого аналізу для конструювання БД, а також описано алгоритм їх конструювання. Особливу увагу приділено вирішенню проблеми створення ключів на основі генетичних кодів цих видів: у буквено-цифровому вираженні, зображень та фрагментів зображень буквено-цифрового Пропоновані способи формування кодів особливо важливі як первинні ключі, що забезпечують зв’язки між окремими таблицями БД, забезпечують цілісність інформації у системі, надійність доступу до даних. Високий рівень організації даних, їх отримання при застосуванні ключів на основі генетичних кодів детально обґрунтовано. Висновки. Результати можна застосувати у інформаційних системах з біомедичною інформацією, для подальшого розвитку методів побудови БД, вдосконалення деяких методів захисту медико-біологічних та персональних даних. БД з такими ключами можуть бути ефективними для упорядкування великих масивів даних про різні контингенти людей, біологічні організми і матеріали та здатні забезпечити найбільш швидкий доступ до відповідної інформації й надійний захист такої інформації.Item Фінансове прогнозування виробництва і використання біопалива в Україні у воєнний та повоєнний періоди(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Замула, Ірина В.; Ільченко, А. В.; Травін, Віталій В.Вступ. Україна має значний потенціал у сфері вирощування біопаливних культур і виробництва біопалива як інноваційної альтернативи нафтопродуктам. Цьому сприяє наявність значних площ земельних ресурсів, кліматичні умови, розташування транспортних коридорів, наявність необхідних факторів виробництва. Проблематика. Додаткового дослідження потребують питання фінансового прогнозування виробництва та використання біопалива в Україні під час і після воєнних дій. Мета. Оцінити на основі фінансового прогнозування перспективи виробництва та застосування біопалива з використанням ріпакової олії для України у період ведення військових дій і під час повоєнного відновлення економіки країни. Матеріали й методи. Дослідження проведено на прикладі дизельного палива з домішками ріпакової олії та/або її похідних. Використано методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, групування, узагальнення, графічний і табличний. Результати. Основними перевагами ріпакової олії є відновлюваність та екологічність. Сільськогосподарські товаровиробники зацікавлені у виробництві ріпаку через високий попит на його насіння та олію, а також високу ціну на них. Щодо екологічності біопалива, то емпірично встановлено, що димність відпрацьованих газів дизеля з домішками ріпакової олії нижчі, ніж без домішок. Але все ж негативний вплив на навколишнє середовище не зведений до нуля, що є недоліком використання біопалива. Перевагою є й формування енергетичної незалежності держави. При цьому енергоефективність зазначеного палива є меншою, порівняно з викопним, що можна вважати недоліком його використання. До того ж вартість біопалива перевищує вартість викопного палива. Висновки. Оцінюванням переваг і недоліків застосування дизельного палива з додаванням олії ріпаку встановлено значне домінування переваг над недоліками, що дозволяє рекомендувати такий вид біопалива як одну з альтернатив викопному паливу.Item Регулювання фільтрації мастильних матеріалів елементів машин наномагнітними засобами(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Рябчиков, Микола Львович; Пуць, Віталій Степанович; Мартинюк, Віктор ЛеонідовичВступ. Сучасний стан фільтрувальної техніки визначається вимогами до чистоти очищення технічних рідин, збільшення довговічності фільтрувальних елементів, можливостями сучасних нанотехнологій з урахуванням магнітних властивостей. Проблематика. Впровадження наномагнітних складових на основі оксидів заліза може якісно змінити структуру і параметри пористих матеріалів, що використовуються у фільтрувальних пристроях. Технології зміни цих параметрів в умовах дії магнітного поля не існує. Матеріали й методи. Використано пористі матеріали на основі пінополіуретанів, які насичуються наноскладовими оксидів двовалентного і тривалентного заліза. Застосовано експериментальні методи вимірювання магнітної індукції та пропускної спроможності пористого елементу, теоретичні методи визначення залежностей сил, що виникають у магнітному полі, а також рівняння гідродинаміки в каналах. Результати. Пористі фільтрувальні матеріали, наповнені магнітними наноскладовими на основі суміші оксидів двовалентного і тривалентного заліза, в умовах дії магнітного поля змінюють свою структуру. Запропонована система управління параметрами фільтра, наповненого магнітними наноскладовими з електромагнітним контролем, дозволяє регулювати структурні характеристики фільтрувального пристрою. При зміні індукції магнітного поля з 0 до 0,2×10–3 Тл зміна пропускної спроможності фільтрів підвищується в 1,7—1,9 рази при зміні середнього діаметру пор в 1,24—1,17 рази. Запропонований принцип дозволяє збільшувати пропускну спроможність фільтра при його забруднені, а також регулювати розмір порожнин для утримання шкідливих компонентів заданого розміру. Висновки. Дослідження довело реальну спроможність регулювати структурні параметри фільтрувальних пористих матеріалів з додаванням магнітних наноскладових. Електромагнітне керування дозволяє створювати задану пропускну спроможність фільтрувальних елементів.Item Самооцінка системи управління інноваціями на підприємстві(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Даниленко, Юлія А.; Юрчишин, Оксана Я.; Грінченко, Ганна С.Вступ. Інноваційна складова присутня у діяльності та розробках більшості компаній і навчально-наукових організацій. Вона вимагає процедури управління цими процесами та наявності інструментів для її реалізації. Проблематика. Технічним комітетом ISO/TC 279 «Управління інноваціями» розроблено серію стандартів для впровадження систем управління інноваціями. Вони містять загальний підхід, але практичного механізму реалізації оцінювання таких систем розробниками не запропоновано. Мета. Узагальнення факторів для оцінювання системи управління інноваціями відповідно до серії стандартів ISO 56000 для будь-якого суб’єкта господарювання та розробка анкети з метою її самооцінювання для впровадження компаніями різного типу власності. Матеріали й методи. Використано методи аналітичного аналізу, анкетування, експертного оцінювання, кейс-стаді та SWOT-аналізу, що дозволяє оцінити рівень впровадження інноваційного менеджменту в організаціях різного типу. Матеріалами дослідження слугували стандарти ISO, форми самооцінки, аналітичні звіти підприємств, дані опитувань та приклади практичного застосування інноваційних систем. Результати. Узагальнено структуру, завдання серії стандартів ISO 56000, фактори, що впливають на систему управління інноваціями на підприємствах. За допомогою аналітичного методу запропоновано анкету для оцінки системи управління інноваційною діяльністю. Це дозволяє компаніям обирати правильні стратегії для визначення рівня впровадження такої системи, щоб залишатися конкурентоспроможними. Наведено приклади такої оцінки різними суб’єктами господарської діяльності, зокрема комерційними структурами та державними організаціями, що надало їм можливість звернути увагу на практично відсутні фактори. Показано особливості системи управління інноваційною діяльністю для різних типів організацій. Висновки. Проведення самооцінювання може сприяти покращенню роботи організації та досягненню поставлених стратегічних цілей, незалежно від її форми власності чи завдань.Item Модернізація підвищення кваліфікації фахівців з інтелектуальної власності у закладах вищої освіти(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Бровдій, Алла М.; Лунячек, Вадим Е.; Сорочан, Тамара М.; Погорєлова, Тетяна Ю.; Черненко, Юлія Ю.Вступ. Зростаючі вимоги ринку праці та інноваційної економіки зумовлюють потребу у фахівцях нового покоління, підготовка яких має здійснюватися у закладах вищої освіти через компетентнісне, професійне та інноваційне навчання, що відповідає викликам часу. Модернізація процесу підвищення кваліфікації у сфері інтелектуальної власності (ІВ) є важливою для підвищення конкурентоспроможності фахівців на ринку праці та забезпечення додаткового доходу шляхом залучення ініціатив у сфері ІВ до економічного обігу. Проблематика. Система підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сфері ІВ наразі залишається формалізованою, потребує модернізації відповідно до викликів сучасної інноваційної економіки, що зумовлює пошук ефективних підходів та інструментів для її вдосконалення. Мета. Застосування компетентнісного підходу та вивчення ринку освітніх послуг для формування ефективної системи підвищення кваліфікації працівників закладів вищої освіти у сфері ІВ. Результати. Обґрунтовано актуальність підвищення кваліфікації фахівців з ІВ у закладах вищої освіти. Зазначено, що реформи у цій сфері та перехід України на інноваційний шлях розвитку спричиняють зростаючий попит на кваліфіковані кадри, які спроможні до інноваційної діяльності. Запропоновано вирішити питання підготовки фахівців з ІВ шляхом застосування компетентнісного підходу для розробки сучасної системи підвищення кваліфікації. Описано переваги такого підходу порівняно з традиційним, окреслено основні напрямки набуття знань з ІВ та їх застосування працівниками ЗВО у професійній діяльності. Запропоновано алгоритм модернізації системи підвищення кваліфікації у сфері ІВ та зосереджено увагу на маркетингових дослідженнях освітніх послуг у сфері ІВ і передачі прав на цю послугу за франчайзинговою угодою. Висновки. Результати підвищення кваліфікації у сфері ІВ залежать від активної участі кожного викладача в інноваційних педагогічних практиках, розуміння та реалізації своєчасних заходів із захисту ІВ. Це надалі впливає на застосування нових компетенцій у навчальній діяльності та активне залучення студентів до інноваційних процесів.