Економічний вісник Донбасу, 2026, № 1 (83)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Економічний вісник Донбасу, 2026, № 1 (83) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies"
Now showing 1 - 19 of 19
Results Per Page
Sort Options
Item Агентська проблема та розвиток бізнес-асоціацій у корпоративному середовищі(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Сердюк, Олександр Сергійович; Ануфрієв, Максим ЮрійовичУ статті досліджено еволюційні зміни у функціонуванні бізнес-асоціацій у контексті розвитку корпоративних форм організації бізнесу. Показано, що історично ці інститути формувалися як об’єднання власників капіталу для захисту їхніх економічних інтересів, проте з поширенням корпоратизації дедалі частіше представляли інтереси найманого управлінського корпусу. Це призвело до зміни характеру стимулів та пріоритетів у діяльності асоціацій: від орієнтації на довгостроковий розвиток та примноження капіталу – до зосередження на досягненні короткострокових фінансових і репутаційних результатів. У роботі підкреслено, що така трансформація посилює прояви агентської проблеми, яка зумовлює конфлікт інтересів між власниками та менеджментом і супроводжується зростанням трансакційних витрат на контроль. Зроблено висновок, що подальший розвиток бізнес-асоціацій потребує врахування цих суперечностей та пошуку інституційних рішень для мінімізації агентських ризиків і підвищення стійкості корпоративних структур.Item Вектори підвищення адаптивності та конкурентоспроможності підприємств корпоративного сектору в умовах нестабільності(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Зайвий, Анатолій ВіталійовичУ статті досліджено проблематику функціонування підприємств корпоративного сектору економіки в умовах підвищеної економічної нестабільності, зумовленої макроекономічними коливаннями, трансформацією ринкового середовища, посиленням конкуренції та зростанням рівня невизначеності. Обґрунтовано, що за таких умов ключовими факторами забезпечення сталого розвитку корпоративних підприємств є їхня адаптивність до змін зовнішнього та внутрішнього середовища, а також здатність зберігати й посилювати конкурентні позиції на ринку. Узагальнено наукові підходи до трактування понять «адаптивність» і «конкурентоспроможність» підприємств корпоративного сектору та визначено їх взаємозв’язок у контексті стратегічного управління. Виявлено основні чинники, що впливають на рівень адаптаційних можливостей корпоративних структур, зокрема організаційну гнучкість, якість корпоративного управління, фінансову стійкість, інноваційну активність та ефективність управління ресурсами. Запропоновано систему векторів підвищення адаптивності та конкурентоспроможності підприємств корпоративного сектору, серед яких виокремлено вдосконалення організаційно-економічних механізмів управління, розвиток стратегічного та антикризового менеджменту, цифровізацію бізнес-процесів, підвищення інвестиційної привабливості та формування партнерських відносин зі стейкхолдерами. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до реалізації зазначених векторів як передумови забезпечення стійкого функціонування корпоративних підприємств у довгостроковій перспективі. Результати дослідження можуть бути використані в практиці управління підприємствами корпоративного сектору, а також у процесі розроблення стратегій розвитку та програм підвищення конкурентоспроможності в умовах економічної нестабільності.Item Динаміка розвитку афіліат-маркетингу в корпоративних партнерських відносинах: ключові гравці та ринки(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Терещенко, Максим ВолодимировичУ статті досліджено динаміку розвитку афіліат-маркетингу в системі корпоративних партнерських відносин в умовах цифрової трансформації економіки. Проаналізовано еволюцію афіліат-моделей як ефективного інструменту просування товарів і послуг, що ґрунтується на взаємовигідній співпраці між рекламодавцями, афіліат-партнерами та споживачами. Особливу увагу приділено ролі афіліат-маркетингу у формуванні довгострокових партнерських стратегій корпорацій, оптимізації маркетингових витрат і підвищенні показників рентабельності інвестицій. У роботі визначено ключових гравців афіліат-ринку, зокрема глобальні та регіональні афіліат-мережі, цифрові платформи, рекламодавців і контент-провайдерів, а також охарактеризовано їхні функції у партнерській екосистемі. Проаналізовано основні ринки афіліат-маркетингу з урахуванням географічних, галузевих та технологічних чинників, зокрема ринки електронної комерції, фінансових послуг, SaaS-продуктів і туристичної індустрії. Окремо розглянуто вплив сучасних цифрових технологій – великих даних, штучного інтелекту, автоматизованих платформ відстеження та аналітики – на підвищення прозорості й ефективності афіліат-партнерств. Результати дослідження свідчать, що афіліат-маркетинг стає важливим елементом корпоративних маркетингових стратегій, сприяючи розширенню ринкової присутності компаній, зміцненню партнерських відносин та адаптації бізнесу до змін споживчої поведінки. Отримані висновки можуть бути використані при розробці та вдосконаленні корпоративних партнерських програм і стратегій цифрового маркетингу.Item Критерії, показники та індикатори оцінювання організаційно-економічного розвитку корпоративних структур бізнесу(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Смаглюк, Іван ВолодимировичУ статті розглянуто теоретико-методичні підходи до формування системи критеріїв, показників та індикаторів, що забезпечують комплексне оцінювання організаційно-економічного розвитку корпоративних структур. Обґрунтовано необхідність удосконалення існуючих підходів з огляду на зростання масштабів корпоративної інтеграції, ускладнення управлінських процесів та підвищення вимог до економічної стійкості бізнес-утворень. Визначено ключові критерії оцінювання, серед яких – рівень організаційної узгодженості, ефективність використання ресурсів, динаміка інноваційного розвитку, конкурентоспроможність та адаптивність корпоративної структури до змін зовнішнього середовища. Запропоновано систему показників, що охоплює структурно-організаційні, фінансово-економічні, операційні та стратегічні індикатори, а також виокремлено специфічні параметри, притаманні інтегрованим корпоративним утворенням. Розроблено узагальнену модель оцінювання, яка базується на поєднанні кількісних і якісних характеристик розвитку, що дозволяє отримати комплексний діагностичний результат. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованої методики для виявлення диспропорцій у розвитку корпоративних структур, підвищення результативності управлінських рішень та формування стратегій довгострокового зростання.Item Людинозамінні технології як напрямок підвищення продуктивності праці в гірничо-металургійному комплексі(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Середа, Ганна ВолодимирівнаУ статті досліджено вплив людинозамінних технологій на продуктивність праці в гірничо‑металургійному комплексі України в умовах дефіциту робочої сили та структурних змін ринку праці. Проаналізовано механізацію, автоматизацію, роботизацію, цифровізацію та AI‑аугментацію, а також їхній прямий та опосередкований ефект через зростання сукупної факторної продуктивності. Показано необхідність інвестицій у людський капітал та врахування соціально‑ергономічних аспектів при впровадженні технологій.Item Механізми зниження інноваційно-інвестиційних ризиків у конфліктній економіці: досвід України(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Ткаченко, Алла Михайлівна; Межерицький, Данило АнатолійовичУ статті досліджено механізми зниження інноваційно-інвестиційних ризиків, що застосовуються в Україні в умовах повномасштабної війни. Проаналізовано систему багаторівневих гарантійних інструментів, включаючи механізми Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій (MIGA), Фінансової корпорації розвитку США (DFC) та Рамкової програми інвестування України (Ukraine Investment Framework). Виявлено мультиплікативний ефект донорського фінансування та оцінено ефективність залучення приватного капіталу. В роботі дана оцінка впливу інноваційно- інвестиційних ризиків на зайнятість, а також обґрунтовано механізм переходу від екстреної підтримки до довгострокового розвитку після завершення конфлікту.Item Нормативно-правові засади інвестиційної складової промислової політики України в парадигмі Індустрій 4.0/5.0(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Петрова, Ірина ПавлівнаУ статті досліджено інвестиційну складову державної промислової політики України з позицій її нормативно-правового забезпечення в умовах переходу до індустріальних парадигм Індустрій 4.0/5.0. Проаналізовано систему чинних нормативноправових актів, що визначають інструменти залучення та стимулювання інвестицій у промисловості, а також оцінено їх відповідність принципам цифрової трансформації, інноваційного розвитку та екологічної модернізації. Встановлено, що чинна нормативно-правова база формує розгалужену систему інструментів підтримки інвестицій, яка охоплює загальні режими інвестування, спеціальні інвестиційні проєкти, індустріальні парки, механізми локалізації, кредитно-фінансові інструменти та публічно-приватне партнерство. Водночас переважна частина цих інструментів спрямована на загальне залучення капіталу та підтримку підприємницької активності без чітко визначених технологічних, інноваційних і екологічних пріоритетів. Показано, що інституційна конфігурація інвестиційної політики характеризується фрагментарністю, відсутністю технологічної селективності та недостатнім узгодженням із промисловою й інноваційною політиками. Обґрунтовано необхідність трансформації інвестиційної складової державної промислової політики у напрямі підтримки цифрових, інноваційних і «зелених» інвестицій, інтеграції принципів Індустрій 4.0/5.0 до базових нормативно-правових актів, а також формування цілісної системи інструментів технологічної модернізації промисловості.Item Особливості адаптивного управління реалізацією SMART-стратегії в умовах цифрової трансформації(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Милян, Юліан ВолодимировичУ статті досліджено особливості адаптивного управління реалізацією SMART-стратегії в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано, що динамічні зміни зовнішнього середовища, розвиток цифрових технологій, зростання рівня невизначеності та конкуренції зумовлюють необхідність переходу від традиційних моделей стратегічного управління до адаптивних підходів, орієнтованих на гнучкість, швидкість реагування та результативність. Розкрито сутність адаптивного управління як процесу безперервного коригування стратегічних цілей, інструментів і управлінських рішень відповідно до змін цифрового середовища. Проаналізовано специфіку SMART-стратегії як інструменту стратегічного розвитку, що базується на чіткій визначеності цілей, вимірюваності результатів, досяжності, релевантності та часовій обмеженості. Визначено, що ефективна реалізація SMART-стратегії в умовах цифрової трансформації потребує впровадження адаптивних механізмів управління, зокрема цифрових платформ, аналітики великих даних, систем моніторингу ключових показників ефективності та сценарного планування. Окреслено основні особливості адаптивного управління реалізацією SMART-стратегії, серед яких інтеграція цифрових технологій у процес прийняття рішень, оперативне коригування стратегічних параметрів, управління ризиками та забезпечення зворотного зв’язку. Визначено очікувані результати застосування адаптивного підходу, зокрема підвищення ефективності стратегічного управління, інноваційної активності та стійкості підприємств до цифрових і ринкових викликів. Зроблено висновок про доцільність використання адаптивного управління як ключової умови успішної реалізації SMARTстратегії в сучасному цифровому середовищі.Item Особливості оцінки організаційної структури та бізнес-процесів підприємств галузі індустрії гостинності(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Височин, Валентина ВікторівнаУ статті досліджено особливості оцінки організаційної структури та бізнес-процесів підприємств галузі індустрії гостинності в умовах динамічного ринкового середовища та зростаючої конкуренції. Обґрунтовано, що ефективність функціонування готельних, ресторанних і туристичних підприємств значною мірою залежить від раціональної побудови організаційної структури управління та результативності бізнес-процесів, орієнтованих на створення якісного сервісного продукту. Проаналізовано специфічні риси організаційних структур підприємств індустрії гостинності, зокрема високий рівень клієнтоорієнтованості, сезонність діяльності, значну роль персоналу та необхідність швидкого реагування на зміни попиту. У роботі розглянуто основні підходи до оцінки організаційних структур і бізнес-процесів, серед яких функціональний, процесний, системний та клієнтоорієнтований підходи. Визначено ключові показники оцінки ефективності, зокрема рівень узгодженості управлінських рішень, швидкість обслуговування клієнтів, витратомісткість процесів, гнучкість організаційної структури та якість комунікацій між підрозділами. Окрему увагу приділено застосуванню сучасних інструментів аналізу бізнес-процесів, таких як BPM, KPI, CRM-системи та цифрові платформи управління. Зроблено висновок, що комплексна оцінка організаційної структури та бізнес-процесів дозволяє виявити «вузькі місця» в управлінні, підвищити ефективність використання ресурсів і сприяти сталому розвитку підприємств індустрії гостинності. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності підприємств галузі, а також у подальших наукових дослідженнях з проблем управління сервісними організаціями.Item Передумови впровадження інтелектуальних колаборативних систем у національну промисловість: роль екосистеми talent-data-infrastructure(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Логвіненко, Богдан ІгоровичСучасна цифрова трансформація промисловості вимагає створення збалансованої екосистеми talent-data-infrastructure, яка інтегрує кадровий потенціал, промислові дані та цифрову інфраструктуру. Інтелектуальні колаборативні системи (ІКС) розглядаються як соціотехнічні комплекси, що підвищують продуктивність, інноваційність та стійкість виробництва завдяки взаємодії людини й алгоритмів. У статті проаналізовано наукові підходи і зарубіжний досвід формування таких екосистем, розглянуто виклики та можливості для України, зокрема в умовах повоєнного відновлення та інтеграції у глобальні ланцюги створення вартості. Показано, що недостатність хоча б однієї зі складових (таланту, даних чи інфраструктури) створює системні обмеження для масштабування інновацій. Зроблено висновок про необхідність розробки практичних рекомендацій із розвитку екосистеми talent-data-infrastructure як чинника цифрової трансформації української промисловості.Item Розвиток конкурентного потенціалу промислових підприємств у контексті формування організаційно-економічного механізму інноваційного управління(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Шерстюк, Роман Петрович; Островська, Галина ЙосипівнаСтаття присвячена питанням управління конкурентним потенціалом (КП) промислових підприємств на засадах формування організаційно-економічного механізму (ОЕМ). Трансформація економічного середовища та цифровізація виробництва призводить до того, що підприємства змушені постійно підвищувати ефективність власної діяльності та адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Визначено роль ОЕМ як основи для формування, розвитку та підтримки КП підприємства. Запропоновано структуру основних складових КП та їх взаємозв’язок із ресурсами, управлінськими процесами та інноваційними компонентами. Обґрунтовано необхідність впровадження цифрових технологій і принципів Індустрії 5.0 для підвищення адаптивності та стійкості підприємства. Розкрито ключові переваги застосування ОЕМ для оптимізації управлінських процесів та ресурсного потенціалу. Зазначено, що інтеграція інноваційних і управлінських складових механізму сприяє підвищенню продуктивності, ефективності діяльності та забезпеченню довгострокової конкурентоспроможності підприємства. У статті розкрито та наведено основні компоненти КП промислових підприємств, зокрема ресурси, організаційну структуру, управлінські процеси, інноваційний потенціал, маркетингову стратегію та зовнішні комунікації. В умовах стрімкої цифровізації та глобальної нестабільності зростає необхідність інтеграції інноваційних рішень у виробничі та управлінські процеси. Досліджено структуру та функції ОЕМ, а також його роль у формуванні унікальних конкурентних переваг. Зосереджено особливу увагу на цифрових трансформаціях, що забезпечують ефективне управління ресурсами, підвищення продуктивності та швидку адаптацію до ринкових змін. Аналізуються сучасні підходи до управління інноваційними промисловими підприємствами, а також значення оптимальної організаційної структури та гнучких управлінських практик. Вказано, що ефективний механізм дозволяє підприємству забезпечити синергію між ресурсними, управлінськими та інноваційними складовими, що зміцнює його позиції на ринку та підвищує стійкість у довгостроковій перспективі. Результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності управління КП промислових підприємств, що сприятиме оптимізації використання ресурсів, розвитку інноваційного потенціалу та зміцненню стійких конкурентних позицій на національному та глобальному ринках.Item Стратегічні аспекти забезпечення фінансової стійкості підприємства(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Стецюк, Петро Антонович; Бабушкін, Юрій СергійовичСтаття присвячена дослідженню стратегічних аспектів забезпечення фінансової стійкості підприємства в умовах макроекономічної нестабільності, воєнних ризиків та прискореної цифрової трансформації. Авторами узагальнено концептуальні підходи до трактування фінансової стійкості – класичний, фінансовий, адаптаційний та комплексний – і запропоновано власне інтегральне трактування цього поняття, що підкреслює динамічну здатність підприємства до розвитку, генерування грошових потоків, а також підтримувати платоспроможність і фінансову незалежність. Розглянуто систему чинників впливу, що охоплюють зовнішнє середовище, фінансовий потенціал, управлінські та організаційні ресурси. Проаналізовано традиційні та прогнозні методики оцінки фінансової стійкості та визначено їх недоліки – статичність, обмежене врахування зовнішніх ризиків, низьку галузеву адаптивність і складність трактування результатів. Запропоновано експрес-підхід до діагностики фінансової стійкості. Обґрунтовано структуру комплексного механізму забезпечення фінансової стійкості, що включає підсистеми управління джерелами фінансування, ліквідністю, витратами, ризиками та стратегічним плануванням, реалізація яких дозволяє підприємству адаптуватися до змін зовнішнього середовища.Item Управління змінами на українських підприємствах при впровадження проєктів сталого розвитку в контексті євроінтеграційних трендів «зеленого переходу» бізнесу(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Шкрабак, Ірина Володимирівна; Латишева, Олена ВолодимирівнаВ статті представлено результат дослідження моделей управління змінами на підприємствах з врахуванням нових вимог ESG (environmental, social, governance) – стандартів в контексті євроінтеграційних трендів «зеленого переходу» бізнесу. Визначено, що перехід до «зеленої» економіки вимагає від українських підприємств системного впровадження ESG-стандартів, які стають ключовим драйвером сталого розвитку бізнесу у 2026 році. Висвітлено пріоритети ESG-трансформації для збереження конкурентоспроможності українського бізнесу при розробки стратегії розвитку в Україні з врахуванням глобальних ESG-трендів згідно принципів та Цілей сталого розвитку ООН. Визначено існуючі перешкоди ESG-трансформації бізнесу внаслідок браку фінансових, матеріальних та людських ресурсів на реалізацію проєктів сталого розвитку, масштабних бойових дій і руйнацій на території країни, вимушеної релокації підприємств. Запропоновано алгоритм управління ESG-орієнтованими змінами для їх успішного впровадження бізнесом та подолання опору змінам. Наукова новизна цього дослідження полягає в розробці поетапної процедури оцінювання успішності ESG спрямованих змін за моделлю Глейчера – Бекхарда підставі методології управління змінами. Це дозволяє своєчасно встановлювати існуючі недоліки і корегувати програму дій щодо подолання опору змінам для подальшого успішного впровадження бізнесом змін.Item Формування стратегії розвитку цифрового маркетингу організації роздрібної торгівлі(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Рібейро Рамос, Олена ОлегівнаМетою статті є дослідження основних проблем і перспектив розвитку цифрового маркетингу торгівельних організацій. У статті визначено сутність поняття цифрового маркетингу та проаналізовано основні сфери його застосування, такі як: сегментація ринку, маркетинг впливу, аналіз поведінки інтернет- користувачів, колаборація, ремаркетинг, реклама в іграх. Розглянуто основні інструменти цифрового маркетингу та специфіку їх застосування. Для всебічного дослідження феномену цифрового маркетингу визначено його переваги (взаємодія з ширшою аудиторією; вагомий вплив на клієнтів, що підвищує ймовірність зацікавленості продуктом; можливість для споживача оперативно переглянути інформацію про послуги та товар; глобалізація; таргетингова реклама тощо) та недоліки (технічна складність роботи з цифровими інструментами та нестача на ринку співробітників з необхідним рівнем цифрової кваліфікації; необхідність наявності спеціальних навичок тощо). Зроблено висновок про те, що використання цифрових технологій у маркетинговій діяльності відкриває перед торгівельними організаціями широкі перспективи для збереження постійних клієнтів і розвитку з ними довгострокових партнерських відносин. Визначено роль маркетингових стратегій як ключового чинника формування конкурентних переваг торгівельного підприємництва у сфері роздрібної торгівлі. Доведено, що ефективне застосування маркетингової діяльності стимулює збільшення обсягів продажів, сприяє оптимальному використанню ресурсів та підвищує рівень задоволеності клієнтів. Отже, доведено, що узгоджене й системне застосування маркетингових стратегій дозволяє торгівельним організаціям формувати стійке позиціонування на ринку, підвищувати прибутковість та забезпечувати безпековий потенціал.Item Формування інструментарію промислової політики на основі ідей неортодоксальних економічних шкіл(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Омельяненко, Олена МиколаївнаУ статті досліджено інструментарій промислової політики крізь призму неортодоксальних економічних шкіл. Показано, що неортодоксальні економічні школи пропонують ширший набір політичних інструментів, орієнтованих на розвиток інституцій, підтримку технологічних траєкторій та формування інноваційних екосистем. Особливу увагу приділено ролі держави як активного координатора промислового розвитку та каталізатора структурних змін. Зроблено висновок про доцільність використання гібридного інструментарію промислової політики для забезпечення довгострокової економічної трансформації та стійкого розвитку.Item Чинники та загрози соціально-економічної безпеки підприємства в умовах глобалізації(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Пілецька, Саміра Тимофіївна; Ахмедлі, Ахмед МалікДосліджено соціально-економічну безпеку підприємств як критичний чинник їхнього стабільного функціонування в умовах глобалізаційних трансформацій. Наголошено, що в сучасному економічному середовищі соціально-економічна безпека набуває особливої актуальності у зв’язку з посиленням інтеграційних процесів, зростанням конкуренції, динамікою технологічного прогресу та впливом численних зовнішніх і внутрішніх загроз. Зазначено, що адаптація підприємств до нестабільного політико-економічного контексту, ускладненого доступу до ресурсів, капіталів і робочої сили, вимагає розробки ефективних механізмів моніторингу, оцінювання ризиків та управління ними. Метою дослідження є виявлення основних загроз соціально-економічній безпеці підприємств в умовах глобалізації та обґрунтування стратегічних підходів до формування ефективної системи її забезпечення. Наукова новизна полягає в інтегрованому аналізі внутрішніх і зовнішніх чинників впливу, який враховує особливості сучасного економічного простору, цифровізації та трансформаційних змін у ринкових структурах. Охарактеризовано поняття «соціально-економічна безпека підприємства» як динамічний стан, що забезпечує фінансову рівновагу, соціальну стабільність і конкурентоспроможність суб’єкта господарювання, незалежно від впливу кризових явищ. Виокремлено методичні підходи до оцінювання рівня безпеки підприємств: системний, комплексний та ризик-орієнтований. Проаналізовано ключові внутрішні чинники соціально-економічної безпеки підприємств: фінансова стійкість, організаційна структура управління, рівень кваліфікації персоналу та рівень реалізації корпоративної соціальної відповідальності. Доведено, що їх ефективне функціонування формує потенціал до опору зовнішнім шокам та забезпечує стабільність розвитку. Наголошено на ролі безперервного навчання персоналу, розвитку корпоративної культури безпеки та інноваційних спроможностей як чинників довготривалої конкурентоспроможності. Висновки. Соціально-економічна безпека підприємств у глобалізованому середовищі – це багатовимірне явище, яке потребує інтегрованого управління, системного аналізу ризиків і стратегічного передбачення. Для досягнення стабільності необхідно формувати внутрішні ресурси стійкості, активно реагувати на трансформаційні зміни, які відбуваються в національному та міжнародному контексті.Item Інтеграція принципів ESG у бізнес-модель підприємств роздрібної торгівлі: вплив на управління ризиками та економічну безпеку(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Коптєва, Ганна МиколаївнаУ статті досліджено роль інтеграції принципів ESG у бізнес-модель підприємств роздрібної торгівлі як сучасного інструменту управління ризиками та зміцнення економічної безпеки підприємства. Обґрунтовано механізм опосередкованого впливу ESG-інтеграції на її рівень через трансформацію управлінських рішень, бізнес-процесів і взаємодії зі стейкхолдерами. Запропоновано узагальнену логіку впливу інтеграції принципів ESG у бізнес-модель підприємств роздрібної торгівлі, яка формалізує взаємозв’язок між елементами бізнес-моделі, групами ризиків і відповідними складовими економічної безпеки.Item Інтелектуальні методи та цифрові інструменти ринкової аналітики(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Тельнова, Ганна ВолодимирівнаУ статті досліджено інтелектуальні методи та цифрові інструменти ринкової аналітики в контексті аналізу галузевих ринків в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано концепцію інтелектуальної аналітики як інтегрованої методологічної платформи, що поєднує економетричні моделі, алгоритми машинного навчання, мережевий та поведінковий аналіз для дослідження складних ринкових систем. Розкрито методичну роль пояснювальної, прогнозної, структурної та ризик-орієнтованої аналітики, а також показано їх взаємодію в єдиному аналітичному циклі. Доведено, що інтелектуальні методи не замінюють класичну економічну теорію, а поглиблюють її аналітичний потенціал шляхом виявлення нелінійних залежностей, адаптивного прогнозування та ідентифікації прихованих структур ринкової влади. Окрему увагу приділено інтеграції різних типів даних і моделей, що дозволяє формувати сценарії розвитку галузевих ринків, оцінювати альтернативні стратегії фірм та ризики регуляторних рішень. Розглянуто інституційні та етичні аспекти застосування інтелектуальної аналітики, зокрема проблеми прозорості алгоритмів, справедливості рішень та регуляторної відповідності. Зроблено висновок про формування нової концепції ринкової аналітики, яка забезпечує методичну основу для підвищення ефективності управління галузями та розвитку конкурентного середовища.Item Інформаційні потоки та аналітичні процеси в корпоративно інтегрованих управлінських системах(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Циба, Андрій МиколайовичУ статті досліджено сутність, структуру та особливості формування інформаційних потоків і аналітичних процесів у корпоративно інтегрованих управлінських системах. Обґрунтовано роль інформаційно-аналітичного забезпечення як ключового елементу підвищення ефективності управлінських рішень у складних багаторівневих корпоративних структурах. Розкрито взаємозв’язок між інформаційними потоками, аналітичними підсистемами та функціональними контурами управління підприємством. Проаналізовано основні види інформаційних потоків у корпоративно інтегрованих системах, зокрема стратегічні, тактичні та оперативні, а також визначено їх вплив на якість аналітичної обробки даних. Особливу увагу приділено проблемам інтеграції облікової, планово-аналітичної та контрольної інформації в умовах цифровізації бізнес-процесів. Визначено ключові чинники, що впливають на результативність аналітичних процесів, серед яких рівень автоматизації, узгодженість інформаційних потоків, своєчасність і достовірність даних. Обґрунтовано доцільність використання сучасних інформаційних технологій, зокрема ERP-, BI-систем та інструментів аналітики даних, для оптимізації інформаційних потоків і підвищення аналітичної спроможності корпоративних управлінських систем. Запропоновано напрями вдосконалення організації інформаційно-аналітичних процесів, що сприятимуть підвищенню адаптивності та конкурентоспроможності підприємств у сучасному економічному середовищі.