Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 20 № 2 (2024)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 20 № 2 (2024) by Subject "SOCIAL SCIENCES"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Звітування про сталий розвиток в умовах надзвичайних подій(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2024) Єфименко, Т. І.; Ловінська, Л. Г.; Кучерява, М. В.Вступ. Реалії воєнного стану в Україні, загрози надзвичайних подій, зокрема пандемій на кшталт COVID-19, катастрофічних наслідків терористичних актів та плани повоєнного відновлення із залученням зовнішнього та внутрішнього фінансування з боку економічних агентів усіх форм власності обумовлюють необхідність подальшого просування концепції сталого розвитку. Проблематика. Відсутність уніфікованого підходу до змісту звітності зі сталого розвитку призводить до низького рівня достовірності, асиметрії, неможливості агрегування статистичної інформації при прийнятті управлінських рішень, зокрема й тих, що стосуються ресурсного забезпечення. Мета. Визначення методологічних підходів стосовно доречності та суттєвості розкриття інформації в нефінансовій звітності компаній; розкриття шляхів дотримання принципів транспарентності та підзвітності щодо стійкого розвитку обраними для проведення аналізу лідерами корпоративного сектору економіки; обґрунтування напрямів використання кращої світової практики звітування у вітчизняному інституціональному середовищі в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Матеріали й методи. Застосовано методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, методи статистичної вибірки, порівняння, експертних оцінок, асоціацій, аналогій. Результати. Дослідження нефінансової звітності 11 зарубіжних металургійних компаній дало змогу встановити проблемні аспекти даних про сталий розвиток щодо їх доречності та суттєвості. Доведено, що різноманіття методологічних підходів нефінансового звітування призводить до посилення ризиків при прийнятті управлінських рішень щодо стратегій розвитку та залучення ресурсів. Висновки. Результати проведеної оцінки доводять гіпотезу дослідження (Н1) в частині того, що уніфікація методології формування показників та стандартизація підходів до складання звітності зі сталого розвитку — основний шлях підвищення результативності державного регулювання та корпоративного господарювання як у стабільних ситуаціях, так і у критичних умовах надзвичайних подій.Item Історія та соціологія науки у кризові та перехідні періоди суспільного розвитку(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2024) Рижко, Л. В.; Литвинко, А. С.; Живага, О. В.Вступ. У переломні чи кризові періоди соціального розвитку актуалізується необхідність пошуків форм взаємодії науки та суспільства, нагальною стає потреба розв’язувати проблеми організації наукової діяльності й індивідуальної праці вченого, виявляти наукові проблеми, розв’язання яких сприяє подоланню суспільних викликів. Для вирішення цих завдань доцільно використати евристичні можливості досліджень з історії та соціології науки й набутий ними досвід. Проблематика. Переосмислення предметних сфер і завдань історії та соціології науки, які пропонується розглядати не тільки як історичний опис впливу соціальних процесів на розвиток науки, або науки на суспільство, а як знання, що дозволять виявити механізми активізації розвитку науки та суспільства на засадах взаєморозуміння, інклюзивного і стійкого росту, інноваційної культури. Мета. Виявити евристичні можливості історії і соціології науки для формування шляхів подолання викликів взаємодії науки та суспільства у ситуації кризових станів, пов’язаних з практичною орієнтацією сучасної наукової сфери, нагальними проблемами професійної діяльності вченого, соціальними аспектами проєктного способу організації наукових досліджень, питаннями комунікації науки з суспільством і владою в часи пандемії та війни. Матеріали та методи. Комплексне використання загальнонаукових принципів історизму, об’єктивності, достовірності, цілісності, системності та репрезентативності. Результати. Обґрунтовано, що дослідження з історії та соціології науки дозволяють виявляти проблеми і механізми активізації розвитку науки та суспільства на засадах взаєморозуміння, інклюзивного і стійкого росту. Висновки. Для успішного впровадження інноваційної моделі розвитку економіки України необхідно приділяти значну увагу розвитку інноваційної культури суспільства та впровадженню наукоцентричної державної політики, для цього соціально-гуманітарна сфера має стати одним із пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні.