Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 1 (48)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1183

Browse

Now showing 1 - 6 of 6

Вплив євроінтеграції на розвиток старопромислових регіонів (досвід Нижньої Сілезії для Дніпропетровщини)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Бородіна, Оксана Анатоліївна
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду сучасного стану соціально-економічного розвитку регіонів України та Польщі, які корелюють за певними показниками (Нижньосілезьке воєводство та Дніпропетровська область). Аналіз найбільш успішних у регіональному та місцевому розвитку Польщі кейсів проводиться з метою потенційного задіяння можливостей країн-сусідів, використання міжнародної зацікавленості у відповідних регіонах України, для прискорення при цьому власного розвитку, що для повоєнного часу та в умовах крайнього браку власних ресурсів і фінансових можливостей, буде вкрай актуальним. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими адміністративними одиницями Польщі (гміна та повіт) на основі оцінки фінансового стану, виконання місцевих бюджетів. Проведений кореляційний аналіз із Дніпропетровською областю дозволив виділити найбільш ефективні інструменти бюджетного балансування. Окремого розгляду набули актуальні тренди розвитку в Польщі напрямку ніаршорингу, з урахуванням зацікавленості Європи, а також, кластерні проєкти у гмінах та повітах Нижньосілезького воєводства, у першу чергу, енергетичні кластерні зразки. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо використання польського досвіду у механізмах дофінансування регіонального бюджетного дефіциту видатків, а також, у організації та функціонуванні кластерних кейсів енергетичного самозабезпечення на рівні громад. Обґрунтовано можливість та доцільність застосування наведених інструментів і методів на регіональному рівні, наприклад, на рівні промислових макрорегіонів, або областей України.
Зелена металургія повоєнної України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Девлін, Александра; Михненко, Влад; Загоруйчик, Анастасія; Салмон, Ніколас; Солдак, Мирослава
Перехід металургійної промисловості на використання «чистої» енергії може сприяти створенню нових ринків і стимулюванню економічного зростання. Однак, найбільш ефективний і реалістичний шлях відокремлення сектора від викопного палива залишається під питанням, особливо в країнах, що розвиваються, і в регіонах з нестабільними соціально-політичними умовами. У цьому дослідженні, на прикладі України, розроблено план реконфігурації розташування металургійних заводів та перерозподілу ресурсів за двома сценаріями, які враховують потенційні післявоєнні умови. Враховуючи відновлення експортно-орієнтованої металургійної промисловості України та перспективу вступу до Європейського Союзу, у цій статті розроблено стратегії торгівлі «зеленою» сталлю. Модель оптимізації ланцюга поставок сталі лежить в основі техніко-економічного, просторово деталізованого аналізу енергетичних і матеріальних потоків, який використовує вхідні дані окремої моделі виробництва відновлюваної енергії, «зеленого» водню та «зеленого» аміаку з мінімізацією витрат. Результати показують, що оптимальні конфігурації ланцюгів поставок залежать від енергетичного міксу в мережі, будівництва нових металургійних майданчиків поблизу відновлюваних джерел енергії, регіональних альянсів для створення ринку «зеленого» чавуну і сталі та багатомільярдних інвестицій. Розвинені атомна та гідроенергетика критично знижують витрати в найближчій перспективі, тоді як швидке розширення інфраструктури сонячної та вітрової енергетики сприяє масштабуванню виробничої продуктивності. Щоб одночасно відновити українську металургійну промисловість, яка б виробляла 22 мільйони тонн (млн т) сталі на рік, і перейти до майже нульових викидів до 2050 року, інвестиції в інфраструктуру мають перевищити $62 млрд за умови повного звільнення території України. Водночас, для уможливлення поступового переходу, необхідні й короткострокові інвестиції. Хоча мобілізувати капітал такого масштабу буде доволі непросто, потенційно зростаючі ціни на викиди вуглецю від викопного палива можуть стати додатковим стимулом, що так чи інакше призведе до декарбонізації сектору.
Зовнішня торгівля України в умовах війни: стан й основи прогнозування на повоєнну перспективу
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Чеботарьов, Єгор Вячеславович; Чеботарьова, Наталія Миколаївна
Узагальнення економічних аспектів передумов і перебігу російсько-української війни й прогнозування масштабів втрат України внаслідок війни та усвідомлення світового досвіду розробки й реалізації політик повоєнного розвитку на прикладі країн Європи, Південно-Східного субрегіону й Близького Сходу складає науково-практичне підґрунтя висновку щодо необхідності аналізу зовнішньоекономічної діяльності, зокрема – зовнішньої торгівлі як складової опрацювання сукупності проблем повоєнного відновлення України. Метою даної статті є проведення комплексного статистичного дослідження зовнішньої торгівлі України та визначення першочергових завдань щодо забезпечення тенденцій її сталого розвитку як складової державної політики повоєнного відновлення. Задля доведення правомірності пропонованого підходу й унаочнення проведеного аналізу в статті у статистичних таблицях і графіках представлено результати порівняльного дослідження найбільших партнерів України за одинадцять років: з 2013 по 2023 рр.; а проведено порівняльний аналіз ТОП-5 імпортерів й експортерів України щодо операцій з давальницькою сировиною за той же часовий період. Визначено за останній звітний 2023 р. питому вагу найбільших експортерів й імпортерів товарів у розрізі регіонів України та питому вагу видів транспорту в перевезеннях товарів у зовнішній торгівлі. Для визначення ефективності зовнішньої торгівлі країни розраховано показники експортної та зовнішньоторговельної квот, останній з яких на підґрунті підсумкового узагальнення спрогнозовано на короткострокову перспективу. Проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльності України в умовах війни підтверджує висновки щодо певної адаптації національної економіки до таких умов і формування об’єктивної основи подальшого зростаючого розвитку країни. Але, задля цього є необхідним розв’язання низки проблем: опрацювання на зразок «Плану Маршалла» фундаментального нормативно-правового акту – Закону «Про повоєнне відновлення України»); завершення ринкових реформ, зокрема – демократизації правоохоронної системи й боротьби з корупцією; визначення географічних і галузевих пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі; урахування новітніх підходів щодо регулювання зовнішньої торгівлі Європейського Союзу, пов’язаних із черговим семирічним бюджетним періодом ЄС; моделювання розвитку зовнішньої торгівлі України з використанням концепції та технологій-практик антисипативного менеджменту як регуляторного режиму державної відновлювальної політики.
Корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками на підприємствах малого та середнього бізнесу: Україна VS ЄС
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Кравченко, Марина Сергіївна; Федюк, Богдан Олександрович
В дослідженні розглянуто корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками у сучасному глобалізованому середовищі. Дослідження присвячено аналізу особливостей корпоративного управління цими аспектами в українських компаніях у порівнянні з підприємствами Європейського Союзу. Представлено підходи до формування стратегічних комунікацій, зокрема, управління інформаційними потоками, кризовими ситуаціями та публічним іміджем, як ключовими чинниками формування довіри стейкхолдерів. Порівняльний аналіз існуючих практик показує, що компанії ЄС мають більш усталені політики комунікації, інтегровані в систему корпоративного управління, тоді як українські підприємства здебільшого зосереджуються на реактивному управлінні ризиками, рідше – на стратегічному плануванні. У статті також розглядаються механізми запобігання репутаційним ризикам, роль СЕО, PR-департаментів та незалежних комунікаційних рад в управлінні корпоративним іміджем. Авторами окреслено прогалини у нормативному та організаційному забезпеченні корпоративних комунікацій в Україні та наведено рекомендації щодо адаптації найкращих практик ЄС до вітчизняних умов. Особливу увагу приділено репутаційній сталій політиці підприємств у цифрову епоху, де прозорість, оперативність та автентичність комунікацій стають критично важливими. Визначено вплив культурних, економічних та правових відмінностей між Україною та ЄС на формування стратегій управління репутаційними ризиками. Показано, що в країнах ЄС ключову роль відіграє прозорість у звітності, дотримання принципів ESG та системна взаємодія з громадськістю, тоді як в Україні ці процеси лише починають формуватися. Зазначено, що впровадження стандартів ЄС може підвищити рівень довіри до українських компаній на міжнародному рівні. Представлені рекомендації орієнтовані на розвиток стійкої репутаційної політики та інтеграцію комунікацій у стратегічне планування підприємства. Результати дослідження можуть бути використані керівниками компаній, фахівцями з комунікацій, дослідниками корпоративного управління та органами державної політики.
Національний і міжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ус, Галина Олександрівна; Солодкий, Дмитро Сергійович; Щепка, Олександр Віталійович
Стаття присвячена комплексному аналізу проблем економічної безпеки в умовах загострення геоекономічного суперництва. Автор досліджує сучасні виклики, пов’язані з дестабілізацією глобальних ланцюгів постачання, зростаючою енергетичною та продовольчою залежністю, технологічними ризиками та асиметрією доступу до ресурсів. Здійснено порівняльний аналіз підходів до забезпечення економічної безпеки, зокрема в США, Китаї та Україні. Висвітлено значення стратегічної автономії, цифрової трансформації та інституційної стійкості у формуванні національного потенціалу опору зовнішнім загрозам. У статті також проаналізовано стан і виклики для окремих галузей, зокрема промисловості, агросектору та інфраструктурних об’єктів. Особливу увагу приділено прикладам підприємств Черкаської області, які демонструють адаптивність в умовах обмеженого ресурсного доступу та зростаючих ризиків. Запропоновано авторську модель оцінки економічної чутливості суб’єктів господарювання до зовнішніх загроз з урахуванням геоекономічного контексту. Результати дослідження мають прикладне значення для формування стратегії економічної безпеки на національному і регіональному рівнях, а також для удосконалення політики економічного прогнозування, інституційного захисту та стратегічного планування в умовах трансформації глобального економічного порядку.
Оцінка синергетичних ефектів взаємодії людських ресурсів і технологічних інновацій у контексті розвитку ресурсного потенціалу регіону
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Островецький, Віталій Ігорович
У статті обґрунтовуєтся, що інвестиції в освіту та підвищення кваліфікації персоналу безпосередньо впливають на зростання продуктивності праці та здатність до ефективного впровадження інновацій. Освічений і кваліфікований людський капітал є ключовим чинником раціонального використання природних ресурсів, впровадження технологічних змін і формування інноваційної культури. Технологічні інновації сприяють підвищенню ефективності використання ресурсів, автоматизації процесів, оптимізації виробничих циклів та екологічно-раціональному управлінню, що забезпечує сталий розвиток регіонів. Дістали подальшого розвитку методичні підходи оцінки синергії взаємодії людських ресурсів та технологічних інновацій, що є складовими ресурсного потенціалу економічної системи будь-якого рівня. Запропонована модель оцінки синергетичних результатів дозволяє кількісно та якісно визначити ефекти синергії на основі аналізу інформаційних потоків і функціональних залежностей, прогнозувати результати взаємодії людських ресурсів та технологічних інновацій, а також приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо розвитку регіону.

Browse

Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 1 (48) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"

Results Per Page

Sort Options