Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 1 (48)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1183

Browse

Now showing 1 - 20 of 30

Теоретико-прикладні засади розвивання відновлювальної енергетики україни як елементу національної безпеки: євроінтеграційний аспект
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Завербний, Андрій Степанович; Осадча, Наталія Вікторівна
У статті висвітлено основні теоретико-прикладні засади розвивання відновлювальної енергетики України як елементу національної безпеки. Охарактеризовано євроінтеграційний аспект розвивання вітчизняної відновлювальної енергетики України. Відзначено, що за сучасних умов енергетична безпека виступає ключовою складовою національної безпеки країни. А для України це надзвичайно актуально із урахуванням тривалої військової агресії росії, яка цілеспрямовано завдає ударів саме по вітчизняній критичній енергетичній інфраструктурі. Водночас, глобальні виклики, пов’язані зі зміною клімату, вимагають трансформування традиційних енергетичних систем у напрямках декарбонізування, децентралізування, запровадження відновлювальних джерел енергії. Відновлювальна енергетика виступає сьогодні інтегральною складовою сучасної архітектури національної безпеки нашої країни, а її розвивання має відбуватись синергійно та гармонійно із європейськими стандартами стабільного, безпечного енергетичного майбутнього. Євроінтеграційний вектор розвивання України формує нові вимоги щодо структури енергетичного сектору, орієнтовані на імплементування норм. Водночас європейські практики сприятимуть формуванню відповідної інституційно-правової бази, залученню інвестицій, розвиванню технологій чистої енергетики, створенню умов для появи і розвиванню енергетичних громад. Аналізування становлення, розвивання вітчизняної відновлювальної енергетики дозволяє оцінювати досягнення, недоліки державної політики цієї сфери, формувати стратегічні підходи подальшого інтегрування до енергетичного європейського простору, забезпечуючи стабільне розвивання, посилення енергетичної незалежності. Огляд літературних джерел дозволив констатувати міждисциплінарний характер тематики, яка комплексно поєднує енергетику, безпеку, екологію, економіку, управління, право, політику. В роботі наведено порівняльну характеристику структур енергетичних балансів України та ЄС у 2024 р. Дослідження показало, що двома основними факторами, що впливають на рівень розвивання відновлювальної енергетики України є наступними: потреба у інвестуванні, передусім іноземному, воєнні дії, адже загальна потужність відновлювальної енергетики України саме через них скоротилась. В статті запропоновано систематизовані перспективні напрямки для подальшого розвивання відновлювальної енергетики України як елементу національної безпеки за умов євроінтегрування.
Відбудова транспортного сектору України: комплексний підхід до фінансування, інвестування та відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Бугайко, Дмитро Олександрович; Боняр, Світлана Михайлівна
У статті представлено комплексний підхід щодо фінансування, інвестування та відновлення транспортного сектору України як у сучасних умовах, так і в повоєнний період. Прямі збитки, завдані війною будівлям та інфраструктурі за останні два роки, становлять $152 млрд. Спільна оцінка Уряду України, групи Світового банку, Європейської комісії та ООН (RDNA3) оцінює, що загальна вартість відновлення країни протягом наступного десятиліття становить $486 млрд. Основні потреби України у 2024 році зосереджені на відновленні ключових секторів економіки та інфраструктури, що потребує фінансування у розмірі $15,3 млрд. Зазначається, що транспортний сектор зазнав збитків у розмірі $36,7 млрд, а потреби у відновленні оцінюються в $78 млрд. Пошкоджено понад 26 тис. км доріг, що оцінюється в $28,3 млрд. Залізничний транспорт зазнав збитків у розмірі $4,3 млрд, порти –$0,85 млрд, а авіаційна галузь – $2 млрд. Окреслено заходи щодо відновлення транспортних шляхів, що дозволяють Україні забезпечити свій транзитний потенціал навіть у воєнний час, а саме: шляхи солідарності ЄС та, з вересня 2023 року, український морський експортний коридор, розвиток дунайських портів, що дозволило розширити альтернативні маршрути, та модернізацію прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою. Ключовими заходами щодо відновлення транспортного сектору є: оновлення Національної транспортної стратегії України до 2030 року, прийняття Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою, а також подання до Верховної Ради проекту закону про реформу залізничного транспорту в жовтні 2024 року. Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та приватні інвестори є важливими донорами відновлення. Одним із можливих джерел фінансування реконструкції є заморожені російські активи на суму $300 млрд. Відбудова країни після війни може вимагати до 500 млрд євро, що включатиме значні інвестиції у відновлення інфраструктури, реконструкцію житла та модернізацію виробничих та енергетичних об’єктів. Було наголошено, що країни G7 разом із Платформою координації донорів підтримуватимуть відновлення транспортної інфраструктури України та сприятимуть розвитку альтернативних логістичних маршрутів для експорту української продукції. Оновлена Національна транспортна стратегія України до 2030 року, метою якої є адаптація транспортного сектору до нових умов, розробила пріоритети інвестиційної та політичної діяльності в Україні на наступні п’ять років та окреслила заходи щодо плану відновлення та реконструкції України.
Концептуальні засади ітеративності інституційного забезпечення імплементації державної політики розвитку інвестиційної взаємодії влади, бізнесу та суспільства
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Петрова, Ірина Павлівна
У статті обґрунтовано концептуальні засади ітеративного підходу до інституційного забезпечення реалізації державної політики розвитку інвестиційної взаємодії влади, бізнесу та суспільства на засадах партнерства. Розкрито сутність ітеративності як багатоетапного циклічного процесу, що передбачає планування, впровадження, моніторинг, оцінку та коригування стратегічних документів і програм. Проаналізовано ієрархію інституційних інструментів – від концепції та стратегії до національної програми, регіональних і місцевих стратегій та «дорожньої карти». Визначено роль вбудованих механізмів моніторингу й оцінювання у забезпеченні гнучкості та адаптивності політики. Обґрунтовано необхідність оновлення Концепції розвитку державно-приватного партнерства з урахуванням викликів повоєнного відновлення, цифровізації та інтеграції міжнародних практик. Доведено, що ітеративний підхід підвищує ефективність, стійкість та результативність інвестиційної політики, формує довіру між ключовими стейкхолдерами та сприяє сталому економічному зростанню.
Шляхи та інструментарій підвищення ефективності соціальної відповідальності на регіонально-територіальному рівні (СВРТ) або Корпоративність на промислових підприємствах об’єднаних територіальних громад (ОТГ) – засіб впливу на ефективність їх функціонування
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Андрушків, Богдан Миколайович; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Бойко, Остап Богданович; Якимук, Павло Вікторович
У статті зроблено спробу дослідити особливості розвитку соціальної відповідальності власне в регіонально-територіальних умовах (локалізація об’єднання територіальних громад), під час воєнного стану, та в повоєнний період. Визначено її основні прояви та запропонували заходи не лише щодо прискорення їх реалізації при сьогоднішніх реаліях в Україні, а і в контексті вступу України до НАТО та ЄС. Обґрунтовано регіонально-територіальний рівень корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, під час війни, як необхідну складову ефективної діяльності суб’єктів господарювання в цих умовах. Запропоновано шляхи, інструментарій та засоби активізації розвитку соціальної відповідальності в умовах підприємств та організацій ОТГ. Визначено напрями щодо підвищення її рівня в воєнних та повоєнних умовах. Запропоновано удосконалення механізмів соціальної відповідальності та організацію взаємовідносин між державними органами влади, органами самоврядування, профспілками, політиками, іншими громадськими об’єднаннями. Рекомендовано інструменти розподілу відповідальності між ними, що може суттєво сприяти підвищенню рівня ефективності співпраці. Враховуючи вступ, у перспективі України до НАТО та ЄС, обґрунтовано доцільність формування згаданих механізмів на Міжнародному досвіді. Інформаційна база процесу повинна відображати поточний стан соціально-економічного розвитку суб’єктів господарювання в контексті підвищення економічної конкурентоспроможності національних підприємств у Європейському середовищі та враховуючи вимоги відновлення виробничої та сервісної інфраструктури, покращення якості життя населення, а також можливостей оперативного управлінського реагування на виклики воєнного часу.
Методологічний підхід до управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Чудаєва, Ія Борисівна; Сукач, Олена Миколаївна
Стаття присвячена розробці методологічного підходу управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів в умовах децентралізації влади в Україні. З огляду на зростаючу складність соціально-економічного середовища, потребу у збалансованості місцевих фінансів та орієнтації на сталий розвиток територіальних громад, авторами наголошено на значущості науково-аналітичного забезпечення бюджетного процесу. Метою є науково-методичне обґрунтування концептуальної моделі управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів з урахуванням сучасних викликів, інституційної специфіки та міжнародного досвіду. Методи дослідження включають: системний аналіз, структурно-функціональний підхід, інституційно-порівняльний аналіз, методи логічного та формалізованого моделювання у сфері наукового супроводу бюджетного процесу. У статті досліджено теоретичні основи наукового забезпечення бюджетного процесу, проаналізовано сучасний стан та визначено ключові проблеми управління науковою складовою в українських муніципалітетах. Розкрито сутність і функції наукової складової в управлінні бюджетом: від планування досліджень і формування аналітичної бази – до оцінки ефективності прийнятих рішень і прогнозування впливу зовнішніх факторів. Визначено ключові принципи ефективного управління: наукова обґрунтованість, міждисциплінарність, адаптивність, відкритість, інституційна взаємодія. Систематизовано можливості інтеграції наукових установ, незалежних аналітичних центрів та цифрових інструментів в муніципальне бюджетне управління. Результати. Запропоновано концептуальну модель управління науковою складовою, що охоплює такі етапи: стратегічне планування науково-аналітичного супроводу, координацію дій суб’єктів, організацію інституційної взаємодії, забезпечення ресурсної підтримки, механізми контролю та оцінки. Аргументовано, що системне управління науковою складовою дозволяє підвищити якість управлінських рішень, забезпечити прозорість бюджетного процесу та зміцнити довіру громадян до органів місцевого самоврядування. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні стратегій розвитку муніципалітетів, розробці інституційних механізмів співпраці з науковими установами, а також у процесі діджиталізації управління публічними фінансами на місцевому рівні.
Стратегування регіональних інноваційних екосистем: проектний підхід аналізу динаміки економічної безпеки під час війни в контексті потреби інноваційної модернізації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Рогоза, Микола Єгорович; Вівтоніченко, Ярослав Валентинович; Максимчук, Роман Юрійович; Шило, Володимир Іванович
Стаття присвячена аналізу процесів стратегування регіональних інноваційних екосистем в умовах воєнних дій з акцентом на забезпеченні економічної безпеки та необхідності інноваційної модернізації. Проведено аналіз динаміки ключових факторів, що впливають на їх стійкість та здатність до інноваціних змін. Проаналізовано підходи стратегування регіональних інноваційних екосистем як проекту аналізу динаміки економічної безпеки під час війни в контексті потреби інноваційної модернізації на основі структуризації проблематики формування позитивної динаміки розвитку. Визначено роль спільного бачення акціонерів, в основі якого є кооперація та взаємне доповнення у росту темпів циркуляції знань усередині системи для інноваційних процесів регіонального розвитку. Досліджено трансформаційні процеси функціонування інноваційних екосистем та ролі її суб’єктів, ідентифіковано проблеми регіонального розвитку у залежності від рівня фінансування наукової складової у сфери діяльності та створення індустріальних парків в екосистемі. Досліджено динаміку змін загальної чисельності малого і середнього бізнесу на формування динаміки доданої вартості у відсотках до загальної доданої вартості за витратами виробництва відповідного виду діяльності за видами економічної діяльності. Визначено роль малого і середнього бізнесу в інноваційній економіці у забезпеченні рівня економічної безпеки. Запропоновано підходи структуризації проектного підходу для аналізу динаміки економічної безпеки та використання інтеграції процесів стратегування регіональних інноваційних екосистем з процесами стратегічного планування у загальній стратегії регіонального розвитку. Розроблено рекомендації щодо формування ефективних стратегій розвитку регіональних інноваційних екосистем в умовах невизначеності та війни.
Оцінка синергетичних ефектів взаємодії людських ресурсів і технологічних інновацій у контексті розвитку ресурсного потенціалу регіону
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Островецький, Віталій Ігорович
У статті обґрунтовуєтся, що інвестиції в освіту та підвищення кваліфікації персоналу безпосередньо впливають на зростання продуктивності праці та здатність до ефективного впровадження інновацій. Освічений і кваліфікований людський капітал є ключовим чинником раціонального використання природних ресурсів, впровадження технологічних змін і формування інноваційної культури. Технологічні інновації сприяють підвищенню ефективності використання ресурсів, автоматизації процесів, оптимізації виробничих циклів та екологічно-раціональному управлінню, що забезпечує сталий розвиток регіонів. Дістали подальшого розвитку методичні підходи оцінки синергії взаємодії людських ресурсів та технологічних інновацій, що є складовими ресурсного потенціалу економічної системи будь-якого рівня. Запропонована модель оцінки синергетичних результатів дозволяє кількісно та якісно визначити ефекти синергії на основі аналізу інформаційних потоків і функціональних залежностей, прогнозувати результати взаємодії людських ресурсів та технологічних інновацій, а також приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо розвитку регіону.
Корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками на підприємствах малого та середнього бізнесу: Україна VS ЄС
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Кравченко, Марина Сергіївна; Федюк, Богдан Олександрович
В дослідженні розглянуто корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками у сучасному глобалізованому середовищі. Дослідження присвячено аналізу особливостей корпоративного управління цими аспектами в українських компаніях у порівнянні з підприємствами Європейського Союзу. Представлено підходи до формування стратегічних комунікацій, зокрема, управління інформаційними потоками, кризовими ситуаціями та публічним іміджем, як ключовими чинниками формування довіри стейкхолдерів. Порівняльний аналіз існуючих практик показує, що компанії ЄС мають більш усталені політики комунікації, інтегровані в систему корпоративного управління, тоді як українські підприємства здебільшого зосереджуються на реактивному управлінні ризиками, рідше – на стратегічному плануванні. У статті також розглядаються механізми запобігання репутаційним ризикам, роль СЕО, PR-департаментів та незалежних комунікаційних рад в управлінні корпоративним іміджем. Авторами окреслено прогалини у нормативному та організаційному забезпеченні корпоративних комунікацій в Україні та наведено рекомендації щодо адаптації найкращих практик ЄС до вітчизняних умов. Особливу увагу приділено репутаційній сталій політиці підприємств у цифрову епоху, де прозорість, оперативність та автентичність комунікацій стають критично важливими. Визначено вплив культурних, економічних та правових відмінностей між Україною та ЄС на формування стратегій управління репутаційними ризиками. Показано, що в країнах ЄС ключову роль відіграє прозорість у звітності, дотримання принципів ESG та системна взаємодія з громадськістю, тоді як в Україні ці процеси лише починають формуватися. Зазначено, що впровадження стандартів ЄС може підвищити рівень довіри до українських компаній на міжнародному рівні. Представлені рекомендації орієнтовані на розвиток стійкої репутаційної політики та інтеграцію комунікацій у стратегічне планування підприємства. Результати дослідження можуть бути використані керівниками компаній, фахівцями з комунікацій, дослідниками корпоративного управління та органами державної політики.
Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Борецька, Наталія Петрівна; Крапівіна, Галина Олексіївна
Туризм та рекреація є мультидисциплінарним феноменом, що акумулює природні, соціокультурні, економічні та екологічні чинники, інтегруючи їх у конкретному географічному просторі. Географічне дослідження туристсько-рекреаційних дестинацій – це наукове підґрунтя для просторового планування, формування туристичних кластерів, стратегічного позиціонування регіонів та реалізації концепції їх сталого розвитку, яке полягає в обґрунтуванні інтегрованого підходу до кластеризації та типізації дестинацій України на основі географічних аспектів та мікс-моделі кластерного аналізу, які доповнені моделлю життєвого циклу дестинацій з урахуванням зовнішніх та внутришніх чинників післявоєнної відбудови країни. Переосмислення географічних аспектів розвитку дестинацій для економічного, соціального та культурного відновлення України заснований на пошуку ефективної кластерної моделі розвитку туристично-рекреаційного комплексу та принципах державно-приватного партнерства. Тому аналіз географічної типології дестинацій в дослідженні ґрунтується на врахуванні просторових, природно-географічних та ландшафтних характеристик територій. Просторові типи організації дестинацій відбивають ступінь компактності, взаємозв’язку й концентрації туристичних функцій у межах конкретної території. Поза межами конкретної дестинації формуються та розвиваються зовнішні чинники, які є результатом глобальних, національних або міжрегіональних процесів та виконують роль каталізаторів або обмежень, що формують загальне середовище функціонування туристсько-рекреаційного простору. Вони задають макроумови: геополітичну стабільність, інвестиційний клімат, політичну волю до підтримки приватно-державного партнерства, міжнародну допомогу тощо. Здатність територіальних спільнот, бізнесу та влади використати зовнішні стимули; адаптуватися до викликів (зокрема повоєнних) та мобілізувати наявні ресурси є внутрішніми чинниками та рушійною силою кластероутворення. Класифікація моделей кластеризації туристсько-рекреаційних дестинацій дозволяє сформувати системну основу для їх типізації та стратегічного управління розвитком, а застосування кластерної мікс-моделі, яка поєднує ієрархічну кластеризацію, алгоритми типу k-середніх, методи щільнісної кластеризації (DBSCAN), а також мережеві підходи (Louvain, Girvan–Newman), забезпечує гнучкий, комплексний і адаптивний інструментарій для аналізу структурних, функціональних і просторових особливостей туристсько-рекреаційних територій.
Архітектоніка реалізації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками корпоративного розвитку
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Коровін, Юрій Володимирович
У статті обґрунтовано необхідність розробки методичного підходу до імплементації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками корпоративного розвитку акціонерного товариства. Актуальність дослідження зумовлена потребою реагування на зростаючі виклики турбулентного економічного середовища, зокрема для корпоративних структур, які функціонують в умовах невизначеності, нестабільності та зростаючих ризиків. Запропоновано авторське трактування економічного ризику корпоративного розвитку як багаторівневого, динамічного явища, що виникає під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, і потребує комплексного стратегічного реагування. У межах дослідження побудовано структуру реалізації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками, яка охоплює п’ять ключових етапів: аналітико-діагностичний, концептуально-стратегічний, проєктно-моделювальний, етап реалізації та адаптації, моніторингово-коригуючий. Сформовано інструментарій оцінювання та реагування на ризики, що включає кількісні, якісні та організаційно-фінансові методи управління, а також визначено ключові умови ефективної реалізації інтеграційної стратегії, зокрема інституціоналізацію функції ризик-менеджменту, впровадження цифрових рішень та розвиток ризик-культури. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення для підвищення ефективності корпоративного управління, забезпечення економічної безпеки та стійкого розвитку акціонерних товариств. Подальші наукові розвідки рекомендовано спрямувати на емпіричну перевірку ефективності запропонованого підходу та його адаптацію до особливостей різних галузей економіки.
Трудоресурсне забезпечення економічної безпеки на засадах стійкості
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Новікова, Ольга Федорівна; Остафійчук, Ярослав Васильович; Азьмук, Надія Анатоліївна; Панькова, Оксана Володимирівна; Новак, Ірина Миколаївна; Касперович, Олександр Юрійович
В статті обґрунтовуються концептуальні засади трудоресурсної безпеки, її сутність та значення для стратегії економічної безпеки України в умовах тривалого воєнного стану та повоєнній відбудові країни. Визначено значущість стійкого рівня трудоресурсної безпеки для ефективного функціонування та розвитку національної економіки. Розкрито проблеми гострого дефіциту робочої сили, які виникли як наслідок проблем, що існували до повномасштабного вторгнення, та поглибились через людські втрати й міграційні процеси, спричинені війною. Обґрунтовано необхідність глибокої та комплексної інтеграції трудоресурсної безпеки в складові економічної безпеки держави: макроекономічну, фінансову, науково-технічну, виробничу, соціальну, демографічну та регіональну безпеку. Пропонуються стратегічні напрями, спрямовані на подолання загроз у трудовій сфері на засадах стійкості. Рекомендовано врахувати трудоресурсну безпеку в структурі складових в Стратегії економічної безпеки до 2030 року та в Плані заходів з реалізації національної системи стійкості. Аргументовано доцільність розробки та впровадження ефективних механізмів управління трудовими ресурсами, а також створення сприятливих умов для їх відновлення та подальшого розвитку.
Оптимізація логістичних процесів підприємства в умовах цифрової трансформації (на прикладі Kuehne + Nagel)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гриценко, Сергій Іванович; Дейкун, Вікторія Олегівна
У статті досліджено сучасні підходи до цифрової трансформації логістичних процесів на підприємствах. Акцентовано увагу на застосуванні інноваційних технологій, таких як ERP-системи, цифрові двійники, автономні мобільні роботи, блокчейн та хмарні платформи. Особливу увагу приділено аналізу кейсу компанії Kuehne + Nagel, яка є одним із лідерів у впровадженні цифрових рішень у логістиці. Визначено переваги використання інновацій у підвищенні ефективності, гнучкості та прозорості логістичних операцій. Розроблено практичні рекомендації щодо цифрової трансформації логістики для вітчизняних підприємств.
Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Жерліцин, Дмитро Михайлович; Мандра, Володимир Володимирович; Мандра, Наталія Георгіївна
Стаття досліджує впровадження «двоступеневого рішення» глобальної ініціативи ОЕСР щодо оптимізації оподаткування транснаціональних корпорацій (ТНК). Проаналізовано підходи до прийняття рішень, які можуть використовувати уряди та ТНК для оцінки наслідків імплементації правил GloBE. Особливу увагу приділено методології розрахунку ефективної ставки податку та додаткового податку з урахуванням юрисдикційних особливостей і податкових стимулів. Запропоновано застосувати сучасні аналітичні інструменти для формалізації процесів прийняття рішень, оцінки економічних і фіскальних наслідків та оптимізації податкового планування в межах нових глобальних правил. Очікується, що застосування запропонованого підходу дозволить мінімізувати ризики втрати конкурентоспроможності через надмірний податковий тиск і сприятиме підвищенню фіскальної стійкості в умовах мінливого глобального податкового ландшафту.
Типологія ринку і динаміка економічного зростання
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Коляда, Юрій Васильович; Позняк, Сергій Петрович
З’ясовано, що багатообразність ринку економіки (досконала конкуренція, монополія, олігополія та монополістична конкуренція) виступає ключом ендогенної адаптації у вивченні економічної еволюції шляхом комп’ютерного моделювання. Дослідження здійснюється на підставі багатовимірної динамічної моделі авторів, котрою охоплюються впливи зовнішньої торгівлі, міжнародного руху капіталу та робочої сили, секторальні взаємозв’язки та інші фактори державного регулювання. Числові результати зазначеного моделювання порівнювалися (для валідації) з даними, отриманими за допомогою ортодоксальних одновимірних моделей нелінійної економічної динаміки. У якості емпіричного поля нашого комп’ютерного дослідження фігурувала інформація щодо 150 країн світу, що дозволило сформувати статистично значущі висновки про залежність темпу економічного зростання від типу ринку. Оцінювання точності моделей здійснювалося за допомогою різних метрик, зокрема показників абсолютної та відносної похибок. Залучення розширеного набору змінних, що характеризують ринкову структуру, дозволило суттєво підвищити точність цифрового моделювання економічного зросту. Зокрема, отримані результати свідчать про значне зниження похибок прогнозування у порівнянні з традиційними підходами, що не лише підкреслює важливість врахування ринкової структури у макроекономічних дослідженнях, але демонструє доцільність адаптивного моделювання.
Стратегічне ділове спілкування: інструмент для формування стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Семикіна, Марина Валентинівна; Бугаєва, Марія Вікторівна
Стаття присвячена обґрунтуванню теоретичних і практичних аспектів стратегічного ділового спілкування як інструменту для формування стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу. Проаналізовано еволюцію ділового спілкування. Визначено теоретичні підходи і концепції, що вплинули на зростання ролі ділового спілкування у розвитку підприємств та організацій. Систематизовано види ділового спілкування (внутрішнє, зовнішнє, стратегічне, адаптивне, креативне, мотиваційне, кризове, формальне, неформальне). Обґрунтовано їхній вплив на аспекти розвитку людського потенціалу та соціально-трудових відносин. Запропоновано авторській підхід до визначення сутності стратегічного ділового спілкування, обґрунтовано його особливості та переваги. Стратегічне ділове спілкування запропоновано визначати як цілеспрямований, системний процес обміну інформацією, ідеями та цінностями між суб’єктами ділових відносин, спрямований на досягнення довгострокових організаційних цілей, формування стійких соціально-трудових відносин та розвиток людського потенціалу, що базується на принципах відкритості, прозорості, емпатії та взаємодії. Визначено фактори, які впливають на ефективність стратегічного ділового спілкування. Розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ролі стратегічного ділового спілкування у формуванні стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу підприємства.
Інноваційні технології як інструмент персоналізації маркетингових комунікацій у бренд-менеджменті
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Сафронська, Ірина Михайлівна; Заблодська, Інна Володимирівна
В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій і зміни підходів до взаємодії зі споживачами, персоналізація маркетингових комунікацій стає ключовим чинником формування стійкої конкурентної переваги брендів. Теоретичне значення роботи полягає у визначені сутності персоналізації як процесу індивідуалізації маркетингових впливів відповідно до потреб, поведінкових характеристик та очікувань клієнтів з метою формування сталого емоційного зв’язку з брендом, розширенні наукових уявлень про створення синергетичного ефекту від поєднання персоналізованого маркетингу з інструментами бренд-менеджменту в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано вплив сучасних інноваційних рішень – таких як штучний інтелект, Big Data, автоматизація маркетингових процесів – на побудову персоналізованих комунікацій і зміцнення брендової ідентичності. Представлено кейси впровадження персоналізованих технологій українськими брендами (Rozetka, Monobank, Нова пошта, Comfy, Сільпо), які підтверджують практичну ефективність індивідуалізованих підходів. Визначено ключові показники результативності (KPI) персоналізованих кампаній, зокрема рівень конверсій, частоту повторних покупок, показники лояльності та відтоку клієнтів. Запропоновано комплекс методів оцінювання ефективності персоналізації – A/B-тестування, когортний аналіз, аналітика клієнтської бази, опитування та CSAT. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості їх застосування для підвищення релевантності маркетингових повідомлень, покращення споживчого досвіду та досягнення стратегічних цілей бренду. Оригінальність роботи підтверджується акцентом на цифровій трансформації персоналізованих комунікацій як чиннику посилення конкурентоспроможності брендів. Перспективними напрямами подальших досліджень є адаптація отриманих результатів до потреб малого та середнього бізнесу, а також розробка моделей етичної персоналізації у межах динамічних ринків.
Поняття та сутність афіліат-маркетингу: історичний розвиток та основні характеристики концепції
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Терещенко, Максим Володимирович
Метою статті є дослідження поняття, сутності та історичного розвитку афіліат-маркетингу, а також визначення його основних характеристик як сучасної концепції інтернет-маркетингу. Особлива увага приділяється аналізу еволюції механізмів партнерської взаємодії та їх впливу на комерційні комунікації в цифровому середовищі. Методи дослідження: у процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення для розкриття теоретичних засад афіліат-маркетингу. Історико-логічний метод дозволив простежити еволюцію концепції, а системний підхід – визначити її основні характеристики та місце в сучасній маркетинговій діяльності. Результати: у результаті дослідження з’ясовано, що афіліат-маркетинг є ефективною формою партнерської взаємодії в цифровому середовищі, заснованою на принципі винагороди за залучення клієнтів. Проаналізовано історичні етапи становлення цієї концепції — від перших комісійних програм у 1990-х роках до сучасних багаторівневих мереж і автоматизованих платформ. Визначено основні характеристики афіліат-маркетингу, зокрема гнучкість, ефективність витрат і прозорість взаєморозрахунків між сторонами. Отримані результати підтверджують зростаючу роль цієї моделі в системі цифрового маркетингу та її перспективність для комерційних проєктів. Обговорення результатів засвідчило, що афіліат-маркетинг поступово трансформувався з простих комісійних програм у складні цифрові екосистеми з використанням аналітики, трекінгу та автоматизації процесів. Це дозволяє компаніям гнучко адаптувати партнерські програми до різних ринкових умов і цільових аудиторій. Водночас дослідження виявило певні ризики та проблемні аспекти, пов’язані з контролем якості трафіку та недобросовісною поведінкою окремих партнерів. Перспективним напрямом подальших наукових розвідок є удосконалення механізмів правового регулювання та етичних стандартів у сфері афіліат-маркетингу.
Математичне моделювання виявлення фінансових порушень у системі економічного форензіка для забезпечення безпеки підприємства в умовах цифрової економіки
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Пілецька, Саміра Тимофіївна; Колесников, Сергій Олексійович
У сучасному динамічному економічному середовищі, що характеризується стрімкою цифровізацією фінансової сфери та експоненційним зростанням обсягів транзакційних даних, традиційні методи виявлення фінансових правопорушень (шахрайства, маніпуляцій у звітності, відмивання коштів) стають дедалі менш ефективними. Класичні підходи економічного форензіка, орієнтовані переважно на ретроспективний аналіз первинної документації та коефіцієнтний аналіз, не здатні забезпечити своєчасну та достовірну ідентифікацію складних, прихованих схем зловживань у режимі реального часу. Метою статті є розробка та апробація математичної моделі для виявлення порушень у фінансових даних підприємства як елементу сучасної системи економічного форензіка в умовах цифровізації. Запропоновано концептуальний підхід, що позиціонує економічний форензік як самостійну область знань, спрямовану на забезпечення юридичної легітимності фінансового аналізу та посилення кіберфінансової безпеки підприємства. Особливу увагу приділено розробці математичної моделі для автоматизованого виявлення фінансових порушень. Модель базується на принципах неконтрольованого та напівконтрольованого навчання. Ключовим елементом є використання відстані Махаланобіса для кожної транзакції, що дозволяє обчислювати ступінь відхилення конкретної операції від «нормального» розподілу, враховуючи кореляції між численними фінансовими показниками та їхню дисперсію. Формалізований підхід передбачає побудову метричного простору транзакцій, визначення центру тяжіння нормальної поведінки та коваріаційної матриці, а також встановлення порогового значення для ідентифікації аномалій. Завдяки динамічному оновленню оцінок, модель здатна виявляти статистичні викиди та структурні зміни в поведінкових патернах. Крім відстані Махаланобіса, дослідження розглядає застосування інших методів машинного навчання (кластеризації — k-means, DBSCAN; виявлення аномалій — Z-score, Isolation Forest, автоенкодери), а також обробки природної мови (NLP) для аналізу неструктурованих даних (контрактів, листування), що дозволяє виявляти підозрілі формулювання та зміни в комунікації. Дослідження також акцентує увагу на викликах впровадження таких моделей, зокрема проблемах інтерпретації результатів (хибнопозитивні спрацьовування), обмеженій прозорості «чорних скриньок» алгоритмів, а також необхідності дотримання регуляторних та етичних аспектів (захист даних, GDPR) та значних інвестицій у технологічну інфраструктуру та кваліфікований кадровий потенціал. Висновки. Дослідження підтверджує, що математичне моделювання та цифрові інструменти є ключовим напрямком розвитку економічного форензіка, надаючи підприємствам ефективні механізми для зміцнення фінансової безпеки та забезпечення сталого розвитку в умовах динамічної цифрової економіки.
Вплив євроінтеграції на розвиток старопромислових регіонів (досвід Нижньої Сілезії для Дніпропетровщини)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Бородіна, Оксана Анатоліївна
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду сучасного стану соціально-економічного розвитку регіонів України та Польщі, які корелюють за певними показниками (Нижньосілезьке воєводство та Дніпропетровська область). Аналіз найбільш успішних у регіональному та місцевому розвитку Польщі кейсів проводиться з метою потенційного задіяння можливостей країн-сусідів, використання міжнародної зацікавленості у відповідних регіонах України, для прискорення при цьому власного розвитку, що для повоєнного часу та в умовах крайнього браку власних ресурсів і фінансових можливостей, буде вкрай актуальним. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими адміністративними одиницями Польщі (гміна та повіт) на основі оцінки фінансового стану, виконання місцевих бюджетів. Проведений кореляційний аналіз із Дніпропетровською областю дозволив виділити найбільш ефективні інструменти бюджетного балансування. Окремого розгляду набули актуальні тренди розвитку в Польщі напрямку ніаршорингу, з урахуванням зацікавленості Європи, а також, кластерні проєкти у гмінах та повітах Нижньосілезького воєводства, у першу чергу, енергетичні кластерні зразки. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо використання польського досвіду у механізмах дофінансування регіонального бюджетного дефіциту видатків, а також, у організації та функціонуванні кластерних кейсів енергетичного самозабезпечення на рівні громад. Обґрунтовано можливість та доцільність застосування наведених інструментів і методів на регіональному рівні, наприклад, на рівні промислових макрорегіонів, або областей України.
Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Череватський, Данило Юрійович
У статті досліджено сучасний стан та стратегічні перспективи розвитку промислових кластерних систем в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів. Проаналізовано ключові інституційні бар’єри, фінансові диспропорції та відмінності між кластерною політикою України та країн Європейського Союзу. Узагальнено міжнародний досвід, зокрема практики смарт-спеціалізації (S3), участі у програмах Horizon Europe, Euroclusters, тощо. Представлено приклади українських кластерів, що вже інтегруються у транснаціональні проєкти. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності формування національної кластерної стратегії, розвитку фінансової інфраструктури та запуску інституційної підтримки. Визначено орієнтири для переходу до моделі Індустрії 5.0 з акцентом на стійкість, інновації та соціальну інклюзивність.

Browse

Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 1 (48) by Issue Date

Results Per Page

Sort Options