Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 1 (48)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1183

Browse

Now showing 1 - 18 of 18

Архітектоніка реалізації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками корпоративного розвитку
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Коровін, Юрій Володимирович
У статті обґрунтовано необхідність розробки методичного підходу до імплементації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками корпоративного розвитку акціонерного товариства. Актуальність дослідження зумовлена потребою реагування на зростаючі виклики турбулентного економічного середовища, зокрема для корпоративних структур, які функціонують в умовах невизначеності, нестабільності та зростаючих ризиків. Запропоновано авторське трактування економічного ризику корпоративного розвитку як багаторівневого, динамічного явища, що виникає під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, і потребує комплексного стратегічного реагування. У межах дослідження побудовано структуру реалізації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками, яка охоплює п’ять ключових етапів: аналітико-діагностичний, концептуально-стратегічний, проєктно-моделювальний, етап реалізації та адаптації, моніторингово-коригуючий. Сформовано інструментарій оцінювання та реагування на ризики, що включає кількісні, якісні та організаційно-фінансові методи управління, а також визначено ключові умови ефективної реалізації інтеграційної стратегії, зокрема інституціоналізацію функції ризик-менеджменту, впровадження цифрових рішень та розвиток ризик-культури. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення для підвищення ефективності корпоративного управління, забезпечення економічної безпеки та стійкого розвитку акціонерних товариств. Подальші наукові розвідки рекомендовано спрямувати на емпіричну перевірку ефективності запропонованого підходу та його адаптацію до особливостей різних галузей економіки.
Відбудова транспортного сектору України: комплексний підхід до фінансування, інвестування та відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Бугайко, Дмитро Олександрович; Боняр, Світлана Михайлівна
У статті представлено комплексний підхід щодо фінансування, інвестування та відновлення транспортного сектору України як у сучасних умовах, так і в повоєнний період. Прямі збитки, завдані війною будівлям та інфраструктурі за останні два роки, становлять $152 млрд. Спільна оцінка Уряду України, групи Світового банку, Європейської комісії та ООН (RDNA3) оцінює, що загальна вартість відновлення країни протягом наступного десятиліття становить $486 млрд. Основні потреби України у 2024 році зосереджені на відновленні ключових секторів економіки та інфраструктури, що потребує фінансування у розмірі $15,3 млрд. Зазначається, що транспортний сектор зазнав збитків у розмірі $36,7 млрд, а потреби у відновленні оцінюються в $78 млрд. Пошкоджено понад 26 тис. км доріг, що оцінюється в $28,3 млрд. Залізничний транспорт зазнав збитків у розмірі $4,3 млрд, порти –$0,85 млрд, а авіаційна галузь – $2 млрд. Окреслено заходи щодо відновлення транспортних шляхів, що дозволяють Україні забезпечити свій транзитний потенціал навіть у воєнний час, а саме: шляхи солідарності ЄС та, з вересня 2023 року, український морський експортний коридор, розвиток дунайських портів, що дозволило розширити альтернативні маршрути, та модернізацію прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою. Ключовими заходами щодо відновлення транспортного сектору є: оновлення Національної транспортної стратегії України до 2030 року, прийняття Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою, а також подання до Верховної Ради проекту закону про реформу залізничного транспорту в жовтні 2024 року. Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та приватні інвестори є важливими донорами відновлення. Одним із можливих джерел фінансування реконструкції є заморожені російські активи на суму $300 млрд. Відбудова країни після війни може вимагати до 500 млрд євро, що включатиме значні інвестиції у відновлення інфраструктури, реконструкцію житла та модернізацію виробничих та енергетичних об’єктів. Було наголошено, що країни G7 разом із Платформою координації донорів підтримуватимуть відновлення транспортної інфраструктури України та сприятимуть розвитку альтернативних логістичних маршрутів для експорту української продукції. Оновлена Національна транспортна стратегія України до 2030 року, метою якої є адаптація транспортного сектору до нових умов, розробила пріоритети інвестиційної та політичної діяльності в Україні на наступні п’ять років та окреслила заходи щодо плану відновлення та реконструкції України.
Зелена металургія повоєнної України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Девлін, Александра; Михненко, Влад; Загоруйчик, Анастасія; Салмон, Ніколас; Солдак, Мирослава
Перехід металургійної промисловості на використання «чистої» енергії може сприяти створенню нових ринків і стимулюванню економічного зростання. Однак, найбільш ефективний і реалістичний шлях відокремлення сектора від викопного палива залишається під питанням, особливо в країнах, що розвиваються, і в регіонах з нестабільними соціально-політичними умовами. У цьому дослідженні, на прикладі України, розроблено план реконфігурації розташування металургійних заводів та перерозподілу ресурсів за двома сценаріями, які враховують потенційні післявоєнні умови. Враховуючи відновлення експортно-орієнтованої металургійної промисловості України та перспективу вступу до Європейського Союзу, у цій статті розроблено стратегії торгівлі «зеленою» сталлю. Модель оптимізації ланцюга поставок сталі лежить в основі техніко-економічного, просторово деталізованого аналізу енергетичних і матеріальних потоків, який використовує вхідні дані окремої моделі виробництва відновлюваної енергії, «зеленого» водню та «зеленого» аміаку з мінімізацією витрат. Результати показують, що оптимальні конфігурації ланцюгів поставок залежать від енергетичного міксу в мережі, будівництва нових металургійних майданчиків поблизу відновлюваних джерел енергії, регіональних альянсів для створення ринку «зеленого» чавуну і сталі та багатомільярдних інвестицій. Розвинені атомна та гідроенергетика критично знижують витрати в найближчій перспективі, тоді як швидке розширення інфраструктури сонячної та вітрової енергетики сприяє масштабуванню виробничої продуктивності. Щоб одночасно відновити українську металургійну промисловість, яка б виробляла 22 мільйони тонн (млн т) сталі на рік, і перейти до майже нульових викидів до 2050 року, інвестиції в інфраструктуру мають перевищити $62 млрд за умови повного звільнення території України. Водночас, для уможливлення поступового переходу, необхідні й короткострокові інвестиції. Хоча мобілізувати капітал такого масштабу буде доволі непросто, потенційно зростаючі ціни на викиди вуглецю від викопного палива можуть стати додатковим стимулом, що так чи інакше призведе до декарбонізації сектору.
Зовнішня торгівля України в умовах війни: стан й основи прогнозування на повоєнну перспективу
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Чеботарьов, Єгор Вячеславович; Чеботарьова, Наталія Миколаївна
Узагальнення економічних аспектів передумов і перебігу російсько-української війни й прогнозування масштабів втрат України внаслідок війни та усвідомлення світового досвіду розробки й реалізації політик повоєнного розвитку на прикладі країн Європи, Південно-Східного субрегіону й Близького Сходу складає науково-практичне підґрунтя висновку щодо необхідності аналізу зовнішньоекономічної діяльності, зокрема – зовнішньої торгівлі як складової опрацювання сукупності проблем повоєнного відновлення України. Метою даної статті є проведення комплексного статистичного дослідження зовнішньої торгівлі України та визначення першочергових завдань щодо забезпечення тенденцій її сталого розвитку як складової державної політики повоєнного відновлення. Задля доведення правомірності пропонованого підходу й унаочнення проведеного аналізу в статті у статистичних таблицях і графіках представлено результати порівняльного дослідження найбільших партнерів України за одинадцять років: з 2013 по 2023 рр.; а проведено порівняльний аналіз ТОП-5 імпортерів й експортерів України щодо операцій з давальницькою сировиною за той же часовий період. Визначено за останній звітний 2023 р. питому вагу найбільших експортерів й імпортерів товарів у розрізі регіонів України та питому вагу видів транспорту в перевезеннях товарів у зовнішній торгівлі. Для визначення ефективності зовнішньої торгівлі країни розраховано показники експортної та зовнішньоторговельної квот, останній з яких на підґрунті підсумкового узагальнення спрогнозовано на короткострокову перспективу. Проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльності України в умовах війни підтверджує висновки щодо певної адаптації національної економіки до таких умов і формування об’єктивної основи подальшого зростаючого розвитку країни. Але, задля цього є необхідним розв’язання низки проблем: опрацювання на зразок «Плану Маршалла» фундаментального нормативно-правового акту – Закону «Про повоєнне відновлення України»); завершення ринкових реформ, зокрема – демократизації правоохоронної системи й боротьби з корупцією; визначення географічних і галузевих пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі; урахування новітніх підходів щодо регулювання зовнішньої торгівлі Європейського Союзу, пов’язаних із черговим семирічним бюджетним періодом ЄС; моделювання розвитку зовнішньої торгівлі України з використанням концепції та технологій-практик антисипативного менеджменту як регуляторного режиму державної відновлювальної політики.
Корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками на підприємствах малого та середнього бізнесу: Україна VS ЄС
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Кравченко, Марина Сергіївна; Федюк, Богдан Олександрович
В дослідженні розглянуто корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками у сучасному глобалізованому середовищі. Дослідження присвячено аналізу особливостей корпоративного управління цими аспектами в українських компаніях у порівнянні з підприємствами Європейського Союзу. Представлено підходи до формування стратегічних комунікацій, зокрема, управління інформаційними потоками, кризовими ситуаціями та публічним іміджем, як ключовими чинниками формування довіри стейкхолдерів. Порівняльний аналіз існуючих практик показує, що компанії ЄС мають більш усталені політики комунікації, інтегровані в систему корпоративного управління, тоді як українські підприємства здебільшого зосереджуються на реактивному управлінні ризиками, рідше – на стратегічному плануванні. У статті також розглядаються механізми запобігання репутаційним ризикам, роль СЕО, PR-департаментів та незалежних комунікаційних рад в управлінні корпоративним іміджем. Авторами окреслено прогалини у нормативному та організаційному забезпеченні корпоративних комунікацій в Україні та наведено рекомендації щодо адаптації найкращих практик ЄС до вітчизняних умов. Особливу увагу приділено репутаційній сталій політиці підприємств у цифрову епоху, де прозорість, оперативність та автентичність комунікацій стають критично важливими. Визначено вплив культурних, економічних та правових відмінностей між Україною та ЄС на формування стратегій управління репутаційними ризиками. Показано, що в країнах ЄС ключову роль відіграє прозорість у звітності, дотримання принципів ESG та системна взаємодія з громадськістю, тоді як в Україні ці процеси лише починають формуватися. Зазначено, що впровадження стандартів ЄС може підвищити рівень довіри до українських компаній на міжнародному рівні. Представлені рекомендації орієнтовані на розвиток стійкої репутаційної політики та інтеграцію комунікацій у стратегічне планування підприємства. Результати дослідження можуть бути використані керівниками компаній, фахівцями з комунікацій, дослідниками корпоративного управління та органами державної політики.
Математичне моделювання виявлення фінансових порушень у системі економічного форензіка для забезпечення безпеки підприємства в умовах цифрової економіки
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Пілецька, Саміра Тимофіївна; Колесников, Сергій Олексійович
У сучасному динамічному економічному середовищі, що характеризується стрімкою цифровізацією фінансової сфери та експоненційним зростанням обсягів транзакційних даних, традиційні методи виявлення фінансових правопорушень (шахрайства, маніпуляцій у звітності, відмивання коштів) стають дедалі менш ефективними. Класичні підходи економічного форензіка, орієнтовані переважно на ретроспективний аналіз первинної документації та коефіцієнтний аналіз, не здатні забезпечити своєчасну та достовірну ідентифікацію складних, прихованих схем зловживань у режимі реального часу. Метою статті є розробка та апробація математичної моделі для виявлення порушень у фінансових даних підприємства як елементу сучасної системи економічного форензіка в умовах цифровізації. Запропоновано концептуальний підхід, що позиціонує економічний форензік як самостійну область знань, спрямовану на забезпечення юридичної легітимності фінансового аналізу та посилення кіберфінансової безпеки підприємства. Особливу увагу приділено розробці математичної моделі для автоматизованого виявлення фінансових порушень. Модель базується на принципах неконтрольованого та напівконтрольованого навчання. Ключовим елементом є використання відстані Махаланобіса для кожної транзакції, що дозволяє обчислювати ступінь відхилення конкретної операції від «нормального» розподілу, враховуючи кореляції між численними фінансовими показниками та їхню дисперсію. Формалізований підхід передбачає побудову метричного простору транзакцій, визначення центру тяжіння нормальної поведінки та коваріаційної матриці, а також встановлення порогового значення для ідентифікації аномалій. Завдяки динамічному оновленню оцінок, модель здатна виявляти статистичні викиди та структурні зміни в поведінкових патернах. Крім відстані Махаланобіса, дослідження розглядає застосування інших методів машинного навчання (кластеризації — k-means, DBSCAN; виявлення аномалій — Z-score, Isolation Forest, автоенкодери), а також обробки природної мови (NLP) для аналізу неструктурованих даних (контрактів, листування), що дозволяє виявляти підозрілі формулювання та зміни в комунікації. Дослідження також акцентує увагу на викликах впровадження таких моделей, зокрема проблемах інтерпретації результатів (хибнопозитивні спрацьовування), обмеженій прозорості «чорних скриньок» алгоритмів, а також необхідності дотримання регуляторних та етичних аспектів (захист даних, GDPR) та значних інвестицій у технологічну інфраструктуру та кваліфікований кадровий потенціал. Висновки. Дослідження підтверджує, що математичне моделювання та цифрові інструменти є ключовим напрямком розвитку економічного форензіка, надаючи підприємствам ефективні механізми для зміцнення фінансової безпеки та забезпечення сталого розвитку в умовах динамічної цифрової економіки.
Методологічні засади обліку і контролю експортних та імпортних операцій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Сидіч, Марина Юріївна
У статті розглянуто актуальні питання методологічних засад обліку та контролю експортних та імпортних операцій в Україні. Досліджено економічну сутність та визначальне значення зовнішньоекономічної діяльності як провідного напрямку розвитку національної економіки. Автором виділено ключові проблеми, що перешкоджають ефективній реалізації обліково-контрольного забезпечення ЗЕД, включаючи неузгодженість національного законодавства з міжнародними стандартами, складність обліку валютних операцій, а також недостатню ефективність внутрішнього контролю на підприємствах. Метою дослідження є розробка та обґрунтування комплексних методологічних засад обліку та контролю експортних та імпортних операцій, що спрямовані на підвищення ефективності управління, достовірності фінансової інформації та мінімізації ризиків. У статті деталізовано особливості документального забезпечення, специфіку обліку валютних операцій та курсових різниць, а також розглянуто методологічні засади внутрішнього та державного контролю. Обґрунтовано необхідність та напрямки використання сучасних інформаційних технологій для оптимізації обліковоконтрольних процесів. Запропоновані висновки та рекомендації сприятимуть забезпеченню прозорості, достовірності та законності зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання в умовах глобалізації.
Облік і аналіз у науковій спадщині Миколи Чумаченка
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ловінська, Людмила Геннадіївна
На основі вивчення в історичній ретроспективі публікацій М. Г. Чумаченка з питань бухгалтерського обліку та економічного аналізу визначені етапи його наукової творчості у цій царині та ключові наукові ідеї, які справили вплив на розвиток науки та продовжують розвиватися послідовниками сьогодні. Дослідницьким трендом наукової школи Миколи Григоровича, яка почала формуватися з робіт 60-70 років ХХ століття, було вивчення впливу обліку і аналізу на якість прийняття управлінських рішень та вдосконалення методології обліку і аналізу, виходячи з інформаційних потреб управління. Роботи 90-х та 2000-х років спрямовувались на наукове обґрунтування передумов запровадження управлінського обліку на підприємствах України як конгломерату обліку і аналізу витрат виробництва; розвитку нових функцій обліку і аналізу в контексті запитів внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів на інформацію про вплив компанії на економіку і соціальну сферу, розвиток регіону, оточуюче середовище тощо.
Оптимізація логістичних процесів підприємства в умовах цифрової трансформації (на прикладі Kuehne + Nagel)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гриценко, Сергій Іванович; Дейкун, Вікторія Олегівна
У статті досліджено сучасні підходи до цифрової трансформації логістичних процесів на підприємствах. Акцентовано увагу на застосуванні інноваційних технологій, таких як ERP-системи, цифрові двійники, автономні мобільні роботи, блокчейн та хмарні платформи. Особливу увагу приділено аналізу кейсу компанії Kuehne + Nagel, яка є одним із лідерів у впровадженні цифрових рішень у логістиці. Визначено переваги використання інновацій у підвищенні ефективності, гнучкості та прозорості логістичних операцій. Розроблено практичні рекомендації щодо цифрової трансформації логістики для вітчизняних підприємств.
Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Борецька, Наталія Петрівна; Крапівіна, Галина Олексіївна
Туризм та рекреація є мультидисциплінарним феноменом, що акумулює природні, соціокультурні, економічні та екологічні чинники, інтегруючи їх у конкретному географічному просторі. Географічне дослідження туристсько-рекреаційних дестинацій – це наукове підґрунтя для просторового планування, формування туристичних кластерів, стратегічного позиціонування регіонів та реалізації концепції їх сталого розвитку, яке полягає в обґрунтуванні інтегрованого підходу до кластеризації та типізації дестинацій України на основі географічних аспектів та мікс-моделі кластерного аналізу, які доповнені моделлю життєвого циклу дестинацій з урахуванням зовнішніх та внутришніх чинників післявоєнної відбудови країни. Переосмислення географічних аспектів розвитку дестинацій для економічного, соціального та культурного відновлення України заснований на пошуку ефективної кластерної моделі розвитку туристично-рекреаційного комплексу та принципах державно-приватного партнерства. Тому аналіз географічної типології дестинацій в дослідженні ґрунтується на врахуванні просторових, природно-географічних та ландшафтних характеристик територій. Просторові типи організації дестинацій відбивають ступінь компактності, взаємозв’язку й концентрації туристичних функцій у межах конкретної території. Поза межами конкретної дестинації формуються та розвиваються зовнішні чинники, які є результатом глобальних, національних або міжрегіональних процесів та виконують роль каталізаторів або обмежень, що формують загальне середовище функціонування туристсько-рекреаційного простору. Вони задають макроумови: геополітичну стабільність, інвестиційний клімат, політичну волю до підтримки приватно-державного партнерства, міжнародну допомогу тощо. Здатність територіальних спільнот, бізнесу та влади використати зовнішні стимули; адаптуватися до викликів (зокрема повоєнних) та мобілізувати наявні ресурси є внутрішніми чинниками та рушійною силою кластероутворення. Класифікація моделей кластеризації туристсько-рекреаційних дестинацій дозволяє сформувати системну основу для їх типізації та стратегічного управління розвитком, а застосування кластерної мікс-моделі, яка поєднує ієрархічну кластеризацію, алгоритми типу k-середніх, методи щільнісної кластеризації (DBSCAN), а також мережеві підходи (Louvain, Girvan–Newman), забезпечує гнучкий, комплексний і адаптивний інструментарій для аналізу структурних, функціональних і просторових особливостей туристсько-рекреаційних територій.
Поняття та сутність афіліат-маркетингу: історичний розвиток та основні характеристики концепції
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Терещенко, Максим Володимирович
Метою статті є дослідження поняття, сутності та історичного розвитку афіліат-маркетингу, а також визначення його основних характеристик як сучасної концепції інтернет-маркетингу. Особлива увага приділяється аналізу еволюції механізмів партнерської взаємодії та їх впливу на комерційні комунікації в цифровому середовищі. Методи дослідження: у процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення для розкриття теоретичних засад афіліат-маркетингу. Історико-логічний метод дозволив простежити еволюцію концепції, а системний підхід – визначити її основні характеристики та місце в сучасній маркетинговій діяльності. Результати: у результаті дослідження з’ясовано, що афіліат-маркетинг є ефективною формою партнерської взаємодії в цифровому середовищі, заснованою на принципі винагороди за залучення клієнтів. Проаналізовано історичні етапи становлення цієї концепції — від перших комісійних програм у 1990-х роках до сучасних багаторівневих мереж і автоматизованих платформ. Визначено основні характеристики афіліат-маркетингу, зокрема гнучкість, ефективність витрат і прозорість взаєморозрахунків між сторонами. Отримані результати підтверджують зростаючу роль цієї моделі в системі цифрового маркетингу та її перспективність для комерційних проєктів. Обговорення результатів засвідчило, що афіліат-маркетинг поступово трансформувався з простих комісійних програм у складні цифрові екосистеми з використанням аналітики, трекінгу та автоматизації процесів. Це дозволяє компаніям гнучко адаптувати партнерські програми до різних ринкових умов і цільових аудиторій. Водночас дослідження виявило певні ризики та проблемні аспекти, пов’язані з контролем якості трафіку та недобросовісною поведінкою окремих партнерів. Перспективним напрямом подальших наукових розвідок є удосконалення механізмів правового регулювання та етичних стандартів у сфері афіліат-маркетингу.
Проблеми і потенційні можливості забезпечення інформаційної безпеки бізнесу в умовах воєнного стану
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Озарко, Катерина Сергіївна; Опотяк, Юрій Володимирович; Андрухів, Тарас Васильович
Стаття присвячена проблемам, потенційним можливостям забезпечення інформаційної безпеки бізнесу в умовах воєнного стану. Проаналізовано тенденції кількості кіберзлочинів в Україні за період 2016-2024 рр. Аналіз складних сучасних умов господарювання сприяв виявленню основних проблем забезпечення інформаційної безпеки вітчизняного бізнесу. Систематизовано потенційні можливості, напрямки зміцнення і розвитку інформаційної безпеки вітчизняних організацій.
Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Череватський, Данило Юрійович
У статті досліджено сучасний стан та стратегічні перспективи розвитку промислових кластерних систем в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів. Проаналізовано ключові інституційні бар’єри, фінансові диспропорції та відмінності між кластерною політикою України та країн Європейського Союзу. Узагальнено міжнародний досвід, зокрема практики смарт-спеціалізації (S3), участі у програмах Horizon Europe, Euroclusters, тощо. Представлено приклади українських кластерів, що вже інтегруються у транснаціональні проєкти. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності формування національної кластерної стратегії, розвитку фінансової інфраструктури та запуску інституційної підтримки. Визначено орієнтири для переходу до моделі Індустрії 5.0 з акцентом на стійкість, інновації та соціальну інклюзивність.
Типологія ринку і динаміка економічного зростання
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Коляда, Юрій Васильович; Позняк, Сергій Петрович
З’ясовано, що багатообразність ринку економіки (досконала конкуренція, монополія, олігополія та монополістична конкуренція) виступає ключом ендогенної адаптації у вивченні економічної еволюції шляхом комп’ютерного моделювання. Дослідження здійснюється на підставі багатовимірної динамічної моделі авторів, котрою охоплюються впливи зовнішньої торгівлі, міжнародного руху капіталу та робочої сили, секторальні взаємозв’язки та інші фактори державного регулювання. Числові результати зазначеного моделювання порівнювалися (для валідації) з даними, отриманими за допомогою ортодоксальних одновимірних моделей нелінійної економічної динаміки. У якості емпіричного поля нашого комп’ютерного дослідження фігурувала інформація щодо 150 країн світу, що дозволило сформувати статистично значущі висновки про залежність темпу економічного зростання від типу ринку. Оцінювання точності моделей здійснювалося за допомогою різних метрик, зокрема показників абсолютної та відносної похибок. Залучення розширеного набору змінних, що характеризують ринкову структуру, дозволило суттєво підвищити точність цифрового моделювання економічного зросту. Зокрема, отримані результати свідчать про значне зниження похибок прогнозування у порівнянні з традиційними підходами, що не лише підкреслює важливість врахування ринкової структури у макроекономічних дослідженнях, але демонструє доцільність адаптивного моделювання.
Формування інформаційно-мережевого цифрового суспільства: ключові аспекти цифрової економіки
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Дубницький, Володимир Іванович; Писарькова, Валерія Ростиславівна; Мішустіна, Тетяна Сергіївна
У статті проаналізовано цифрову економіку як новий етап еволюції соціально-економічних систем. Розглянуто ключові особливості переходу від постіндустріального до інформаційно-мережевого цифрового суспільства та вплив когнітивних технологій, цифрових платформ та інтернету речей на бізнес-моделі, споживчу поведінку та організаційні структури. Значну увагу приділено формуванню цифрової культури та розвитку бізнес-екосистем. У роботі показано, що тотальна цифровізація, впровадження ІКТ і технологій штучного інтелекту є природним і закономірним процесом, а отже – неминучим. Встановлено, що парадигмі цифровізації притаманні як позитивні, так і негативні ефекти. Результати дослідження можуть бути використані при розробці програм і стратегій розвитку та реалізації процесу цифрової трансформації економіки.
Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Хандій, Олена Олексіївна; Архипов, Петро Олександрович
У статті досліджено актуальні питання цифровізації у легкій промисловості України, яка перебуває на етапі адаптації до сучасних економічних умов та викликів глобалізації. Окреслено проблеми повільного впровадження цифрових технологій у галузі, зокрема на малих і середніх підприємствах. Автори наголошують, що цифровізація сприяє підвищенню ефективності виробничих процесів, оптимізації бізнес-моделей та адаптації до вимог сучасного ринку, проте темпи впровадження залишаються недостатніми через дефіцит фінансових і кадрових ресурсів. Низька цифрова зрілість легкої промисловості України залишається серйозним викликом. Аналіз діяльності підприємств легкої промисловості демонструє, що рівень цифровізації значною мірою залежить від масштабу бізнесу. Великі компанії активно впроваджують 3D-моделювання, автоматизацію та штучний інтелект у свої процеси, малі підприємства використовують цифрові технології вибірково, зокрема для маркетингу, комунікації з клієнтами та пошуку матеріалів. У статті проаналізовано міжнародний досвід цифровізації легкої промисловості, зокрема в ЄС, де значна увага приділяється циркулярній економіці, цифровим паспортам продуктів та сталим практикам. Висвітлено перспективи інтеграції української легкої промисловості у європейський ринок шляхом відповідності екологічним стандартам, впровадження цифрових інструментів і технологій, таких як 3D-моделювання, автоматизовані системи управління, використання штучного інтелекту для оптимізації виробничих процесів. Зроблено акцент на важливості співпраці підприємств з освітніми установами для підготовки фахівців, здатних працювати з сучасними цифровими технологіями. В роботі підкреслюється необхідність розробки галузевих стратегій та програм, спрямованих на підтримку цифровізації легкої промисловості, сталого розвитку малих і середніх підприємств, стимулювання інновацій та створення умов для інтеграції у глобальний ринок. Особливу увагу приділено розв’язанню проблем дефіциту робочої сили та оптимізації виробничих процесів за допомогою цифрових технологій.
Шляхи та інструментарій підвищення ефективності соціальної відповідальності на регіонально-територіальному рівні (СВРТ) або Корпоративність на промислових підприємствах об’єднаних територіальних громад (ОТГ) – засіб впливу на ефективність їх функціонування
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Андрушків, Богдан Миколайович; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Бойко, Остап Богданович; Якимук, Павло Вікторович
У статті зроблено спробу дослідити особливості розвитку соціальної відповідальності власне в регіонально-територіальних умовах (локалізація об’єднання територіальних громад), під час воєнного стану, та в повоєнний період. Визначено її основні прояви та запропонували заходи не лише щодо прискорення їх реалізації при сьогоднішніх реаліях в Україні, а і в контексті вступу України до НАТО та ЄС. Обґрунтовано регіонально-територіальний рівень корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, під час війни, як необхідну складову ефективної діяльності суб’єктів господарювання в цих умовах. Запропоновано шляхи, інструментарій та засоби активізації розвитку соціальної відповідальності в умовах підприємств та організацій ОТГ. Визначено напрями щодо підвищення її рівня в воєнних та повоєнних умовах. Запропоновано удосконалення механізмів соціальної відповідальності та організацію взаємовідносин між державними органами влади, органами самоврядування, профспілками, політиками, іншими громадськими об’єднаннями. Рекомендовано інструменти розподілу відповідальності між ними, що може суттєво сприяти підвищенню рівня ефективності співпраці. Враховуючи вступ, у перспективі України до НАТО та ЄС, обґрунтовано доцільність формування згаданих механізмів на Міжнародному досвіді. Інформаційна база процесу повинна відображати поточний стан соціально-економічного розвитку суб’єктів господарювання в контексті підвищення економічної конкурентоспроможності національних підприємств у Європейському середовищі та враховуючи вимоги відновлення виробничої та сервісної інфраструктури, покращення якості життя населення, а також можливостей оперативного управлінського реагування на виклики воєнного часу.
Інноваційні технології як інструмент персоналізації маркетингових комунікацій у бренд-менеджменті
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Сафронська, Ірина Михайлівна; Заблодська, Інна Володимирівна
В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій і зміни підходів до взаємодії зі споживачами, персоналізація маркетингових комунікацій стає ключовим чинником формування стійкої конкурентної переваги брендів. Теоретичне значення роботи полягає у визначені сутності персоналізації як процесу індивідуалізації маркетингових впливів відповідно до потреб, поведінкових характеристик та очікувань клієнтів з метою формування сталого емоційного зв’язку з брендом, розширенні наукових уявлень про створення синергетичного ефекту від поєднання персоналізованого маркетингу з інструментами бренд-менеджменту в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано вплив сучасних інноваційних рішень – таких як штучний інтелект, Big Data, автоматизація маркетингових процесів – на побудову персоналізованих комунікацій і зміцнення брендової ідентичності. Представлено кейси впровадження персоналізованих технологій українськими брендами (Rozetka, Monobank, Нова пошта, Comfy, Сільпо), які підтверджують практичну ефективність індивідуалізованих підходів. Визначено ключові показники результативності (KPI) персоналізованих кампаній, зокрема рівень конверсій, частоту повторних покупок, показники лояльності та відтоку клієнтів. Запропоновано комплекс методів оцінювання ефективності персоналізації – A/B-тестування, когортний аналіз, аналітика клієнтської бази, опитування та CSAT. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості їх застосування для підвищення релевантності маркетингових повідомлень, покращення споживчого досвіду та досягнення стратегічних цілей бренду. Оригінальність роботи підтверджується акцентом на цифровій трансформації персоналізованих комунікацій як чиннику посилення конкурентоспроможності брендів. Перспективними напрямами подальших досліджень є адаптація отриманих результатів до потреб малого та середнього бізнесу, а також розробка моделей етичної персоналізації у межах динамічних ринків.