Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 3

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1809

Browse

Now showing 1 - 20 of 38

The Issue of Digital Transformation in Higher Education in the Context of Digital Society Formation
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Bobro, Natalia S.; Бобро, Наталія Сергіївна
The aim of the article is to examine the economic and value-related aspects of digital transformation in higher education within the context of forming a digital society. The article analyzes the characteristics of the transition from an information society to a digital society, which is accompanied by profound changes in the technological, social, and educational environment. The article outlines the impact of digitalization on the modernization of higher education and identifies the university’s role as an institution responsible for professional activity in a global digital environment. The article explores how digital technologies alter the structure and content of the educational process, transform the role of the teacher, promote the development of new forms of learning and communication, and contribute to the cultivation of flexible skills needed in the 21st century. The article focuses on the economic effects of digitalization in higher education. The article examines the impact of implementing digital technologies such as artificial intelligence, machine learning, Big Data, blockchain, and virtual and augmented reality on the efficiency of managerial decisions, cost optimization, process automation, and the competitiveness of universities. Examples are provided of the economic growth of educational institutions thanks to digital distance learning platforms, new revenue streams, and the commercialization of research. The substantiation for creating a unified digital ecosystem within the university that integrates educational, administrative, and financial processes is presented. The article also highlights the contradictory nature of digital transformation, particularly the risks of digital inequality, fragmentation of the academic space, and threats to the formalization of educational activities. The value tension between traditional educational principles (academic freedom, personal development, service to science) and administrative-digital practices oriented toward metrics, reporting, and quantitative measures has been analyzed. The experience of higher education institutions transitioning to a remote format during the pandemic as a catalyst for digital transformation has been examined. It has been demonstrated that effective use of digital technologies is possible if the humanistic orientations of education are preserved. It is concluded that digital transformation in higher education should be regarded as a strategic response to the challenges of the digital age, involving not only infrastructural changes but also a profound rethinking of the university’s roles, educational content, and organizational mechanisms. An effective integration of digital tools with traditional academic values ensures the sustainable development of higher education and its capacity to act as an active agent in shaping a digital society.
Європейський досвід інституціоналізації захисту даних
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Корнівська, Валерія Олегівна
Метою цієї статті є висвітлення європейського досвіду інституціоналізації захисту даних, аналіз особливостей правозастосування окремих норм Загального регламенту про захист даних, на цій основі – характеристика ефективності європейського правового поля. Результати дослідження показали, що створення умов для ефективного правозастосування законодавства щодо захисту даних залежить від багатьох факторів геоекономічного, геополітичного та інституційного характеру. На сьогодні правозастосування є обмежено ефективним через укорінення глобально-монополістичної інформаційної асиметрії, - інформаційного домінування корпорацій над їх користувачами внаслідок використання переваг володіння передовими технологіями збору, систематизації інформації в економічних та соціогуманітарних цілях корпорацій. Умови глобально-монополістичної інформаційної асиметрії створюватимуть додатковий тиск на діяльність пересічних суб’єктів інформаційного простору через зростання невизначеності. У статті підкреслено необхідність імплементації європейського законодавства в українських правових координатах, формування відповідних наглядових структур. Водночас показано, що захист даних прийматиме дедалі конфліктніший характер, що зумовлено особливостями форм власності у цифровій економіці. На цьому тлі необхідною є правова воля і рішучість держави діяти у контексті захисту прав найуразливішої частини суб’єктів інформаційного простору – користувачів.
Концептуальні засади політики відновлення та розвитку електроенергетичної інфраструктури України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Долішній, Дмитро Богданович; Бережницька, Уляна Богданівна
У статті сформовано стратегічні орієнтири економічної політики, спрямованої на відновлення та розвиток електроенергетичної інфраструктури України. Здійснено огляд стану енергетичної системи, яка зазнала значних руйнувань через військові дії внаслідок російського вторгнення в Україну, виділено ключові проблеми цієї сфери та запропоновано шляхи їх вирішення. Основними викликами є фізичне пошкодження об’єктів інфраструктури, зношеність обладнання, кадровий дефіцит і фінансові обмеження. Окремо розглянуто стратегічні напрямки розвитку, зокрема децентралізацію енергомереж, інтеграцію відновлюваних джерел енергії, застосування інноваційних технологій і розвиток людського потенціалу в галузі. Взято до уваги міжнародний досвід у відновленні енергетичних систем після криз (Японії, США, Німеччини), акцентуючи увагу на його адаптації до умов України. Особливу увагу приділено впровадженню принципу «Build Back Better», що передбачає реконструкцію з підвищенням стійкості та ефективності систем. У статті також висвітлено роль державно-приватного партнерства, міжнародної підтримки та фінансування у процесах відновлення. Запропоновано економічні моделі для оцінки ефективності різних стратегій, таких як інтеграція «зелених» технологій, оптимізація витрат на енергетичну інфраструктуру та побудова мікромереж. Акцент зроблено на необхідності створення сприятливого інвестиційного клімату через податкові пільги, спрощення регуляторних процедур і забезпечення прозорості. Зазначено, що відновлення енергетичної інфраструктури України повинно базуватися на впровадженні інноваційних рішень, орієнтованих на використання сучасних технологій, які забезпечують підвищення ефективності енергосистеми та її адаптацію до нових викликів. Це включає впровадження відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова та біоенергетика, інтеграцію смарт-мереж (smart grids) для оптимізації управління енергопотоками, а також використання цифрових технологій для моніторингу й аналізу стану інфраструктури. Сталий розвиток повинен стати ключовим принципом відновлення, що передбачає створення стійких енергетичних систем, здатних ефективно функціонувати в умовах зовнішніх і внутрішніх загроз на кшталт природних катастроф, військових дій або техногенних аварій. Це можливо завдяки децентралізації енергетичних мереж, розвитку мікромереж та автономних джерел енергії, що забезпечать безперебійне постачання енергії навіть за умов масштабних пошкоджень основної інфраструктури. Їх реалізація сприятиме не лише відновленню, а й сталому розвитку енергетичного сектора, підвищенню енергетичної безпеки, ефективності використання ресурсів, економічному зростанню та незалежності країни в енергетичній сфері. Узагальнено, що концептуальні засади політики відновлення та розвитку електроенергетичної інфраструктури слід розглядати через сукупність науково обґрунтованих принципів, цілей, пріоритетів та інструментів, що визначають стратегічні орієнтири державної економічної політики у сфері модернізації, реконструкції та сталого розвитку електроенергетичної системи.
Цифровізація економіки як ключовий фактор підвищення інвестиційної привабливості та експортного потенціалу України в умовах активізації інвестиційної діяльності ТНК
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кім, Олексій Олексійович
Статтю присвячено комплексному аналізу ролі цифровізації економіки як ключового, стратегічного фактору підвищення інвестиційної привабливості та експортного потенціалу України. Це дослідження набуває особливої актуальності в умовах повоєнного відновлення та гострої необхідності активізації інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК), які є критично важливими для структурної модернізації економіки. Сформульовано припущення, що в сучасному глобалізованому світі цифровізація перетворилася з допоміжного інструменту на фундаментальний чинник геоекономічної конкурентоспроможності. Мета роботи – визначити ролі цифровізації як структурного фундаменту для підвищення інвестиційної привабливості та експортного потенціалу України, а також виявити зміни взаємозв’язків між цими економічними категоріями в умовах повномасштабної війни для оцінки можливостей формування інвестиційної привабливості української економіки для ТНК та підвищення рівня глобальної конкурентоспроможності на основі цифровізації економки. У статті проведено кореляційний аналіз динаміки ключових макроекономічних показників за період 2019–2024 рр. (інвестиції в цифрову економіку, обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ), обсяг експорту товарів і послуг). Результати аналізу за довоєнний період (2019–2021 рр.) чітко засвідчили наявність сильної позитивної кореляції (коефіцієнт Пірсона 0,9728) між інвестиціями в цифровізацію та загальним обсягом експорту. Це однозначно підтвердило гіпотезу про те, що цифрова трансформація була стійким структурним чинником, що безпосередньо підвищував експортний потенціал країни, що відображалося у підвищенні ефективності логістики, спрощенні міжнародного документообігу та інтеграції у глобальні цифрові платформи. Однак аналіз даних воєнного періоду (2022–2024 рр.) демонструє кардинальну зміну економічних реалій. Виявлено втрату та дисоціацію раніше стійких кореляційних зв'язків. Зокрема, кореляція між експортом та інвестиціями в цифрову економіку стала від’ємною (-0,0651), а між експортом та ПІІ – різко негативною (-0,8461). Це свідчить про те, що динаміку інвестиційних та експортних потоків почали визначати інші, переважно неринкові чинники (безпекові ризики, порушення логістики, руйнування виробничих потужностей). З'ясовано також, що інвестиції ТНК в ІКТ-сектор були переорієнтовані з експортної діяльності на підтримку внутрішньої стійкості та функціонування критичної інфраструктури. У висновках наголошується, що хоча цифровізація і не втратила свого потенційного значення як магніт для інвестицій, для її успішного використання у повоєнному відновленні та залученні інтересів ТНК потрібна новітня державна стратегія. Подальші дослідження мають бути зосереджені на обґрунтуванні такої стратегії, яка зможе реінтегрувати цифрову трансформацію, іноземні інвестиції та стійке відновлення експортного потенціалу України.
Механізм відновлення та стійкості ЄС як інструмент макроекономічної стабілізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Калюжна, Наталія Геннадіївна; Щелкунов, Ігор Володимирович
У сучасних умовах глобальної нестабільності та зростаючих викликів більшість країн дедалі частіше усвідомлюють, що ефективна протидія системним загрозам потребує не лише внутрішніх реформ, але й скоординованих колективних дій на наднаціональному рівні. Успішним прикладом реалізації колективного формату забезпечення стійкості національних економік за кризових умов є європейська ініціатива «Механізм відновлення та стійкості» (Recovery and Resilience Facility, RRF), запроваджена з метою пом'якшення економічних і соціальних наслідків пандемії Covid-19. Підхід до фінансування в рамках RRF передбачає нерівномірний розподіл коштів між державами – членами ЄС, що дозволило висунути гіпотезу щодо спрямованості фінансування RRF на зміцнення економічної стійкості менш успішних держав порівняно з більш розвиненими європейськими економіками. Підтвердження цієї гіпотези свідчитиме про наявність ефекту макроекономічної стабілізації та обґрунтованість диспропорційного розподілу коштів RRF на користь економічно вразливих країн ЄС. На підставі побудови моделі множинної регресії підтверджено гіпотезу щодо диспропорцій в розподілі фінансування RRF на користь менш заможних країн ЄС з метою підтримки їх економічної стійкості у кризовий постковідний період. Статистичне підтвердження гіпотези отримано шляхом оцінки взаємозв’язку між обсягом коштів у відсотках до ВВП країн та соціально-економічними індикаторами, на підставі яких визначався обсяг фінансування RRF. Результати розрахунку параметрів множинної регресії та подальшої оптимізації моделі за рахунок вилучення статистично незначущих змінних підтвердили значущий вплив на обсяг фінансової підтримки таких соціально-економічних індикаторів, як ВВП на душу населення та рівень безробіття. Напрям впливу незалежних змінних на результуючу (зворотний та прямий відповідно) підтверджують, що фінансування в рамках ініціативи RRF характеризується асиметричністю та спрямовано, в першу чергу, на фінансову підтримку менш економічно успішних країн Європейського Союзу. Асиметричний підхід до фінансування дозволяє розглядати RRF як інструмент макроекономічної стабілізації, спрямований на підтримку вразливих країн – членів ЄС та успішний приклад реалізації колективного формату забезпечення стійкості національних економік.
E-invoicing as a Tool for the Digitalization of Export-Import Activities of Economic Entities in the Public Sector of the Economy of Ukraine
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Malyarets, Lyudmyla M.; Малярець, Людмила Михайлівна; Norik, Larisa O.; Норік, Лариса Олексіївна; Skliar, Tetiana P.; Скляр, Тетяна Петрівна; Molodetskyi, Hennadii H.; Молодецький, Геннадій Геннадійович
У сучасних умовах глобалізації та інтеграції України до міжнародних економічних структур одним із ключових інструментів для покращення ефективності експортно-імпортних операцій є e-invoicing. Впровадження цього інструменту відповідно до європейського стандарту EN 16931 здатне значно підвищити прозорість та ефективність фінансово-економічних операцій, зменшити адміністративні витрати та спростити міжнародну торгівлю. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування доцільності впровадження e-invoicing відповідно до стандарту EN 16931 в експортно-імпортну діяльність суб’єктів господарювання державного сектора економіки України. Для досягнення цієї мети авторами вирішено низку ключових завдань, серед яких: розкриття сутності й основних характеристик e-invoicing як цифрового інструменту, порівняння впровадження e-invoicing у країнах ЄС, виявлення основних тенденцій та моделей його реалізації, а також визначення переваг і викликів, які можуть виникнути у процесі впровадження цього інструменту в Україні. Під час дослідження визначено ключові аспекти впровадження системи e-invoicing в експортно-імпортну діяльність України, зокрема в контексті інтеграції до європейських стандартів, таких як EN 16931. Встановлено, що e-invoicing є потужним інструментом цифровізації, який забезпечує підвищення прозорості фінансових операцій, скорочення адміністративних витрат, спрощення митних процедур і полегшення інтеграції в європейський економічний простір. У дослідженні проведено порівняльний аналіз впровадження e-invoicing у країнах ЄС, виявлено основні тенденції, моделі реалізації та вплив цього інструменту на експортно-імпортну діяльність, що дозволяє визначити найкращі практики для України. Результатом дослідження є теоретичне обґрунтування доцільності впровадження e-invoicing у експортно-імпортну діяльність України з урахуванням європейського досвіду, а також виявлення переваг і викликів, які супроводжують цей процес. Зокрема, визначено, що інтеграція e-invoicing дозволить Україні досягти більшої ефективності у зовнішній торгівлі, покращити співпрацю з європейськими контрагентами, а також знизити ризики, пов’язані з помилками та шахрайством у фінансових операціях. Однак імплементація цієї технології в Україні потребує вирішення низки проблем, серед яких важливими є технічна уніфікація, нормативно-правове регулювання та підготовка кадрів. Перспективами подальших досліджень є аналіз правових, економічних і технічних аспектів адаптації e-invoicing в Україні, зокрема оцінка ефективності цього інструменту, а також розробка рекомендацій щодо удосконалення національного законодавства для забезпечення гармонізації з європейськими стандартами. Також важливо дослідити соціальні та економічні ефекти від впровадження e-invoicing в контексті розвитку національної економіки та інтеграції в європейський цифровий ринок.
Загрози розвитку критичної інфраструктури: сутність і класифікація
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Трушкіна, Наталія Валеріївна
У статті здійснено комплексне наукове дослідження сутності та класифікації загроз розвитку критичної інфраструктури в умовах трансформації безпекового середовища, зумовленої гібридною війною, цифровізацією і глобальною нестабільністю. Обґрунтовано, що критична інфраструктура є багаторівневою соціо-економіко-технічною системою, від функціонування якої залежать життєздатність держави, сталий розвиток економіки та рівень національної безпеки. Мета статті полягає у теоретичному розкритті природи та структури загроз розвитку критичної інфраструктури, їх систематизації і формуванні науково обґрунтованої класифікації, адаптованої до сучасних безпекових викликів і європейських стандартів резильєнтності. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні системного аналізу, бібліометричного та контент-аналізу, методів класифікації, типологізації, експертного оцінювання, порівняльного аналізу та структурно-логічного узагальнення. Таке поєднання дало змогу глибше виявити взаємозв’язки між типами загроз, чинниками їх ескалації та механізмами впливу на стійкість і керованість інфраструктурних систем. Результати дослідження відображають еволюцію наукових підходів до трактування поняття «загрози розвитку критичної інфраструктури» – від ризик-орієнтованих моделей до інтегрованих концепцій резильєнтності до всіх небезпек (all-hazards resilience). Удосконалено дефініцію цього поняття як сукупності реальних і потенційних чинників природного, техногенного, соціально-економічного, воєнного чи кібернетичного походження, що через уразливості системи можуть порушити її безперервність, цілісність і функціональну керованість. Запропоновано розширену класифікацію загроз, яка охоплює 14 типів – від воєнних, терористичних і кібернетичних до організаційно-кадрових, економічних та екологічних. Розкрито взаємозалежність фізичних, цифрових і когнітивних вимірів загроз та їх каскадний характер. Висновки підтверджують, що сучасне управління критичною інфраструктурою має базуватися на принципах проактивної резильєнтності, інтегрованого ризик-менеджменту та міжсекторальної координації. Серед ключових пріоритетів державної політики безпеки визначено розроблення Національної стратегії розвитку критичної інфраструктури, гармонізованої з вимогами Директив ЄС 2022/2557 (Critical Entities Resilience) і NIS2, створення національної таксономії загроз, а також упровадження стандартів аудиту резильєнтності та системи моніторингу індикаторів стійкості. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованих теоретико-методичних положень для удосконалення нормативно-правового регулювання, стратегічного планування та оцінювання ризиків, підвищення рівня кібер-, енергетичної та організаційної стійкості, а також у формуванні наукових засад Національної стратегії резильєнтності критичної інфраструктури України у повоєнний період.
Теоретико-практичні аспекти класифікації загроз у контексті управління регіональним (територіальним) розвитком в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ярошенко, Ігор Васильович; Семигуліна, Ірина Борисівна
У процесі становлення та розвитку кожне суспільство проходить шлях подолання викликів і загроз, які мають як об’єктивний характер – зокрема під впливом природних чинників, – так і суб’єктивний характер – зокрема техногенних факторів, військових дій, спричинених діяльністю людини. За таких обставин забезпечення безпечного існування і функціонування суспільства та населення всередині нього стає найважливішим завданням для будь-якої країни. У мирний час головними як національними, так і особистими пріоритетами розвитку виступають достаток, якість життя, спокій і комфорт життєдіяльності, тоді як вірогідність втрати безпечних умов існування набуває другорядного значення. Натомість під впливом дії різного роду загроз і небезпек, зокрема, наслідків стихій, катастроф, соціальних конфліктів, актів тероризму, військових дій тощо, питання безпеки виходить на перший план і стає першочерговим як для суспільства в цілому, так і для кожної людини окремо. З метою пошуку шляхів подолання наслідків агресії, формування стратегічних пріоритетів, ефективних заходів, пошуку дієвих інструментів для відновлення і відбудови України та усіх її регіонів виникає необхідність проведення системного аналізу структури наявних загроз, зокрема, спричинених війною, їх узагальнення і класифікація за критеріями. Класифікація дозволяє визначити пріоритети, зрозуміти механізми виникнення загроз та ефективно застосовувати відповідні заходи безпеки, що є ключовим для захисту від різних видів небезпек. Доцільність формування класифікації загроз за певними видами обґрунтована необхідністю спостереження за процесами виникнення й розвитку протиріч, зокрема, у державі і суспільстві, на різних її територіях, між окремими особистостями, для подальшого ефективного управління цими процесами та швидкого впливу на них за рахунок прийняття відповідних управлінських рішень. У статті проаналізовані й узагальнені теоретичні, практичні та законодавчі аспекти до класифікації загроз у контексті управління регіональним (територіальним) розвитком в Україні; систематизовані структури наявних загроз, зокрема, спричинених війною; узагальнені та класифіковані загрози за певними ознаками тощо.
Стратегічні напрями розвитку бізнес-процесів інформаційного потенціалу енергетичних підприємств в умовах цифровізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ареф’єва, Олена Володимирівна
У статті досліджено стратегічні напрями розвитку бізнес-процесів інформаційного потенціалу енергетичних підприємств в умовах цифрової трансформації. Підкреслено, що в сучасному глобалізованому середовищі ефективність енергетичних підприємств визначається здатністю інтегрувати цифрові технології у ключові бізнес-процеси, формуючи нову модель управління інформаційними ресурсами. Розкрито сутність поняття інформаційного потенціалу як інтегральної характеристики, що поєднує наявні інформаційні ресурси, цифрові технології, кадровий потенціал і організаційні механізми їхнього використання. Особливу увагу приділено проблематиці цифрової когерентності, яка передбачає гармонізацію різних підсистем інформаційного забезпечення у єдиний функціональний контур. У роботі обґрунтовано роль фрактально-кластерної технології як інноваційного підходу до формування гнучкої архітектури управління інформаційними потоками на енергетичних підприємствах. Зазначено, що застосування кластерних моделей дозволяє забезпечити синергетичний ефект за рахунок поєднання інвестицій у цифрову інфраструктуру з розвитком компетенцій персоналу та оптимізацією бізнес-процесів. Окреслено стратегічні напрями розвитку, серед яких: цифровізація управління виробничими та фінансовими процесами, удосконалення механізмів оцінки ефективності інформаційного потенціалу, впровадження сучасних інформаційних технологій та інноваційних методик моніторингу результатів. Доведено, що підвищення економічної ефективності енергетичних підприємств в умовах цифровізації можливе лише за умови цілісного розвитку інформаційного потенціалу, який має розглядатися як стратегічний актив. Розвиток бізнес-процесів на основі цифрових технологій забезпечує зростання конкурентоспроможності, скорочення трансакційних витрат, підвищення рівня прозорості управління та стійкості функціонування підприємств в умовах турбулентності зовнішнього середовища.
До питання оцінки потенціалу застосування концепції смарт-спеціалізації в Україні (на прикладі Черкаської області)
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Криворучко, Михайло Юрійович
Стаття присвячена питанню оцінки потенціалу застосування концепції смарт-спеціалізації в Україні на прикладі Черкаської області. Проведення цього дослідження передбачало використання таких методів, як узагальнення, систематизація, аналіз, синтез, а також монографічного та табличного методів, використання інструменту штучного інтелекту (ШІ). Вказано, що смарт-спеціалізація є дієвим інструментом регіонального розвитку, який активно використовується при розробці й імплементації регіональної політики ЄС. Головна мета смарт-спеціалізації – економічна трансформація регіону на основі «підприємницького відкриття», яке передбачає пошук унікальних можливостей комбінації наявних ресурсів і конкурентних переваг регіону. Визначено, що «наріжними каменями» цього процесу виступає локалізація, пріоритетизація, а також залучення стейкхолдерів – держави, бізнесу, академічного середовища та громадянського суспільства. На основі узагальнення результатів дослідження щодо оцінки імплементації смарт-стратегій регіонами ЄС зроблено висновок про її актуальність та ефективність. Акцентовано увагу на тому, що найбільш активна роль у процесі реалізації стратегії смарт-спеціалізації належить урядовим інституціям та академічному середовищу. Зауважено, що процес розробки та імплементації смарт-стратегій потребує вдосконалення, насамперед – підвищення рівня залучення такої категорії стейкхолдерів, як громадянське суспільство та бізнес. Наголошено, що при застосуванні смарт-спеціалізації як частини методології планування регіонального розвитку необхідно враховувати український контекст. На основі доступних даних за 2021–2023 роки зроблено висновок про низький рівень (ступінь) реалізації проєктних ідей за визначеними напрямами смарт-стратегії Черкаської області – «Інноваційні агротехнології» та «Розвиток ІТ-галузі». За допомогою інструменту ШІ (Gemini) визначено потенційні напрями смарт-спеціалізації, які б запобігали «консервації» наявної структури економіки Черкаської області, і натомість – сприяли би пошуку «підприємницького відкриття». Для Черкаського регіону визначено такі смарт-напрямки, як «Агроінновації та біотехнології», «Інформаційно-комп’ютерна біотехнологія», «Індустріальне лідерство», «Туризм та креативні індустрії». Рекомендовано подальші дослідження спрямувати на більш глибокий аналіз в межах окремого напрямку смарт-спеціалізації Черкаської області, що передбачає використання актуальних даних про результати діяльності суб’єктів господарювання.
Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на організацію документообігу задля підвищення стійкості та конкурентоспроможності підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ареф’єва, Олена Володимирівна; Петровська, Світлана Володимирівна; Сидоренко, Тетяна Михайлівна
У статті досліджено вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на організацію документообігу підприємств як ключового елемента цифрової трансформації в умовах глобальної конкуренції та економічної нестабільності. Показано, що перехід від традиційних паперових систем до електронних форм документообігу є не лише технічним удосконаленням адміністративних процедур, а й стратегічним чинником розвитку підприємства. Особливу увагу приділено аналізу статистичних даних Міністерства цифрової трансформації України та Державної служби статистики, які підтверджують зростання частки підприємств, що використовують електронний документообіг, із 28,4 % у 2020 р. до понад 65 % у 2023 р. та прогнозованих 72 % у 2024 р. Зроблено висновок, що цифровізація дозволила знизити витрати на паперове адміністрування більш ніж на третину, що є безпосереднім чинником підвищення конкурентоспроможності та фінансової стійкості бізнесу. Представлено порівняльний аналіз традиційних і цифрових моделей документообігу, який демонструє переваги електронних систем у швидкості обробки інформації, прозорості бізнес-процесів та забезпеченні інформаційної безпеки. Особливу увагу приділено впровадженню кваліфікованого електронного підпису, хмарних технологій та блокчейн-рішень, що забезпечують захищеність даних і підвищують рівень довіри контрагентів. У роботі проаналізовано практику застосування електронного документообігу у транспортній, банківській та промисловій сферах, де цифрові технології продемонстрували значне скорочення часу на обробку інформації, зменшення операційних витрат і зростання прозорості внутрішніх процесів. Розглянуто ключові проблеми інтеграції ІКТ у документообіг, серед яких обмежені фінансові та кадрові ресурси малих і середніх підприємств, невизначеність економічної доцільності хмарних сервісів, брак стандартизації та інтероперабельності, загрози інформаційної безпеки та опір персоналу до змін. Запропоновано шляхи їх подолання, які включають державну підтримку цифровізації МСП, використання гібридних моделей зберігання даних, застосування міжнародних стандартів ISO, сертифікацію систем безпеки та розвиток цифрових компетенцій працівників. Запропоновано схему, що ілюструє взаємозв’язок між проблемами цифровізації та можливими інструментами їх подолання. Доведено, що комплексне поєднання економічних, технологічних, правових і соціально-організаційних механізмів створює умови для формування довгострокових конкурентних переваг. Зроблено висновок, що цифровізація документообігу виступає каталізатором підвищення фінансової стійкості, інвестиційної привабливості та інтеграції підприємств у глобальні цифрові екосистеми, що відповідає стратегічним цілям сталого розвитку та підвищує їхню здатність протистояти викликам зовнішнього середовища.
Лідери харчової індустрії в Україні: розвиток бізнесу та моделі корпоративного менеджменту
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Семенча, Ілона Євгенівна; Яровенко, Тетяна Сергіївна
У статті розкрито актуальність розвитку харчової індустрії України в умовах війни, зростання соціального значення продовольчої безпеки та викликів внутрішнього ринку. Особливу увагу приділено необхідності забезпечення ефективного корпоративного управління харчовими підприємствами, що виступають ключовими суб’єктами у підтриманні стабільності продовольчої системи країни. У дослідженні розглянуто лідерів галузі, які демонструють високі результати у виробництві, логістиці та дистрибуції, а також формують нові підходи до цифрової трансформації корпоративного менеджменту. Проведено фінансово-економічний аналіз динаміки обсягів продажу, експорту, прибутковості та структурних показників харчової промисловості України за 2021–2024 роки. Визначено провідну роль галузі у розвитку економіки, зайнятості та економічної стійкості держави. На основі проведеного аналізу ідентифіковано три домінантні типи цифровізації, що реалізуються в сучасних бізнес-моделях харчових корпорацій: цифрова платформізація, адаптивна модульність, управлінська синергія всього циклу. Для кожної з моделей розроблено сценарій внутрішнього подальшого розвитку з урахуванням сучасного стану ринку та специфіки діяльності корпорації. Також розроблено модель розвитку корпорацій харчової галузі України, що складається з чотирьох стадій: стабілізація операцій, масштабування, цифрове переосмислення, інноваційна трансформація. Також визначено ознаки завершення кожної стадії розвитку. З метою забезпечення ефективного управлінського переходу між стадіями розвитку харчової корпорації розроблено систему KPI-індикаторів, яка дозволяє об’єктивно оцінювати завершеність поточного етапу та готовність до наступного. Отже, практичним результатом дослідження стала структуризація видів моделей корпоративного управління, яка може бути використана корпораціями-лідерами харчової галузі як інструмент стратегічного планування, внутрішнього аудиту та адаптації управлінських рішень до динамічних змін ринку. Запропонований підхід має прикладне значення для формування адаптивних стратегій сталого розвитку харчової галузі, а також для підтримки ефективного управління великими харчовими корпораціями в умовах обмежених ресурсів і стратегічної невизначеності.
Інтеграція малого та великого бізнесу в умовах євроінтеграції: виклики та перспективи для українського машинобудування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Степаненко, Іван Максимович; Либа, Василь Олексійович
У статті досліджено сучасні проблеми та перспективи інтеграції малого та великого бізнесу в машинобудівній галузі України в умовах євроінтеграції. На основі аналізу наукових джерел, статистичних даних і європейського досвіду обґрунтовано ключові бар’єри, які перешкоджають ефективній кооперації підприємств різного масштабу, зокрема інституційні, правові, кадрові та технологічні. Окреслено концептуальні підходи до формування нової промислової політики, в основі якої лежить створення індустріальної екосистеми, що поєднує гнучкість малих підприємств і потужності великих. У роботі систематизовано моделі інтеграції – кластерні, цифрові, дуальні, гібридні – які є релевантними для українських умов і водночас відповідають принципам сталого розвитку і стандартам ЄС. Запропоновано практичні механізми підтримки інтеграційних процесів: запуск цифрової платформи B2B-кооперації, формування регіональних коопераційних хабів, розширення програм дуальної освіти та створення цільового фонду розвитку промислової кооперації. Обґрунтовано доцільність формалізації контрактних відносин між МСП і великим бізнесом, а також необхідність інституційної підтримки з боку держави та профільних об’єднань. Результати дослідження можуть бути використані органами влади, підприємствами, галузевими асоціаціями та освітніми установами при формуванні стратегій розвитку промисловості, програм відновлення після війни та адаптації до європейського економічного простору.
Державна політика економічного відновлення України: виклики, інструментарій, пріоритети
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Рудакова, Світлана Григорівна; Рудаков, Олександр Геннадійович; Щетініна, Людмила Валеріївна; Кузик, Лілія Анатоліївна
У статті досліджено ключові аспекти державної політики економічного відновлення України в умовах війни та глобальної нестабільності. Автори акцентують увагу на системних викликах, з якими зіштовхується український бізнес: дефіцит кваліфікованих фахівців, нестача фінансових ресурсів, непослідовність регуляторного середовища, низький рівень інвестиційної довіри та макроекономічна нестабільність. На основі результатів всеукраїнського онлайн-опитування серед представників бізнесу, проведеного в межах партнерської ініціативи, здійснено галузевий аналіз доступу до банківського кредитування та іноземних інвестицій. Встановлено наявність вираженої секторальної диференціації за рівнем фінансування та схильністю до звернення за зовнішнім капіталом. Визначено основні бар’єри доступу до фінансових ресурсів, серед яких: високі кредитні ставки, валютні ризики, правові обмеження та низький рівень фінансової грамотності. Обґрунтовано необхідність реалізації цілісної державної стратегії, що передбачає стимулювання внутрішнього інвестування, підтримку малого і середнього бізнесу, цифровізацію фінансових послуг і залучення міжнародної технічної допомоги. Запропоновані заходи спрямовані на підвищення ефективності фінансової системи, розширення можливостей кредитування та покращення інвестиційного клімату. Результати дослідження можуть бути використані для формування адаптивної економічної політики, орієнтованої на післявоєнне відновлення країни.
Поняття «резильєнтність якості життя населення»: сутнісне наповнення та складові
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кизим, Микола Олександрович; Хаустова, Вікторія Євгенівна; Решетняк, Олена Іванівна; Попович, Михайло В’ячеславович; Юденко, Євген Володимирович
У статті розкрито сутність поняття «резильєнтність якості життя», що розглядається як складний і багатогранний феномен, який інтегрує соціальні, економічні, психологічні й інституційні аспекти розвитку суспільства. В умовах глобальних кризових викликів – економічних, політичних, екологічних та воєнних – дослідження механізмів забезпечення стійкості та здатності до відновлення набуває особливого значення. Метою дослідження є формування цілісного уявлення про сутність поняття «резильєнтність якості життя» на основі визначення складових якості життя. У роботі здійснено аналіз наукових підходів до визначення категорій «якість життя» та «резильєнтність», виокремлено ключові елементи їх взаємозв’язку. Показано, що якість життя є багатовимірною характеристикою, яка охоплює рівень матеріального забезпечення, стан здоров’я, освіту, соціальні відносини, екологічні умови та можливості для самореалізації. Водночас резильєнтність акцентує увагу не лише на збереженні цих складових під час шоків, але й на гнучкості, здатності до адаптації і трансформації у нестабільному середовищі. Особливу увагу приділено аналізу інституційних та інфраструктурних чинників, що визначають здатність суспільства забезпечувати належну якість життя навіть у кризових обставинах. Наголошено на ролі психологічних ресурсів населення, розвитку цифрових технологій, інноваційних практик управління, ефективної взаємодії між державою, бізнесом і громадянським суспільством. Визначено, що сучасні підходи до оцінювання резильєнтності якості життя повинні ґрунтуватися на комплексних міждисциплінарних методиках, які поєднують кількісні та якісні індикатори, а також враховують динамічний характер соціально-економічних процесів. У статті підкреслено, що резильєнтність не зводиться лише до стабільності чи здатності протистояти шокам. Вона передбачає активне використання кризових подій як поштовху до оновлення та удосконалення соціально-економічних систем. Саме тому резильєнтність якості життя варто трактувати як здатність не тільки мінімізувати негативні наслідки, але й реалізовувати нові можливості для підвищення добробуту та соціальної згуртованості. Отримані результати мають як теоретичну, так і практичну цінність: вони сприяють кращому розумінню феномену резильєнтності у сфері суспільних наук і можуть стати підґрунтям для подальших прикладних досліджень. Зокрема, йдеться про розробку ефективних стратегій підвищення стійкості українського суспільства до кризових впливів і формування нової парадигми державної політики, зорієнтованої на забезпечення гідної якості життя в умовах невизначеності.
Оцінка рівня розвитку регіональних логістичних систем на основі вдосконаленого методу ентропійної ваги
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бегей, Богдан Васильович
Мета статті полягає в побудові та інтегральній оцінці системи показників регіональних логістичних систем за допомогою удосконаленого методу ентропійної ваги. Сприяння розвитку регіональних логістичних систем стає обов’язковим для зниження витрат на логістику в реальній економіці та посилення ендогенної складової економічного розвитку. В цій статті побудовано систему оцінки, що складається з 17 показників в чотирьох вимірах: масштаб результату, якість експлуатації, соціальний внесок і зелений розвиток. Ця система відображає як масштаб і ефективність логістичної галузі, так і її вплив на навколишнє середовище в процесі розвитку. Крім того, ця система відображає як зміни в самій галузі логістики, так і внесок її розвитку в інші галузі та засоби до існування людей. Для оцінки рівня розвитку регіональних логістичних систем застосовано вдосконалений метод ентропійної ваги та оцінку щільності ядра, щоб визначити просторовий і часовий розподіл, динамічну еволюцію та регіональні відмінності регіональних логістичних систем. Ключовою перевагою вдосконаленої системи ентропійних ваг є те, що вона використовує інформацію про індикатори як у просторових, так і в часових вимірах, використовуючи глобальну еталонну область, що дозволяє як вертикальне, так і горизонтальне порівняння результатів оцінки. Проведений комплексний аналіз характеристик регіональних логістичних систем з точки зору просторової та часової еволюції показав, що рівень регіональних логістичних систем зріс із середньорічними темпами зростання -0,04 % між 2002 та 2024 роками, однак із значними регіональними та міжобласними відмінностями. З 2002 по 2024 рік за рівнем середньорічних темпів зростання регіональних логістичних систем лише центральний, західний та північний регіони досягли ефективного зростання. Тобто регіональні логістичні системи у всій країні та п’яти основних регіонах були біполярними або мультиполярними, з характерними градієнтними характеристиками. Для аналізу динаміки розподілу регіональних логістичних систем і чіткого зображення еволюційної моделі рівня регіональних логістичних систем використано оцінку щільності ядра – непараметричний метод, який може описати модель розподілу випадкової величини в термінах неперервної кривої щільності. Результат дослідження показав, що через повномасштабне вторгнення розрив логістичних систем між регіонами поступово збільшувався, демонструючи поступове зменшення ознаки диференціації «схід – центр – захід».
Перспективи удосконалення системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Зварич, Олена Ігорівна; Волошин, Володимир Вікторович
Демографічні виклики та структурні дисбаланси солідарної пенсійної системи України актуалізують потребу розвитку альтернативних механізмів пенсійного забезпечення населення. Недержавне пенсійне страхування як складова багаторівневої пенсійної архітектури потребує концептуального переосмислення та модернізації за європейськими стандартами та національними особливостями. Метою дослідження є ідентифікація ключових векторів трансформації системи недержавного пенсійного страхування України та розробка механізмів її оптимізації в аспекті забезпечення довготривалої фінансової стабільності та соціальної захищеності громадян. Дослідження базується на комплексному підході, що поєднує порівняльний аналіз світового досвіду, статистичний аналіз динаміки розвитку вітчизняного ринку й експертне оцінювання регуляторних ініціатив. Визначено пріоритетні напрямки удосконалення, серед яких: гнучкі моделі накопичувального страхування, диверсифікація інвестиційних інструментів пенсійних фондів із позиції ризик-менеджменту, підвищення транспарентності учасників ринку, посилення корпоративного сегмента шляхом створення стимулюючих фіскальних механізмів і цифровізація адміністрування. Обґрунтовано необхідність гармонізації національного законодавства із директивами Євросоюзу щодо пенсійного забезпечення та впровадження системи гарантування внесків. Встановлено, що системна модернізація недержавного пенсійного страхування вимагає синхронізації інституційних, регуляторних і фіскальних реформ, чим буде забезпечене формування конкурентоспроможного сегмента фінансового ринку та сприятиме зростанню довіри населення до недержавних пенсійних програм як надійного інструмента забезпечення гідного рівня життя у похилому віці. Реалізація запропонованих заходів дасть реальну можливість наблизити українську модель недержавного пенсійного страхування до кращої європейської практики та підвищить її ефективність у контексті демографічного переходу.
Гетерогенність фінансового ринку та інноваційні способи оцінки споживчої поведінки на фінансових ринках в умовах воєнного часу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Балабуха, Катерина Євгенівна
У статті оцінюються короткострокові ринкові реакції на ескалацію російсько-українського конфлікту з використанням замісних поведінкових показників із соціальної мережі X. У ролі шоків виступають дві метрики: показник тональності та частка негативних публікацій. Корпус публічних повідомлень за 16–27 лютого 2022 року був агрегований у 5-хвилинні вікна та синхронізований із торговими інтервалами бірж. Реакції фінансових індикаторів вимірюються функціями імпульсного відгуку (IRF), що оцінюються методом локальних проєкцій на горизонтах n=1…12 (до години) з помилками Newey-West. Ідентифікація спирається на припущення короткостроковості шоку, що доречне для моніторингу в реальному часі. Вибірка охоплює фондові індекси ключових регіонів, нафту, природний газ, індекс золотодобувних компаній XAU, індикатор ринку T-Bills США (S&P U.S. Treasury Bill, CB3), біткоїн та базові валюти (DXY, EUR, GBP, CNY). Для інтерпретації гетерогенності застосовуються три характеристики функції імпульсного відгуку (impulse response functions – IRF): швидкість (час до першої значущої точки), тривалість (число 5-хвилинних інтервалів, де 95%-й довірчий інтервал не перетинає нульову лінію) та інтенсивність (максимум за модулем на годинному горизонті). Результати показують виражену неоднорідність. Європейські акції знижуються, тоді як ринки США та Китаю загалом нейтральні, така асиметрія узгоджується з більшою енергетичною/логістичною вразливістю Європи та з часовим перекриттям новинних піків із європейськими торговими сесіями. Ф’ючерси на нафту реагують негативно із затримкою близько години, для газу значного відгуку не виявлено. XAU дає позитивну реакцію, ринок казначейських векселів виглядає незмінним. На валютному ринку спостерігаються змішані ефекти, євро та фунт реагують негативно, долар США – позитивно. Зафіксовано розбіжності між метриками шоку, частка негативних повідомлень часом уловлює відгук, який не фіксує негативний показник тональності. Це підкреслює обмеженість єдиної метрики тональності та свідчить на користь застосування комбінованого підходу. Обмеження – англомовний корпус, неврахування «ваги» залученості, нефільтрований шум окремих облікових записів. У цілому нині поведінковий соцмедійний сигнал дозволяє кількісно виявляти гетерогенні короткострокові реакції ринків за умов війни.
Стадії економічного циклу та їхній вплив на ринкову капіталізацію технологічних компаній: концептуальні підходи
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ушеренко, Світлана Василівна; Косько, Олександр Віталійович
У статті здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз впливу фаз економічного циклу на ринкову капіталізацію технологічних компаній. У контексті динамічного розвитку сучасної економіки у дослідженні аналізується вплив пандемій, геополітичних зрушень, цифрової трансформації та структурної перебудови глобальних ринків на структуру капіталу технологічних компаній. Дослідження зосереджено на міждисциплінарному осмисленні взаємозв’язку між макроекономічними коливаннями, мікрорівневими характеристиками підприємств та поведінковими реакціями інвесторів. Систематизовано основні теорії циклічності (класичні, кейнсіанські, монетарні, поведінкові, інституційні, фінансові), що пояснюють вплив економічних фаз – підйому, піку, спаду, рецесії – на капіталізацію бізнесу. Особливу увагу приділено специфіці функціонування технологічних компаній, зокрема, залежності від венчурного капіталу, інноваційного потенціалу, патентної активності, регуляторних ризиків і динаміки ринкових очікувань. Запропоновано концептуальну модель, у якій ринкова капіталізація розглядається як результат нелінійної взаємодії трьох груп чинників: макроекономічного середовища, внутрішньої адаптивності компанії, поведінкових патернів інвесторів. Наголошено на необхідності переходу від одновимірних до комплексних підходів оцінювання капіталізації в технологічному секторі й окреслено напрями подальших емпіричних досліджень, орієнтованих на моделювання впливу фаз економічного циклу на вартість інноваційних компаній. Подальші дослідження будуть спрямовані на емпіричне підтвердження запропонованої теоретичної моделі впливу циклів на капіталізацію технологічних компаній.
Вплив цифрової трансформації на банківський брендинг та фінансові показники: рентабельність і конкурентоспроможність в епоху цифровізації
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Морозова, Надія Леонідівна; Годлевський, Максим Олексійович
В умовах сьогодення одним із головних чинників розвитку та адаптації до сучасних умов воєнного стану в банківництві є цифрова трансформація у банківському секторі. Метою статті є дослідження впливу цифрової трансформації на фінансовий сектор, зокрема, не лише на внутрішні бізнес-процеси банків, а й на їх позиціонування на ринку, стратегію брендингу та фінансові показники. У статті досліджується вплив цифрових інновацій на рентабельність, конкурентоспроможність та адаптивність банківських установ до нових ринкових умов. Розглядаються ключові технологічні тренди, такі як штучний інтелект, автоматизація процесів, використання великих даних, блокчейн і впровадження відкритого банкінгу, які сприяють підвищенню ефективності операційної діяльності банків, оптимізації витрат, посиленню рівня безпеки та персоналізації фінансових послуг. Окрема увага приділяється цифровим каналам комунікації з клієнтами, мобільному та інтернет-банкінгу, які відіграють важливу роль у зміцненні довіри до бренду, підвищенні рівня залученості клієнтів і розширенні клієнтської бази. Аналізується, як впровадження сучасних технологій впливає на фінансові показники банків, зокрема, на зростання прибутковості, оптимізацію операційних витрат і покращення коефіцієнтів ліквідності та капіталу. Цифрова трансформація банківництва позитивно впливає на брендинг і конкурентоспроможність банків. Банківські установи, які активно запроваджують цифрові технології в сучасних умовах діяльності, значно підвищують рентабельність і зміцнюють ринкові позиції. На підставі проведеного дослідження надано рекомендації щодо подальшої цифровізації банківництва, впровадження яких надасть змогу підвищити ефективність банківських операцій та мати конкурентні переваги в умовах глобальних змін на ринках фінансових послуг.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 3 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options