Науковий журнал «Економіка промисловості», 2023, № 4 (104)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2023, № 4 (104) by Issue Date
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Економтеоретичний кіноклуб: «Матриця» (США, 1999)(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Вишневський, Олександр Сергійович7 вересня 2023 р. в Інституті економіки промисловості НАН України відбулося чергове засідання Економтеоретичного кіноклубу, де було розглянуто класику кіномистецтва ‒ фільм «Матриця» з позицій економічної теорії (доповідач ‒ д.е.н. О. Вишневський). У засіданні клубу взяли участь понад 20 науковців, серед яких академік НАН України О. Амоша, чл.-кор. НАН України Ю. Залознова, д.е.н. О. Новікова, д.е.н. В. Ляшенко, к.соц.н. О. Панькова, к.е.н. І. Петрова, м.н.с. О. Касперович, аспіранти М. Божик і О. Бойко та ін.Item Щодо резильєнтності суб’єктів ринку на прикладі підприємств добувної галузі(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Амоша, Олександр Іванович; Череватський, Данило Юрійович; Баш, Віталій ОлександровичКатаклізми останнього періоду (починаючи з пандемії COVID-19) обумовили важливість теми резильєнтності макро- і мікроекономік, тобто здатності екосистем, бізнесу, суспільства долати шоки та продовжувати функціонувати приблизно таким самим чином. Питання резильєнтності є вкрай важливим для добувних компаній, оскільки їм недоступна будь-яка релокація і кон’юнктурне перепрофілювання. Метою статті є уточнення суті резильєнтності та виявлення чинників, що її визначають для суб’єктів ринкової системи. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи абстракції, аналізу, синтезу, спостережень, узагальнення; мікрокосм-системний підхід, який є поширенням світ-системного підходу на мікроекономіку; кумулятивні криві собівартості ; однофакторні промислові функції; методи математично-статистичного аналізу; закон Ципфа-Парето. Базою спостережень є ринок світового коксівного вугілля, а також виробничі й економічні показники вітчизняної компанії з видобутку залізної руди шахтним способом. Обґрунтовано, що збитковість виробничо-комерційної діяльності є необхідною, але недостатньою умовою втрати мікрокосм-економікою резильєнтності. Активними акторами даного процесу (втрати резильєнтності) разом із безпосередніми суб’єктами ринку виступають їх власники, держава та інші суб’єкти. Його остаточна стадія настає після перетину суб'єктом ринку певної точки неповернення. Модель певного ринку являє собою кумулятивну криву собівартості. Кінцева частина графіка кумулятивної кривої собівартості, де розміщені елементи з найгіршими економічними характеристиками (група підвищеного ризику), є суттєво нелінійною. Ранг позиції відповідного елементу кривої математично визначає значення собівартості за законом Ципфа-Парето, що дозволяє виявити зону рентабельного функціонування суб’єктів ринку. Застосування моделі логіт-регресії надає можливість оцінити вірогідність втрати суб’єктом ринку рентабельності за властивої йому собівартості й довірчого інтервалу цін, що спостерігалися протягом певного періоду. Ступінь ризику втрати резильєнтності обумовлюють не тільки чинники самого ринку, але і властива суб’єкту ринкової діяльності виробнича функція. Як приклад наведено однофакторну логарифмічну виробничу функцію вітчизняної компанії з видобутку залізної руди шахтним способом.Item Теоретичні засади фінансово-економічного стимулювання розвитку смарт-промисловості(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Залознова, Юлія Станіславівна; Чекіна, Вікторія ДенисівнаРозглянуто роботи науковців, присвячені розробленню нової промислової політики й аналізу фінансово-економічного стимулювання розвитку нових технологій, інновацій, смарт-промисловості та Індустрії 4.0. Проаналізовано випадки втручання державної промислової політики, коли ринку не вдається ефективно розподіляти ресурси, та обґрунтовано актуальність промислової політики. Визначено теоретичні засади державної інноваційної політики, яка є сполучною ланкою між політикою НТП і промисловою політикою та спрямована на формування засад щодо підтримки виведення ідей та новацій на ринок. Встановлено, що для фінансово-економічного стимулювання промисловості широко використовуються такі традиційні інструменти інноваційної політики, як державна підтримка дослідницьких організацій, насамперед державних університетів та наукових інститутів, а також конкурсне фінансування досліджень (як фундаментальних так і прикладних), фіскальні преференції (податкові пільги та субсидування) для проведення НДДКР на промислових підприємствах, державна підтримка передачі технологій. Зарубіжні дослідження теоретичних аспектів фінансово-економічного стимулювання розвитку систематизовано та згруповано за такими напрямами: обґрунтування державної підтримки дослідницьких організацій та конкурсного фінансування наукових проєктів; оцінка ефективності застосування фіскальних преференцій для проведення НДДКР; аналіз впливу державної підтримки у процесі передачі технологій для розвитку смарт-промисловості; стимулювання розвитку та комерціалізації інновацій (режим «патентної коробки»). Наведено приклад одного з напрямів сучасних досліджень фінансового забезпечення стимулювання окремої галузі – преференцій для виробництва та продажу електромобілів і зарядних станцій. Встановлено, що фінансово-економічне стимулювання розвитку нових технологій та їхнього впровадження у смарт-промисловість має позитивний вплив на розвиток стартапів, інноваційної діяльності, розроблення нової продукції, збільшення кількості патентів, інвестицій, додаткові обсяги випуску, зростання зайнятості. Подальші дослідження доцільно зосередити на аналізі досвіду зарубіжних країн щодо стимулювання розвитку смарт-промисловості за допомогою фінансових інструментів, у тому числі податково-бюджетних.Item Потенціал використання систем моделювання при розробці державних заходів із фінансово-економічного стимулювання розвитку смарт-промисловості(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Охтень, Олексій Олександрович; Дасів, Алла ФедорівнаУ статті представлено складові елементи системи фінансово-економічного стимулювання розвитку смарт-промисловості (і науково-технічного прогресу в цілому), основними з яких визначено монетарне (грошово-кредитне) та фіскальне (податково-бюджетне) стимулювання. Наведено результати аналізу існуючих на сьогодні програмних систем моделювання економіки, які можуть використовуватися для визначення напрямків стимулювання розвитку смарт-промисловості. До таких програмних продуктів з моделювання було віднесено: систему «Симулятор енергетичної політики» від американського аналітичного центру в галузі енергетики та клімату Energy Innovation, систему промислового прогнозування та форсайтингу Siforeca від Інституту економіки промисловості НАН України, глобальну модель промисловості (Global Industry Model) від консалтингової компанії Oxford Economics, систему Global Economic Data & Forecasts від консалтингової компанії Moody's Analytics. А також наведено особливості державних практичних заходів зарубіжних країн з фінансово-економічного стимулювання розвитку смарт-промисловості, які включають: табло ЄС з інвестицій у промислові дослідження та розробки; закон США про зниження інфляції; нову промислову стратегію ЄС; практичні механізми стимулювання смарт-промисловості в Китаї; державні ініціативи Японії зі стимулювання розвитку смарт-промисловості. Аналіз політик стимулювання розвитку смарт-промисловості у країнах і регіонах, які є лідерами цього напряму (США, ЄС, Китай та Японія), дозволив встановити, що між країнами-лідерами існує гостра конкуренція – вони намагаються закріпити за собою лідируючі позиції в сфері конкретних технологій та на ринку в цілому. Основними інструментами стимулювання розвитку смарт-промисловості є прямі фінансові вливання (з цільових державних фондів) та податкові пільги. Розвиток смарт-промисловості тісно переплетено з екологічним порядком денним і держави намагаються направити інвестиції в передові технології в екологічних сферах. Провідні держави докладають цілеспрямованих зусиль щодо стимулювання таких інвестицій. Виконаний аналіз дозволив виявити конкретні потенційні сфери застосування проаналізованих у роботі систем моделювання при розробці державної політики у сфері стимулювання смарт-промисловості провідних країн. Інструментарій моделювання може використовуватися на всіх етапах розробки та реалізації заходів щодо фінансово-економічного стиму-лювання розвитку смарт-промисловості – від вибору конкретного інструментарію стимулювання до визначення обсягів стимулюючих заходів та напрямків їх застосування.Item Підвищення інноваційної активності на промислових підприємствах України шляхом трансферу технологій(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Балашова, Олена ВіталіївнаУ статті розглянуто заходи поетапного просування інновацій на промислові підприємства України. Висвітлено економічні чинники, що перешкоджають упровадженню нових технологій на підприємствах. Це викликано насамперед ти фактом, шо у період світової економічної кризи конкурентоспроможними є підприємства та галузі, що активно впроваджують та використовують інноваційні технології. Разом з тим, Україна продовжує розвиватися як країна з високою часткою сировинних галузей промисловості, а інноваційний розвиток не став однією з головних ознак зростання національної економіки. Позитивні тенденції хоча й спостерігалися протягом кількох років, але мали переважно тимчасовий характер і змінювалися протилежними зрушеннями в економіці, що характеризує інноваційні процеси в Україні як нестійкі та позбавлені чітких довгострокових стимулів для інноваційної діяльності. В цих умовах виникає необхідність ідентифікації ключових проблем, що стримують розвиток інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, та пошуку шляхів їх вирішення. Обґрунтовано впровадження маркетингової стратегії щодо просування інноваційних проектів на малих та середніх промислових підприємствах і трансферного процесу інновацій – на крупних підприємствах для здобування їх конкурентних переваг на внутрішньому та закордонних ринках. Зроблено акцент на існуючих особливостях впровадження в умовах цифровізації глобального бізнесу, що підтверджується побудовою відповідних макетів та схем. Здійснено огляд, наскільки усі ці технологічні інновації зумовлюють глибокі й масштабні зміни системного характеру економічних (і не тільки економічних) відносин, переформатування самих їх основ і появу нових соціально-економічних інститутів. Так, основу новітніх відносин становлять уже не тільки і не стільки відносини власності, скільки можливості доступу до тих чи інших благ, ресурсів, інформації. Кардинальні технологічні інновації тією чи іншою мірою впливають і дедалі більше впливатимуть на технології здійснення комерційних операцій, на роль і форми діяльності їх комерційних посередників. Удосконалено процес трансферу технологій у реальний сектор економіки, що враховує спільне доопрацювання інноваційних проектів новаторів із підприємствами, які виступають потенційними базами впровадження, з впровадженням діяльності Координаційного центру.Item Еволюція концепції публічно-приватного партнерства у 1980-2020-х роках(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Петрова, Ірина ПавлівнаЕволюція змін концепції публічно-приватного партнерства має велику актуальність у сучасному світі. Зростання глобальних проблем, таких як фінансові кризи, зміни клімату, соціальні дисбаланси та економічні перетворення, створює необхідність у нових стратегіях та концепціях співпраці між різними секторами суспільства. Публічно-приватне партнерство є ключовим механізмом для вирішення цих викликів, оскільки воно забезпечує механізми взаємодії між державними та приватними суб’єктами для досягнення спільних цілей. Метою дослідження є обґрунтування еволюційних змін концепції публічно-приватного партнерства. Використовуючи бібліографічний аналіз та візуалізацію даних з Web of Science на основі VOSviewer, виділено та проаналізовано десять кластерів досліджень, які відображають різноманітні теми та їх взаємозв’язок, сприяючи систематизації змін у концепції публічно-приватного партнерства. Виявлено фази еволюційної трансформації концепції публічно-приватного партнерства: Public-Private Partnership 1.0. Традиційне публічно-приватне партнерство (Traditional Public-Private Partnership); Public-Private Partnership 2.0. Публічно-приватне партнерство на користь людей (People-first Public-Private Partnership); Public-Private Partnership 3.0. Кліматично-розумне публічно-приватне партнерство (Climate-smart Public-Private Partnership); Public-Private Partnership 4.0. Стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови (Sustainable PPPs for post-war reconstruction). Визначено, що у використанні публічно-приватного партнерства в промисловості спостерігається зміна ролі цієї сфери. У «Традиційному публічно-приватному партнерстві» промисловість має ключову роль у будівництві інфраструктури, забезпечуючи матеріали і передові технології для інфраструктурних проєктів; «Публічно-приватному партнерстві на користь людей» - забезпеченні якісної медичної допомоги та покращенні системи охорони здоров’я; «Кліматично-розумному публічно-приватному партнерстві» - зменшенні впливу змін клімату на виробництво шляхом інвестицій у екологічно чисті технології та забезпеченні сталості поставок харчових продуктів; «Сталому публічно-приватному партнерстві для повоєнної відбудови» - повоєнному відновленні, надаючи необхідні матеріали та ресурси для будівництва та реконструкції інфраструктури. Також, під час пандемії COVID-19, промисловість, зокрема фармацевтична, співпрацює з урядом та іншими секторами для розробки нових методів лікування та вакцин. Ці спільні зусилля допомагають подолати кризи та покращують умови життя на постраждалих територіях. Виявлено, що в Україні недостатній розвиток концепції публічно-приватного партнерства. «Традиційне публічно-приватне партнерство», незважаючи на 20 річне впровадження, так й не отримало активної реалізації проєктів в інфраструктурі. «Публічно-приватне партнерство на користь людей» тільки починає свій розвиток. Зазначено, що для повоєнних умов актуалізується «Стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови», оскільки сприяє залученню міжнародних ресурсів для економічного та соціального відновлення, але вимагає системного підходу та адаптації до специфіки української ситуації. Впровадження ППП в Україні потребує системних рекомендацій та врахування міжнародного досвіду для ефективного використання у відновленні та відбудові інфраструктури й стратегічних об’єктів.