Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 2 (49)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1667

Browse

Now showing 1 - 20 of 27

Професійна кваліфікація методом онлайн-захисту досвіду на ринку будівельників
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Охременко, Сергій Володимирович; Костюченко, Михайло Петрович
З’ясовано актуальність проблеми невідповідності процесу професійної кваліфікації працівників вимогам постіндустріальної економіки – економіки знань та послуг. Проведено аналіз поширених методів та схем професійної кваліфікації, а саме іспитів, тестування, виконання кваліфікаційних пробних робіт і асесмент-центру за показниками валідності, надійності, справедливості й ефективності. Окреслені сильні та слабкі сторони цих методів. Здійснено вербальне моделювання професійної кваліфікації методом «онлайн-захисту досвіду». Описано його завдання, процес, індикатори всіх складників професійної компетентності на основі даних, засоби їх верифікації та її оцінювання, методика визначення експертів та прокторів, схему кваліфікації з використанням онлайн-технологій. У схемі кваліфікації визначено її етапи та процес взаємодії її здобувачів: з кол-центром для верифікації їх даних з відповідного досвіду; з відповідними експертами, через кол-центр та веб-сайт, для рецензування презентованих робіт з їх досвіду; з роботодавцями та / або професійними об’єднаннями та / або страховиками їх професійної відповідальності для їх оцінювання та подальшої співпраці. Обґрунтовано високий ступінь валідності (змістової, конструктної та критеріальної) цього методу, його принципових: справедливості (розподілу, процесу та відносин), надійності, резильєнтності та ефективності. Основною відмінністю цього методу та схеми кваліфікації є те, що оцінювачами професійних умінь, здібностей та якостей здобувачів є відповідні роботодавці, а процес кваліфікації здійснюється кол-центром для верифікації даних та організацією онлайн-захисту досвіду здобувачів зі застосування відповідних технологій та онлайн-моніторинг досвіду освоєння нових дій і взаємодій з колегами. Новизною запропонованого методу – є оцінювання усіх індикаторів професійної компетентності будівельників: окрім професійних знань та навичок, ще й інтелектуальних та комунікативних здібностей, професійно важливих соціальних якостей (відповідальності, самостійності, чуйності, організованості та ініціативності) шляхом верифікації даних їх досвіду та опитувань їх менеджерів та колег. Здійснено експрес SWOT–аналіз впровадження цього методу та схеми професійної кваліфікації на ринку праці та освіти будівельників України.
Інституційне забезпечення працевлаштування випускників закладів вищої освіти в контексті викликів та загроз
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Лозова, Тетяна Петрівна
У статті досліджено інституційне забезпечення працевлаштування випускників закладів вищої освіти України в умовах довоєнних та воєнних викликів і загроз. Здійснено аналіз нормативно-законодавчої бази та основних подій, які вплинули на працевлаштування випускників ЗВО та призвели до трансформації ринку праці у контексті розвитку цифровізації, нестандартних форм зайнятості та змін у пріоритетах роботодавців. Досліджено проблеми працевлаштування випускників ЗВО на ринку праці України в умовах довоєнного, воєнного та повоєнного відновлення, які на погляд автора, доцільно проводити в контексті виявлення викликів та загроз, що притаманні даному процесу. Визначено, що виклики потребують відповідної реакції від суб’єкта господарювання і, у разі її відсутності, поступово переростають у загрози для його стабільності чи розвитку.
Організаційно-економічні механізми розвитку промислових кластерних систем в умовах цифрової трансформації та смарт-спеціалізації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ареф’єва, Олена Володимирівна
У статті обґрунтовано організаційно-економічні механізми розвитку промислових кластерних систем в умовах цифрової трансформації та смарт-спеціалізації. Розкрито роль цифрових платформ, інноваційних екосистем і технологій Індустрії 4.0–5.0 у формуванні конкурентних кластерних структур. Систематизовано індикатори оцінювання кластерного потенціалу та визначено вплив МСП на модернізацію ланцюгів доданої вартості. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення кластерної політики та прискорення післявоєнної економічної модернізації України.
Фрейм-ворки у бізнес-аналітиці проектного стратегування бізнес-процесів безпеки та конкурентоспроможності суб’єктів економіки на вимогу сталого розвитку
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Рогоза, Микола Єгорович; Гудзь, Тетяна Павлівна; Костишина, Тетяна Адамівна; Вівтоніченко, Ярослав Валентинович; Максимчук, Роман Юрійович
Стаття присвячена аналізу особливостей використання методології фреймворків, підходів філософії управління із позиції визначення стратегічної мети сталого розвитку на основі мінімізації втрат у всіх бізнес-процесах, фокусуючись на потребах споживача та зменшенні негативного пливу на екологію. Досліджено коло аспектів проектного підходу для інтегрування вимоги бізнес-аналітики сталого розвитку у процес стратегування бізнес-процесів та розробки практичних рекомендацій для економічних суб’єктів у контексті безпекового виміру на основі конкурентоспроможності діяльності. Визначено теоретичні основи та сучасні практики застосування інтегрованого підходу стратегування бізнес-процесів з використанням фреймворків стійкості фінансової рівноваги в контексті бізнес-аналітики конкурентоспроможностіу безпековому вимірі та сталого розвитку. Сформовано підходи власного бачення особливостей розвитку бізнес-аналітики в контексті даного дослідження для потреб безпеки та конкурентоспроможності бізнесу на основі фреймворку форм прояву фінансової рівноваги у часі та просторі. Виконано аналіз наукових публікацій для розуміння питання дослідження проектного підходу стратегування бізнес-процесів з використанням фреймворків у безпековому вимірі та конкурентоспроможності в контексті потреби бізнес-аналітики сталого розвиткуна підходах багатогранності та різносторонності поглядів.
Формалізація та кількісне вимірювання синергії як процесу і результату: методологічний підхід та інструментальні рішення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Розуменко, Володимир Давидович; Островецький, Віталій Ігорович
У статті представлено комплексний підхід до формалізації синергії як процесу та результату, що забезпечує її функціоналізацію, оцифрування та керованість у складних системах. Наукова новизна полягає у розробці математичної моделі синергії, яка інтегрує кількісні та якісні метрики, зокрема методи Shapley та Partial Information Decomposition, а також варіант архітектури прототипу інформаційного інструмента для збору даних, обчислення синергії та підтримки експериментального циклу управління. Запропонований мультипідхід підвищує точність вимірювання та дозволяє ефективно управляти синергічними ефектами, що має важливе практичне значення у різних сферах, включаючи економіку, біологію, технології та соціальні науки. Обґрунтовано необхідність розроблення окремого стандарту ISO для уніфікації термінології, методів оцінки та принципів управління синергією, що виникає в результаті інтеграції управлінських систем на основі High-Level Structure, з метою підвищення їх ефективності, зменшення дублювання процесів та забезпечення доказової бази для забезпечення сталого розвитку.
Інтелектуальна краудінвестингова платформа в системі державної промислової політики України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Сердюк, Олександр Сергійович
У статті розглянуто ключові проблеми формування ефективної державної промислової політики в умовах цифрової трансформації економіки. Показано, що фрагментарність наявних інструментів підтримки обмежує можливості координації промислового розвитку та доступу підприємств до інвестиційних ресурсів. Запропоновано концептуальну модель інтелектуальної краудінвестингової платформи, що поєднує аналітичні можливості технологій Індустрії 4.0 та людиноцентричні принципи Індустрії 5.0. Платформа забезпечує прозорість інвестиційних процесів, зниження трансакційних витрат і створення цифрової екосистеми підтримки смарт-підприємств, що сприяє формуванню сучасної моделі промислової політики.
Сучасні підходи до управління матеріальною мотивацією персоналу готельних підприємств
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Якушева, Оксана Вікторівна; Якушев, Олександр Володимирович; Савін, Станіслав Юрійович; Гулак, Даніїл Вікторович
Ефективне управління трудовими ресурсами є стратегічним чинником стабільного розвитку готельного бізнесу та підвищення його конкурентоспроможності. Основна увага приділяється формуванню комплексної системи мотивації персоналу, яка поєднує матеріальні, морально-психологічні та соціальні стимули, спрямовані на підвищення продуктивності праці та залучення висококваліфікованих фахівців. Метою статті є теоретичне обґрунтування підходів удосконалення системи управління персоналом у готельних підприємствах з урахуванням сучасних викликів та особливостей функціонування галузі. Під час дослідження застосовано наступні методи дослідження: аналізу, синтезу, системного та порівняльного аналізу. У статті охарактеризовано сучасні моделі управління, а також визначено фактори, що впливають на рівень зацікавленості працівників у професійному розвитку. Дослідження методів підвищення мотивованості персоналу демонструють широкий спектр матеріальної мотивації, які можуть бути ефективно застосовані у готельній сфері для підвищення трудової активності, залучення та утримання персоналу. Особливу увагу приділено ролі матеріального стимулювання, формуванню корпоративної культури, умовам праці, можливостям кар’єрного зростання та підвищення кваліфікації. Дослідження підтвердило, що ефективна кадрова політика повинна враховувати як економічні, так і психологічні чинники мотивації, створюючи атмосферу партнерства між роботодавцем і працівником. У статті запропоновано рекомендації, на основі конкретного підприємства готельного сектору, щодо оптимізації кадрових процесів, підвищення зацікавленості працівників і покращення якості обслуговування гостей, ефективності використання трудового потенціалу та основні напрями вдосконалення мотиваційної системи. За результатами дослідження виявлено необхідність модернізації системи управління персоналом, яка сприяє не лише підвищенню економічних показників підприємства, а й формуванню позитивного іміджу бренду, розвитку корпоративної етики та забезпеченню сталого зростання конкурентних переваг на ринку гостинності.
Особливості виникнення дестабілізаційних процесів, викликаних війною, в умовах управління сервісною інфраструктурою (організаційні чинники і механізми реалізації державної стратегії стабілізації суспільних процесів у воєнний та повоєнний періоди)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Андрушків, Богдан Миколайович; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Гагалюк, Ольга Іванівна
В статті розглянуто особливості розвитку дестабілізаційних процесів в сервісній інфраструктурі, як об’єкті управління та одного із основних елементів забезпечення життєдіяльності населення України у цих складних, воєнних умовах. Неконтрольована, в окремих випадках активізація міграційних, мобілізаційних та ін. процесів, що викликані війною суттєво ускладнюють, як кадрове забезпечення функціонування сервісної інфраструктури, так і відновлення зруйнованої матеріальної бази та розвитку системи загалом. Ситуація ускладнюється адміністративно-територіальною реформою, порушеннями матеріально-технічного (логістичного) забезпечення та ін. В даному соціологічному дослідженні, власне, проаналізовано окремі дані щодо розвитку зазначених явищ в т. ч. і в умовах об’єднаних територіальних громадах, наявних та вкладених матеріальних ресурсів в її, як регіональну інфраструктуру для розуміння масштабів та методів управління, так і в умовах об’єднаних співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Акцентовано увагу на світовому досвіді у цій сфері суспільного життя та приватно – державному партнерстві. Під час соціологічного дослідження виявлено чинники впливу сервісного обслуговування на розвиток інших галузей національної економіки та життєзабезпечуючих галузях (сферах) і зокрема на об’єктах енергопостачання та транспорті. Розкрито особливості їх функціонування в умовах повномасштабної війни. Зроблено спробу акцентувати увагу на формуванні організаційного механізму визначення векторів розвитку та стратегії управління сервісною інфраструктурою (суб’єктами господарювання) у повоєнний періоди у контексті вступу України до ЄС. Дослідження виконано у відповідності до чинної нормативної та законодавчої бази, наявних державних стратегій з урахуванням загальної державної політики у сфері послуг на даний час.
Конвергенція соціально-економічного розвитку регіонів та її вплив на сталий розвиток підприємств
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Іванова, Марина Іллівна; Архипенко, Тетяна Анатоліївна
У статті досліджено процеси конвергенції соціально-економічного розвитку регіонів України та їх вплив на сталий розвиток металургійних підприємств. Показано, що руйнування промислових потужностей посилює диспропорції між регіонами, а застосування інструменту кластеризації підприємств дозволило сформувати напрями можливої конвергенції між Дніпропетровською та Запорізькою областями шляхом інтеграції фінансово подібних металургійних підприємств, уніфікації кадрової політики та розвитку спільних інноваційно-інвестиційних стратегій. Це створює підґрунтя формування єдиного промислового простору металургійного виробництва на регіональному рівні.
Цифровізація праці та трансформація професій: виклики для сталого розвитку
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Пожуєва, Тетяна Олександрівна
В умовах цифрової трансформації світова економіка стикається з безпрецедентними змінами у сфері праці. Цифровізація праці та трансформація професій є амбівалентним процесом, що одночасно відкриває нові можливості і породжує структурні ризики. Автоматизація, платформна зайнятість та гнучкі форми роботи трансформують професійну структуру та створюють як нові можливості, так і ризики. Цифровізація праці провокує якісні зміни у структурі зайнятості. Зникають професії, що ґрунтуються на рутинних діях та низькому рівні цифрових навичок – касири, архіваріуси, диспетчери, телемаркетологи, оператори кол-центрів. Їх замінюють автоматизовані системи, алгоритми та чат-боти. З іншого боку, ринок праці відчуває гостру потребу у фахівцях з компетенціями в галузі ІТ, аналітики даних, кібербезпеки, цифрового дизайну та управління цифровими проєктами. Ці професії демонструють стійке зростання попиту навіть за умов економічної нестабільності. У зв’язку з цим раціонально розглянути динаміку зростання кількості фрілансерів в Україні та Азербайджані до 2025 року. Ринок праці швидко змінюється: зникають рутинні професії, з’являються нові форми зайнятості, загострюється конкуренція за цифрові компетенції. Ці процеси вимагають гнучкої та відповідальної політики, спрямованої на скорочення цифрової нерівності, розвиток навичок ХХІ століття та адаптацію законодавства під реалії цифрової економіки. Таким чином, тільки людиноцентричний підхід до цифровізації праці, де пріоритет віддається соціальній стійкості, інклюзивності та доступності, може забезпечити не тільки зростання ефективності, але й реальний сталий розвиток. У статті аналізуються ключові тенденції цифровізації праці, зміни на ринку професій та соціальні наслідки цих процесів. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу ситуації в Азербайджані та Україні.
Застосування штучного інтелекту в управлінні бізнес-процесами: тенденції переходу від точкових управлінських рішень до системної трансформації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гудзь, Петро Васильович; Бєліков, Єгор Вікторович
Досліджено моделі інтеграції штучного інтелекту у бізнес‑процеси («AI‑as‑a‑tool», «AI‑as‑a‑partner», «AI‑as‑a‑driver»). Доведено, що штучний інтелект виступає не лише інструментом автоматизації, а й драйвером цифрової трансформації, забезпечуючи нову логіку прийняття рішень, оптимізацію бізнес‑процесів та персоналізацію клієнтського досвіду. Проаналізовано кейси інтеграції AI у бізнес‑процеси провідних компаній (Amazon, Coca‑Cola, Siemens, Netflix, Unilever, Microsoft), проаналізовано глобальні практики, які свідчать про перехід від точкових рішень до системної трансформації. В процесі дослідження виявлено рельєфну тенденцію інтеграції АІ в інтелектуальну автоматизацію бізнес-процесів шляхом для створення наскрізних автономних процесів – виробничих, логістичних, маркетингових тощо. Використання генеративних моделей штучного інтелекту знаходить застосування у якості інструменту створення ефективного промптингу для управління бізнес-процесами та їх оптимізації, автоматизації окремих операцій як то «корпоративні чат-боти», сегментування клієнтів, оптимізування ланцюгами постачань, керування складською робототехнікою, економія витрат електроенергії тощо.
Еволюція категорійного апарату інвестиційної привабливості в умовах сучасних економічних викликів та післявоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Пожуєв, Дмитро Олександрович
Дослідження присвячено аналізу трансформації науково-теоретичних підходів до категорії “інвестиційна привабливість підприємства” під впливом сучасних економічних викликів, зокрема геополітичної нестабільності, декарбонізаційних трендів, цифрової трансформації та необхідності післявоєнного відновлення економіки України. Проаналізовано еволюцію концепції від класичних фінансово-центрованих підходів Джона Мейнарда Кейнса та Майкла Портера до інтегрованих ESG-орієнтованих моделей. Методологічна база дослідження включає компаративний аналіз наукових джерел, систематизацію підходів різних економічних шкіл, аналіз статистичних даних Національного банку України та Світового банку, вивчення регуляторних документів ЄС щодо декарбонізації та вуглецевої звітності. Виявлено три ключові періоди еволюції категорії: класичний (1936-1985 рр.), неокласичний (1990-2000-ні рр.) та сучасний (2010-ті – теперішній час), кожен з яких характеризується специфічним набором детермінант інвестиційної привабливості. Емпіричний аналіз засвідчує драматичні коливання прямих іноземних інвестицій в Україну: обвал на 97% у 2022 році внаслідок повномасштабної війни з подальшим відновленням на 1800% у 2023 році. Встановлено, що 58% корпоративних досліджень підтверджують позитивний зв’язок між ESG-факторами та фінансовими показниками, а 88% інституційних інвесторів вважають ESG-критерії важливішими за традиційні фінансові метрики при оцінці довгострокової привабливості підприємств. Проаналізовано вплив регуляторних змін ЄС, зокрема запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) та стандартів IFRS S2 щодо кліматичних розкриттів, на формування нової парадигми інвестиційної привабливості металургійних підприємств. Виявлено критичний розрив між високою цифровою зрілістю ІТ-сектору України та застарілою матеріально-технічною базою металургії. Запропоновано оновлене визначення інвестиційної привабливості як динамічної інтегральної характеристики спроможності підприємства генерувати довгострокову вартість через синергію п’яти вимірів: фінансово-економічного, адаптивно-ризикового, технологічно-інноваційного, ESG-орієнтованого та інституційно-репутаційного. Практична значущість результатів полягає у формуванні концептуальної рамки для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств в умовах воєнної економіки та післявоєнного відновлення з урахуванням потреб у 524 мільярди доларів СШA.
Структурні зміни переробної промисловості України в умовах воєнної економіки
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Антонюк, Валентина Полікарпівна
В статті викладено результати комплексного аналізу стану та динаміки діяльності переробної промисловості України за 2021-2024 рр. Аналіз за функціональною структурою здійснено в розрізі двох секторів: виробництва продукції для економічної діяльності; виробництва продукції для народного споживання. Попри складні умови діяльності та втрати, у промисловості виявлено позитивні тенденції: зростання у 2023-2024 рр. обсягів реалізованої продукції (РП) у фактичних цінах у більшості галузей переробної промисловості, найвище у машинобудуванні; зростання частки РП машинобудування з 5,2% до 10,7% у загальному обсязі реалізації промисловості, де найвищі темпи зростання мали виробництва оборонно-промислового комплексу; зростання частки харчової промисловості, яка продемонструвала швидке відновлення діяльності в умовах війни та виконала стабілізаційну роль у розвитку економіки і підтримці добробуту населення; суттєву активізацію інноваційної діяльності промислових підприємств майже в усіх галузях. Систематизовано проблемні явища переробного сектору: стагнація металургійної, хімічної галузей та з виробництва коксу, пластмас, а також галузей легкої промисловості; зменшення обсягів РП машинобудування за межі країни. Виявлення позитивних тенденцій та проблемних секторів сприяє більш комплексному розумінні впливу війни на трансформаційні процеси у промисловості України.
Оцінка смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Петрова, Ірина Павлівна; Рогоза, Микола Єгорович; Землянкін, Анатолій Іванович
У статті здійснено індикативне оцінювання смарт-трансформацій територіальних громад Полтавської області в умовах повоєнного відновлення. Обґрунтовано доцільність розгляду цифрової трансформації як необхідної, але недостатньої передумови смарт-розвитку громад, що потребує інтеграції з економічною модернізацією, інституційним посиленням та розвитком партнерських механізмів. Методичну основу дослідження становить використання Індексу цифрової трансформації територіальних громад / регіонів України як аналітичного проксі для оцінювання рівня цифрової зрілості та передумов смарт-трансформацій на місцевому рівні. Застосовано поєднання рейтингового, компонентного, квартильного та міжквартильного аналізу, що дозволило виявити просторову асиметрію цифрового розвитку, структурні дисбаланси між окремими складовими цифровізації та сформувати типологію смарт-профілів громад. Доведено наявність поляризації цифрового простору з формуванням відносно вузького ядра цифрово спроможних громад і широкої групи територій із низьким та середнім рівнем цифрової трансформації. Показано, що домінування адміністративно-сервісної цифровізації без належного розвитку цифрової економіки обмежує конверсію цифрових зусиль у стійкий соціально-економічний ефект. На основі отриманих результатів обґрунтовано доцільність переходу від уніфікованих програм цифровізації до диференційованих інструментів підтримки смарт-трансформацій, адаптованих до типу смарт-профілю громад. Особливу увагу приділено ролі публічно-приватного та міжнародно-публічно-приватного партнерства як інституційного механізму прискорення смарт-трансформацій у повоєнний період.
Актуарна діяльність у страхуванні життя та страхуванні на випадок хвороби (у тому числі медичному страхуванні): особливості теорії та практики генетичної дискримінації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Арич, Михайло Іванович
У роботі проаналізовані сучасні тенденції особливостей теорії та практики генетичної дискримінації під час актуарної діяльності у страхуванні життя та страхуванні на випадок хвороби (у тому числі медичному страхуванні). Систематизовано захворювання, генетична інформація про ймовірність розвитку яких наразі найбільш часто використовується страховими компаніями для оцінки страхових ризиків у страхуванні. Обґрунтовано, що для якісної інтерпретації генетичної інформації потрібно враховувати всі інші фактори про стан здоров’я заявника на страхування. При цьому, визначено, що наслідками неправильної інтерпретації генетичної інформації заявників на страхування можуть бути хибні актуарні розрахунки, генетична дискримінація, зростання/зниження вартості страхової послуги тощо.
Бар’єри та драйвери стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Поп, Василь Володимирович
У статті розглянуто проблематику стратегічного управління консолідацією соціальної відповідальності на промислових підприємствах України в умовах сучасних трансформаційних процесів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у забезпеченні конкурентоспроможності бізнесу, формуванні позитивного іміджу підприємств, зміцненні довіри з боку стейкхолдерів та підвищенні рівня сталого розвитку економіки країни. Особлива увага приділяється виявленню бар’єрів, що ускладнюють інтеграцію принципів соціальної відповідальності у стратегічні рішення промислових компаній, а також аналізу драйверів, які можуть стати каталізаторами цього процесу. Визначено, що ключовими бар’єрами виступають: обмеженість фінансових ресурсів, відсутність довгострокових стратегій у сфері КСВ, недостатня нормативно-правова підтримка, низький рівень корпоративної культури та опір змінам з боку управлінського персоналу. Важливою перешкодою є також нерозвиненість інституційної інфраструктури та слабка мотивація підприємств до запровадження соціально відповідальних практик через невизначеність економічних вигід у короткостроковій перспективі. Серед основних драйверів стратегічної консолідації КСВ виокремлено глобалізаційні тенденції, інтеграцію України у міжнародні ринки, зростання суспільного запиту на прозорість та підзвітність бізнесу, посилення ролі екологічних стандартів, розвиток соціального партнерства, а також впровадження інноваційних управлінських інструментів. Підкреслено, що додатковим стимулом для промислових підприємств стає можливість зміцнити позиції у сфері міжнародної кооперації та підвищити інвестиційну привабливість. Наукова новизна роботи полягає у систематизації бар’єрів і драйверів стратегічного управління консолідацією КСВ, а також у розробці рекомендацій щодо посилення впливу позитивних чинників і нейтралізації перешкод. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання його результатів керівниками промислових підприємств для вдосконалення стратегій корпоративного розвитку, побудови партнерських відносин зі стейкхолдерами та формування довгострокових конкурентних переваг. У підсумку зроблено висновок, що ефективне стратегічне управління консолідацією соціальної відповідальності є важливим чинником підвищення стійкості промислових підприємств України до сучасних викликів та ключовою передумовою їх інтеграції у глобальний економічний простір.
Розвиток корпоративізації smart-бізнесу та управління його інтелектуальною власністю в умовах економіки знань
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ус, Галина Олександрівна; Шишка, Ігор Васильович; Коханчук, Віталій Петрович; Власова, Яна Миколаївна
Стаття присвячена дослідженню трансформаційних процесів у сучасній економіці, викликаних досягненнями науки та інноваціями, які призвели до формування «суспільства знань» та, відповідно, «економіки знань». На основі аналізу праць світових та українських вчених розглядаються ключові аспекти переходу, де знання стають головним ресурсом і фактором конкурентоспроможності. Основна мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні необхідності та важливості ефективного управління інтелектуальною власністю для суб’єктів підприємницької діяльності в нових економічних реаліях. В результаті проведеного аналізу встановлено, що ключовим елементом, який виражає сутність «економіки знань» на мікрорівні, є інтелектуальна власність як немайновий актив, що створює додану вартість. З огляду на це, акцентовано увагу на тому, що наукові дослідження, втілені в інтелектуальній власності, стають головним джерелом економічного зростання. Досліджуючи управлінську складову інтелектуальної власності, розглядаючи її як багатогранний процес, що включає правову охорону, комерціалізацію та захист визначаються три основні функціональні підходи до управління ІВ на підприємстві: створення ІВ, купівля прав на ІВ, або змішана форма. Робимо висновок, що ефективна система управління інтелектуальною власністю (включаючи патентування або віднесення розробок до категорії комерційної таємниці) є критичною для інноваційної діяльності та прямо пропорційно впливає на дохідність суб’єкта господарювання в умовах «економіки знань».
Концептуальні засади гнучкого менеджменту змін у контексті забезпечення сталого розвитку підприємств
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Підгірна, Валентина Никифорівна; Пушак, Ярослав Ярославович; Зибарева, Оксана Василівна
Сформульовано проблему необхідності інтеграції гнучкого менеджменту змін у систему забезпечення сталого розвитку підприємств в умовах глобальної невизначеності та цифровізації економіки. Обґрунтовано, що адаптивність, швидкість реагування та орієнтація на цінності ESG (екологічні, соціальні та управлінські принципи) є ключовими чинниками стійкості бізнесу. Запропоновано концептуальне поєднання моделей Agile, Lean і Kaizen як основи для створення адаптивно-сталих підприємств, здатних ефективно функціонувати у VUCA/BANI-середовищі. Розкрито взаємозв’язок між управлінням змінами та сталим розвитком, визначено роль гнучкого лідерства й моделі кругової економіки у формуванні стратегії довгострокової конкурентоспроможності.
Цифрова інфраструктура Київської області після деокупації: втрати та відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Хандій, Олена Олексіївна; Гречана, Світлана Іванівна; Фільковський, Сергій Олегович
У статті досліджено стан, втрати та напрями відновлення цифрової інфраструктури Київської області після повномасштабної агресії росії. Визначено сутність цифрової інфраструктури як цифрового важеля управління, що забезпечує функціонування найважливіших процесів життєдіяльності, та її структуру. Здійснено оцінку втрат та проаналізовано процеси відновлення цифрової інфраструктури Київщини у 2022–2024 рр. Показано, що цифрові мережі стали одним із найдинамічніших напрямів відбудови, а деокуповані громади скоріше відновлюють муніципальні послуги, бізнес-процеси та системи управління. Окреслено головні виклики та напрями розвитку, що забезпечують стійкість і цифрову інтеграцію регіону.
Аналіз інвестиційного потенціалу енергетичного сектору України в умовах повоєнного відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Шевчук, Олена Анатоліївна; Колеснiков, Михайло Олександрович
Дослідження присвячене комплексному аналізу інвестиційного потенціалу енергетичного сектору України в умовах повоєнного відновлення, спричиненого безпрецедентною військовою агресією. Внаслідок цілеспрямованих атак було втрачено понад 40 ГВт генеруючих потужностей, що вимагає фундаментальної трансформації системи. Особливу увагу приділено визначенню ключових пріоритетів інвестування: підвищенню енергоефективності, масштабному розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), модернізації мереж та створенню систем накопичення енергії. У роботі вперше здійснено системний аналіз багатоаспектних ризиків (політичних, економічних, технічних та соціальних), що супроводжують реалізацію цих амбітних проєктів. На основі проведеного аналізу обґрунтовано модель переходу до децентралізованої, низьковуглецевої енергосистеми з потенціалом до 40% «зеленої» генерації до 2030 року. Сформовано практичні рекомендації щодо посилення інвестиційної безпеки шляхом розширення міжнародних гарантій (ЕКА, MIGA, DFC) та завершення регуляторної модернізації для залучення приватного капіталу.

Browse

Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 2 (49) by Issue Date

Results Per Page

Sort Options