Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1807

Browse

Now showing 1 - 20 of 45

Концептуалізація публічної компоненти зелених фінансів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Горин, Володимир Петрович; Сидор, Ірина Петрівна; Була, Павло Вікторович; Мудрий, Тарас Петрович
У статті подано теоретичне обґрунтування публічної компоненти зелених фінансів. Узагальнення наукових поглядів представників вітчизняної та зарубіжної економічної науки щодо сутності та структури зелених фінансів дало можливість виокремити у їхньому складі публічну та приватну компоненти. Публічна компонента зелених фінансів охоплює фінансові відносини за участю держави, які супроводжують формування і використання фінансових ресурсів на реалізацію екологічних цілей сталого розвитку. Розкрито загальні та специфічні ознаки публічних зелених фінансів, а також принципи їхнього функціонування, до яких належать імперативність, стратегічна орієнтованість, узгодженість інтересів (інклюзивність). Особливу увагу приділено розкриттю основних рис інструментів зелених фінансів, які органи публічної влади використовують при формуванні та використанні фінансових ресурсів на втілення цілей екологічної складової сталого розвитку. Відповідно до характеру дії ці інструменти розмежовано на фіскальні, регуляторні та універсальні. Фінансові інструменти публічних зелених фінансів також запропоновано розрізняти відповідно до змісту операцій, у яких вони задіяні (при формуванні або використанні фінансових ресурсів), але ознакою частини таких інструментів (гранти, зелені кредити) є їх універсальність. Охарактеризовано ключові риси та проблемні аспекти екологічного оподаткування, впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, інноваційних схем конверсії боргових зобов’язань держави в обмін на фінансування зелених проєктів. Обґрунтовано, що в умовах воєнного часу бюджетні програми, які належать до сфери зелених фінансів, мають не тільки екологічне, але й безпекове значення, спрямовані на зниження залежності України від імпортних енергоресурсів і підтримання енергосистеми країни у функціональному стані. Перспективи подальших досліджень щодо теоретичного обґрунтування публічних зелених фінансів полягають у дослідженні чинників зовнішнього середовища, які впливають на параметри їхнього розвитку, а також вироблення формалізованих підходів до оцінювання впливу інструментарію публічних фінансів на показники екологічного розвитку держави.
Методологія стратегічного управління інтернаціоналізацією бізнесу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Прокопчук, Оксана Андріївна
Метою дослідження є розкриття сутності бізнес-інтернаціоналізації через ідентифікацію її мотивів, типів, форм і методів; удосконалення концептуального розуміння системи стратегічного управління інтернаціоналізацією бізнесу, що враховує глибоку диверсифікованість цього процесу та необхідність його інтеграції у бізнес-модель компанії в умовах високого рівня турбулентності міжнародного середовища. У статті розкрито сутність інтернаціоналізації бізнесу через системне дослідження її мотивів і ризиків, типів, форм і методів реалізації. Обґрунтовано, що систему управління інтернаціоналізацією бізнесу доцільно розглядати як сукупність трьох сегментів: «модель стратегічної поведінки суб’єкта бізнесу» – «цільова стратегія» – функціональна (ситуаційна) стратегія інтернаціоналізації. Аргументовано, що в рамках моделі стратегічної поведінки, якаeco може бути етноцентричною, поліцентричною, регіоцентричною чи геоцентричною, відбувається реалізація стратегії інтернаціоналізації, яка обирається відповідно до цілей бізнес-суб’єкта і його поточної конкурентної позиції на ринку. У разі фокусування підприємства на експансії нових ринків стратегічне управління інтернаціоналізацією ґрунтується на глибокому стратегічному аналізі та системі ключових управлінських рішень щодо типу та форми інтернаціоналізації, її часу та динаміки, бізнес-напряму, що просуватиметься на новий ринок. Забезпечуючими інструментами функціонування сформованої системи стратегічного управління інтернаціоналізацією мають бути швидкість, гнучкість, адаптивність, варіативність, які сприятимуть ефективній інтеграції процесу інтернаціоналізації у бізнес-модель компанії.
Моделі стратегічного управління інноваціями в контексті забезпечення конкурентоспроможності підприємств зернового ринку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Седіков, Денис Вадимович
У статті висвітлено теоретичні засади та практичні аспекти стратегічного управління інноваціями в контексті підвищення конкурентоспроможності підприємств зернового ринку. Розглянуто ключові моделі інноваційного менеджменту, насамперед модель Хендерсона – Кларка, яка класифікує інновації за рівнем змін у компонентах і архітектурі продукту, концепцію відкритих інновацій Г. Чесбро, що передбачає залучення зовнішніх партнерів та ідей, а також модель проривних (дисруптивних) інновацій К. Крістенсена, здатних суттєво трансформувати ринок. На основі огляду останніх досліджень наголошено, що впровадження зазначених моделей сприяє гнучкій адаптації агропідприємств до динамічного середовища, дозволяє оптимізувати витрати, збільшувати врожайність і формувати довгострокові конкурентні переваги. Проаналізовано досвід провідних українських агрохолдингів (МХП, Кернел), які поєднують інкрементальні (поступові) та радикальні (проривні) інноваційні стратегії, застосовують формалізовані механізми генерації і відбору ідей, а також втілюють цифрові технології для створення єдиного інформаційного простору. Продемонстровано, що розвиток відкритих інновацій, зокрема через партнерства з науковими установами та стартапами, є вагомим чинником прискорення інноваційного процесу та подолання ризиків, притаманних агровиробництву. Досліджено адаптовану модель стратегічного управління інноваціями, що враховує сезонність аграрного циклу, високу капіталоємність технологій і необхідність безперервного вдосконалення агротехнічних рішень. Застосування такого підходу дає змогу підприємствам зернового ринку підвищувати ефективність виробництва, одночасно мінімізуючи виробничі та ринкові ризики.
Маркетингові стратегії активізації туристичних потоків у середземноморському регіоні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Тимощук, Олександр Олександрович
У статті досліджено тенденції розвитку туризму середземноморського регіону, котрі спрямовані на формування та просування комплексного туристичного продукту через реалізацію стратегій маркетингу, що містить широкий спектр інструментів самостійного вибору споживачами видів туристичних послуг, території та надання нових інноваційних продуктів індустрією відпочинку Середземномор’я. Зазначено, що стратегічний маркетинг реалізується на різних рівнях управління туристичною галуззю: по-перше, на рівні міжнародного співтовариства він дозволяє розробити довгострокові пріоритети розвитку та сформувати єдину стратегію сталого прогресу в індустрії відпочинку; по-друге, на рівні державної політики використання можливостей стратегічного маркетингу робить більш ефективним процес регулювання туристичної діяльності, визначає пріоритети розвитку туризму та розробки цільових програм; по-третє, на рівні керівництва фірмою маркетинг є основою розробки стратегії її розвитку, ідеології поведінки на ринку, інструментом дослідження туристичного ринку, способом організації збуту, просування товарів ринку, здійснення цінової політики. З огляду на надзвичайну важливість комплексу маркетингу в межах загальної маркетингової стратегії, розробляються окремі стратегії: продуктова стратегія, цінова, збутова, комунікаційна стратегія. Підтверджено, що маркетингові стратегії Середземномор'я як об'єднаного напряму індустрії відпочинку можуть бути привабливими і для закордонних туроператорів, однак такий маркетинг має прагнути зберегти унікальність та імідж бренду кожної національної держави. Доведено, що в умовах постійних викликів Середземноморські країни потребують спільних прогнозів для переоцінки потенційних можливостей власних туристичних галузей у контексті стратегій сталого розвитку та створення стратегічних альянсів для просування маркетингових зусиль з метою підтримки конкурентоспроможності на світовому ринку туристичних послуг.
Аналіз еволюції тематики та визначення напрямів досліджень у сфері територіального розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Губарєва, Ірина Олегівна; Аведян, Людмила Йосипівна; Самойленко, Владислав Сергійович
Метою статті є аналіз тенденцій і визначення напрямів досліджень у сфері територіального розвитку шляхом проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу наукових публікацій. Для розв’язання поставленої мети проаналізовано структуру публікацій із використанням інструментів баз даних Scopus та Web of Science, а також сили зв’язків між ключовими словами для кластеризації тем за допомогою інструментарію VOSviewer. Представлено методичний підхід до проведення структурно-трендового та бібліометричного аналізу публікацій з проблем територіального розвитку. Тенденція до зростання кількості публікацій за обома базами даних свідчить про зацікавленість у створенні та публікації досліджень, пов'язаних із територіальним розвитком. Наведено загальний дослідницький профіль щодо продукування наукових статей у сфері досліджень територіального розвитку, який містить порівняння метаданих баз даних Scopus та Web of Science. Найбільш вживаними термінами, які використані в публікаціях із територіального розвитку, є: врядування, громада, сталий розвиток, територія, розвиток території, децентралізація. За допомогою програми VOSviewer ключові слова були згруповані в 7 кластерів. Частота використання ключових слів дозволяє визначити тематичні напрями досліджень у певній галузі. У рамках цього дослідження терміни згруповані відповідно до їхньої семантичної схожості, що дозволило виділити детермінанти досліджень у сфері розвитку територій. Для характеристики напрямів наукових досліджень у кожному кластері було виділено найбільш вживані ключові слова: розвиток територій, врядування, громада, території, сталий розвиток, регіональний розвиток, глобальний розвиток. Наукові дослідження з питань розвитку територій найбільш активно публікувалися у 2017–2021 роках. Якщо у 2017–2018 рр. дослідження фокусувалися на формуванні політики територіального розвитку, державному регулюванні, визначенні напрямів розвитку територій, то в останні роки почали активно досліджуватися питання екстрактивізму, використання ресурсів, місцевого самоврядування, розвитку сільських територій, урбанізації, політичної екології.
Податкова політика держави у системі регулювання економічного розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Поляков, Михайло Йосипович
Метою статті є розкриття та поглиблення теоретико-методологічних положень щодо сутності та значення податкової політики держави у регулюванні економічних процесів. Досліджено інструментарій податкової політики в контексті сприяння процесам стійкого економічного зростання. Визначено, що для довгострокового економічного розвитку важливою передумовою є стимулювання сукупної пропозиції. Представники теорії «економіки пропозиції» обґрунтовують доцільність встановлення помірного рівня оподаткування для економічних суб’єктів задля формування сприятливих умов для розвитку економіки. Здійснено аналіз індикатору співвідношення податкових надходжень до ВВП у державах – членах Європейського Союзу та Україні у 2000–2023 рр. Визначено відмінності податкового навантаження у країнах ЄС. Країни Центральної Європи і Балтії характеризуються нижчим рівнем оподаткування порівняно з країнами Західної та Північної Європи. Зазначене обумовлено потребою формування конкурентних переваг їх податкових систем. Визначено, що механізм оподаткування доходів населення виконує перерозподільну функцію. У переважній більшості країн ЄС, за винятком Румунії, Болгарії, Естонії та Угорщини, функціонує прогресивна шкала оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Цей підхід забезпечує реалізацію принципу соціальної справедливості, однак потребує належного обґрунтування шкали прогресії та високого рівня результативності використання коштів платників податків. Виявлено, що з метою елімінації негативних ефектів оподаткування на економіку держави – члени ЄС протягом 2000–2023 рр. зменшували ставки податку на доходи та корпоративного податку. В середньому ставки податку на доходи понизили на 6 в. п. до 38,7 %, корпоративного податку – на 11 в. п. до 21,2 %. Крім регулювання податкових ставок, важливим інструментом податкового регулювання економічного розвитку є цільові податкові пільги. Обґрунтовано доцільність подальшої цифровізації механізму адміністрування податків, удосконалення податкового комплаєнсу та підвищення дієвості заходів протидії схемам тіньової економіки.
The Role of Social Media in Promoting Volunteer Initiatives and Shaping Communities
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Iefimova, Ganna V.; Єфімова, Ганна Вікторівна; Pashchenko, Kseniia O.; Пащенко, Ксенія Олексіївна
The aim of the article is to study the impact of social media on the development of volunteer initiatives and the formation of long-term volunteer communities. The article examines the role of social media in promoting volunteer initiatives and shaping long-term communities. Considered are the communication mechanisms in social networks that contribute to the mobilization of volunteers, coordination of their activities, and support of interaction among community members. An analysis of the impact of social media on attracting new volunteers and transforming short-term civic engagement into sustained participation in volunteer projects has been conducted. The methodological basis of the research is an interdisciplinary approach that combines content analysis of social platforms, study of successful volunteer initiatives, and analysis of literary sources. An analysis of the functions of various social media in the context of informing, engaging the audience, and building trust has been carried out. Special attention is given to studying strategies for the efficient use of social media for volunteer activities, including methods of engagement, audience interaction, and building public trust. The factors contributing to active user engagement have been analyzed, and key approaches to building successful digital volunteer campaigns have been identified. The study demonstrates that the effectiveness of using social media in volunteer activities is determined by factors such as communication speediness, interactivity, visual components, and information transparency. It is determined that digital platforms can create sustainable volunteer communities, ensuring long-term citizen participation in social initiatives. Based on the obtained results, recommendations have been developed to optimize the use of social media to enhance the efficiency of volunteer projects, particularly regarding platform selection, content strategies, and audience interaction methods.
Цифрова трансформація торгівлі: концептуальні аспекти та ключові виклики
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Пилипенко, Вячеслав Валентинович; Пилипенко, Надія Миколаївна
Статтю присвячено дослідженню концептуальних аспектів і ключових викликів цифрової трансформації торгівлі в умовах глобалізації та розвитку інноваційних технологій. Методологічна основа дослідження базується на поєднанні теоретичного аналізу, що охоплює вивчення наукової літератури, і емпіричного аналізу з використанням кількісних методів. Особливу увагу приділено аналізу специфічних рис цифрової трансформації, а також оцінці показників зростання е-комерції. Основними результатами дослідження є встановлення ключових компонентів цифрової трансформації та виявлення їхнього впливу на торговельні процеси. Ці компоненти аналізуються з точки зору їхнього впливу на торговельні процеси, з акцентом на те, як вони підвищують операційну ефективність, уможливлюють персоналізацію клієнтів та оптимізують логістику й управління ланцюгами поставок. Запропоновано систематизацію основних видів електронної комерції через багатовимірний аналіз характеристик та взаємозв’язків між ними, що дозволяє краще розуміти тенденції ринку. Проведено аналіз сучасних тенденцій цифрової трансформації, який виявив значні зрушення в поведінці споживачів, моделях торгівлі та впровадженні технологічних рішень. Особливу увагу приділено аналізу впливу цифрових технологій на трансформацію бізнес-моделей, зокрема зміну підходів до організації торгівлі, зростання ролі мобільної комерції та соціальних платформ, які стали новими каналами продажів. Отримані результати демонструють зростаючу роль диджиталізації у зміні традиційних торгових практик, підкреслюючи зростаюче значення платформ мобільної та соціальної комерції як основних каналів залучення споживачів та продажів. Дослідження дає уявлення про те, як бізнес може використовувати ці інструменти для адаптації до викликів цифровізації, таких як зростаюче значення мобільної комерції та інтеграція соціальних платформ як основних каналів дистрибуції.
Моніторинг і контролінг у процесі управлінської трансформації підприємств
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Полякова, Євгенія Сергіївна
У статті досліджено роль моніторингу та контролінгу в управлінській трансформації підприємств. Підкреслено їхнє значення для підвищення ефективності управління, адаптації до динамічних змін ринку, підтримки стратегічного розвитку та забезпечення сталої діяльності. Визначено ключові проблеми, що перешкоджають їх реалізації, зокрема недостатнє фінансування, складність інтеграції систем у наявні організаційні структури, опір змінам з боку персоналу та низький рівень цифрової грамотності серед співробітників. Дослідження окреслює такі перспективи, як цифровізація бізнес-процесів, застосування штучного інтелекту, ERP-систем, платформ BI та Big Data для проведення аналізу та формування прогнозів у реальному часі. Підкреслено важливість адаптивних моделей управління, оскільки вони підвищують гнучкість і стійкість підприємств до зовнішніх і внутрішніх викликів. У статті також наголошується на стратегічному значенні агропромислового сектора для економіки України, зокрема на його ключовій ролі у забезпеченні продовольчої безпеки та стимулюванні економічного зростання. Крім того, у дослідженні розглядаються практичні підходи до інтеграції систем моніторингу та контролю в процес управління підприємством. Сучасні технології – зокрема хмарні ERP-рішення, передові платформи BI та IoT (Інтернет речей) – аналізуються як ключові чинники підвищення операційної ефективності. У статті надано рекомендації щодо подолання бар’єрів впровадження, таких як інвестиції в програми навчання та розвиток робочої сили, які мають вирішальне значення для набуття співробітниками необхідних навичок для ефективного використання передових технологічних інструментів. Особливу увагу приділено агропромисловому сектору, з акцентом на його унікальні виклики та можливості. Інтеграція систем моніторингу та контролю розглядається як інструмент оптимізації розподілу ресурсів, зниження операційних ризиків і підвищення якості процесів ухвалення рішень. У статті наголошується на необхідності державної підтримки цифрової трансформації шляхом надання фінансових стимулів і розвитку інноваційної екосистеми. Результати дослідження свідчать, що впровадження сучасних інструментів моніторингу та контролю може суттєво підвищити глобальну конкурентоспроможність підприємств, особливо в секторах, критично важливих для національної економіки.
Страхування як інструмент ризик-менеджменту в агробізнесі
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Царенко, Дмитро Григорович; Халін, Станіслав Васильович
Стаття присвячена дослідженню теоретичних аспектів страхування як інструменту ризик-менеджменту в агробізнесі. Встановлено, що ефективне використання страхування у поєднанні з іншими методами управління ризиками, такими як диверсифікація, фінансове планування та сучасні агротехнології, сприяє підвищенню стійкості сільськогосподарського бізнесу. Важливо правильно обирати страхові продукти, враховуючи особливості господарства, ризикові фактори та доступні державні програми підтримки. Доведено, що у світовій практиці застосовуються різні моделі страхування – комерційне, державне, державно-приватне партнерство та взаємне страхування. Кожна з них має свої переваги та недоліки, а їхня ефективність залежить від економічних і кліматичних умов конкретної країни. Визначено, що, попри важливість агрострахування, рівень його поширення залишається недостатньо високим. Це зумовлено як економічними, так і поведінковими факторами: високою вартістю страхових виплат, недовірою до страхових компаній, низькою обізнаністю фермерів, а також складністю страхових процедур. Для підвищення ефективності страхування в аграрному секторі необхідне вдосконалення державної підтримки, впровадження цифрових технологій (супутникового моніторингу, параметричних страховок, блокчейн-рішень) і підвищення рівня фінансової грамотності аграріїв. Обґрунтовано, що інноваційний підхід до страхування та посилення співпраці між державою, приватними страховиками та агровиробниками дозволять зробити систему агрострахування більш доступною, прозорою та ефективною. Це сприятиме підвищенню стійкості агробізнесу, збереженню фінансової стабільності фермерських господарств і забезпеченню сталого розвитку сільського господарства в умовах зростаючих ризиків. Таким чином, страхування не тільки знижує потенційні втрати, а й сприяє розвитку аграрного сектора, роблячи його більш передбачуваним і фінансово стабільним.
Особливості обігу криптовалют та фіскальні аспекти криптовалютних операцій: огляд вітчизняних і зарубіжних практик
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Крихівська, Наталія Олегівна; Ромашко, Олександра Михайлівна; Гребенюк, Надія Василівна; Марків, Марія Михайлівна
Метою статті є дослідження та аналіз сучасного стану законодавства щодо регулювання криптовалютних активів в Україні, а також, враховуючи зарубіжний досвід, виокремлення рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняних законодавчих ініціатив для забезпечення прозорості, безпеки та ефективності криптовалютного ринку. Для досягнення мети використовувався порівняльний аналіз, синтез та узагальнення отриманих даних. Основною гіпотезою є те, що ефективне регулювання криптовалют може покращити економічну стабільність країни. Виявлено, що криптовалюти потребують комплексного підходу для регулювання, враховуючи світовий досвід і специфіку національного законодавства. Методика дослідження передбачала аналіз наявних нормативних актів, вивчення практик регулювання криптовалют в окремих країнах, проведення порівняльного аналізу. Оцінка правових прогалин і розробка рекомендацій щодо вдосконалення законодавства України були основними завданнями. Здійснено оцінку сучасного стану регулювання криптовалют в Україні, наведено порівняльний аналіз міжнародного досвіду, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства. Охарактеризовано проблеми, пов'язані з оподаткуванням криптовалют, а також виділено ключові напрямки розвитку цієї сфери в Україні. Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні понять і категорій, що стосуються криптовалют і їх регулювання, а також в аналізі наукових підходів до вирішення правових проблем. Практичне значення полягає в розробці рекомендацій для удосконалення національного законодавства, що сприятиме розвитку криптовалютного ринку. Оригінальність дослідження полягає у порівнянні українського законодавства з міжнародними стандартами та виявленні нових підходів до регулювання криптовалют. Основні висновки стосуються необхідності вдосконалення законодавчої бази та розробки конкретних правових механізмів для ефективного контролю цієї сфери.
Сучасний стан, виклики та перспективи розвитку тваринництва в Україні в контексті забезпечення продовольчої безпеки
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Глушков, Олег Анатолійович
У статті обґрунтовано значення тваринництва як ключової галузі агропромислового комплексу, що відіграє вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, створенні робочих місць у сільській місцевості та розвитку суміжних галузей, зокрема рослинництва та переробної промисловості. Висвітлено основні виклики, з якими стикається вітчизняне тваринництво в умовах воєнного стану, економічної нестабільності, обмеженого фінансування та глобальних змін клімату. Детально проаналізовано динаміку змін поголів’я сільськогосподарських тварин і обсягів виробництва основних видів тваринницької продукції за останні два десятиліття. Звернено увагу на диспропорції у розвитку окремих підгалузей тваринництва, зокрема, зростання частки птахівництва за одночасного скорочення виробництва яловичини, баранини та вовни. Обґрунтовано ключові проблеми галузі, серед яких – старіння виробничої інфраструктури, низький рівень селекційно-племінної роботи, обмежена кормова база, деградація пасовищ, висока залежність від імпорту ветеринарних препаратів та кормових добавок. Розкрито причини зменшення поголів’я та зниження продуктивності тварин, а також проаналізовано регіональні особливості спеціалізації тваринництва в Україні. Акцентовано увагу на важливості збереження біорізноманіття порід тварин, що має стратегічне значення для адаптації галузі до нових умов і викликів. Висвітлено перспективні напрями розвитку галузі, зокрема, впровадження енергозберігаючих та екологічно сталих технологій, автоматизацію виробничих процесів, цифровізацію управління фермами, покращення ветеринарної підтримки, а також розвиток органічного та інноваційного тваринництва. Окреслено необхідність комплексної державної підтримки галузі, активізації інвестиційної діяльності та наукових досліджень, зокрема, у сфері селекції, годівлі, ветеринарії та екологічної безпеки.
Модель прогнозування продукції тваринництва за допомогою FB-Prophet
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Кулик, Анатолій Борисович; Лісовська, Валентина Петрівна; Щекань, Надія Петрівна
У статті проаналізовано підходи до прогнозування чисельності поголів’я свиней у Полтавській області на основі методів аналізу часових рядів. Дослідження спрямоване на вдосконалення моделей, які враховують специфічні умови регіону, сезонні коливання, а також вплив зовнішніх факторів, таких як економічні та соціальні кризи. Основною метою роботи є прогнозування динаміки розвитку поголів’я свиней і визначення оптимального періоду для такого прогнозування. Для виконання дослідження використано модель Prophet, що дозволяє ефективно враховувати сезонні тренди, забезпечуючи високу точність прогнозів навіть у складних економічних умовах. Представлено динаміку чисельності поголів’я свиней за період 2007–2024 років, яку проілюстровано графічно. Проведено аналіз статистичних характеристик часового ряду, таких як середнє значення, середнє квадратичне відхилення, мінімальні та максимальні значення, асиметрія і ексцес. Визначено й оцінено точність прогнозу за допомогою метрик RMSE, MAE та MAPE для різних термінів прогнозування. Оптимальним виявився 12-місячний період прогнозу. Практична цінність роботи полягає у можливості застосування отриманих моделей для обґрунтованого прийняття управлінських рішень у сфері тваринництва. Використання таких моделей сприяє оптимізації процесів планування, виробництва, зберігання та реалізації продукції, що дозволяє знизити ризики, пов’язані зі змінами ринкової кон’юнктури та зовнішніми загрозами. Розроблені підходи можуть стати основою для стратегічного планування розвитку аграрних підприємств, покращення їх економічних показників і забезпечення стабільності галузі. Отримані результати є цінними як для наукових досліджень, так і для практичної діяльності в агропромисловому секторі, забезпечуючи підтримку управлінських рішень на різних рівнях – від оперативного планування до розробки регіональних програм розвитку.
Методологія стратегування розвитку підприємств за моделлю економічних відносин економіки вражень
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ястремська, Олеся Олександрівна
Зміни у життєдіяльності суб’єктів господарювання вимагають розроблення нового теоретичного підґрунтя, методологій, методичного забезпечення, практичних рекомендацій, які були б здатні як відповідати викликам сьогодення, так і надавати можливість формувати стратегічні перспективи їх розвитку. Тому в статті виокремлено основні сучасні трансформаційні зміни економічних відносин, нові моделі економіки та переважні тенденції основних економічних процесів. На цій основі доведено, що однією із перспективних моделей економіки сьогодення є економіка вражень, складність якої вимагає від підприємств змін у процесах стратегічного управління, які втілюються у стратегуванні – його новому напрямі – стратегічному мисленні. Використання стратегування є доцільним для розроблення стратегій розвитку підприємств із урахуванням нової моделі економіки – економіки вражень. Тому метою статті є висвітлення пропозицій із формування методології стратегування розвитку підприємств в умовах розбудови економіки вражень в Україні. Об’єктом є процес стратегування розвитку підприємства, предметом – складна, динамічна, цілісна, субординована система різноманітних методів, принципів, рівнів і форм методологій пізнання і функціонування процесу стратегування, що реалізуються з урахуванням конкретних умов становлення економіки вражень. Методами, використаними у статті, є аналіз, синтез, абстрагування, теоретичне узагальнення, структурно-логічний підхід, системний і комплексний підходи для обґрунтування методології стратегування розвитку підприємства в умовах економіки вражень. Основними новими результатами, викладеними у статті, є парадигма стратегування розвитку підприємств в умовах економіки вражень, її характеристики, функції та принципи реалізації. На основі обґрунтованої парадигми розроблено представлений науково-методологічний підхід за етапами стратегування, методами, з урахуванням особливостей і переваг моделі економіки вражень щодо раціональних та емоційних вражень від розвитку підприємств.
The Methodological Foundations for Developing New and Improving Existing Methods for Assessing the Probability of Bankruptcy of Ukrainian Enterprises
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Попов, Олександр Сергійович; Леонов, Віталій Сергійович
У статті досліджено методологічні засади розробки та вдосконалення методів оцінювання ймовірності банкрутства українських підприємств. В умовах економічної нестабільності, спричиненої глобальними кризами, війною та політичною невизначеністю, точне прогнозування банкрутства є критично важливим для забезпечення фінансової стабільності як на мікро-, так і на макрорівнях. У дослідженні проаналізовано праці українських економістів, що підкреслює необхідність адаптації існуючих моделей до унікальних економічних умов України, зокрема змінної інфляції, податкової політики та галузевих ризиків. У статті акцентовано увагу на важливості розробки спеціалізованих методик для різних секторів економіки – таких як сільське господарство, банківська сфера та промисловість – для врахування їхніх специфічних викликів. Запропоновано інтеграцію як кількісних, так і якісних показників для підвищення точності оцінювання ймовірності банкрутства. Крім того, визначено перспективний напрямок використання сучасних інструментів, таких як штучний інтелект і машинне навчання, що дозволяють аналізувати великі обсяги даних і виявляти складні взаємозв’язки. У статті обґрунтовано необхідність розробки національної моделі банкрутства, яка враховуватиме унікальні економічні умови, регуляторне середовище та соціально-політичні фактори України. Такий підхід сприятиме підвищенню точності прогнозування кризових ситуацій, зміцненню стійкості та фінансової стабільності українських підприємств.
Регулювання ринку страхування: чи змінила нова редакція Закону України «Про страхування» підходи доступу до генетичних даних людини для оцінки страхових ризиків?
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Арич, Михайло Іванович
У статті досліджено норми Закону України «Про страхування», які є найбільш дотичними до регулювання можливості доступу до та використання генетичних даних людини під час оцінки страхових ризиків та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування, а також здійснено їх порівняння із аналогічними нормами, які були у старій редакції Закону. Визначено, проаналізовано та здійснено порівняння змісту статей старої та нової редакцій Закону України «Про страхування», які є найбільш дотичними до регулювання можливості доступу до та використання генетичних даних людини під час оцінки страхових ризиків та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування. У результаті дослідження встановлено, що у чинній редакції Закону суттєво розширено можливості страхових компаній у доступі до генетичних даних людини для оцінки страхових ризиків під час укладення та дії договору страхування. Так, розширено право страхової компанії не тільки запитувати у страхувальника будь-які документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику, але й визначати основні критерії та вимоги до інформації, що має істотне значення для оцінки страхового ризику. При цьому жодних обмежень щодо використання саме генетичної інформації (у тому числі результатів генетичних досліджень) людини чинним законом наразі не передбачено. Розширено обов’язки страхувальника повідомляти страховику будь-які обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (наприклад, людина знає результат свого генетичного аналізу, який показує ймовірність розвитку захворювання) не тільки під час укладення страхового договору, але й під час його дії, якщо такі обставини змінились (наприклад, людини зробила новий генетичний аналіз). Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є проведення якісного дослідження діяльності страхових компанії, які страхують ризики життя та здоров’я щодо виявлення та аналізу практичних випадків (звичайно, якщо такі були) застосування страховиками генетичної інформації людини з метою оцінки її страхових ризиків життя та здоров’я та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування.
Цифрові фінанси у контексті розвитку цифрової людини
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Корнівська, Валерія Олегівна
Метою цієї статті є дослідження соціальних, психологічних, соціоінституційних трансформацій у цифрову епоху для збереження людиною своєї самості. У статті охарактеризовано вплив цифрових фінансових технологій на особистість шляхом щільної інтеграції у звичайне буття та форсованого розповсюдження фінансово-орієнтованих патернів поведінки, які стимулюють розвиток цінностей нового формату, зокрема цінність процесуючого споживання. У роботі з’ясовано, що цифрове суспільство споживання розвиває у суб’єктів інноваційні соціальні модуси. Зокрема, користувачі послуг цифрового світу стають «суб’єктами враженими» і під впливом цифрових технологій розвивають особливу толерантність до цифрових фінансових послуг. При цьому процесуюче споживання активізується безвідносно до економічної доцільності та фінансової дисципліни. За таких умов споживачі фінансових послуг демонструють характерну особливість сучасного соціального характеру – намагання уникнути відповідальності, перекласти її на технології. Перекладання відповідальності на технології загрожує не тільки втратою економічної свободи, але втратою суб’єктності, самості, нівелюванням цінності економічної активності. За цифрового переходу процесуюче споживання може ставати на місце продуктивної діяльності, створюючи умови для нівелювання еволюційно спроможних механізмів індивідуалізації особистості. Важливу роль у цих процесах відіграє визначеність цифрового світу, що формує цифрову людину як таку, що прагне патерналістичного впливу, стає все менше спроможною до інновації та свободи волі.
Теоретико-методичне обґрунтування підходу до оцінювання національної безпеки України у повоєнний період
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Хаустова, Вікторія Євгенівна; Трушкіна, Наталія Валеріївна
Постійні зміни у міжнародному безпековому середовищі вимагають швидкого й адекватного реагування та формування належної системи оцінювання національної безпеки України з урахуванням впливу різноманітних екзогенних та ендогенних загроз і воєнних ризиків. З огляду на це, метою цієї статті є теоретико-методичне обґрунтування підходу до оцінювання національної безпеки України у повоєнний період. У результаті дослідження встановлено, що більшість дослідників і фахівців намагаються оцінити рівень національної безпеки України за допомогою індексів, що розраховуються провідними міжнародними організаціями та рейтинговими агентствами. Зазначені індекси приваблюють тим, що вони мають комплексний характер і враховують різні аспекти національної безпеки: політичні, економічні, соціальні, екологічні, демографічні, інформаційні тощо. Однак за допомогою цих індексів не можна виконати повний і точний аналіз рівня національної безпеки й оцінити ефективність системи її забезпечення з методологічних позицій. Тобто світові індекси та рейтинги не дають змоги отримати адекватні оцінки небезпечного стану країни, розробити відповідні механізми забезпечення національної безпеки з урахуванням безпосереднього впливу на критичні параметри системи, запобігаючи при цьому виникненню нових загроз. Тому вважається доцільним застосовувати інтегральний підхід, який має базуватися на застосуванні системи рейтингових оцінок і розрахунку інтегрального показника з використанням переліку показників, які умовно систематизовано у такі групи: 1) характеризують рівень воєнної безпеки та обороноздатності країни; 2) відображають стан розвитку суспільства й упорядкованості суспільних відносин (правопорядку), стабільність і ефективність державної політики у сфері національної безпеки; 3) характеризують рівень економічної та фінансової безпеки; 4) відображають соціально-демографічні характеристики країни; 5) характеризують рівень екологічної безпеки. Запропонований методичний підхід дозволить підійти до вирішення проблем забезпечення національної безпеки на основі єдиних методологічних позицій, незважаючи на різне змістовне наповнення окремих аспектів визначення граничних значень індикаторів оцінки. Крім того, цей інтегральний підхід, який ґрунтується на теоріях систем і національної безпеки, розрахунках із використанням економіко-статистичних методів, дасть змогу встановити загальні закономірності виникнення реальних і потенційних загроз, розробити методи прогнозування для обґрунтування стратегічних напрямів забезпечення національної безпеки у повоєнний період.
Штучний інтелект і квантові технології та їх роль у розвитку економіки США
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Ліхота, Олександр Валерійович
У статті детально розглядається вплив штучного інтелекту (ШІ) та квантових технологій на економіку США. Акцентовано увагу на їхній ролі у трансформації ключових секторів, таких як фінансовий, охорона здоров’я, промисловість, енергетика та оборона. Метою дослідження є не лише аналіз останніх наукових досягнень у цих сферах, але й визначення основних викликів, з якими стикається суспільство при впровадженні нових технологій. Зокрема, зауважено на ризиках для ринку праці, оскільки автоматизація може призвести до скорочення робочих місць, а також на питаннях кібербезпеки, оскільки зростає ймовірність атак на інформаційні системи, що використовують ці інновації. Не менш важливим чинником є необхідність етичного регулювання, адже розвиток ШІ може створити загрози для прав людини та конфіденційності даних. Для досягнення поставленої мети у дослідженні використано методи аналізу та синтезу, що дозволили глибше оцінити вплив нових технологій на економічні процеси. Результати дослідження свідчать про те, що ШІ та квантові технології здатні суттєво підвищити ефективність виробництв, зменшити витрати та покращити якість продукції у різних секторах. У висновках надаються рекомендації для державного та приватного сектора щодо стимулювання інновацій, підготовки кваліфікованих кадрів, розробки ефективного регуляторного забезпечення та сприяння міжнародному співробітництву. Ці заходи можуть стати запорукою успішного впровадження нових технологій, що сприятиме не лише економічному зростанню, але й соціальному розвитку, забезпечуючи стійкість та конкурентоспроможність економіки США у глобальному контексті. Таким чином, у статті підкреслено важливість комплексного підходу до впровадження ШІ та квантових технологій, що дозволить максимально ефективно використовувати їхній потенціал для покращення якості життя населення та розвитку країни в цілому.
Вплив аграрного імпорту з України на економіку країн Європейського Союзу
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Бабець, Ірина Георгіївна
У статті проаналізовано динаміку та структуру імпорту української аграрної продукції країнами ЄС та виділено основні товарні групи продовольства, які імпортувалися з України. За допомогою регресійного аналізу панельних даних за 2018–2023 рр. для 22 країн ЄС виявлено позитивний вплив імпорту окремих видів аграрної продукції на економічне зростання цих країн. Підтверджено, що у 2018–2023 рр. ВВП Європейського Союзу прямо залежав від збільшення імпорту з України насіння і плодів олійних рослин, жирів та олій тваринного і рослинного походження, молока та молочних продуктів, яєць та натурального меду. Водночас виявлено обернену залежність ВВП країн ЄС від імпорту з України цукру і кондитерських виробів з цукру. В результаті дослідження не підтверджено наявність статистично значущого впливу імпорту зерна з України на ВВП країн ЄС. У статті проведено оцінювання залежності економічного зростання Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини від імпорту аграрної продукції з України у 2013–2023 рр. за допомогою методу лінійної множинної регресії. В результаті дослідження не виявлено статистично значущого зв'язку між ВВП Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та імпортом з України насіння і плодів олійних рослин, молока та молочних продуктів, яєць, натурального меду, цукру та кондитерських виробів з цукру. Імпорт зернових культур з України позитивно впливав на ВВП Болгарії та Угорщини, а на ВВП Польщі, Румунії та Словаччини – впливу не здійснював. Також виявлено прямий зв'язок між ВВП Польщі, Румунії, Словаччини та імпортом з України жирів та олій тваринного і рослинного походження, тоді як ВВП Болгарії та Угорщини не залежали від імпорту цієї продукції. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що аграрний імпорт з України не здійснював негативного впливу на економічне зростання усіх п’яти країн ЄС, які запроваджували обмеження і заборони на ввезення основних видів української аграрної продукції. Зроблено припущення про те, що зменшення у 2023 р. імпорту зернових культур з України Болгарією та Угорщиною, жирів та олій – Польщею та Словаччиною могло негативно вплинути на обсяги ВВП цих країн.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2025, № 1 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options