Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 1 (48)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1666

Browse

Now showing 1 - 20 of 30

Теоретико-прикладні засади розвивання відновлювальної енергетики україни як елементу національної безпеки: євроінтеграційний аспект
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Завербний, Андрій Степанович; Осадча, Наталія Вікторівна
У статті висвітлено основні теоретико-прикладні засади розвивання відновлювальної енергетики України як елементу національної безпеки. Охарактеризовано євроінтеграційний аспект розвивання вітчизняної відновлювальної енергетики України. Відзначено, що за сучасних умов енергетична безпека виступає ключовою складовою національної безпеки країни. А для України це надзвичайно актуально із урахуванням тривалої військової агресії росії, яка цілеспрямовано завдає ударів саме по вітчизняній критичній енергетичній інфраструктурі. Водночас, глобальні виклики, пов’язані зі зміною клімату, вимагають трансформування традиційних енергетичних систем у напрямках декарбонізування, децентралізування, запровадження відновлювальних джерел енергії. Відновлювальна енергетика виступає сьогодні інтегральною складовою сучасної архітектури національної безпеки нашої країни, а її розвивання має відбуватись синергійно та гармонійно із європейськими стандартами стабільного, безпечного енергетичного майбутнього. Євроінтеграційний вектор розвивання України формує нові вимоги щодо структури енергетичного сектору, орієнтовані на імплементування норм. Водночас європейські практики сприятимуть формуванню відповідної інституційно-правової бази, залученню інвестицій, розвиванню технологій чистої енергетики, створенню умов для появи і розвиванню енергетичних громад. Аналізування становлення, розвивання вітчизняної відновлювальної енергетики дозволяє оцінювати досягнення, недоліки державної політики цієї сфери, формувати стратегічні підходи подальшого інтегрування до енергетичного європейського простору, забезпечуючи стабільне розвивання, посилення енергетичної незалежності. Огляд літературних джерел дозволив констатувати міждисциплінарний характер тематики, яка комплексно поєднує енергетику, безпеку, екологію, економіку, управління, право, політику. В роботі наведено порівняльну характеристику структур енергетичних балансів України та ЄС у 2024 р. Дослідження показало, що двома основними факторами, що впливають на рівень розвивання відновлювальної енергетики України є наступними: потреба у інвестуванні, передусім іноземному, воєнні дії, адже загальна потужність відновлювальної енергетики України саме через них скоротилась. В статті запропоновано систематизовані перспективні напрямки для подальшого розвивання відновлювальної енергетики України як елементу національної безпеки за умов євроінтегрування.
Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Борецька, Наталія Петрівна; Крапівіна, Галина Олексіївна
Туризм та рекреація є мультидисциплінарним феноменом, що акумулює природні, соціокультурні, економічні та екологічні чинники, інтегруючи їх у конкретному географічному просторі. Географічне дослідження туристсько-рекреаційних дестинацій – це наукове підґрунтя для просторового планування, формування туристичних кластерів, стратегічного позиціонування регіонів та реалізації концепції їх сталого розвитку, яке полягає в обґрунтуванні інтегрованого підходу до кластеризації та типізації дестинацій України на основі географічних аспектів та мікс-моделі кластерного аналізу, які доповнені моделлю життєвого циклу дестинацій з урахуванням зовнішніх та внутришніх чинників післявоєнної відбудови країни. Переосмислення географічних аспектів розвитку дестинацій для економічного, соціального та культурного відновлення України заснований на пошуку ефективної кластерної моделі розвитку туристично-рекреаційного комплексу та принципах державно-приватного партнерства. Тому аналіз географічної типології дестинацій в дослідженні ґрунтується на врахуванні просторових, природно-географічних та ландшафтних характеристик територій. Просторові типи організації дестинацій відбивають ступінь компактності, взаємозв’язку й концентрації туристичних функцій у межах конкретної території. Поза межами конкретної дестинації формуються та розвиваються зовнішні чинники, які є результатом глобальних, національних або міжрегіональних процесів та виконують роль каталізаторів або обмежень, що формують загальне середовище функціонування туристсько-рекреаційного простору. Вони задають макроумови: геополітичну стабільність, інвестиційний клімат, політичну волю до підтримки приватно-державного партнерства, міжнародну допомогу тощо. Здатність територіальних спільнот, бізнесу та влади використати зовнішні стимули; адаптуватися до викликів (зокрема повоєнних) та мобілізувати наявні ресурси є внутрішніми чинниками та рушійною силою кластероутворення. Класифікація моделей кластеризації туристсько-рекреаційних дестинацій дозволяє сформувати системну основу для їх типізації та стратегічного управління розвитком, а застосування кластерної мікс-моделі, яка поєднує ієрархічну кластеризацію, алгоритми типу k-середніх, методи щільнісної кластеризації (DBSCAN), а також мережеві підходи (Louvain, Girvan–Newman), забезпечує гнучкий, комплексний і адаптивний інструментарій для аналізу структурних, функціональних і просторових особливостей туристсько-рекреаційних територій.
Національний і міжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ус, Галина Олександрівна; Солодкий, Дмитро Сергійович; Щепка, Олександр Віталійович
Стаття присвячена комплексному аналізу проблем економічної безпеки в умовах загострення геоекономічного суперництва. Автор досліджує сучасні виклики, пов’язані з дестабілізацією глобальних ланцюгів постачання, зростаючою енергетичною та продовольчою залежністю, технологічними ризиками та асиметрією доступу до ресурсів. Здійснено порівняльний аналіз підходів до забезпечення економічної безпеки, зокрема в США, Китаї та Україні. Висвітлено значення стратегічної автономії, цифрової трансформації та інституційної стійкості у формуванні національного потенціалу опору зовнішнім загрозам. У статті також проаналізовано стан і виклики для окремих галузей, зокрема промисловості, агросектору та інфраструктурних об’єктів. Особливу увагу приділено прикладам підприємств Черкаської області, які демонструють адаптивність в умовах обмеженого ресурсного доступу та зростаючих ризиків. Запропоновано авторську модель оцінки економічної чутливості суб’єктів господарювання до зовнішніх загроз з урахуванням геоекономічного контексту. Результати дослідження мають прикладне значення для формування стратегії економічної безпеки на національному і регіональному рівнях, а також для удосконалення політики економічного прогнозування, інституційного захисту та стратегічного планування в умовах трансформації глобального економічного порядку.
Методологічний підхід до управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Чудаєва, Ія Борисівна; Сукач, Олена Миколаївна
Стаття присвячена розробці методологічного підходу управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів в умовах децентралізації влади в Україні. З огляду на зростаючу складність соціально-економічного середовища, потребу у збалансованості місцевих фінансів та орієнтації на сталий розвиток територіальних громад, авторами наголошено на значущості науково-аналітичного забезпечення бюджетного процесу. Метою є науково-методичне обґрунтування концептуальної моделі управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів з урахуванням сучасних викликів, інституційної специфіки та міжнародного досвіду. Методи дослідження включають: системний аналіз, структурно-функціональний підхід, інституційно-порівняльний аналіз, методи логічного та формалізованого моделювання у сфері наукового супроводу бюджетного процесу. У статті досліджено теоретичні основи наукового забезпечення бюджетного процесу, проаналізовано сучасний стан та визначено ключові проблеми управління науковою складовою в українських муніципалітетах. Розкрито сутність і функції наукової складової в управлінні бюджетом: від планування досліджень і формування аналітичної бази – до оцінки ефективності прийнятих рішень і прогнозування впливу зовнішніх факторів. Визначено ключові принципи ефективного управління: наукова обґрунтованість, міждисциплінарність, адаптивність, відкритість, інституційна взаємодія. Систематизовано можливості інтеграції наукових установ, незалежних аналітичних центрів та цифрових інструментів в муніципальне бюджетне управління. Результати. Запропоновано концептуальну модель управління науковою складовою, що охоплює такі етапи: стратегічне планування науково-аналітичного супроводу, координацію дій суб’єктів, організацію інституційної взаємодії, забезпечення ресурсної підтримки, механізми контролю та оцінки. Аргументовано, що системне управління науковою складовою дозволяє підвищити якість управлінських рішень, забезпечити прозорість бюджетного процесу та зміцнити довіру громадян до органів місцевого самоврядування. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні стратегій розвитку муніципалітетів, розробці інституційних механізмів співпраці з науковими установами, а також у процесі діджиталізації управління публічними фінансами на місцевому рівні.
Трудоресурсне забезпечення економічної безпеки на засадах стійкості
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Новікова, Ольга Федорівна; Остафійчук, Ярослав Васильович; Азьмук, Надія Анатоліївна; Панькова, Оксана Володимирівна; Новак, Ірина Миколаївна; Касперович, Олександр Юрійович
В статті обґрунтовуються концептуальні засади трудоресурсної безпеки, її сутність та значення для стратегії економічної безпеки України в умовах тривалого воєнного стану та повоєнній відбудові країни. Визначено значущість стійкого рівня трудоресурсної безпеки для ефективного функціонування та розвитку національної економіки. Розкрито проблеми гострого дефіциту робочої сили, які виникли як наслідок проблем, що існували до повномасштабного вторгнення, та поглибились через людські втрати й міграційні процеси, спричинені війною. Обґрунтовано необхідність глибокої та комплексної інтеграції трудоресурсної безпеки в складові економічної безпеки держави: макроекономічну, фінансову, науково-технічну, виробничу, соціальну, демографічну та регіональну безпеку. Пропонуються стратегічні напрями, спрямовані на подолання загроз у трудовій сфері на засадах стійкості. Рекомендовано врахувати трудоресурсну безпеку в структурі складових в Стратегії економічної безпеки до 2030 року та в Плані заходів з реалізації національної системи стійкості. Аргументовано доцільність розробки та впровадження ефективних механізмів управління трудовими ресурсами, а також створення сприятливих умов для їх відновлення та подальшого розвитку.
Оцінка синергетичних ефектів взаємодії людських ресурсів і технологічних інновацій у контексті розвитку ресурсного потенціалу регіону
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Островецький, Віталій Ігорович
У статті обґрунтовуєтся, що інвестиції в освіту та підвищення кваліфікації персоналу безпосередньо впливають на зростання продуктивності праці та здатність до ефективного впровадження інновацій. Освічений і кваліфікований людський капітал є ключовим чинником раціонального використання природних ресурсів, впровадження технологічних змін і формування інноваційної культури. Технологічні інновації сприяють підвищенню ефективності використання ресурсів, автоматизації процесів, оптимізації виробничих циклів та екологічно-раціональному управлінню, що забезпечує сталий розвиток регіонів. Дістали подальшого розвитку методичні підходи оцінки синергії взаємодії людських ресурсів та технологічних інновацій, що є складовими ресурсного потенціалу економічної системи будь-якого рівня. Запропонована модель оцінки синергетичних результатів дозволяє кількісно та якісно визначити ефекти синергії на основі аналізу інформаційних потоків і функціональних залежностей, прогнозувати результати взаємодії людських ресурсів та технологічних інновацій, а також приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо розвитку регіону.
Типологія ринку і динаміка економічного зростання
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Коляда, Юрій Васильович; Позняк, Сергій Петрович
З’ясовано, що багатообразність ринку економіки (досконала конкуренція, монополія, олігополія та монополістична конкуренція) виступає ключом ендогенної адаптації у вивченні економічної еволюції шляхом комп’ютерного моделювання. Дослідження здійснюється на підставі багатовимірної динамічної моделі авторів, котрою охоплюються впливи зовнішньої торгівлі, міжнародного руху капіталу та робочої сили, секторальні взаємозв’язки та інші фактори державного регулювання. Числові результати зазначеного моделювання порівнювалися (для валідації) з даними, отриманими за допомогою ортодоксальних одновимірних моделей нелінійної економічної динаміки. У якості емпіричного поля нашого комп’ютерного дослідження фігурувала інформація щодо 150 країн світу, що дозволило сформувати статистично значущі висновки про залежність темпу економічного зростання від типу ринку. Оцінювання точності моделей здійснювалося за допомогою різних метрик, зокрема показників абсолютної та відносної похибок. Залучення розширеного набору змінних, що характеризують ринкову структуру, дозволило суттєво підвищити точність цифрового моделювання економічного зросту. Зокрема, отримані результати свідчать про значне зниження похибок прогнозування у порівнянні з традиційними підходами, що не лише підкреслює важливість врахування ринкової структури у макроекономічних дослідженнях, але демонструє доцільність адаптивного моделювання.
Зовнішня торгівля України в умовах війни: стан й основи прогнозування на повоєнну перспективу
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Чеботарьов, Єгор Вячеславович; Чеботарьова, Наталія Миколаївна
Узагальнення економічних аспектів передумов і перебігу російсько-української війни й прогнозування масштабів втрат України внаслідок війни та усвідомлення світового досвіду розробки й реалізації політик повоєнного розвитку на прикладі країн Європи, Південно-Східного субрегіону й Близького Сходу складає науково-практичне підґрунтя висновку щодо необхідності аналізу зовнішньоекономічної діяльності, зокрема – зовнішньої торгівлі як складової опрацювання сукупності проблем повоєнного відновлення України. Метою даної статті є проведення комплексного статистичного дослідження зовнішньої торгівлі України та визначення першочергових завдань щодо забезпечення тенденцій її сталого розвитку як складової державної політики повоєнного відновлення. Задля доведення правомірності пропонованого підходу й унаочнення проведеного аналізу в статті у статистичних таблицях і графіках представлено результати порівняльного дослідження найбільших партнерів України за одинадцять років: з 2013 по 2023 рр.; а проведено порівняльний аналіз ТОП-5 імпортерів й експортерів України щодо операцій з давальницькою сировиною за той же часовий період. Визначено за останній звітний 2023 р. питому вагу найбільших експортерів й імпортерів товарів у розрізі регіонів України та питому вагу видів транспорту в перевезеннях товарів у зовнішній торгівлі. Для визначення ефективності зовнішньої торгівлі країни розраховано показники експортної та зовнішньоторговельної квот, останній з яких на підґрунті підсумкового узагальнення спрогнозовано на короткострокову перспективу. Проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльності України в умовах війни підтверджує висновки щодо певної адаптації національної економіки до таких умов і формування об’єктивної основи подальшого зростаючого розвитку країни. Але, задля цього є необхідним розв’язання низки проблем: опрацювання на зразок «Плану Маршалла» фундаментального нормативно-правового акту – Закону «Про повоєнне відновлення України»); завершення ринкових реформ, зокрема – демократизації правоохоронної системи й боротьби з корупцією; визначення географічних і галузевих пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі; урахування новітніх підходів щодо регулювання зовнішньої торгівлі Європейського Союзу, пов’язаних із черговим семирічним бюджетним періодом ЄС; моделювання розвитку зовнішньої торгівлі України з використанням концепції та технологій-практик антисипативного менеджменту як регуляторного режиму державної відновлювальної політики.
Облік і аналіз у науковій спадщині Миколи Чумаченка
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ловінська, Людмила Геннадіївна
На основі вивчення в історичній ретроспективі публікацій М. Г. Чумаченка з питань бухгалтерського обліку та економічного аналізу визначені етапи його наукової творчості у цій царині та ключові наукові ідеї, які справили вплив на розвиток науки та продовжують розвиватися послідовниками сьогодні. Дослідницьким трендом наукової школи Миколи Григоровича, яка почала формуватися з робіт 60-70 років ХХ століття, було вивчення впливу обліку і аналізу на якість прийняття управлінських рішень та вдосконалення методології обліку і аналізу, виходячи з інформаційних потреб управління. Роботи 90-х та 2000-х років спрямовувались на наукове обґрунтування передумов запровадження управлінського обліку на підприємствах України як конгломерату обліку і аналізу витрат виробництва; розвитку нових функцій обліку і аналізу в контексті запитів внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів на інформацію про вплив компанії на економіку і соціальну сферу, розвиток регіону, оточуюче середовище тощо.
Шляхи та інструментарій підвищення ефективності соціальної відповідальності на регіонально-територіальному рівні (СВРТ) або Корпоративність на промислових підприємствах об’єднаних територіальних громад (ОТГ) – засіб впливу на ефективність їх функціонування
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Андрушків, Богдан Миколайович; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Бойко, Остап Богданович; Якимук, Павло Вікторович
У статті зроблено спробу дослідити особливості розвитку соціальної відповідальності власне в регіонально-територіальних умовах (локалізація об’єднання територіальних громад), під час воєнного стану, та в повоєнний період. Визначено її основні прояви та запропонували заходи не лише щодо прискорення їх реалізації при сьогоднішніх реаліях в Україні, а і в контексті вступу України до НАТО та ЄС. Обґрунтовано регіонально-територіальний рівень корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, під час війни, як необхідну складову ефективної діяльності суб’єктів господарювання в цих умовах. Запропоновано шляхи, інструментарій та засоби активізації розвитку соціальної відповідальності в умовах підприємств та організацій ОТГ. Визначено напрями щодо підвищення її рівня в воєнних та повоєнних умовах. Запропоновано удосконалення механізмів соціальної відповідальності та організацію взаємовідносин між державними органами влади, органами самоврядування, профспілками, політиками, іншими громадськими об’єднаннями. Рекомендовано інструменти розподілу відповідальності між ними, що може суттєво сприяти підвищенню рівня ефективності співпраці. Враховуючи вступ, у перспективі України до НАТО та ЄС, обґрунтовано доцільність формування згаданих механізмів на Міжнародному досвіді. Інформаційна база процесу повинна відображати поточний стан соціально-економічного розвитку суб’єктів господарювання в контексті підвищення економічної конкурентоспроможності національних підприємств у Європейському середовищі та враховуючи вимоги відновлення виробничої та сервісної інфраструктури, покращення якості життя населення, а також можливостей оперативного управлінського реагування на виклики воєнного часу.
Відбудова транспортного сектору України: комплексний підхід до фінансування, інвестування та відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Бугайко, Дмитро Олександрович; Боняр, Світлана Михайлівна
У статті представлено комплексний підхід щодо фінансування, інвестування та відновлення транспортного сектору України як у сучасних умовах, так і в повоєнний період. Прямі збитки, завдані війною будівлям та інфраструктурі за останні два роки, становлять $152 млрд. Спільна оцінка Уряду України, групи Світового банку, Європейської комісії та ООН (RDNA3) оцінює, що загальна вартість відновлення країни протягом наступного десятиліття становить $486 млрд. Основні потреби України у 2024 році зосереджені на відновленні ключових секторів економіки та інфраструктури, що потребує фінансування у розмірі $15,3 млрд. Зазначається, що транспортний сектор зазнав збитків у розмірі $36,7 млрд, а потреби у відновленні оцінюються в $78 млрд. Пошкоджено понад 26 тис. км доріг, що оцінюється в $28,3 млрд. Залізничний транспорт зазнав збитків у розмірі $4,3 млрд, порти –$0,85 млрд, а авіаційна галузь – $2 млрд. Окреслено заходи щодо відновлення транспортних шляхів, що дозволяють Україні забезпечити свій транзитний потенціал навіть у воєнний час, а саме: шляхи солідарності ЄС та, з вересня 2023 року, український морський експортний коридор, розвиток дунайських портів, що дозволило розширити альтернативні маршрути, та модернізацію прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою. Ключовими заходами щодо відновлення транспортного сектору є: оновлення Національної транспортної стратегії України до 2030 року, прийняття Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою, а також подання до Верховної Ради проекту закону про реформу залізничного транспорту в жовтні 2024 року. Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та приватні інвестори є важливими донорами відновлення. Одним із можливих джерел фінансування реконструкції є заморожені російські активи на суму $300 млрд. Відбудова країни після війни може вимагати до 500 млрд євро, що включатиме значні інвестиції у відновлення інфраструктури, реконструкцію житла та модернізацію виробничих та енергетичних об’єктів. Було наголошено, що країни G7 разом із Платформою координації донорів підтримуватимуть відновлення транспортної інфраструктури України та сприятимуть розвитку альтернативних логістичних маршрутів для експорту української продукції. Оновлена Національна транспортна стратегія України до 2030 року, метою якої є адаптація транспортного сектору до нових умов, розробила пріоритети інвестиційної та політичної діяльності в Україні на наступні п’ять років та окреслила заходи щодо плану відновлення та реконструкції України.
Методологічні засади обліку і контролю експортних та імпортних операцій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Сидіч, Марина Юріївна
У статті розглянуто актуальні питання методологічних засад обліку та контролю експортних та імпортних операцій в Україні. Досліджено економічну сутність та визначальне значення зовнішньоекономічної діяльності як провідного напрямку розвитку національної економіки. Автором виділено ключові проблеми, що перешкоджають ефективній реалізації обліково-контрольного забезпечення ЗЕД, включаючи неузгодженість національного законодавства з міжнародними стандартами, складність обліку валютних операцій, а також недостатню ефективність внутрішнього контролю на підприємствах. Метою дослідження є розробка та обґрунтування комплексних методологічних засад обліку та контролю експортних та імпортних операцій, що спрямовані на підвищення ефективності управління, достовірності фінансової інформації та мінімізації ризиків. У статті деталізовано особливості документального забезпечення, специфіку обліку валютних операцій та курсових різниць, а також розглянуто методологічні засади внутрішнього та державного контролю. Обґрунтовано необхідність та напрямки використання сучасних інформаційних технологій для оптимізації обліковоконтрольних процесів. Запропоновані висновки та рекомендації сприятимуть забезпеченню прозорості, достовірності та законності зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання в умовах глобалізації.
Вплив євроінтеграції на розвиток старопромислових регіонів (досвід Нижньої Сілезії для Дніпропетровщини)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Бородіна, Оксана Анатоліївна
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду сучасного стану соціально-економічного розвитку регіонів України та Польщі, які корелюють за певними показниками (Нижньосілезьке воєводство та Дніпропетровська область). Аналіз найбільш успішних у регіональному та місцевому розвитку Польщі кейсів проводиться з метою потенційного задіяння можливостей країн-сусідів, використання міжнародної зацікавленості у відповідних регіонах України, для прискорення при цьому власного розвитку, що для повоєнного часу та в умовах крайнього браку власних ресурсів і фінансових можливостей, буде вкрай актуальним. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими адміністративними одиницями Польщі (гміна та повіт) на основі оцінки фінансового стану, виконання місцевих бюджетів. Проведений кореляційний аналіз із Дніпропетровською областю дозволив виділити найбільш ефективні інструменти бюджетного балансування. Окремого розгляду набули актуальні тренди розвитку в Польщі напрямку ніаршорингу, з урахуванням зацікавленості Європи, а також, кластерні проєкти у гмінах та повітах Нижньосілезького воєводства, у першу чергу, енергетичні кластерні зразки. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо використання польського досвіду у механізмах дофінансування регіонального бюджетного дефіциту видатків, а також, у організації та функціонуванні кластерних кейсів енергетичного самозабезпечення на рівні громад. Обґрунтовано можливість та доцільність застосування наведених інструментів і методів на регіональному рівні, наприклад, на рівні промислових макрорегіонів, або областей України.
Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Жерліцин, Дмитро Михайлович; Мандра, Володимир Володимирович; Мандра, Наталія Георгіївна
Стаття досліджує впровадження «двоступеневого рішення» глобальної ініціативи ОЕСР щодо оптимізації оподаткування транснаціональних корпорацій (ТНК). Проаналізовано підходи до прийняття рішень, які можуть використовувати уряди та ТНК для оцінки наслідків імплементації правил GloBE. Особливу увагу приділено методології розрахунку ефективної ставки податку та додаткового податку з урахуванням юрисдикційних особливостей і податкових стимулів. Запропоновано застосувати сучасні аналітичні інструменти для формалізації процесів прийняття рішень, оцінки економічних і фіскальних наслідків та оптимізації податкового планування в межах нових глобальних правил. Очікується, що застосування запропонованого підходу дозволить мінімізувати ризики втрати конкурентоспроможності через надмірний податковий тиск і сприятиме підвищенню фіскальної стійкості в умовах мінливого глобального податкового ландшафту.
Інноваційні технології як інструмент персоналізації маркетингових комунікацій у бренд-менеджменті
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Сафронська, Ірина Михайлівна; Заблодська, Інна Володимирівна
В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій і зміни підходів до взаємодії зі споживачами, персоналізація маркетингових комунікацій стає ключовим чинником формування стійкої конкурентної переваги брендів. Теоретичне значення роботи полягає у визначені сутності персоналізації як процесу індивідуалізації маркетингових впливів відповідно до потреб, поведінкових характеристик та очікувань клієнтів з метою формування сталого емоційного зв’язку з брендом, розширенні наукових уявлень про створення синергетичного ефекту від поєднання персоналізованого маркетингу з інструментами бренд-менеджменту в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано вплив сучасних інноваційних рішень – таких як штучний інтелект, Big Data, автоматизація маркетингових процесів – на побудову персоналізованих комунікацій і зміцнення брендової ідентичності. Представлено кейси впровадження персоналізованих технологій українськими брендами (Rozetka, Monobank, Нова пошта, Comfy, Сільпо), які підтверджують практичну ефективність індивідуалізованих підходів. Визначено ключові показники результативності (KPI) персоналізованих кампаній, зокрема рівень конверсій, частоту повторних покупок, показники лояльності та відтоку клієнтів. Запропоновано комплекс методів оцінювання ефективності персоналізації – A/B-тестування, когортний аналіз, аналітика клієнтської бази, опитування та CSAT. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості їх застосування для підвищення релевантності маркетингових повідомлень, покращення споживчого досвіду та досягнення стратегічних цілей бренду. Оригінальність роботи підтверджується акцентом на цифровій трансформації персоналізованих комунікацій як чиннику посилення конкурентоспроможності брендів. Перспективними напрямами подальших досліджень є адаптація отриманих результатів до потреб малого та середнього бізнесу, а також розробка моделей етичної персоналізації у межах динамічних ринків.
Поняття та сутність афіліат-маркетингу: історичний розвиток та основні характеристики концепції
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Терещенко, Максим Володимирович
Метою статті є дослідження поняття, сутності та історичного розвитку афіліат-маркетингу, а також визначення його основних характеристик як сучасної концепції інтернет-маркетингу. Особлива увага приділяється аналізу еволюції механізмів партнерської взаємодії та їх впливу на комерційні комунікації в цифровому середовищі. Методи дослідження: у процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення для розкриття теоретичних засад афіліат-маркетингу. Історико-логічний метод дозволив простежити еволюцію концепції, а системний підхід – визначити її основні характеристики та місце в сучасній маркетинговій діяльності. Результати: у результаті дослідження з’ясовано, що афіліат-маркетинг є ефективною формою партнерської взаємодії в цифровому середовищі, заснованою на принципі винагороди за залучення клієнтів. Проаналізовано історичні етапи становлення цієї концепції — від перших комісійних програм у 1990-х роках до сучасних багаторівневих мереж і автоматизованих платформ. Визначено основні характеристики афіліат-маркетингу, зокрема гнучкість, ефективність витрат і прозорість взаєморозрахунків між сторонами. Отримані результати підтверджують зростаючу роль цієї моделі в системі цифрового маркетингу та її перспективність для комерційних проєктів. Обговорення результатів засвідчило, що афіліат-маркетинг поступово трансформувався з простих комісійних програм у складні цифрові екосистеми з використанням аналітики, трекінгу та автоматизації процесів. Це дозволяє компаніям гнучко адаптувати партнерські програми до різних ринкових умов і цільових аудиторій. Водночас дослідження виявило певні ризики та проблемні аспекти, пов’язані з контролем якості трафіку та недобросовісною поведінкою окремих партнерів. Перспективним напрямом подальших наукових розвідок є удосконалення механізмів правового регулювання та етичних стандартів у сфері афіліат-маркетингу.
Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Хандій, Олена Олексіївна; Архипов, Петро Олександрович
У статті досліджено актуальні питання цифровізації у легкій промисловості України, яка перебуває на етапі адаптації до сучасних економічних умов та викликів глобалізації. Окреслено проблеми повільного впровадження цифрових технологій у галузі, зокрема на малих і середніх підприємствах. Автори наголошують, що цифровізація сприяє підвищенню ефективності виробничих процесів, оптимізації бізнес-моделей та адаптації до вимог сучасного ринку, проте темпи впровадження залишаються недостатніми через дефіцит фінансових і кадрових ресурсів. Низька цифрова зрілість легкої промисловості України залишається серйозним викликом. Аналіз діяльності підприємств легкої промисловості демонструє, що рівень цифровізації значною мірою залежить від масштабу бізнесу. Великі компанії активно впроваджують 3D-моделювання, автоматизацію та штучний інтелект у свої процеси, малі підприємства використовують цифрові технології вибірково, зокрема для маркетингу, комунікації з клієнтами та пошуку матеріалів. У статті проаналізовано міжнародний досвід цифровізації легкої промисловості, зокрема в ЄС, де значна увага приділяється циркулярній економіці, цифровим паспортам продуктів та сталим практикам. Висвітлено перспективи інтеграції української легкої промисловості у європейський ринок шляхом відповідності екологічним стандартам, впровадження цифрових інструментів і технологій, таких як 3D-моделювання, автоматизовані системи управління, використання штучного інтелекту для оптимізації виробничих процесів. Зроблено акцент на важливості співпраці підприємств з освітніми установами для підготовки фахівців, здатних працювати з сучасними цифровими технологіями. В роботі підкреслюється необхідність розробки галузевих стратегій та програм, спрямованих на підтримку цифровізації легкої промисловості, сталого розвитку малих і середніх підприємств, стимулювання інновацій та створення умов для інтеграції у глобальний ринок. Особливу увагу приділено розв’язанню проблем дефіциту робочої сили та оптимізації виробничих процесів за допомогою цифрових технологій.
Математичне моделювання виявлення фінансових порушень у системі економічного форензіка для забезпечення безпеки підприємства в умовах цифрової економіки
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Пілецька, Саміра Тимофіївна; Колесников, Сергій Олексійович
У сучасному динамічному економічному середовищі, що характеризується стрімкою цифровізацією фінансової сфери та експоненційним зростанням обсягів транзакційних даних, традиційні методи виявлення фінансових правопорушень (шахрайства, маніпуляцій у звітності, відмивання коштів) стають дедалі менш ефективними. Класичні підходи економічного форензіка, орієнтовані переважно на ретроспективний аналіз первинної документації та коефіцієнтний аналіз, не здатні забезпечити своєчасну та достовірну ідентифікацію складних, прихованих схем зловживань у режимі реального часу. Метою статті є розробка та апробація математичної моделі для виявлення порушень у фінансових даних підприємства як елементу сучасної системи економічного форензіка в умовах цифровізації. Запропоновано концептуальний підхід, що позиціонує економічний форензік як самостійну область знань, спрямовану на забезпечення юридичної легітимності фінансового аналізу та посилення кіберфінансової безпеки підприємства. Особливу увагу приділено розробці математичної моделі для автоматизованого виявлення фінансових порушень. Модель базується на принципах неконтрольованого та напівконтрольованого навчання. Ключовим елементом є використання відстані Махаланобіса для кожної транзакції, що дозволяє обчислювати ступінь відхилення конкретної операції від «нормального» розподілу, враховуючи кореляції між численними фінансовими показниками та їхню дисперсію. Формалізований підхід передбачає побудову метричного простору транзакцій, визначення центру тяжіння нормальної поведінки та коваріаційної матриці, а також встановлення порогового значення для ідентифікації аномалій. Завдяки динамічному оновленню оцінок, модель здатна виявляти статистичні викиди та структурні зміни в поведінкових патернах. Крім відстані Махаланобіса, дослідження розглядає застосування інших методів машинного навчання (кластеризації — k-means, DBSCAN; виявлення аномалій — Z-score, Isolation Forest, автоенкодери), а також обробки природної мови (NLP) для аналізу неструктурованих даних (контрактів, листування), що дозволяє виявляти підозрілі формулювання та зміни в комунікації. Дослідження також акцентує увагу на викликах впровадження таких моделей, зокрема проблемах інтерпретації результатів (хибнопозитивні спрацьовування), обмеженій прозорості «чорних скриньок» алгоритмів, а також необхідності дотримання регуляторних та етичних аспектів (захист даних, GDPR) та значних інвестицій у технологічну інфраструктуру та кваліфікований кадровий потенціал. Висновки. Дослідження підтверджує, що математичне моделювання та цифрові інструменти є ключовим напрямком розвитку економічного форензіка, надаючи підприємствам ефективні механізми для зміцнення фінансової безпеки та забезпечення сталого розвитку в умовах динамічної цифрової економіки.
Проблеми і потенційні можливості забезпечення інформаційної безпеки бізнесу в умовах воєнного стану
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Озарко, Катерина Сергіївна; Опотяк, Юрій Володимирович; Андрухів, Тарас Васильович
Стаття присвячена проблемам, потенційним можливостям забезпечення інформаційної безпеки бізнесу в умовах воєнного стану. Проаналізовано тенденції кількості кіберзлочинів в Україні за період 2016-2024 рр. Аналіз складних сучасних умов господарювання сприяв виявленню основних проблем забезпечення інформаційної безпеки вітчизняного бізнесу. Систематизовано потенційні можливості, напрямки зміцнення і розвитку інформаційної безпеки вітчизняних організацій.
Формування інформаційно-мережевого цифрового суспільства: ключові аспекти цифрової економіки
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Дубницький, Володимир Іванович; Писарькова, Валерія Ростиславівна; Мішустіна, Тетяна Сергіївна
У статті проаналізовано цифрову економіку як новий етап еволюції соціально-економічних систем. Розглянуто ключові особливості переходу від постіндустріального до інформаційно-мережевого цифрового суспільства та вплив когнітивних технологій, цифрових платформ та інтернету речей на бізнес-моделі, споживчу поведінку та організаційні структури. Значну увагу приділено формуванню цифрової культури та розвитку бізнес-екосистем. У роботі показано, що тотальна цифровізація, впровадження ІКТ і технологій штучного інтелекту є природним і закономірним процесом, а отже – неминучим. Встановлено, що парадигмі цифровізації притаманні як позитивні, так і негативні ефекти. Результати дослідження можуть бути використані при розробці програм і стратегій розвитку та реалізації процесу цифрової трансформації економіки.

Browse

Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 1 (48) by Issue Date

Results Per Page

Sort Options