Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 1 (48)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1666

Browse

Now showing 1 - 20 of 30

Національний і міжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ус, Галина Олександрівна; Солодкий, Дмитро Сергійович; Щепка, Олександр Віталійович
Стаття присвячена комплексному аналізу проблем економічної безпеки в умовах загострення геоекономічного суперництва. Автор досліджує сучасні виклики, пов’язані з дестабілізацією глобальних ланцюгів постачання, зростаючою енергетичною та продовольчою залежністю, технологічними ризиками та асиметрією доступу до ресурсів. Здійснено порівняльний аналіз підходів до забезпечення економічної безпеки, зокрема в США, Китаї та Україні. Висвітлено значення стратегічної автономії, цифрової трансформації та інституційної стійкості у формуванні національного потенціалу опору зовнішнім загрозам. У статті також проаналізовано стан і виклики для окремих галузей, зокрема промисловості, агросектору та інфраструктурних об’єктів. Особливу увагу приділено прикладам підприємств Черкаської області, які демонструють адаптивність в умовах обмеженого ресурсного доступу та зростаючих ризиків. Запропоновано авторську модель оцінки економічної чутливості суб’єктів господарювання до зовнішніх загроз з урахуванням геоекономічного контексту. Результати дослідження мають прикладне значення для формування стратегії економічної безпеки на національному і регіональному рівнях, а також для удосконалення політики економічного прогнозування, інституційного захисту та стратегічного планування в умовах трансформації глобального економічного порядку.
Стратегування регіональних інноваційних екосистем: проектний підхід аналізу динаміки економічної безпеки під час війни в контексті потреби інноваційної модернізації
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Рогоза, Микола Єгорович; Вівтоніченко, Ярослав Валентинович; Максимчук, Роман Юрійович; Шило, Володимир Іванович
Стаття присвячена аналізу процесів стратегування регіональних інноваційних екосистем в умовах воєнних дій з акцентом на забезпеченні економічної безпеки та необхідності інноваційної модернізації. Проведено аналіз динаміки ключових факторів, що впливають на їх стійкість та здатність до інноваціних змін. Проаналізовано підходи стратегування регіональних інноваційних екосистем як проекту аналізу динаміки економічної безпеки під час війни в контексті потреби інноваційної модернізації на основі структуризації проблематики формування позитивної динаміки розвитку. Визначено роль спільного бачення акціонерів, в основі якого є кооперація та взаємне доповнення у росту темпів циркуляції знань усередині системи для інноваційних процесів регіонального розвитку. Досліджено трансформаційні процеси функціонування інноваційних екосистем та ролі її суб’єктів, ідентифіковано проблеми регіонального розвитку у залежності від рівня фінансування наукової складової у сфери діяльності та створення індустріальних парків в екосистемі. Досліджено динаміку змін загальної чисельності малого і середнього бізнесу на формування динаміки доданої вартості у відсотках до загальної доданої вартості за витратами виробництва відповідного виду діяльності за видами економічної діяльності. Визначено роль малого і середнього бізнесу в інноваційній економіці у забезпеченні рівня економічної безпеки. Запропоновано підходи структуризації проектного підходу для аналізу динаміки економічної безпеки та використання інтеграції процесів стратегування регіональних інноваційних екосистем з процесами стратегічного планування у загальній стратегії регіонального розвитку. Розроблено рекомендації щодо формування ефективних стратегій розвитку регіональних інноваційних екосистем в умовах невизначеності та війни.
Методологічні засади обліку і контролю експортних та імпортних операцій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Сидіч, Марина Юріївна
У статті розглянуто актуальні питання методологічних засад обліку та контролю експортних та імпортних операцій в Україні. Досліджено економічну сутність та визначальне значення зовнішньоекономічної діяльності як провідного напрямку розвитку національної економіки. Автором виділено ключові проблеми, що перешкоджають ефективній реалізації обліково-контрольного забезпечення ЗЕД, включаючи неузгодженість національного законодавства з міжнародними стандартами, складність обліку валютних операцій, а також недостатню ефективність внутрішнього контролю на підприємствах. Метою дослідження є розробка та обґрунтування комплексних методологічних засад обліку та контролю експортних та імпортних операцій, що спрямовані на підвищення ефективності управління, достовірності фінансової інформації та мінімізації ризиків. У статті деталізовано особливості документального забезпечення, специфіку обліку валютних операцій та курсових різниць, а також розглянуто методологічні засади внутрішнього та державного контролю. Обґрунтовано необхідність та напрямки використання сучасних інформаційних технологій для оптимізації обліковоконтрольних процесів. Запропоновані висновки та рекомендації сприятимуть забезпеченню прозорості, достовірності та законності зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання в умовах глобалізації.
Стратегічне планування людиноцентриського соціально-економічного розвитку як полісистемна категорія
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Столярова, Вікторія Василівна
В статті в порядку постановки вирішення проблеми забезпечення цілісності складових стратегічного планування людиноцентриського соціально-економічного розвитку розглянуті способи використання таких властивостей категорії полісистемності, як автономія і сумісність, підсистем стратегічного прогнозування, стратегічного фінансування і стратегічного інвестування. В соціально-орієнтованій національній економіці полісистемність стратегічного планування пропонується досягати органічною єдністю функцій державотворення: соціального програмування, соціального бюджетування і соціального інвестування як єдиного динамічного цілого. Наведене інформаційно-методичне забезпечення національних оцінок Індексу регіонального людського розвитку (ІРЛР) 2001 і 2012 років, перелік національних завдань та індикаторів Цілей Розвитку Тисячоліття до 2015 року і Цілей Сталого Розвитку до 2030 року, результати прогнозування ІРЛР на 2016-2020 роки по Хмельницькій області. Представлений досвід Робочої групи Хмельницької облдержадміністрації щодо впровадження системи ППБ (Прогнозування-Програмування-Бюджетування) в діяльності облдержадміністрації та вихідні положення державного експерименту для Хмельницької області стосовно системи регіонального управління людиноцентриським соціально-економічним розвитком на основі узгодженої взаємодії складових полісистемності стратегічного планування і функції соціального державотворення. Розкриті концептуально-методологічні положення бюджетного федералізму як засобу реалізації властивостей полісистемності в стратегічному плануванні стабільного і стійкого людиноцентриського соціально-економічного розвитку регіонів і держави. На прикладі розробки першої в Україні Регіональної програми людського розвитку Хмельницької області на 2016-2020 рр. як основи Програми людиноцентриського соціально-економічного розвитку області на 2016-2020 рр. систематизовані ознаки полісистемності у визначенні стратегічних індикаторів і стратегічних пріоритетів, національних і локальних завдань Цілей Розвитку Тисячоліття до 2015 року і Цілей Сталого Розвитку до 2030 року та узгодженої взаємодії стратегічного планування і бюджетного планування з використанням гармонійних пропорцій «Золотого перетину».
Трудоресурсне забезпечення економічної безпеки на засадах стійкості
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Новікова, Ольга Федорівна; Остафійчук, Ярослав Васильович; Азьмук, Надія Анатоліївна; Панькова, Оксана Володимирівна; Новак, Ірина Миколаївна; Касперович, Олександр Юрійович
В статті обґрунтовуються концептуальні засади трудоресурсної безпеки, її сутність та значення для стратегії економічної безпеки України в умовах тривалого воєнного стану та повоєнній відбудові країни. Визначено значущість стійкого рівня трудоресурсної безпеки для ефективного функціонування та розвитку національної економіки. Розкрито проблеми гострого дефіциту робочої сили, які виникли як наслідок проблем, що існували до повномасштабного вторгнення, та поглибились через людські втрати й міграційні процеси, спричинені війною. Обґрунтовано необхідність глибокої та комплексної інтеграції трудоресурсної безпеки в складові економічної безпеки держави: макроекономічну, фінансову, науково-технічну, виробничу, соціальну, демографічну та регіональну безпеку. Пропонуються стратегічні напрями, спрямовані на подолання загроз у трудовій сфері на засадах стійкості. Рекомендовано врахувати трудоресурсну безпеку в структурі складових в Стратегії економічної безпеки до 2030 року та в Плані заходів з реалізації національної системи стійкості. Аргументовано доцільність розробки та впровадження ефективних механізмів управління трудовими ресурсами, а також створення сприятливих умов для їх відновлення та подальшого розвитку.
Вплив євроінтеграції на розвиток старопромислових регіонів (досвід Нижньої Сілезії для Дніпропетровщини)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Бородіна, Оксана Анатоліївна
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду сучасного стану соціально-економічного розвитку регіонів України та Польщі, які корелюють за певними показниками (Нижньосілезьке воєводство та Дніпропетровська область). Аналіз найбільш успішних у регіональному та місцевому розвитку Польщі кейсів проводиться з метою потенційного задіяння можливостей країн-сусідів, використання міжнародної зацікавленості у відповідних регіонах України, для прискорення при цьому власного розвитку, що для повоєнного часу та в умовах крайнього браку власних ресурсів і фінансових можливостей, буде вкрай актуальним. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими адміністративними одиницями Польщі (гміна та повіт) на основі оцінки фінансового стану, виконання місцевих бюджетів. Проведений кореляційний аналіз із Дніпропетровською областю дозволив виділити найбільш ефективні інструменти бюджетного балансування. Окремого розгляду набули актуальні тренди розвитку в Польщі напрямку ніаршорингу, з урахуванням зацікавленості Європи, а також, кластерні проєкти у гмінах та повітах Нижньосілезького воєводства, у першу чергу, енергетичні кластерні зразки. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо використання польського досвіду у механізмах дофінансування регіонального бюджетного дефіциту видатків, а також, у організації та функціонуванні кластерних кейсів енергетичного самозабезпечення на рівні громад. Обґрунтовано можливість та доцільність застосування наведених інструментів і методів на регіональному рівні, наприклад, на рівні промислових макрорегіонів, або областей України.
Стратегічне ділове спілкування: інструмент для формування стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Семикіна, Марина Валентинівна; Бугаєва, Марія Вікторівна
Стаття присвячена обґрунтуванню теоретичних і практичних аспектів стратегічного ділового спілкування як інструменту для формування стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу. Проаналізовано еволюцію ділового спілкування. Визначено теоретичні підходи і концепції, що вплинули на зростання ролі ділового спілкування у розвитку підприємств та організацій. Систематизовано види ділового спілкування (внутрішнє, зовнішнє, стратегічне, адаптивне, креативне, мотиваційне, кризове, формальне, неформальне). Обґрунтовано їхній вплив на аспекти розвитку людського потенціалу та соціально-трудових відносин. Запропоновано авторській підхід до визначення сутності стратегічного ділового спілкування, обґрунтовано його особливості та переваги. Стратегічне ділове спілкування запропоновано визначати як цілеспрямований, системний процес обміну інформацією, ідеями та цінностями між суб’єктами ділових відносин, спрямований на досягнення довгострокових організаційних цілей, формування стійких соціально-трудових відносин та розвиток людського потенціалу, що базується на принципах відкритості, прозорості, емпатії та взаємодії. Визначено фактори, які впливають на ефективність стратегічного ділового спілкування. Розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ролі стратегічного ділового спілкування у формуванні стабільних соціально-трудових відносин та розвитку людського потенціалу підприємства.
Стратегічне бачення механізму управління промисловим виробництвом в Україні (до 100-річчя Чумаченка Миколи Григоровича)
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Столяров, Василь Федосійович
В статті розкриті ключові події життєвого шляху видатного українського вченого-економіста, доктора економічних наук, професора, академіка Національної академії наук України, першого Президента Академії економічних наук України Чумаченка Миколи Григоровича. Розкрита його особиста роль у науковому становленні і зростанні автора статті, у формуванні пошукових наукових досліджень економіки, соціології і екології промислового виробництва як основи національного господарювання та запоруки людиноцентриського розвитку регіонів в суверенній, незалежній і соборній Україні. У формі історико-аналітичних нарисів наведені приклади проявів його доброти і людяності, професіоналізму і наукових передбачень, патріотичної відданості козацькому РОДу і Батьківщині. Представлені окремі результати наукової діяльності послідовників і продовжувачів його ідей за пріоритетними напрямами пошукових досліджень, які орієнтовані на формування національно-консолідованої платформи і забезпечення національно-цивілізаційної безпеки України.
Зовнішня торгівля України в умовах війни: стан й основи прогнозування на повоєнну перспективу
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Чеботарьов, Єгор Вячеславович; Чеботарьова, Наталія Миколаївна
Узагальнення економічних аспектів передумов і перебігу російсько-української війни й прогнозування масштабів втрат України внаслідок війни та усвідомлення світового досвіду розробки й реалізації політик повоєнного розвитку на прикладі країн Європи, Південно-Східного субрегіону й Близького Сходу складає науково-практичне підґрунтя висновку щодо необхідності аналізу зовнішньоекономічної діяльності, зокрема – зовнішньої торгівлі як складової опрацювання сукупності проблем повоєнного відновлення України. Метою даної статті є проведення комплексного статистичного дослідження зовнішньої торгівлі України та визначення першочергових завдань щодо забезпечення тенденцій її сталого розвитку як складової державної політики повоєнного відновлення. Задля доведення правомірності пропонованого підходу й унаочнення проведеного аналізу в статті у статистичних таблицях і графіках представлено результати порівняльного дослідження найбільших партнерів України за одинадцять років: з 2013 по 2023 рр.; а проведено порівняльний аналіз ТОП-5 імпортерів й експортерів України щодо операцій з давальницькою сировиною за той же часовий період. Визначено за останній звітний 2023 р. питому вагу найбільших експортерів й імпортерів товарів у розрізі регіонів України та питому вагу видів транспорту в перевезеннях товарів у зовнішній торгівлі. Для визначення ефективності зовнішньої торгівлі країни розраховано показники експортної та зовнішньоторговельної квот, останній з яких на підґрунті підсумкового узагальнення спрогнозовано на короткострокову перспективу. Проведений аналіз зовнішньоторговельної діяльності України в умовах війни підтверджує висновки щодо певної адаптації національної економіки до таких умов і формування об’єктивної основи подальшого зростаючого розвитку країни. Але, задля цього є необхідним розв’язання низки проблем: опрацювання на зразок «Плану Маршалла» фундаментального нормативно-правового акту – Закону «Про повоєнне відновлення України»); завершення ринкових реформ, зокрема – демократизації правоохоронної системи й боротьби з корупцією; визначення географічних і галузевих пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі; урахування новітніх підходів щодо регулювання зовнішньої торгівлі Європейського Союзу, пов’язаних із черговим семирічним бюджетним періодом ЄС; моделювання розвитку зовнішньої торгівлі України з використанням концепції та технологій-практик антисипативного менеджменту як регуляторного режиму державної відновлювальної політики.
Типологія ринку і динаміка економічного зростання
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Коляда, Юрій Васильович; Позняк, Сергій Петрович
З’ясовано, що багатообразність ринку економіки (досконала конкуренція, монополія, олігополія та монополістична конкуренція) виступає ключом ендогенної адаптації у вивченні економічної еволюції шляхом комп’ютерного моделювання. Дослідження здійснюється на підставі багатовимірної динамічної моделі авторів, котрою охоплюються впливи зовнішньої торгівлі, міжнародного руху капіталу та робочої сили, секторальні взаємозв’язки та інші фактори державного регулювання. Числові результати зазначеного моделювання порівнювалися (для валідації) з даними, отриманими за допомогою ортодоксальних одновимірних моделей нелінійної економічної динаміки. У якості емпіричного поля нашого комп’ютерного дослідження фігурувала інформація щодо 150 країн світу, що дозволило сформувати статистично значущі висновки про залежність темпу економічного зростання від типу ринку. Оцінювання точності моделей здійснювалося за допомогою різних метрик, зокрема показників абсолютної та відносної похибок. Залучення розширеного набору змінних, що характеризують ринкову структуру, дозволило суттєво підвищити точність цифрового моделювання економічного зросту. Зокрема, отримані результати свідчать про значне зниження похибок прогнозування у порівнянні з традиційними підходами, що не лише підкреслює важливість врахування ринкової структури у макроекономічних дослідженнях, але демонструє доцільність адаптивного моделювання.
Концептуальні засади ітеративності інституційного забезпечення імплементації державної політики розвитку інвестиційної взаємодії влади, бізнесу та суспільства
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Петрова, Ірина Павлівна
У статті обґрунтовано концептуальні засади ітеративного підходу до інституційного забезпечення реалізації державної політики розвитку інвестиційної взаємодії влади, бізнесу та суспільства на засадах партнерства. Розкрито сутність ітеративності як багатоетапного циклічного процесу, що передбачає планування, впровадження, моніторинг, оцінку та коригування стратегічних документів і програм. Проаналізовано ієрархію інституційних інструментів – від концепції та стратегії до національної програми, регіональних і місцевих стратегій та «дорожньої карти». Визначено роль вбудованих механізмів моніторингу й оцінювання у забезпеченні гнучкості та адаптивності політики. Обґрунтовано необхідність оновлення Концепції розвитку державно-приватного партнерства з урахуванням викликів повоєнного відновлення, цифровізації та інтеграції міжнародних практик. Доведено, що ітеративний підхід підвищує ефективність, стійкість та результативність інвестиційної політики, формує довіру між ключовими стейкхолдерами та сприяє сталому економічному зростанню.
Шляхи та інструментарій підвищення ефективності соціальної відповідальності на регіонально-територіальному рівні (СВРТ) або Корпоративність на промислових підприємствах об’єднаних територіальних громад (ОТГ) – засіб впливу на ефективність їх функціонування
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Андрушків, Богдан Миколайович; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Бойко, Остап Богданович; Якимук, Павло Вікторович
У статті зроблено спробу дослідити особливості розвитку соціальної відповідальності власне в регіонально-територіальних умовах (локалізація об’єднання територіальних громад), під час воєнного стану, та в повоєнний період. Визначено її основні прояви та запропонували заходи не лише щодо прискорення їх реалізації при сьогоднішніх реаліях в Україні, а і в контексті вступу України до НАТО та ЄС. Обґрунтовано регіонально-територіальний рівень корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, під час війни, як необхідну складову ефективної діяльності суб’єктів господарювання в цих умовах. Запропоновано шляхи, інструментарій та засоби активізації розвитку соціальної відповідальності в умовах підприємств та організацій ОТГ. Визначено напрями щодо підвищення її рівня в воєнних та повоєнних умовах. Запропоновано удосконалення механізмів соціальної відповідальності та організацію взаємовідносин між державними органами влади, органами самоврядування, профспілками, політиками, іншими громадськими об’єднаннями. Рекомендовано інструменти розподілу відповідальності між ними, що може суттєво сприяти підвищенню рівня ефективності співпраці. Враховуючи вступ, у перспективі України до НАТО та ЄС, обґрунтовано доцільність формування згаданих механізмів на Міжнародному досвіді. Інформаційна база процесу повинна відображати поточний стан соціально-економічного розвитку суб’єктів господарювання в контексті підвищення економічної конкурентоспроможності національних підприємств у Європейському середовищі та враховуючи вимоги відновлення виробничої та сервісної інфраструктури, покращення якості життя населення, а також можливостей оперативного управлінського реагування на виклики воєнного часу.
Методологічний підхід до управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Чудаєва, Ія Борисівна; Сукач, Олена Миколаївна
Стаття присвячена розробці методологічного підходу управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів в умовах децентралізації влади в Україні. З огляду на зростаючу складність соціально-економічного середовища, потребу у збалансованості місцевих фінансів та орієнтації на сталий розвиток територіальних громад, авторами наголошено на значущості науково-аналітичного забезпечення бюджетного процесу. Метою є науково-методичне обґрунтування концептуальної моделі управління науковою складовою бюджетного процесу на рівні муніципалітетів з урахуванням сучасних викликів, інституційної специфіки та міжнародного досвіду. Методи дослідження включають: системний аналіз, структурно-функціональний підхід, інституційно-порівняльний аналіз, методи логічного та формалізованого моделювання у сфері наукового супроводу бюджетного процесу. У статті досліджено теоретичні основи наукового забезпечення бюджетного процесу, проаналізовано сучасний стан та визначено ключові проблеми управління науковою складовою в українських муніципалітетах. Розкрито сутність і функції наукової складової в управлінні бюджетом: від планування досліджень і формування аналітичної бази – до оцінки ефективності прийнятих рішень і прогнозування впливу зовнішніх факторів. Визначено ключові принципи ефективного управління: наукова обґрунтованість, міждисциплінарність, адаптивність, відкритість, інституційна взаємодія. Систематизовано можливості інтеграції наукових установ, незалежних аналітичних центрів та цифрових інструментів в муніципальне бюджетне управління. Результати. Запропоновано концептуальну модель управління науковою складовою, що охоплює такі етапи: стратегічне планування науково-аналітичного супроводу, координацію дій суб’єктів, організацію інституційної взаємодії, забезпечення ресурсної підтримки, механізми контролю та оцінки. Аргументовано, що системне управління науковою складовою дозволяє підвищити якість управлінських рішень, забезпечити прозорість бюджетного процесу та зміцнити довіру громадян до органів місцевого самоврядування. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні стратегій розвитку муніципалітетів, розробці інституційних механізмів співпраці з науковими установами, а також у процесі діджиталізації управління публічними фінансами на місцевому рівні.
Архітектоніка реалізації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками корпоративного розвитку
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Коровін, Юрій Володимирович
У статті обґрунтовано необхідність розробки методичного підходу до імплементації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками корпоративного розвитку акціонерного товариства. Актуальність дослідження зумовлена потребою реагування на зростаючі виклики турбулентного економічного середовища, зокрема для корпоративних структур, які функціонують в умовах невизначеності, нестабільності та зростаючих ризиків. Запропоновано авторське трактування економічного ризику корпоративного розвитку як багаторівневого, динамічного явища, що виникає під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, і потребує комплексного стратегічного реагування. У межах дослідження побудовано структуру реалізації інтеграційної стратегії управління економічними ризиками, яка охоплює п’ять ключових етапів: аналітико-діагностичний, концептуально-стратегічний, проєктно-моделювальний, етап реалізації та адаптації, моніторингово-коригуючий. Сформовано інструментарій оцінювання та реагування на ризики, що включає кількісні, якісні та організаційно-фінансові методи управління, а також визначено ключові умови ефективної реалізації інтеграційної стратегії, зокрема інституціоналізацію функції ризик-менеджменту, впровадження цифрових рішень та розвиток ризик-культури. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення для підвищення ефективності корпоративного управління, забезпечення економічної безпеки та стійкого розвитку акціонерних товариств. Подальші наукові розвідки рекомендовано спрямувати на емпіричну перевірку ефективності запропонованого підходу та його адаптацію до особливостей різних галузей економіки.
Відбудова транспортного сектору України: комплексний підхід до фінансування, інвестування та відновлення
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Бугайко, Дмитро Олександрович; Боняр, Світлана Михайлівна
У статті представлено комплексний підхід щодо фінансування, інвестування та відновлення транспортного сектору України як у сучасних умовах, так і в повоєнний період. Прямі збитки, завдані війною будівлям та інфраструктурі за останні два роки, становлять $152 млрд. Спільна оцінка Уряду України, групи Світового банку, Європейської комісії та ООН (RDNA3) оцінює, що загальна вартість відновлення країни протягом наступного десятиліття становить $486 млрд. Основні потреби України у 2024 році зосереджені на відновленні ключових секторів економіки та інфраструктури, що потребує фінансування у розмірі $15,3 млрд. Зазначається, що транспортний сектор зазнав збитків у розмірі $36,7 млрд, а потреби у відновленні оцінюються в $78 млрд. Пошкоджено понад 26 тис. км доріг, що оцінюється в $28,3 млрд. Залізничний транспорт зазнав збитків у розмірі $4,3 млрд, порти –$0,85 млрд, а авіаційна галузь – $2 млрд. Окреслено заходи щодо відновлення транспортних шляхів, що дозволяють Україні забезпечити свій транзитний потенціал навіть у воєнний час, а саме: шляхи солідарності ЄС та, з вересня 2023 року, український морський експортний коридор, розвиток дунайських портів, що дозволило розширити альтернативні маршрути, та модернізацію прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою. Ключовими заходами щодо відновлення транспортного сектору є: оновлення Національної транспортної стратегії України до 2030 року, прийняття Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою, а також подання до Верховної Ради проекту закону про реформу залізничного транспорту в жовтні 2024 року. Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та приватні інвестори є важливими донорами відновлення. Одним із можливих джерел фінансування реконструкції є заморожені російські активи на суму $300 млрд. Відбудова країни після війни може вимагати до 500 млрд євро, що включатиме значні інвестиції у відновлення інфраструктури, реконструкцію житла та модернізацію виробничих та енергетичних об’єктів. Було наголошено, що країни G7 разом із Платформою координації донорів підтримуватимуть відновлення транспортної інфраструктури України та сприятимуть розвитку альтернативних логістичних маршрутів для експорту української продукції. Оновлена Національна транспортна стратегія України до 2030 року, метою якої є адаптація транспортного сектору до нових умов, розробила пріоритети інвестиційної та політичної діяльності в Україні на наступні п’ять років та окреслила заходи щодо плану відновлення та реконструкції України.
Оцінка синергетичних ефектів взаємодії людських ресурсів і технологічних інновацій у контексті розвитку ресурсного потенціалу регіону
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Островецький, Віталій Ігорович
У статті обґрунтовуєтся, що інвестиції в освіту та підвищення кваліфікації персоналу безпосередньо впливають на зростання продуктивності праці та здатність до ефективного впровадження інновацій. Освічений і кваліфікований людський капітал є ключовим чинником раціонального використання природних ресурсів, впровадження технологічних змін і формування інноваційної культури. Технологічні інновації сприяють підвищенню ефективності використання ресурсів, автоматизації процесів, оптимізації виробничих циклів та екологічно-раціональному управлінню, що забезпечує сталий розвиток регіонів. Дістали подальшого розвитку методичні підходи оцінки синергії взаємодії людських ресурсів та технологічних інновацій, що є складовими ресурсного потенціалу економічної системи будь-якого рівня. Запропонована модель оцінки синергетичних результатів дозволяє кількісно та якісно визначити ефекти синергії на основі аналізу інформаційних потоків і функціональних залежностей, прогнозувати результати взаємодії людських ресурсів та технологічних інновацій, а також приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо розвитку регіону.
Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Борецька, Наталія Петрівна; Крапівіна, Галина Олексіївна
Туризм та рекреація є мультидисциплінарним феноменом, що акумулює природні, соціокультурні, економічні та екологічні чинники, інтегруючи їх у конкретному географічному просторі. Географічне дослідження туристсько-рекреаційних дестинацій – це наукове підґрунтя для просторового планування, формування туристичних кластерів, стратегічного позиціонування регіонів та реалізації концепції їх сталого розвитку, яке полягає в обґрунтуванні інтегрованого підходу до кластеризації та типізації дестинацій України на основі географічних аспектів та мікс-моделі кластерного аналізу, які доповнені моделлю життєвого циклу дестинацій з урахуванням зовнішніх та внутришніх чинників післявоєнної відбудови країни. Переосмислення географічних аспектів розвитку дестинацій для економічного, соціального та культурного відновлення України заснований на пошуку ефективної кластерної моделі розвитку туристично-рекреаційного комплексу та принципах державно-приватного партнерства. Тому аналіз географічної типології дестинацій в дослідженні ґрунтується на врахуванні просторових, природно-географічних та ландшафтних характеристик територій. Просторові типи організації дестинацій відбивають ступінь компактності, взаємозв’язку й концентрації туристичних функцій у межах конкретної території. Поза межами конкретної дестинації формуються та розвиваються зовнішні чинники, які є результатом глобальних, національних або міжрегіональних процесів та виконують роль каталізаторів або обмежень, що формують загальне середовище функціонування туристсько-рекреаційного простору. Вони задають макроумови: геополітичну стабільність, інвестиційний клімат, політичну волю до підтримки приватно-державного партнерства, міжнародну допомогу тощо. Здатність територіальних спільнот, бізнесу та влади використати зовнішні стимули; адаптуватися до викликів (зокрема повоєнних) та мобілізувати наявні ресурси є внутрішніми чинниками та рушійною силою кластероутворення. Класифікація моделей кластеризації туристсько-рекреаційних дестинацій дозволяє сформувати системну основу для їх типізації та стратегічного управління розвитком, а застосування кластерної мікс-моделі, яка поєднує ієрархічну кластеризацію, алгоритми типу k-середніх, методи щільнісної кластеризації (DBSCAN), а також мережеві підходи (Louvain, Girvan–Newman), забезпечує гнучкий, комплексний і адаптивний інструментарій для аналізу структурних, функціональних і просторових особливостей туристсько-рекреаційних територій.
Корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками на підприємствах малого та середнього бізнесу: Україна VS ЄС
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Кравченко, Марина Сергіївна; Федюк, Богдан Олександрович
В дослідженні розглянуто корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками у сучасному глобалізованому середовищі. Дослідження присвячено аналізу особливостей корпоративного управління цими аспектами в українських компаніях у порівнянні з підприємствами Європейського Союзу. Представлено підходи до формування стратегічних комунікацій, зокрема, управління інформаційними потоками, кризовими ситуаціями та публічним іміджем, як ключовими чинниками формування довіри стейкхолдерів. Порівняльний аналіз існуючих практик показує, що компанії ЄС мають більш усталені політики комунікації, інтегровані в систему корпоративного управління, тоді як українські підприємства здебільшого зосереджуються на реактивному управлінні ризиками, рідше – на стратегічному плануванні. У статті також розглядаються механізми запобігання репутаційним ризикам, роль СЕО, PR-департаментів та незалежних комунікаційних рад в управлінні корпоративним іміджем. Авторами окреслено прогалини у нормативному та організаційному забезпеченні корпоративних комунікацій в Україні та наведено рекомендації щодо адаптації найкращих практик ЄС до вітчизняних умов. Особливу увагу приділено репутаційній сталій політиці підприємств у цифрову епоху, де прозорість, оперативність та автентичність комунікацій стають критично важливими. Визначено вплив культурних, економічних та правових відмінностей між Україною та ЄС на формування стратегій управління репутаційними ризиками. Показано, що в країнах ЄС ключову роль відіграє прозорість у звітності, дотримання принципів ESG та системна взаємодія з громадськістю, тоді як в Україні ці процеси лише починають формуватися. Зазначено, що впровадження стандартів ЄС може підвищити рівень довіри до українських компаній на міжнародному рівні. Представлені рекомендації орієнтовані на розвиток стійкої репутаційної політики та інтеграцію комунікацій у стратегічне планування підприємства. Результати дослідження можуть бути використані керівниками компаній, фахівцями з комунікацій, дослідниками корпоративного управління та органами державної політики.
Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Жерліцин, Дмитро Михайлович; Мандра, Володимир Володимирович; Мандра, Наталія Георгіївна
Стаття досліджує впровадження «двоступеневого рішення» глобальної ініціативи ОЕСР щодо оптимізації оподаткування транснаціональних корпорацій (ТНК). Проаналізовано підходи до прийняття рішень, які можуть використовувати уряди та ТНК для оцінки наслідків імплементації правил GloBE. Особливу увагу приділено методології розрахунку ефективної ставки податку та додаткового податку з урахуванням юрисдикційних особливостей і податкових стимулів. Запропоновано застосувати сучасні аналітичні інструменти для формалізації процесів прийняття рішень, оцінки економічних і фіскальних наслідків та оптимізації податкового планування в межах нових глобальних правил. Очікується, що застосування запропонованого підходу дозволить мінімізувати ризики втрати конкурентоспроможності через надмірний податковий тиск і сприятиме підвищенню фіскальної стійкості в умовах мінливого глобального податкового ландшафту.
Інноваційні технології як інструмент персоналізації маркетингових комунікацій у бренд-менеджменті
(Академія економічних наук України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2025) Сафронська, Ірина Михайлівна; Заблодська, Інна Володимирівна
В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій і зміни підходів до взаємодії зі споживачами, персоналізація маркетингових комунікацій стає ключовим чинником формування стійкої конкурентної переваги брендів. Теоретичне значення роботи полягає у визначені сутності персоналізації як процесу індивідуалізації маркетингових впливів відповідно до потреб, поведінкових характеристик та очікувань клієнтів з метою формування сталого емоційного зв’язку з брендом, розширенні наукових уявлень про створення синергетичного ефекту від поєднання персоналізованого маркетингу з інструментами бренд-менеджменту в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано вплив сучасних інноваційних рішень – таких як штучний інтелект, Big Data, автоматизація маркетингових процесів – на побудову персоналізованих комунікацій і зміцнення брендової ідентичності. Представлено кейси впровадження персоналізованих технологій українськими брендами (Rozetka, Monobank, Нова пошта, Comfy, Сільпо), які підтверджують практичну ефективність індивідуалізованих підходів. Визначено ключові показники результативності (KPI) персоналізованих кампаній, зокрема рівень конверсій, частоту повторних покупок, показники лояльності та відтоку клієнтів. Запропоновано комплекс методів оцінювання ефективності персоналізації – A/B-тестування, когортний аналіз, аналітика клієнтської бази, опитування та CSAT. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості їх застосування для підвищення релевантності маркетингових повідомлень, покращення споживчого досвіду та досягнення стратегічних цілей бренду. Оригінальність роботи підтверджується акцентом на цифровій трансформації персоналізованих комунікацій як чиннику посилення конкурентоспроможності брендів. Перспективними напрямами подальших досліджень є адаптація отриманих результатів до потреб малого та середнього бізнесу, а також розробка моделей етичної персоналізації у межах динамічних ринків.

Browse

Browsing Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2025, № 1 (48) by Issue Date

Results Per Page

Sort Options