Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry»
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry» by Author "Вишневський, Олександр Сергійович"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Вплив штучного інтелекту як підривної та закриваючої технології на економіку промисловості: перелік завдань для наукового осмислення та вирішення(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Залознова, Юлія Станіславівна; Вишневський, Олександр Сергійович; Череватський, Данило Юрійович; Божик, Марина СергіївнаУ статті розглянуто вплив штучного інтелекту (ШІ) на економіку промисловості з двох різних позицій: як підривної та закриваючої технології. Визначено такі ключові поняття: економіка промисловості, ШІ, підривна та закриваюча технологія. Здійснено порівняльний аналіз впливу ШІ на ринки, продукти, домінуючі компанії на ринку, інститути й інвестиційну привабливість. Обґрунтовано, що ШІ має ознаки обох технологій, і сформульовано перелік ключових завдань для наукового осмислення та вирішення проблем визначення впливу ШІ на економіку промисловості, зокрема щодо розроблення відповідної економічної теорії, методики оцінювання впливу, мінімізації ризиків та актуалізації державної промислової політики.Item Економтеоретичний кіноклуб: «Матриця» (США, 1999)(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Вишневський, Олександр Сергійович7 вересня 2023 р. в Інституті економіки промисловості НАН України відбулося чергове засідання Економтеоретичного кіноклубу, де було розглянуто класику кіномистецтва ‒ фільм «Матриця» з позицій економічної теорії (доповідач ‒ д.е.н. О. Вишневський). У засіданні клубу взяли участь понад 20 науковців, серед яких академік НАН України О. Амоша, чл.-кор. НАН України Ю. Залознова, д.е.н. О. Новікова, д.е.н. В. Ляшенко, к.соц.н. О. Панькова, к.е.н. І. Петрова, м.н.с. О. Касперович, аспіранти М. Божик і О. Бойко та ін.Item Напрями удосконалення стратегування смарт-спеціалізації регіонів України з позицій шумпетеріанства, інституційнолізму та девелопменталізму(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Вишневський, Олександр Сергійович; Рабошук, Софія Ярославівна; Лісовець, Ірина Сергіївна; Гончаренко, Максим ОлеговичСмарт-спеціалізація входить до кола ключових сучасних економічних політик впроваджуваних у Європейському Союзі. Її сутність полягає у забезпеченні інноваційного розвитку в залежності від наявних умов та особливостей конкретного регіону. Смарт -спеціалізація спрямована на забезпечення регіонального розвитку країн, що входять до складу Європейського Союзу та тих країн, які мають угоду про співпрацю з ним. Цей інструмент передбачає враховувати особливості та можливості кожного регіону і виявляти конкурентні переваги, що допомагає розкрити економічний потенціал та ефективніше розвивати інновації на регіональному рівні. Смарт-спеціалізація має на меті: (1) виявлення найперспективніших областей інвестування за допомогою ретельного аналізу існуючих можливостей, активів, компетенцій, конкурентних переваг регіону; (2) більш ефективне витрачання державних ресурсів шляхом концентрації на основних галузях промисловості певного регіону; (3) усунення дублювання заходів, які можуть призвести до розтрати державних ресурсів; (4) впровадження механізмів, що забезпечують стратегічний розвиток, заснований на багатосторонній взаємодії. Метою дослідження є визначення напрямів удосконалення стратегування смарт-спеціалізації регіонів України з позицій шумпетеріанства, інституційнолізму та девелопменталізму. Теоретичні положення забезпечення процесу смарт-спеціалізації регіонального розвитку України на практиці стикається з низкою проблем, які можуть бути систематизовані та вирішені з позицій різних шкіл економічної теорії на регіональному та національному рівнях. З позицій шумпетеріанської школи економічної теорії пріоритетним напрямом удосконалення стратегування смарт-спеціалізації регіонів України є поєднайте інноваційну політику з регіональними стратегіями смарт-спеціалізації, а також створення інноваційної інфраструктури для підтримки розумної спеціалізації. З позицій інституційної школи економічної теорії пріоритетним напрямом удосконалення стратегування смарт-спеціалізації регіонів України є систематичне узгодження інститутів з цілями смарт-спеціалізації, гармонізація нормативно-правової бази забезпечення інноваційної діяльності та стратегування регіонального розвитку, а також усунення інституційних недоліків у формулюванні стратегічних документів на державному та регіональному рівні, які перешкоджають застосування принципів смарт-спеціалізації. З позицій девелепменталістської школи економічної теорії пріоритетним напрямом удосконалення стратегування смарт-спеціалізації регіонів України є удосконалення економічної політика на загальнонаціональному рівні в сфері стимулювання високотехнологічного експорту.Item Смарт-промисловість: визначення та теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Вишневський, Олександр СергійовичПрискорений розвиток смарт-промисловості відбувається у всьому світі, але визначення теоретичних засад її стимулювання, як і однозначне розуміння самого поняття «смарт-промисловість» ще має невичерпаний дослідницький потенціал. Тому, метою статті є визначення теоретичних засад стимулювання розвитку смарт-промисловості в Україні на основі локального протекціонізму. Систематизація та упорядкування понять, пов`язаних з Четвертою промисловою революцією (Індустрією 4.0), дозволяє не лише провести уточнення поняття «смарт-промисловість», а також провести розмежування понять «смарт-виробництво», «смарт-обслуговування», «смарт-промисловість» та визначити місце останнього в системі взаємопов’язаних понять. Смарт-промисловість – це частина смарт-виробництва, яка стосується виробництва матеріальних товарів через використання технологій Індустрії 4.0, уособлених у смарт-сервісах. Виходячи з визначення та ролі смарт-промисловості стає зрозумілим, що без промисловості не може існувати смарт-промисловості, а також виокремлюються концептуальні напрями стимулювання розвитку смарт-промисловості, які стосуються: (1) сфери смарт-сервісів, які були породжені технологіями Індустрії 4.0; (2) сфери смарт-виробництва; (3) сфери смарт-розподілу; (4) сфери смарт-обміну; (5) сфери смарт-споживання; (6) сфери виробництва смарт-продуктів смарт-промисловістю; (7) сфери виробництва смарт-продуктів «звичайною» промисловістю; (8) сфери виробництва «звичайних» продуктів смарт-промисловістю; (9) сфери виробництва «звичайних» продуктів «звичайною» промисловістю. Розвиток сервісів із забезпечення смартизації промисловості в умовах зникнення вітчизняної промисловості, фактично працює на смартизацію іноземної промисловості, яка виробляє товари, що потім імпортуються в Україну. Тому стимулювати розвиток смарт-промисловості доцільно за декількома напрямами одночасно: (1) стимулювання промисловості як цілого; (2) стимулювання розвитку смарт-сервісів та засобів смартизації промисловості; (3) стимулювання впровадження смарт-сервісів в промисловість; (4) стимулювання попиту на продукцію, вироблену вітчизняною смарт-промисловістю. В Україні склалося два центри смартизації промисловості: (1) традиційна промисловість, яка інвестує у власну сматизацію; (2) малий бізнес, який створює смарт-сервіси. Держава, яка за останні роки перетворилася на важливого гравця в сфері IT-сервісів на цей час, цілеспрямовано над смартизацією промисловості не працює. Також, в Україні простежується протиріччя між необхідністю гармонізації внутрішнього рикну з ринком ЄС та створенням сприятливих умов для розвитку смарт-промисловості, яке має потенціал до вирішення на основі теорії локального протекціонізму через розширення та удосконалення практики застосування спеціальних режимів господарювання (наприклад, технопарків), а також впровадження інституційних та організаційних рішень, які одночасно відповідають положенням ліберально та протекціоністські спрямованих шкіл економічної теорії.Item Штучний інтелект як ядро нової промислової революції: перспективи та обмеження(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Вишневський, Олександр Сергійович; Ануфрієв, Максим Юрійович; Божик, Марина Сергіївна; Гульчук, Тарас ОлеговичМетою статті є визначення перспектив та обмежень штучного інтелекту як ядра нової промислової революції. Визначення поняття ШІ в науковому співтоваристві залишається предметом гострих дискусій. Водночас у нормативно-правовій площині формується тенденція до уніфікації поняття ШІ. Можна виділити наступні перспективи ШІ на теоретичному та практичному рівнях. На теоретичному рівні: (1) відчуження неявних знань від індивіда (працівника та підприємця); (2) оптимізація системи планування; (3) перегляд дебатів про соціалістичний розрахунок; (4) зменшення інформаційної асиметрії. На практичному рівні: (1) формування нових продуктів і ринків; (2) підвищення продуктивності праці та капіталу; (3) масове створення нових робочих місць; (4) оптимізація бізнес-процесів; (5) можливість швидкого зростання для малого бізнесу та стартапів. Обмеження, пов’язані з ШІ: (1) тривале структурне безробіття; (2) завищені очікування від ШІ і, як наслідок, можливе утворення спекулятивної бульбашки на світовому фондовому ринку; (3) енергоємність ШІ; (4) застаріла корпоративна культура та нормативне середовище, яке було сформоване в епоху до ШІ. Подальше вдосконалення ШІ (включаючи перехід від ШІ до загального ШІ) і розширення його використання може зробити значний внесок у вирішення проблем, пов’язаних з економічним розрахунком і мінімізацією інформаційної асиметрії, а отже, оптимізацією трансакційних витрат в економіці. ШІ, безумовно, виступаючи локально корисним інструментом на рівні окремих підприємств та організацій, спричиняє прискорення залучення коштів на фондовий ринок, що може призвести до утворення бульбашки на глобальному рівні. Якщо ця бульбашка лопне, очікування щодо економічної ефективності штучного інтелекту будуть переглянуті, а деякі компанії, пов’язані зі штучним інтелектом, зазнають значного зниження маржі (можливо, збитків і банкрутств). Але це, у свою чергу, започаткує наступний етап розвитку ШІ, прискорить його перехід від нинішньої вузької спеціалізації до створення повноцінного загального штучного інтелекту, який має більший потенціал для зміни економіки на всіх рівні. У результаті ШІ стане ядром нової промислової революції.