Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry»

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1710

Browse

Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості» / «Economy of Industry» by Author "Божик, Марина Сергіївна"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив штучного інтелекту як підривної та закриваючої технології на економіку промисловості: перелік завдань для наукового осмислення та вирішення
    (Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Залознова, Юлія Станіславівна; Вишневський, Олександр Сергійович; Череватський, Данило Юрійович; Божик, Марина Сергіївна
    У статті розглянуто вплив штучного інтелекту (ШІ) на економіку промисловості з двох різних позицій: як підривної та закриваючої технології. Визначено такі ключові поняття: економіка промисловості, ШІ, підривна та закриваюча технологія. Здійснено порівняльний аналіз впливу ШІ на ринки, продукти, домінуючі компанії на ринку, інститути й інвестиційну привабливість. Обґрунтовано, що ШІ має ознаки обох технологій, і сформульовано перелік ключових завдань для наукового осмислення та вирішення проблем визначення впливу ШІ на економіку промисловості, зокрема щодо розроблення відповідної економічної теорії, методики оцінювання впливу, мінімізації ризиків та актуалізації державної промислової політики.
  • Thumbnail Image
    Item
    Штучний інтелект як ядро нової промислової революції: перспективи та обмеження
    (Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Вишневський, Олександр Сергійович; Ануфрієв, Максим Юрійович; Божик, Марина Сергіївна; Гульчук, Тарас Олегович
    Метою статті є визначення перспектив та обмежень штучного інтелекту як ядра нової промислової революції. Визначення поняття ШІ в науковому співтоваристві залишається предметом гострих дискусій. Водночас у нормативно-правовій площині формується тенденція до уніфікації поняття ШІ. Можна виділити наступні перспективи ШІ на теоретичному та практичному рівнях. На теоретичному рівні: (1) відчуження неявних знань від індивіда (працівника та підприємця); (2) оптимізація системи планування; (3) перегляд дебатів про соціалістичний розрахунок; (4) зменшення інформаційної асиметрії. На практичному рівні: (1) формування нових продуктів і ринків; (2) підвищення продуктивності праці та капіталу; (3) масове створення нових робочих місць; (4) оптимізація бізнес-процесів; (5) можливість швидкого зростання для малого бізнесу та стартапів. Обмеження, пов’язані з ШІ: (1) тривале структурне безробіття; (2) завищені очікування від ШІ і, як наслідок, можливе утворення спекулятивної бульбашки на світовому фондовому ринку; (3) енергоємність ШІ; (4) застаріла корпоративна культура та нормативне середовище, яке було сформоване в епоху до ШІ. Подальше вдосконалення ШІ (включаючи перехід від ШІ до загального ШІ) і розширення його використання може зробити значний внесок у вирішення проблем, пов’язаних з економічним розрахунком і мінімізацією інформаційної асиметрії, а отже, оптимізацією трансакційних витрат в економіці. ШІ, безумовно, виступаючи локально корисним інструментом на рівні окремих підприємств та організацій, спричиняє прискорення залучення коштів на фондовий ринок, що може призвести до утворення бульбашки на глобальному рівні. Якщо ця бульбашка лопне, очікування щодо економічної ефективності штучного інтелекту будуть переглянуті, а деякі компанії, пов’язані зі штучним інтелектом, зазнають значного зниження маржі (можливо, збитків і банкрутств). Але це, у свою чергу, започаткує наступний етап розвитку ШІ, прискорить його перехід від нинішньої вузької спеціалізації до створення повноцінного загального штучного інтелекту, який має більший потенціал для зміни економіки на всіх рівні. У результаті ШІ стане ядром нової промислової революції.