Науковий журнал «Економіка промисловості», 2024, № 3 (107)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1864

Browse

Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2024, № 3 (107) by Author "Смірнов, Роман Георгійович"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Щодо впливу національних чинників на формування біотичної складової матеріального рюкзака підприємства
    (Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Череватський, Данило Юрійович; Бойко, Оксана Василівна; Смірнов, Роман Георгійович
    Актуальність дослідження. Ціль Сталого Розвитку № 12 стосується зниження ресурсоємності економіки за рахунок зменшення витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах. Відомий німецький вчений Фрідрих Шмідт-Блік запропонував поняття екологічного рюкзака як характеристику прихованих матеріальних потоків, що супроводжують весь життєвий цикл товару. Окремою складовою рюкзака є біотична частина, яка була достатньо вагомою, коли на старих шахтах, наприклад, застосовувався гужовий транспорт. Харчове самозадоволення персоналу з використанням зарплатні призвело до того, що споживання їжі в процесі виробництва товару залишилося за межами аналізу матеріальних пчотоків підприємства. Метою дослідження є доведення/спростування справедливості гіпотези щодо суттєвої залежності біотичної складової матеріального рюкзака від національних традицій і матеріальних доходів працівників промислових підприємств. Методи досліджень: математичної статистики. База досліджень – багаторічні спостереження за споживанням харчових продуктів в Україні і за її межами, зокрема показниками споживачів із Польщі та Китаю. Основні результати. В ході досліджень виявлено певні традиції, властиві українським реаліям: - споживання середньостатистичним українцем харчових продуктів із вірогідністю 0,95 складає 58,75±0,04 кг на місяць (698±0,5 кг на рік); - структура споживчого кошику в Україні містить 33% – молоко та молочні продукти, 15% – овочі; 14% – хлібобулочні продукти та крупи, 11% – картопля, 8% – м'ясо та м’ясопродукти; - пересічна людина в Україні споживає більше їжі, ніж за рекомендаціями МОЗ України (приблизно на 5%); - жителі сільської місцевості споживають більше продуктів харчування, ніж городяни (майже на 6% – 57,9 кг на місяць проти 54,7 кг). Статистично доведено, що річні обсяги споживання харчових продуктів жителями України (689 кг) є суттєво більшими, ніж властиві жителям Польщі (456 кг) і, тим паче, Китаю (413 кг). Виявлено національні відмінності, що стосуються продуктових вподобань. Кількісні відмінності національного споживання харчових продуктів виробниками обумовлюють різне наповнення матеріального рюкзака промислової продукції, що надає певні конкурентні переваги/недоліки суб’єктам міжнародної ринкової діяльності. Окрім національних традицій споживання харчових продуктів є закономірності, що обумовлюють вплив середньодушового по домогосподарству еквівалентного загального доходу на масу продуктового кошику. На підставі офіційних статистичних даних запропоновано математичну залежність логарифмічного виду кількості споживання харчових продуктів від середньодушового доходу члена домогосподарства.