Журнал «Бізнес Інформ»

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1748

Browse

Browsing Журнал «Бізнес Інформ» by Author "Андренко, Олена Анатоліївна"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Методичні підходи щодо оцінки ефективності цифрового податкового адміністрування
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Андренко, Олена Анатоліївна
    У статті досліджено сучасні методичні підходи до оцінювання ефективності цифрового податкового адміністрування в умовах трансформації економіки та впровадження цифрових технологій. Метою дослідження є систематизація наявних підходів і розроблення альтернативного методичного інструментарію оцінки ефективності цифрового податкового адміністрування з урахуванням сучасних викликів і тенденцій розвитку цифрової економіки. У роботі проаналізовано ключові міжнародні та вітчизняні підходи, зокрема індикаторний (KPI, ISORA), діагностичний (TADAT), результативний (Tax Gap) і підхід цифрової зрілості (DTMM). Встановлено, що наявні методики мають фрагментарний характер, переважно орієнтовані на окремі аспекти ефективності та недостатньо формалізовані для практичного застосування. Основним результатом дослідження є розроблення авторської багатовекторної моделі оцінювання ефективності цифрового податкового адміністрування, яка об’єднує сім ключових напрямів: фіскальну, адміністративну, комплаєнс, сервісну, технологічну ефективність, а також показники прозорості, довіри та інституційної стійкості. Модель базується на системі з 38 індикаторів і дає змогу комплексно оцінювати вплив цифровізації на функціонування податкової системи. Проведений порівняльний аналіз України та країн ЄС виявив суттєві розриви за рівнем автоматизації, цифрової зрілості та ефективності управління податковим комплаєнсом. Зроблено висновок, що ключовою проблемою є не відсутність цифрових рішень як таких, а їх недостатня інтеграція та системність. Ефективність цифрової трансформації визначається не лише технологічним рівнем, а й якістю інституційного середовища та рівнем довіри платників податків. Перспективи подальших досліджень пов’язані з формалізацією запропонованої системи показників у єдиний інтегральний індекс ефективності, що дозволить здійснювати міжкраїнні порівняння, формувати рейтинги податкових адміністрацій і підвищити обґрунтованість управлінських рішень у сфері цифрового податкового адміністрування.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Порівняльна оцінка фіскальної жорсткості податкових систем країн Європи
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2026) Андренко, Олена Анатоліївна
    У статті досліджено проблематику порівняльної оцінки податкових систем країн Європи в умовах трансформації державних фінансів України та її євроінтеграційного курсу. Обґрунтовано необхідність удосконалення методології вимірювання податкової конкурентоспроможності з огляду на обмеження чинних міжнародних рейтингів, зокрема The International Tax Competitiveness Index (ITCI), орієнтованого переважно на країни ОЕСР. Метою дослідження є розроблення альтернативного інтегрального підходу до оцінки систем оподаткування країн Європи та формування висновків щодо реформування податкової системи України. Запропоновано модель інтегральної оцінки на основі ітераційного методу головних компонентів, що дозволяє агрегувати показники ключових ставок (податку на прибуток підприємств, ПДФО та ПДВ) у єдиний індекс із мінімізацією похибок і спрощенням алгоритму розрахунків. Практичну реалізацію моделі здійснено засобами MS Excel із використанням VBA. Результати оцінки засвідчили залежність рейтингової позиції країни від рівня номінальних ставок, передусім граничної ставки ПДФО. Лідерами визначено країни з помірним прямим оподаткуванням, тоді як високі ставки ПДФО знижують інтегральний індекс незалежно від рівня ПДВ чи корпоративного податку. Україна посідає відносно високі позиції завдяки помірним ставкам, проте її конкурентоспроможність обмежується інституційними чинниками, зокрема складністю адміністрування та непередбачуваністю застосування норм. Встановлено, що підвищення конкурентоспроможності податкової системи не забезпечується механічним зниженням ставок і не гарантує зростання бюджетних надходжень. Обґрунтовано, що в умовах воєнних і післявоєнних фіскальних обмежень модель «10-10-10» не має достатнього доказового підґрунтя щодо підвищення ефективності системи оподаткування. Доведено, що стратегічним напрямом реформування має бути модернізація адміністрування, цифровізація, розширення податкової бази та зменшення рівня тінізації економіки із забезпеченням збалансованості фіскальної та стимулюючої функцій податкової системи.