Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 3 (2025)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2095

Browse

Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 3 (2025) by Author "Котигоренко, Е. O."

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Розбудова резильєнтної економіки України: потенціал системи урядування
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Лібанова, Е. М.; Котигоренко, Е. O.
    Вступ. Подолання наслідків безпрецедентних шоків, яких Україні завдано російською агресією, потребує ефективного урядування як необхідної умови і чинника відновлення та швидкого резильєнтного розвитку національної економіки. Проблематика. Слабка спроможність національної системи урядування сприяти кількісному та якісному зростанню економіки є проблемою, що потребує розв’язання. Мета. З’ясувати причини слабкої спроможності системи державного урядування формувати середовище, сприятливе для резильєнтного розвитку економіки, та визначити пріоритетні шляхи і способи посилення інституційної спроможності цієї системи. Матеріали та методи. Використано опубліковані документи законодавства та офіційної статистичної інформації, верифіковані результати українських і зарубіжних соціологічних досліджень, опитувань громадської думки. Застосовано дослідницькі підходи і методи: системний, інституційний, діалектичний, візуалізації, порівняльні синхронний та діахронічний. Результати. Аргументовано необхідність та визначено пріоритети реформування системи державного урядування в Україні для набуття нею параметрів, що сприятимуть її унезалежненню від великого (олігархічного) бізнесу та посиленню спроможності розробляти й утверджувати правила, які заохочуватимуть економічну та політичну конкуренцію, забезпечуватимуть пріоритетність ендогенної складової швидкого економічного зростання, його резильєнтність і сталість. Висновки. Посилення потенціалу системи урядування у розбудові резильєнтної економіки України потребує дегібридизації цієї системи, її децентралізації та демократизації, забезпечення верховенства права й реального поділу функцій влади законодавчої, виконавчої та судової, запровадження практик полісуб’єктного управління з багатофункціональною координацією на національному, регіональному й місцевому рівнях.