Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 4 (2026)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2827

Browse

Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 4 (2026) by Author "Любич, В. В."

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вплив бойових дій на екологічний стан вирощування соняшнику, виробництва та зберігання олії в Україні
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Петренко, В. В.; Науменко, О. В.; Топалов, А. М.; Нечай, О. М.; Худолій, Л. В.; Любич, В. В.; Приходько, В. О.
    Вступ. Військові дії мають нищівний вплив на довкілля, завдаючи непоправної шкоди природним екосистемам, що призводить до деградації земель та втрати біорізноманіття. Проблематика. Питання забруднення і подальшого використання полів та підприємств з вирощування, зберігання та переробки соняшнику є актуальним, оскільки зумовлене потребою виробництва екологічно безпечної продукції технічного призначення і харчової промисловості. Мета. Проаналізувати екологічні наслідки забруднення площ посівів і промислових об’єктів олійножирового комплексу та розглянути питання стратифікації якості олійної сировини, зокрема з пошкоджених після ракетних ударів резервуарів. Матеріали й методи. Застосовано методи пошуку науково-технічної літератури, аналізу, класифікації, систематизації та узагальнення наявних даних про бойові дії на території України, а також лабораторні методи визначення складу соняшникової олії до та після впливу вибухових речовин. Результати. Основними джерелами забруднення довкілля під час бойових дій є боєприпаси та ракетне паливо, що містять токсичні сполуки важких металів і продуктів згоряння. За 214 днів війни зафіксовано 6215 пожеж на площі 486 162 га, з яких 371 715 га — сільськогосподарські землі, а сумарні викиди становили 23 764 тис. т CO2-еквіваленту. Аналіз соняшникової олії показав, що після ракетного удару при відносному збереженні базових показників якості (кислотне число 2,12 мг KOH/г, перекисне число 10,8 meq/kg) відбулося критичне зростання поліароматичних вуглеводнів до 794,3 мкг/кг (перевищення норми більш ніж у 15 разів) та збільшення діоксиноподібних поліхлорованих біфенілів (TEQ з 0,339 до 0,594 pg-TEQ/g жиру), що свідчить про небезпечне забруднення продукції. Висновки. Отримані результати мають практичне значення для впровадження систем екологічного моніторингу, удосконалення стандартів безпеки харчових продуктів, для планування відновлення забруднених територій і прийняття рішень щодо можливого технічного використання забрудненої сільськогосподарської продукції.