Нормативні підходи України та Індії з визначення вітрових навантажень
| dc.contributor.author | Банніков, Д. О. | |
| dc.contributor.author | Нікіфорова, Н. А. | |
| dc.contributor.author | Косячевська, С. М. | |
| dc.contributor.author | Мунтян, А. О. | |
| dc.date.accessioned | 2026-04-01T07:42:26Z | |
| dc.date.available | 2026-04-01T07:42:26Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Вступ. Розрахунок вітрового навантаження на будівельні конструкції є невід’ємною складовою сучасного будівельного проєктування, тому аналіз досвіду різних країн світу в цьому аспекті є важливим та актуальним завданням. Проблематика. Основною складністю урахування вітрового навантаження під час проєктування є різноманітність принципів та підходів до його визначення, яка ґрунтується на національних засадах різних країн світу. Мета. Співставлення чинних нормативних підходів з визначення вітрових навантажень України та Індії на прикладі малоповерхової виробничої будівлі з аналізом системи факторів впливу та ступеня їх урахування. Матеріали й методи. Дослідження проведено на основі аналізу підходів чинних стандартів України та Індії з визначення вітрових навантажень. Об’єктом досліджень прийнято малоповерхову виробничу будівлю прямокутної форми в плані з двоскатним покриттям. Результати. Встановлено, що у чинних стандартах України та Індії використовується принципова схожа модель визначення вітрового навантаження, яка доповнюється системою поправочних коефіцієнтів для врахування місцевих умов експлуатації. Проте стандарт Індії враховує 12 факторів місцевих умов, тоді як у стандарті України взято до уваги лише 10 чинників. Методика їх врахування якісно різниться в цих стандартах. При цьому значення аеродинамічного коефіцієнту має кількісний рівень кореляції в межах 50 % за стандартами обох країн. Для малоповерхової виробничої будівлі з двоскатною покрівлею остаточно визначений рівень вітрового навантаження за стандартами України та Індії відрізняється. Так для бічних фасадів різниця показників становить до 25 %, для торцевих фасадів — до 40 %, для покрівлі — до 30 %. Висотний вітровий профіль для стандарту Індії є більш пологим та має кількісний рівень кореляції в межах 50 % для висоти до 20 м над поверхнею землі. Висновки. Отримані результати дають можливість аналізу чинних національних стандартів України та можуть бути використані для їхнього удосконалення. | |
| dc.identifier.citation | Банніков, Д., Нікіфорова, Н., Косячевська, С., & Мунтян, А. (2026). Нормативні підходи України та Індії з визначення вітрових навантажень. Science and Innovation, 22(1), 70–82. https://doi.org/10.15407/scine22.01.070 | |
| dc.identifier.uri | https://scinn-eng.org.ua/ojs/index.php/ni/article/view/971 | |
| dc.identifier.uri | https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1698 | |
| dc.language.iso | en | |
| dc.publisher | Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика» | |
| dc.subject | FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area technology | |
| dc.subject | TECHNOLOGY::Civil engineering and architecture::Building engineering | |
| dc.subject | TECHNOLOGY::Civil engineering and architecture::Building manufacturing engineering | |
| dc.subject | FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area technology::Agricultural building engineering | |
| dc.title | Нормативні підходи України та Індії з визначення вітрових навантажень | |
| dc.title.alternative | Standards-Based Approaches of Ukraine and India to the Determination of Wind Loads | |
| dc.type | Article |