Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 5 (2026)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 5 (2026) by Subject "TECHNOLOGY"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Прогнозування умов отримання наноструктурного бейніту на основі комплексного підходу(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Кононенко, Г. А.; Подольський, Р. В.; Кімстач, Т. В.; Клемешов, Є. С.; Подольська, О. А.; Дементьєва, Ж. А.Вступ. Для вирішення сучасних задач ресурсозбереження у машинобудуванні є потреба у виробництві листового прокату великого перерізу з вдосконалених високоміцних сталей (AHSS) останнього покоління зі структурою наноструктурного бейніту. Проблематика. При цьому потребує вирішення проблема прогнозування структури масивного прокату залежно від умов охолодження з урахуванням хімічної та структурної неоднорідності, що формується під час кристалізації і впливає на подальше структуроутворення після гарячого деформування та термічного оброблення. Мета. Дослідження особливостей формування градієнтних структурних складових в дослідних AHSS сталях з метою адаптації вибору швидкостей охолодження на основі прогнозування умов досягнення структури наноструктурного бейніту. Матеріали й методи. Застосовано комплексний підхід до прогнозування фазового складу після безперервного охолодження з швидкостями 1—97 oС/с з урахуванням фактичного розподілу мікротвердості у литому стані сталей AHSS різного хімічного складу з використанням моделювання у програмних середовищах QForm, CallPhad, JmatPRO. Аналіз мікроструктури та визначення мікротвердості проведено за стандартними методиками. Результати. Встановлено зв’язок між нерівномірністю розподілу мікротвердості в литому стані та мікроструктурною неоднорідністю економнолегованих сталей після наступного деформування і термічного оброблення. Розроблено адаптивний підхід до прогнозування структуроутворення у економнолегованих AHSS сталях з врахуванням неоднорідності. Визначено рекомендовані швидкості охолодження для формування наноструктурного бейніту та експериментально підтверджено адекватність удосконаленої моделі на сталях дослідного складу. Висновки. Запропонований підхід дозволяє адаптувати режими охолодження AHSS сталей для керування формуванням градієнтної структури під час термічного оброблення з урахуванням спадкового впливу неоднорідності, сформованої на етапі кристалізації.Item Розробка інтумесцентної системи на основі фосфоровмісних біомакромолекул для вогнезахисного опорядження целюлозних текстильних матеріалів(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Горохов, І. В.; Куліш, І. М.; Асаулюк, Т. С.; Сарібєкова, Ю. Г.; Гудзенко, Н. В.; Семешко, О. Я.Вступ. З огляду на недоліки сучасних антипіренів і регламенти багатьох країн постала необхідність у розробці екологічно безпечних методів підвищення вогнестійкості текстильних матеріалів. Проблематика. Надання тканинам вогнезахисних властивостей досягається просочуванням їх антипіренами, переважно галогенвмісними препаратами, які становлять загрозу довкіллю. Мета. Розробка інтумесцентної композиції для підвищення термічної стійкості бавовняних тканин з використанням речовин природного походження. Матеріали й методи. Інтумесцентний склад містить фітинову кислоту як основний антипірен, алантоїн як азотвмісний компонент, лимонну кислоту та сульфат алюмінію. Термостійкість тканини оцінювали методами термогравіметричного та диференційного термічного аналізів, структурні характеристики — методом ІЧ-спектроскопії, вогнезахисні властивості — методом вертикального горіння. Результати. Присутність фітинової кислоти та її комбінації з сульфатом алюмінію як димоподавлювача на початковій стадії термічного розкладу призводить до зміщення температури деструкції тканини до більш низьких значень порівняно з необробленим зразком через активацію розкладання фітинової кислоти до початку деструкції основного субстрату. Максимальна температура, при якій відбувається остаточна деструкція целюлози, навпаки, зміщується до більш високих температур — з 499 оC для необробленої бавовни до 550 оC і 544 оC для складів із фітиновою кислотою. Масова частка карбонізованого залишку збільшується на 6 %. Зміщення температури деструкції у більш високу область підтверджує підвищення термостійкості тканини. Інтумісцентна дія алантоїну як азотовмісного компонента покращує структурну стабільність та об’ємні характеристики коксового шару. Наявність хімічної взаємодії вогнезахисної композиції, що містить фітинову кислоту та алантоїн, з целюлозним волокном доведено результатом ІЧ-Фур’є-спектроскопії. Висновки. Отримані результати мають практичне значення для розробки вогнезахисних опоряджувальних складів для бавовняних та змішаних текстильних матеріалів.Item Співставлення геометричних параметрів кратеру у кисневому конвертері з верхньою продувкою при низько- та високотемпературному моделюванні(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Молчанов, Л. С.; Чернятевич, А. Г.; Голуб, Т. С.; Семикін, С. І.Вступ. Киснево-конвертерний спосіб отримання рідкої сталі потребує постійного вдосконалення. Проблематика. Найбільша кількість поліпшень пов’язана з розробкою нових чи покращенням наявних конструкцій верхньої продувної фурми. Технологічні нововведення потребують дослідження на фізичних моделях, серед яких головними є низькотемпературна (з використанням рідин з низькою температурою плавлення) та високотемпературна (з використанням залізовуглецевого розплаву). Наразі перевагу надають низькотемпературній моделі. Однак, попри обов’язкове дотримання критеріїв подоби при моделюванні, отримані результаті не можуть бути напряму інтерпретовані до реальних металевих розплавів. Це потребує пошуку закономірностей, які б сприяли в інтерпретації результатів. Мета. Встановлення залежності між процесами занурення газового струменя у рідину, що відбуваються за умов низькотемпературного та високотемпературного моделювання, на моделі з прозорою стінкою. Матеріали й методи. Низькотемпературне (на водній моделі з продувкою повітрям) та високотемпературне (з продувкою киснем сталевого розплаву) моделювання верхньої продувки крізь однакову односоплову фурму при дотриманні подібних технологічних умов на моделях з прозорою стінкою. Результати. Встановлено відмінності у формуванні кратеру взаємодії газового струменя з рідкою ванною при продувці рідкої сталі та води: менший у 1,4—1,5 рази кут нахилу стінки кратеру, менша на величину до 7 разів глибина та менший на величину до 35 % діаметр кратеру при однакових технологічних умовах продувки. Отримані дані щодо параметрів кратеру стали базисом для розроблених рівнянь залежності діаметру та глибини кратеру за умов продувки високотемпературної моделі. Висновки. За результатами фізичного моделювання складено рівняння розрахунку параметрів кратеру (діаметр та глибини), утвореного при взаємодії газового струменя з рідкою ванною за умов верхньої продувки, які враховують фізичні особливості модельних рідин та газів. Особливістю рівнянь є використання результатів низькотемпературного моделювання для прогнозу параметрів кратеру на реальному сталевому розплаві.