Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 5 (2026)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2949

Browse

Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 5 (2026) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Теоретичні та практичні аспекти вибору та адаптації стратегічних фреймворків
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Резніков, Р. Б.
    Вступ. Організації, які функціонують у динамічних галузях, зіштовхуються з труднощами під час вибору та адаптації стратегічних фреймворків, що відповідають їхнім операційним реаліям. Проблематика. Відсутність структурованих підходів до інтеграції фреймворків призводить до невідповідності стратегічного курсу, що негативно впливає на довгострокову результативність. Мета. Демонстрація можливостей оптимізації процесу розробки стратегії шляхом адаптивного підходу до вибору фреймворків відповідно до специфіки галузі. Матеріали й методи. Використано кейси компанії Intellias — глобального аутсорсера програмного забезпечення, з аналізом стратегічних підходів п’яти незалежних бізнес-одиниць. Застосовано методи порівняльного аналізу, оцінювання стратегічних фреймворків та аналізу ефективності впроваджених моделей. Результати. На основі кейсів висвітлено як успішні практики, так і обмеження різних стратегічних моделей у межах окремих бізнес-одиниць. Дослідження засвідчило, що окремі фреймворки забезпечують адаптивність в умовах швидких змін. Водночас, інші можуть виявитися неефективними у разі невідповідності операційній структурі. Отримані результати підкреслюють доцільність гібридного підходу, який передбачає поєднання кількох інструментів задля підвищення стратегічної чіткості та результативності реалізації. Висновки. Кейс-стаді демонструють, що вибір стратегічного фреймворку має бути контекстно зумовленим — з урахуванням динаміки галузі та викликів реалізації. Компаніям варто застосовувати ітеративний підхід, зокрема, пілотне тестування та обмін досвідом між бізнес-одиницями для вдосконалення релевантності фреймворків. Дослідження пропонує практичні інсайти для фахівців, які прагнуть посилити стратегічне планування в умовах складних організаційних структур, роблячи внесок у ширшу дискусію щодо адаптивного стратегічного розвитку.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Інноваційні напрямки нівелювання негативних структурних диспропорцій в агропідприємницькому секторі України
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Буркинський, Б. В.; Купінець, Л. Є.; Шершун, O. M.
    Вступ. В умовах трансформації економічної системи України агропідприємницький сектор зіштовхується з низкою викликів, пов’язаних із негативними структурними диспропорціями. Проблематика. Диспропорції обмежують ефективність сільськогосподарського виробництва, знижують рівень конкурентоспроможності агропідприємств на внутрішньому і міжнародному ринках, а також стримують інноваційний розвиток. Дослідження шляхів подолання цих диспропорцій є важливим завданням для забезпечення стабільного економічного зростання в аграрному секторі України. Мета. Виявлення та аналіз інноваційних напрямків нівелювання негативних структурних диспропорцій в агропідприємницькому секторі України. Матеріали й методи. Застосовано системний підхід, економіко-статистичний аналіз, методи порівняння, групування та моделювання структурних змін. Для виявлення структурних диспропорцій використано підхід відносних відхилень регіональних і галузевих показників від середніх значень, що дало змогу оцінити масштаби та глибину диспропорцій у агропідприємницькому секторі України. Результати. Визначено чотири стратегічні напрями нівелювання основних негативних структурних диспропорції агропідприємницького сектору України: розроблення стратегії науково-інноваційного розвитку агросектору, стимулювання кооперації та кластеризації, реорганізація фінансових механізмів підтримки агропідприємств і формування науково обґрунтованого плану використання коштів Європейської Комісії. Розроблено систему інноваційних заходів для кожного із зазначених напрямів з визначенням відповідальних виконавців. Висновки. Нівелювання структурних диспропорцій в агропідприємницькому секторі України можливе через комплексний підхід, що включає інноваційні рішення, модернізацію виробничих процесів та інституційну підтримку. Впровадження запропонованих інструментів дозволить підвищити ефективність функціонування агросектору та його конкурентоспроможність на міжнародній арені.