Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 5 (2026)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 5 (2026) by Subject "INTERDISCIPLINARY RESEARCH AREAS"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Нормативно-правові аспекти регулювання господарської діяльності, які забезпечують пом’якшення наслідків негативного впливу зміни клімату на водні ресурси України(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Радченко, Д. В.Вступ. Проблеми зміни клімату набувають все більшої гостроти, а одними з найбільш уразливих до таких змін є водні ресурси. Проблематика. Україна належить до найменш забезпечених прісною водою країн Європи й зазнає суттєвого скорочення кількості прісних вод та погіршення їхньої якості. Це здебільшого пов’язано як зі зміною клімату, так і з негативним впливом господарської діяльності й неефективним управлінням водними ресурсами. Тому правове регулювання відносин в цій сфері є вкрай актуальним. Мета. Аналіз українського та європейського водного законодавства для оцінки потенційних загроз прісним водам, що виникають внаслідок зміни клімату та недостатнього регулювання господарської діяльності, зокрема в аграрному секторі. Матеріали й методи. Матеріалами слугували ключові акти вітчизняного та європейського водного законодавства, використано окремі міжнародні бази даних щодо антропогенних викидів парникових газів, стану водних ресурсів і впливу на них кліматичних змін. Застосовано порівняльний та формально-правовий аналіз вітчизняного законодавства в цій сфері та його узгодженість з нормами ЄС. Результати. Досліджено розвиток європейського та українського законодавства за останні 50 років, пов’язаного з охороною i захистом водних ресурсів. Проаналізовано хід імплементації правових актів ЄС у водній сфері в українське національне законодавство. Показано окремі розбіжності між нормами права, які потребують адаптації шляхом внесення відповідних законодавчих змін, зокрема й з урахуванням кліматичних загроз. Відзначено необхідність широкого впровадження ризик-орієнтованого підходу до прийняття управлінських рішень у сфері водних ресурсів і посилення правового регулювання обігу агрохімікатів, які найбільше забруднюють води в Україні. Висновки. Наявні нормативно-правові акти, які регулюють охорону та збереження водних ресурсів не завжди узгоджуються із законодавством ЄС, і є ціла низка відносин, які залишаються недостатньо врегульованими. Отримані результати дають змогу запропонувати відповідні зміни до національного законодавства, які посилять правовий захист та охорону водних ресурсів України в умовах зміни клімату.Item Регіональний фактор у відновленні безпекового простору України: концептуально-методологічне дослідження(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Смолій, В. А.; Верменич, Я. В.Вступ. В умовах війни починати комплекс заходів з відновлення безпекового простору України складно та ризиковано, втім не менш ризиковано втрачати дорогоцінний час, чекаючи на завершення бойових дій. Концепція відбудови України орієнтована на формування національного безпекового середовища й відновлення європейського простору безпеки як ареалу свободи, гідності та справедливості. Проблематика. Недостатнє врахування у процесах відновлення України ролі регіонального фактора, як концептуального «мезорівня» стабілізації соціокультурних систем, може мати негативні наслідки. Мета. Визначення сутності регіонального фактора як системологічної та структурно-функціональної основи стимулювання ефективності відновлювальних процесів у повоєнний період. Матеріали й методи. Застосовано геокультурні підходи, які інтерпретують регіональну культуру як основу для формування «просторового образу» країни з урахуванням географічних, мовних, культурних та релігійних особливостей. Результати. Аналіз засвідчує ефективність концепції «мезорівня» для розробки стратегій формування повоєнного безпекового простору України. На її основі регіональне середовище репрезентується як базовий елемент збереження культурної багатоманітності та оптимальна форма суспільної організації. Висновки. Інтеграція України до загальноєвропейського безпекового простору передбачає усвідомлення стратегічної ролі фактора регіональної безпеки у розвитку держави та нагальної потреби розробки сучасної концепції регіональної політики. Реалізація завдань моделювання просторових стратегій повоєнного територіального устрою України і генерування аналітичних парадигм просторової взаємодії можлива лише на основі інноваційних науково-методологічних стандартів європейського регіонознавства. Безпекова регіоналістика як міждисциплінарна галузь знання потребує інституалізації й інтеграції до пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.Item Теоретичні та практичні аспекти вибору та адаптації стратегічних фреймворків(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Резніков, Р. Б.Вступ. Організації, які функціонують у динамічних галузях, зіштовхуються з труднощами під час вибору та адаптації стратегічних фреймворків, що відповідають їхнім операційним реаліям. Проблематика. Відсутність структурованих підходів до інтеграції фреймворків призводить до невідповідності стратегічного курсу, що негативно впливає на довгострокову результативність. Мета. Демонстрація можливостей оптимізації процесу розробки стратегії шляхом адаптивного підходу до вибору фреймворків відповідно до специфіки галузі. Матеріали й методи. Використано кейси компанії Intellias — глобального аутсорсера програмного забезпечення, з аналізом стратегічних підходів п’яти незалежних бізнес-одиниць. Застосовано методи порівняльного аналізу, оцінювання стратегічних фреймворків та аналізу ефективності впроваджених моделей. Результати. На основі кейсів висвітлено як успішні практики, так і обмеження різних стратегічних моделей у межах окремих бізнес-одиниць. Дослідження засвідчило, що окремі фреймворки забезпечують адаптивність в умовах швидких змін. Водночас, інші можуть виявитися неефективними у разі невідповідності операційній структурі. Отримані результати підкреслюють доцільність гібридного підходу, який передбачає поєднання кількох інструментів задля підвищення стратегічної чіткості та результативності реалізації. Висновки. Кейс-стаді демонструють, що вибір стратегічного фреймворку має бути контекстно зумовленим — з урахуванням динаміки галузі та викликів реалізації. Компаніям варто застосовувати ітеративний підхід, зокрема, пілотне тестування та обмін досвідом між бізнес-одиницями для вдосконалення релевантності фреймворків. Дослідження пропонує практичні інсайти для фахівців, які прагнуть посилити стратегічне планування в умовах складних організаційних структур, роблячи внесок у ширшу дискусію щодо адаптивного стратегічного розвитку.