Науковий журнал «Демографія та соціальна економіка»

Permanent URI for this community

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2215

Browse

Browsing Науковий журнал «Демографія та соціальна економіка» by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences::Education"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Економіка освіти і нейропластичність: як школа формує стійкість і продуктивність майбутніх поколінь
    (Національна академія наук України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, 2026) Пальчук, Олена
    Метою статті є міждисциплінарне обґрунтування ролі травмо-орієнтованої освіти (trauma-informed education) у формуванні резильєнтного людського капіталу в умовах війни та післявоєнного відновлення України. Методологічну основу становлять теоретико-оглядові методи (аналіз сучасних праць з нейронауки, економіки освіти, психології травми), системний і структурно-логічний аналіз причинно-наслідкових зв’язків між психоемоційною безпекою, когнітивними функціями учнів, освітніми результатами та довгостроковою продуктивністю праці, а також порівняльний аналіз міжнародних підходів до впровадження травмо-орієнтованих практик у шкільній політиці. Наукова новизна полягає в тому, що нейропластичність розглянуто як економічно значущий чинник: вона визначає здатність дитини відновлювати когнітивні ресурси, підвищувати освітні досягнення та надалі формувати вищу продуктивність праці й гнучкість на ринку праці. Показано, що хронічний стрес і травматичний досвід знижують здатність до навчання внаслідок порушення емоційної регуляції та уваги, що трансформується у зниження освітніх досягнень і майбутньої продуктивності. Обґрунтовано, що травмо-орієнтована освіта, інтегрована до педагогічних стратегій, шкільної політики й системи підтримки учнів, формує безпечне та нейропластично сприятливе середовище, де розвиваються саморегуляція, критичне мислення, емоційний інтелект і навички співпраці — компетенції, ключові для економіки знань і трансформованого ринку праці України. Зроблено висновок, що інвестиції до програм психоемоційного відновлення дітей і впровадження травмо-орієнтованого підходу в освіті є макроекономічно доцільними, оскільки зменшують довгострокові втрати, пов’язані з недоотриманими навичками, та посилюють інноваційну спроможність країни.