Науково-практичний журнал «Наука та інновації» НАН України / «Science and innovation»
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» НАН України / «Science and innovation» by Subject "MEDICINE"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Аутологічний перикард, оброблений глютаральдегідом в реконструкції аортального клапана: оптимальний матеріал для інноваційних методик. Огляд літератури(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Мокрик, Ігор Ю.; Стецюк, Ігор О.; Снісаревський, Павло П.; Лобода, Петро І.; Заріцька, Валентина І.; Богомол, Юрій І.; Нечай, Ілля І.; Стецюк, Любов Р.; Тодуров, Борис М.Вступ. Реконструктивні операції на аортальному клапані (АК) мають низку переваг перед стандартною заміною його на механічний або біологічний протез. Цей метод дозволяє уникнути негативних наслідків тривалої антитромботичної терапії. Зберігається природна рухливість вихідного тракту лівого шлуночка, що забезпечує кращу гемодинаміку через клапан. Матеріали для реконструкції доступні, а метод є економічно привабливим. Проблематика. Аутоперикард є найбільш часто використовуваним матеріалом при AК-реконструкції. Обробка аутоперикарда глютаральдегідом (ГТАП) дозволяє отримати тканину з кращими механічними властивостями та низькою тромбогенністю. Однак лікування глютаральдегідом (ГА) не вирішило всіх проблем, пов’язаних із довгостроковою дегенерацією біологічних тканин, які використовуються в хірургії AК. Мета. Оцінювання поточного стану та майбутніх перспектив використання ГТАП у реконструкційній хірургії AК. Матеріали й методи. Пошук літератури проводився за допомогою баз даних PubMed і Web of Science, пошукової системи Google. Усі дослідження перикардіальної тканини, фіксованої ГA, були визначені з існуючої літератури до березня 2023 року. З виявлених 165 статей 20 відповідних було залучено до цього огляду. Результати. ГТАП демонструє чудові характеристики з точки зору еластичності та хірургічної обробки. Це дозволяє виконувати складні AК-реконструкції з відмінною негайною трансклапанною гемодинамікою, що зберігається на тривалий термін. Швидкість дегенерації та кальцифікації ГТАП подібна до більшості існуючих біологічних протезів. Висновки. ГТАП відкриває перспективи впровадження нових методик корекції патології аортального клапана. Аналізований матеріал дешевий і доступний. У післяопераційному періоді обов'язкова активна профілактика інфекційного ендокардиту. Проте нові багатоцентрові дослідження з більшою кількістю спостережень є обов’язковими для оцінки кращих перспектив і обмежень використання ГТАП в AК хірургії.Item Епідеміологічний нагляд за туберкульозом серед військовослужбовців в Україні: наслідки війни та основні пріоритети для розробки національної програми протидії туберкульозу(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Кожокару, А. А.; Огороднійчук, І. В.; Якимець, В. М.; Буюн, Л. І.; Пєріна, Ю. О.Вступ. Війна в Україні спричинила ескалацію гуманітарної кризи та руйнування інфраструктури системи охорони здоров’я, яка вже була ослаблена в останні роки через пандемію COVID-19, створюючи нову загрозу для боротьби з туберкульозом. Захворюваність на туберкульоз у Збройних Силах зросла, наслідуючи загальні тенденції до зростання туберкульозу в Україні. Проблематика. В умовах складної епідситуації з туберкульозу в світі, Україні та в її Збройних Силах питання діагностування, лікування та профілактики туберкульозу є вкрай актуальним. Мета. Проаналізувати особливості розвитку туберкульозної інфекції серед військовослужбовців та потребу впровадження інноваційних заходів її профілактики, ранньої діагностики й лікування. Матеріали й методи. Матеріалами слугували звіти захворюваності на туберкульоз за 2017—2023 роки серед військовослужбовців адміністративно-територіальної зони відповідальності, визначеної Регіональним санітарно-епідеміологічним управлінням Командування медичних сил Збройних сил України; застосовано аналітичний, епідеміологічний методи та метод математичного моделювання. Результати. Встановлено зв’язок між зростанням захворюваності на туберкульоз серед військовослужбовців ЗСУ та збройною агресією РФ. У багаторічній динаміці туберкульоз мав статистично достовірну тенденцію до зростання із багаторічним середнім темпом приросту 2,09 %. З 2021 по до 2023 роки року мала місце тенденція до різкого зростання рівня захворюваності військовослужбовців — з 0,2 до 1,82 ‰. Співвідношення показників захворюваності у 2023 році до показників 2022 року становить 170,09 %. Прогнозований рівень захворюваності на 2024 рік — 1,42 ‰ (несприятливий). Висновки. Забезпечення ефективного лікування туберкульозу, зокрема й мультирезистентних форм, із застосуванням інноваційних засобів ранньої діагностики інфекції, входить до першочергових завдань вітчизняної медицини. Необхідним є з’ясування і кофакторів розвитку туберкульозу.