Науково-практичний журнал «Наука та інновації» НАН України / «Science and innovation»
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» НАН України / «Science and innovation» by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Private law::Intellectual property law"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Експертиза в науці: когнітивістський та менеджералістський підходи(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Рижко, Л. В.; Шаповал, А. П.; Живага, О. В.Вступ. Розвиток науки традиційно супроводжується процедурами фахового оцінювання нових наукових знань на об’єктивність, логічність, доведеність, обґрунтованість, що є основою самоорганізації та самоконтролю наукової системи. Включення науки в ринкові процеси перетворює процедури оцінювання на елементи управлінських технологій. Проблематика. Останнє нівелює ідею науки як самоогранізованої, заснованої на самоконтролі системи. Водночас поширення практик відкритої науки та нові вимоги до оцінювання наукових знань, що виникають у зв’язку з розробленням технологій штучного інтелекту, трансформують принципи експертизи і дають підстави для помірного оптимізму щодо подальшого наукового прогресу на основі самоорганізації. Мета. Окреслити нові тенденції експертної діяльності в науці, пов’язані з розширенням її функцій, методів та форм. Матеріали й методи. Застосовано компаративістські методи, методи концептуалізації та експлікації понять, проблемно-орієнтованого аналізу. Результати. З’ясовано особливості менеджералістського та когнітивістського підходів до оцінювання. Показано нові тенденції експертизи в науковій сфері у зв’язку з поширенням практик відкритої науки та розробленням і використанням штучного інтелекту. Обґрунтовано, що зміщення пріоритетів оцінювання від когнітивістського спрямування до менеджералістського створює небезпеку порушення самоорганізаційної здатності науки. Водночас практики відкритої науки та вимоги до оцінювання, пов’язані з розвитком технологій штучного інтелекту, створюють можливість компенсувати ризики. Висновки. Сучасні тенденції оцінювання в науці повинні ґрунтуватися на розширенні експертних компетенцій та формування багатовимірної експертної культури, яка охоплює можливість полілогу, дискусійності, оцінювання актуального і потенційно можливого наукового результату, коректне ставлення до негативних наукових результатів.Item Захист авторських прав на твори, створені за допомогою штучного інтелекту(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Аронов, Ансаган; Ідришева, СараВступ. На сьогодні штучний інтелект (ШІ) має величезний вплив на життя людей, зокрема такі технології швидко пишуть тексти, розробляють програмне забезпечення та створюють різні види мистецтва. Можна помітити, що багато спортивних та ділових новин, доступних в Інтернеті, написані саме в такий спосіб. Згідно з чинною правовою базою багатьох держав, твори, створені за допомогою ШІ, зазвичай розглядаються як простий інструмент. Однак з розвитком технологій штучного інтелекту ця точка зору зазнала значних змін. Проблематика. Поява ШІ поставила серйозні завдання перед законодавством про інтелектуальну власність, зокрема, про авторське право. У сфері авторського права роботи, створені за допомогою ШІ, викликали низку юридичних суперечок про те, чи може ШІ бути автором творчих робіт, як повинні захищатися роботи ШІ і кому належать права на такі роботи. Мета. Критично проаналізувати проблеми авторського права, що виникають при використанні технології ШІ. Визначити особливості правових норм, що регулюють захищені авторським правом твори, створені штучним інтелектом, в розвинених країнах, і запропонувати відповідні рекомендації щодо вдосконалення національного (казахстанського) законодавства про авторське право, що стосується творів, створених за допомогою штучного інтелекту. Матеріали й методи. Дослідження базується на порівняльно-правовому методі, застосовано загальнонаукові та специфічні наукові методи. Результат. Ґрунтуючись на зарубіжній практиці, показано, що коли мова йде про творчі доробки, створені за допомогою ШІ, автором слід вважати людину, яка вжила необхідних заходів для створення таких творів. Висновок. Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення казахстанського законодавства в частині захисту авторських прав на твори, створені з використанням технології штучного інтелекту. Результати можуть слугувати цінним матеріалом для майбутніх юридичних досліджень в галузі регулювання авторських прав на продукти, створені з використанням штучного інтелекту.Item Модернізація підвищення кваліфікації фахівців з інтелектуальної власності у закладах вищої освіти(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Бровдій, Алла М.; Лунячек, Вадим Е.; Сорочан, Тамара М.; Погорєлова, Тетяна Ю.; Черненко, Юлія Ю.Вступ. Зростаючі вимоги ринку праці та інноваційної економіки зумовлюють потребу у фахівцях нового покоління, підготовка яких має здійснюватися у закладах вищої освіти через компетентнісне, професійне та інноваційне навчання, що відповідає викликам часу. Модернізація процесу підвищення кваліфікації у сфері інтелектуальної власності (ІВ) є важливою для підвищення конкурентоспроможності фахівців на ринку праці та забезпечення додаткового доходу шляхом залучення ініціатив у сфері ІВ до економічного обігу. Проблематика. Система підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сфері ІВ наразі залишається формалізованою, потребує модернізації відповідно до викликів сучасної інноваційної економіки, що зумовлює пошук ефективних підходів та інструментів для її вдосконалення. Мета. Застосування компетентнісного підходу та вивчення ринку освітніх послуг для формування ефективної системи підвищення кваліфікації працівників закладів вищої освіти у сфері ІВ. Результати. Обґрунтовано актуальність підвищення кваліфікації фахівців з ІВ у закладах вищої освіти. Зазначено, що реформи у цій сфері та перехід України на інноваційний шлях розвитку спричиняють зростаючий попит на кваліфіковані кадри, які спроможні до інноваційної діяльності. Запропоновано вирішити питання підготовки фахівців з ІВ шляхом застосування компетентнісного підходу для розробки сучасної системи підвищення кваліфікації. Описано переваги такого підходу порівняно з традиційним, окреслено основні напрямки набуття знань з ІВ та їх застосування працівниками ЗВО у професійній діяльності. Запропоновано алгоритм модернізації системи підвищення кваліфікації у сфері ІВ та зосереджено увагу на маркетингових дослідженнях освітніх послуг у сфері ІВ і передачі прав на цю послугу за франчайзинговою угодою. Висновки. Результати підвищення кваліфікації у сфері ІВ залежать від активної участі кожного викладача в інноваційних педагогічних практиках, розуміння та реалізації своєчасних заходів із захисту ІВ. Це надалі впливає на застосування нових компетенцій у навчальній діяльності та активне залучення студентів до інноваційних процесів.