Науково-практичний журнал «Наука та інновації» НАН України / «Science and innovation»
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» НАН України / «Science and innovation» by Subject "FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Area economics"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз використання земель приморських регіонів України у період 2017—2022 pp. на основі супутникової інформації(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Сриберко, Андрій В.; Петрушенко, Микола М.; Степанова, Юлія В.Вступ. Відомо, що земля є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави згідно законодавства України. Вона є основним природним ресурсом, матеріальною умовою життя й діяльності людей, основою для розміщення і розвитку низки галузей народного господарства. Тому ефективний розвиток економіки неможливий без організації раціонального використання й охорони землі. Проблематика. Сьогодні є актуальним дослідження використання земель у приморських регіонах України, адже частина їх знаходиться під окупацією з 2014 року і дослідження просторово-часової мінливості використання земель на цих територіях є проблемним для України. Мета. Аналіз використання земель приморських регіонів України за даними супутникових вимірювань. Матеріали й методи. Дослідження виконано на основі інформації картографування використання землі / земельного покриву (LULC) за супутниковими даними (супутник: Sentinel-2) із застосуванням глибоких штучних нейронних мереж або моделі Глибокого Навчання (DL). Результати. Проведено детальний аналіз просторового розподілу використання земель приморських регіонів України у 2022 році. Досліджено просторово-часову мінливість використання земель приморських регіонів України у періоді 2017—2022 рр. Виявлено особливості у просторовому розподілі відповідних класів земельного покриву на територіях приморських регіонів України. Визначено, що інноваційні підходи картографування LULC та отримані на їхній основі дані, можна використовувати в управлінні земельними ресурсами України. Висновки. Метод картографування LULC має значний потенціал для досліджень у різних галузях науки, зокрема й для виконання прикладних завдань у сфері природокористування, планування територій на національному та регіональному рівнях. Крім того, інноваційні підходи картографування LULC можна використовувати як потужний інструмент для виявлення масштабів дії надзвичайних ситуацій природного, техногенного, антропогенного, воєнного характеру.Item Багатовимірний аналіз регіонального управління водними ресурсами: комплексний підхід(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Кірейцева, Г. В.; Хрутьба, В. О.; Проніна, О. І.; Левицька, Т. О.; Циганенко-Дзюбенко, І. Ю.; Хоменко, С. В.Вступ. Водні ресурси є критично важливими для сталого розвитку Житомирської області. Регіон має значний гідрологічний потенціал: 53 водосховища (76 тис. га) та 2075 ставків (123 тис. га). Поверхневі води становлять 77 %, підземні — 23 %. Проблематика. Ефективне управління водними ресурсами ускладнюють зростаючий попит, забруднення, неконтрольоване використання та кліматичні зміни. Традиційні методи планування ігнорують складні взаємозв’язки між факторами, тому актуальним є розроблення комплексного підходу для виявлення прихованих залежностей та ефективного стратегічного планування. Мета. Розробити інтегрований підхід до аналізу водокористування в Житомирській області, що поєднує SWOTаналіз з кореляційним та кластерним аналізом для покращення стратегічного планування. Матеріали й методи. Використано комплексну методологію: SWOT-аналіз, кореляційний аналіз за коефіцієнтом Пірсона та кластерний аналіз методом k-means. Обробку даних виконували за допомогою інструменту Orange. Результати. Ідентифіковано ключові фактори через SWOT-аналіз: доступність водних об’єктів (S1), розвиток інфраструктури (S2), забруднення (W1), неконтрольоване використання (W6), кліматичні зміни (T1) та військові впливи (T3). Кореляційний аналіз виявив значущі взаємозв’язки. Кластерний аналіз визначив п'ять груп: інфраструктура та технології, екологічні фактори, управління та співпраця, проблеми забруднення, якість води та фінансування. Висновки. Інтегрований підхід забезпечив цілісне розуміння водокористування в регіоні та показав складні взаємозв’язки між змінними. Результати вказують на необхідність комплексного підходу до управління водними ресурсами з урахуванням зв’язків між компонентами системи. Дослідження надає рекомендації щодо пріоритетних напрямів інвестування: модернізація інфраструктури, розвиток моніторингу та впровадження інноваційних технологій.Item Вплив конфліктів на розвиток територій: аналіз ризиків і негативних наслідків війни для довкілля України(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Бєлікова, Н. В.; Леванда, О. М.Вступ. Глобальні ризики та військові конфлікти — деструктивні явища, що потребують негайного дослідження з точки зору їхнього впливу на розвиток територій, які зазнали руйнації. Проблематика. Негативний вплив глобальних ризиків у поєднанні з військовими конфліктами має тривалі наслідки й охоплює як глобальний, так і локальний рівні. Мета. Оцінювання негативного впливу війни на довкілля територій та узагальнення ризиків на основі інтегрального підходу. Матеріали та методи. Застосовано метод дедукції для моніторингу глобальних ризиків і відображення їх у динаміці останнього десятиліття та впливу на суспільство, аналітичний підхід до визначення ризиків у кризових регіонах світу, метод ентропії — для оцінювання негативного впливу війни на стан довкілля регіонів України. Результати. Виявлено, що за останнє десятиліття найбільший вплив на суспільство справили економічні, екологічні та геополітичні глобальні ризики, серед яких екологічний ризик є домінуючим. Встановлено, що глобальні ризики у поєднанні з військовими діями порушують глобальний порядок, сприяючи загальній незахищеності. Емпірично підтверджено, що територіальний розвиток в межах країни має різну міру вразливості довкілля різних регіонів перед військовими діями залежно від близькості до зони бойових дій. Для відновлення до рівня сталого розвитку постраждалих внаслідок військових конфліктів територій необхідно вживати комплексних заходів щодо зміцнення екологічної стійкості та посилення управління ризиками на всіх рівня управління світового ландшафту. Висновок. Використання результатів дослідження дозволить розробити аналітичні інструменти для управління ризиками та адаптації до екологічних викликів з метою підтримки сталого розвитку. Практичні результати можуть бути застосовані на міжнародному, державному і регіональному рівнях.Item «Зелені» технології як індикатор стійкості, сталого розвитку, зростання інноваційного потенціалу малих (середніх) підприємств(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Розгон, О. В.; Олюха, В. Г.Вступ. Через ризики глобального потепління важливим є сталий розвиток малих (середніх) підприємств (МСП), робота яких зосереджена на стійкості, впровадженні «зелених» технологій та зменшенні впливу діяльності на стан довкілля. Проблематика. Потреби охорони навколишнього середовища передбачають вимоги до розробки, впровадження «зелених» технологій із потенціалом значного покращення у діяльності МСП як учасника екокластеру. Мета. Виявити рівень поточного стану обізнаності МСП як учасника екокластеру щодо можливостей, переваг та бар’єрів для впровадження «зелених» технологій. Матеріали й методи. Використано комплекс загальнонаукових та спеціальнихметодів. Матеріалами для дослідження слугували публікації вітчизняних та зарубіжних учених, норми чинного законодавства України та ЄС. Результати. Компаративістський аналіз доктрини і практики України та ЄС дав можливість виявити основні МСП, за якими доцільно продовжувати зелену трансформацію регулювання МСП відповідно до стандартів, установлених у світовій спільноті, чинники, які зумовлюють виявити рівень поточного стану обізнаності МСП щодо можливостей, переваг, а також бар’єрів, які перешкоджають впровадженню «зелених» технологій у діяльності МСП. Досліджено екокластери як драйвер інноваційних можливостей для МСП та встановлено необхідні маркери стимулів для МСП як учасників екокластерів щодо сприяння впровадженню «зелених» технологій у контексті сталого розвитку та їхньої екологічної поведінки. Висновки. Впровадження концепції «зелених технології» як результату стійких інновацій для МСП у праві України потребує вдосконалення. Доцільність упровадження сформованих пропозицій обґрунтовується їхньою здатністю вирішити існуючі екологічні проблеми для зменшення впливу на навколишнє природне середовище та адаптацію до зміни клімату.