Науковий журнал «Демографія та соціальна економіка» Том 63 № 1 (2026)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Демографія та соціальна економіка» Том 63 № 1 (2026) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences::Demography"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Демографічно-трудова атрофія: чинники та особливості розгортання в умовах полікризи(Національна академія наук України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, 2026) Микитенко, Вікторія; Микитенко, Дмитро; Шелудько, НаталіяВ умовах полікризи демографічні втрати, руйнування локальних ринків праці, міграційні хвилі та деформація мотиваційно-поведінкових моделей населення розгортають феномен демографічно-трудової атрофії, який виходить за межі звичної соціально-демографічної проблематики і набуває значення безпекового ризику для стійкості соціально-економічних систем. Метою дослідження є обґрунтування природи, чинників і особливостей розгортання демографічно-трудової атрофії в умовах полікризи та розроблення інтегрованої аналітичної рамки для оцінювання її впливу на резистентність територій. Розвинуто концептуально-методологічні підходи до дослідження демографічно-трудової атрофії: сформовано концептуальну модель демографічно-трудової атрофії, інтерпретованої як інтегральний атрофічний синдром, та обґрунтовано її багатовимірну структуру; ідентифіковано ключові чинники і закономірності; встановлено причинно-наслідковий зв’язок між її глибиною та рівнем резистентності територій і просторовими обмеженнями розвитку; запропоновано інтегровану аналітичну рамку оцінювання вразливості та резистентності макрорегіональних зон. Застосовано: міждисциплінарний та просторово-структурний підходи; системно-структурний, причинно-наслідковий, концептуально-теоретичний, просторовий та порівняльний аналізи; метод узагальнення та інтерпретації. Демографічно-трудова атрофія визначена як самопідсилювальний та просторово-дифузійний процес, що породжує атрофічні цикли, знижує адаптивні можливості та обмежує просторове відновлення, трансформуючись у безпековий ризик для стійкості соціально-економічних систем. Показано, що взаємодія демографічних і трудових втрат, поведінково-когнітивних деформацій, інституційних дисфункцій і просторових диспропорцій розгортає цикли деградації, які знижують резистентність територій. Обґрунтовано роль синдрому набутої безпорадності та медико-генетичних чинників у міжпоколіннєвій інерційності демографічно-трудових втрат. Запропонована інтегрована аналітична рамка дає змогу ідентифікувати критичні ризики й диференціювати управлінські підходи до просторового відновлення. Отримані результати формують методологічне підґрунтя для вдосконалення політик людського розвитку, підвищення резистентності та зменшення просторових диспропорцій в Україні.Item Недержавні вибіркові обстеження населення у соціальній сфері: міжнародний досвід та можливості для України(Національна академія наук України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, 2026) Когатько, Юрій; Бойко, ВолодимирМетою статті є дослідження міжнародного досвіду використання неофіційних панельних досліджень домогосподарств у країнах, що пережили масові соціально-економічні шоки (війни, кризи, масові міграції та переміщення), з ціллю обґрунтування можливості та доцільності застосування аналогічних підходів в Україні для заповнення прогалини в мікроданих про пропозицію праці, реакцію домогосподарств на шоки та моделювання політики реінтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і ветеранів в умовах багаторічної відсутності офіційної статистики. Повномасштабна війна в Україні з 2022 р. призвела до повного припинення державних вибіркових обстежень та утворення «сліпої зони» в репрезентативних мікроданих про ринок праці та якість життя домогосподарств. Проаналізовано панельні дослідження, як-от Syrians Barometer у Туреччині, JHPS/KHPS у Японії, ELSOC у Чилі, HAALSA у ПАР. Усі проєкти мають панельний дизайн, фокус на вразливих групах, детальні модулі про якість життя, здоров’я, реакцію на шоки та відкритий доступ до мікроданих. Запропоновано адаптацію цих шаблонів для України через регіональну стратифікацію (прифронтові, західні, центральні області), окремі модулі для ВПО / ветеранів, включення втрат активів, намірів повернення, оцінку резильєнтності домогосподарств. Показано, що незалежне українське панельне дослідження є дуже важливим для мікроімітаційного моделювання політики реінтеграції, прогнозування впливу житлових програм, програм працевлаштування ветеранів, потреб пенсійної системи та повоєнного відновлення — як питання національної економічної безпеки. Методологія включає загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, системний підхід) та спеціальні (контент-аналіз звітів, публікацій, анкет; логіко-структурний аналіз для адаптації; метод аналогій для перенесення рішень). Інформаційною базою дослідження є звіти та публікації за проєктами, матеріали Держстату щодо «Опитування умов життя домогосподарств», «Обстеження робочої сили», «Обстеження сільськогосподарської діяльності населення в сільській місцевості», «Загальнодержавне вибіркове обстеження соціально-економічного стану домогосподарств». Результати корисні для формування політики зайнятості, реінтеграції ВПО та ветеранів, прогнозування наслідків шоків для ринку праці. Наукова новизна полягає у системному порівнянні методологічних рішень проєктів з позиції адаптації до українського контексту, формування готового шаблону українського панельного дослідження. Перспективою продовження досліджень є розробка українського панельного опитування, гармонізація з міжнародними стандартами, створення відкритої бази мікроданих, апробація мікроімітаційних моделей для оцінки впливу політик на пропозицію праці вразливих груп у повоєнний період.Item Штучний інтелект, інституційна вразливість і демографічні ризики України(Національна академія наук України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, 2026) Згуровський, МихайлоУ статті проаналізовано вплив розвитку штучного інтелекту (ШІ) на соціально-економічні та демографічні процеси в умовах цифрової трансформації та зростання глобальної конкуренції за людський капітал. Показано, що поширення ШІ супроводжується не лише зростанням продуктивності, а й посиленням соціальних ризиків, зокрема структурних зрушень на ринку праці та селективної міграції працездатного населення. Метою статті є аналіз впливу розвитку ШІ на соціально-економічні та демографічні процеси, а також обґрунтування можливостей використання його інструментів для дослідження, моніторингу та раннього попередження демографічних ризиків на основі оцінювання інституційної вразливості та міграційної динаміки в Україні. Особливу увагу приділено демографічній динаміці України у 1991—2025 рр. у контексті інституційної вразливості держави. Новизна статті полягає в обґрунтуванні ролі ШІ не лише як чинника технологічного прогресу, але й інструменту системного аналізу та моніторингу демографічних процесів; формалізації взаємозв’язку між демографічними процесами та інституційною вразливістю з використанням індикаторів Індексу недієздатності держав (Fragile States Index, FSI), з акцентом на показник зовнішніх міграцій і відтік мізків; кількісному підтвердженні статистично значущого зв’язку між зростанням інституційної вразливості та масштабами міграційного відтоку; розробленні концептуальних засад ШI-орієнтованих систем раннього попередження демографічних і соціально-економічних ризиків. Застосовано ШI-орієнтований аналіз як поєднання класичних економетричних моделей з методами машинного навчання для виявлення нелінійних і порогових ефектів, часових лагів і структурних зламів у демографічній динаміці; аналіз часових рядів; кореляційно-регресійне моделювання; інституційний та системний підходи. Емпіричну базу становлять міжнародні статистичні дані та індекси, як-от показники міграції, демографічного тиску та інституційної вразливості. На основі Індексу вразливості держав (FSI) з акцентом на показник зовнішніх міграцій і відтоку мізків (E3) здійснено ШI-орієнтований аналіз взаємозв’язку між інституційними умовами та міграційними процесами. Отримані результати свідчать про нелінійний і кумулятивний характер міграційного відтоку, що різко посилюється після досягнення критичних рівнів інституційної вразливості. Обґрунтовано доцільність використання інструментів ШІ для моніторингу та раннього попередження демографічних ризиків і підтримки превентивної демографічної та соціально-економічної політики. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням інтегрованих ШІ-орієнтованих платформ моніторингу демографічної динаміки, здатних у режимі реального часу поєднувати інституційні, економічні та міграційні індикатори. Практичне впровадження таких систем може стати основою для формування превентивної демографічної та соціально-економічної політики, спрямованої на зниження інституційної вразливості та мінімізацію втрат людського капіталу. У стратегічному вимірі це відкриває можливості переходу від реактивного управління демографічними кризами до проактивної моделі забезпечення соціальної стійкості та відновлення України.Item Інформаційне забезпечення соціально-економічної політики в Україні: від фрагментованих даних до обґрунтованих рішень у контексті європейських підходів(Національна академія наук України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, 2026) Саріогло, Володимир; Коржунова, НаталіяУ статті розглянуто проблематику інформаційного забезпечення соціально-економічної політики України в контексті переходу відфрагментованих і несвоєчасних даних до цілісного інформаційного поля, здатного підтримувати розробку, реалізацію, моніторинг і оцінювання політики на основі доказів даних. Показано, що у 2014—2021 рр. прогалини у статистичній та адміністративній інформації (відсутність переписів, обмежені можливості проведення міжнародних обстежень, нерозвиненість системи адміністративних реєстрів, відсутність повно цінної статистики щодо ВПО) призвели до погіршення якості та інституційної роз’єднаності даних. Після повномасштабного вторгнення РФ ситуація ускладнилась через призупинення або обмеження низки державних статистичних спостережень, що підвищило залежність від альтернативних, часто фрагментарних джерел з неоднаковою верифікованістю. Це зумовлює ризики недостатньо обґрунтованого визначення стратегічних цілей та індикаторів у державних програмах і стратегіях. Метою статті є визначення особливостей нормативно-правового регулювання ЄС щодо основних аспектів збирання, оброблення, зберігання і використання даних та обґрунтування основних напрямів формування сучасного інформаційного забезпечення (інформаційного поля) соціально-економічної політики в Україні. Основними методами дослідження є загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, а також спеціальні методи порівняльного та інституційного аналізу. Новизна статті полягає в тому, що автори на основі дослідження та оцінки досвіду розвинених країн, насамперед країн ЄС, визначили основні риси нової парадигми формування інформаційного простору для розробки, реалізації, моніторингу та оцінки соціально-економічної політики. Встановлено основні виклики та пріоритети розвитку інформаційного простору для формування соціально-економічної політики та прийняття обґрунтованих управлінських рішень в Україні. Теоретико-методологічна частина статті узагальнює сучасні підходи ЄС до формування «простору даних» для врядування, науки та економіки, з акцентом на інтероперабельність, повторне використання, конфіденційність і відповідальне застосування аналітики та алгоритмів (зокрема в умовах розвитку ШІ). Проаналізовано ключові регуляторні орієнтири ЄС (GDPR, Директива про відкриті дані, Data Governance Act, Data Act) та їх значення для структуризації ролей і відповідальностей учасників відносин у сфері даних. Обґрунтовано необхідність розроблення багаторівневої інтегрованої моделі інформаційного забезпечення врядування в Україні, включно з процедурами гармонізації даних, механізмами контролю якості та інституційними рішеннями на кшталт надійних посередників даних (trusted data intermediaries). Запропоновано бачення цілей і напрямів формування резильєнтного інформаційного поля як передумови підвищення якості управлінських рішень і євроінтеграційної сумісності.