Науковий журнал «Демографія та соціальна економіка» Том 63 № 1 (2026)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2216

Browse

Browsing Науковий журнал «Демографія та соціальна економіка» Том 63 № 1 (2026) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Economics"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Моделювання динаміки пенсійних виплат: фактори, тренди, прогнози
    (Національна академія наук України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, 2026) Дворник, Інна; Стадник, Вікторія
    Метою статті є аналіз динаміки середнього розміру пенсій в Україні протягом 2004— 2025 рр. Актуальність дослідження зумовлена виявленням трансформації економічного зростання країни у підвищення добробуту пенсіонерів. Виконано прогнозування середнього розміру пенсії на 2026 р. методами кореляційного моделювання, ковзного середнього та експоненціального згладжування. Встановлено, що усі методи демонструють різну динаміку пенсійного зростання, найбільш оптимальним і реалістичним можна вважати прогноз, отриманий за методом експоненціального згладжування, оскільки він найкраще враховує тенденції останніх років і можливі зміни темпів зростання. Оптимістичним варто вважати прогноз за регресійною поліноміальною моделлю степеня 5. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу здійснено оцінювання сили та напряму зв’язку між розміром пенсій та макроекономічними показниками: валовим внутрішнім продуктом на душу населення, середньою заробітною платою. Визначено, що між ними існує виражений позитивний статистичний зв’язок, що дає підстави говорити про залежність розміру пенсійних виплат від економічної спроможності держави. Результати моделювання свідчать, що пенсійні виплати демонстрували стійку тенденцію до зростання. Однак підвищення номінального розміру пенсій не завжди супроводжується еквівалентним зростанням їх реальної величини, що підтверджує вплив інфляції. Виокремлено механізм взаємодії розміру пенсії і макроекономічних показників: валовий внутрішній продукт впливає на пенсійні виплати через зайнятість, рівень оплати праці, надходження до Пенсійного фонду та бюджетні можливості держави. Водночас цей зв’язок не є повністю лінійним, а залежить від демографічної структури, тінізації економіки, пенсійної системи та інфляційних процесів. Запропоновано економічно обґрунтовані рішення у сфері пенсійної системи України: індексація пенсій, посилення зв’язку пенсійних виплат із трудовими доходами, зміцнення фінансової бази Пенсійного фонду, урахування інфляційних ризиків у прогнозуванні пенсій, диференціація пенсійної системи та інтеграція з макроекономічною політикою.
  • Thumbnail Image
    Item
    Повоєнне відновлення економіки територіальних громад на засадах інклюзивності
    (Національна академія наук України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, 2026) Краєвська, Галина
    Статтю присвячено проблематиці відбудови економіки територіальних громад з урахуванням наявних та повоєнних викликів. Актуальність роботи визначається необхідністю дослідження інклюзивних засад відновлення територіальних громад, з метою врахування потреб усіх груп населення та залучення громадян до економічних процесів, що підвищує загальну стійкість та сприяє більш ефективному відновленню. Метою публікації є обґрунтування теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо забезпечення інклюзивного відновлення економіки територіальних громад в умовах повоєнної відбудови України. У дослідженні застосовано загальнонаукові методи порівняльного аналізу, системного підходу, узагальнення та індукції, а також спеціальні економічні методи: групування і статистичний аналіз. Новизна полягає в розгляді інклюзії як фундаментальної економічної передумови для повоєнного відновлення територіальних громад. Розглянуто ключові підходи до визначення інклюзивного розвитку. Обґрунтовано доцільність вибору найактуальнішого підходу для повоєнного відновлення. Поглиблено розуміння інклюзивності не лише як принципу створення умов для фізичної доступності чи залучення соціально вразливих груп до економічних процесів громад, а й об’єднання можливостей різних учасників її розвитку, що дає змогу досягти максимальної результативності відновлення. Аргументовано інклюзивні засади повоєнного відновлення економіки територіальних громад, які охоплюють принципи, складові інклюзивного середовища та вектори забезпечення інклюзивного відновлення. З’ясовано особливості багатовимірного впливу соціальної інклюзії на економічний розвиток територіальних громад. Виявлено основні чинники доцільності відбудови економіки територіальних громад саме на засадах інклюзії. Виокремлено дві основні групи стейкхолдерів відбудови економіки територіальних громад на засадах інклюзивності: вразливі та стійкі. На основі аналізу їх кількісних характеристик доведено, що сучасна політика інклюзивного розвитку потребує комплексних заходів, спрямованих на об’єднання сильних сторін різних учасників, з метою досягнення максимальної результативності відновлення.