Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 4 (100)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 4 (100) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Чекіна, Вікторія ДенисівнаВиявлення впливу податків на економічне зростання набуває особливого значення в умовах загострення соціально-економічних, технологічних, екологічних та інших проблем сучасності. Податки на майно, як найменш спотворюючі економічну поведінку, привертають все більшу увагу багатьох дослідників і розглядаються з позицій потенціального інструменту фіскальної політики у забезпеченні позитивної динаміки економічного розвитку в умовах цифровізації. Метою статті є узагальнення сучасних підходів та результатів досліджень з питань впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання з метою виявлення можливостей використання податкових інструментів для стимулювання розвитку економіки. Встановлено, що зарубіжними дослідниками вплив податків на нерухомість зазвичай вивчається з позицій спотворення розподілу ресурсів у економіці, зміни рішень економічних агентів у питаннях інвестування, темпів зростання житлового фонду, вирівнювання нерівності доходів, підвищення стійкості податкових систем до зовнішніх потрясінь тощо. Визначено, що більшість авторів розглядає податок на нерухоме майно як один із найбільш неспотворюючих, що при правильно розробленому механізмі оподаткування практично не чинить негативного впливу на економічну діяльність, а отже, мало перешкоджає економічному зростанню, зате сприяє скороченню нерівності у доходах, зростанню зайнятості та доходів, ефективному використанню землі. Як місцевий податок найчастіше він розглядається з позицій фінансування місцевих бюджетів і відіграє роль корисного інструменту збільшення доходів і управління державними фінансами, оскільки підвищення ефективних ставок та розширення бази податку на майно може компенсувати скорочення інших податків, які більшою мірою спотворюють економічну поведінку. В Україні увагу авторів зосереджено на підвищенні ролі майнових податків у забезпеченні доходами місцевих юрисдикцій та зміцненні їхньої фінансової стійкості. Спостерігається значний дефіцит вітчизняних досліджень з питань впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання. Подальші дослідження щодо функціонування податку на нерухоме майно в умовах зміни парадигм економічного розвитку та міжнародних відносин, та щодо впливу податку на нерухомість на економічне зростання в Україні могли б розкрити нові аспекти його використання у вітчизняній податковій системі.Item Дослідження математичних методів і моделей довгострокового розвитку промисловості(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Турлакова, Світлана СергіївнаОбґрунтовано актуальність дослідження відповідних математичних методів і моделей довгострокового розвитку національної промисловості. Доведено, що каузальні економетричні моделі виробництва є відносно простим і зручний у використанні та найбільш поширеним інструментарієм дослідження довгострокового економічного майбутнього. Визначено, що виробничі функції, пристосовані до окремих обставин, довели свою спроможність вирішувати поставлені завдання. Проте проблема більш точного налаштування на особливості модельованого об'єкта досліджень є особливо актуальною в теперішніх умовах розвитку України, в умовах концентрації уваги на окремих секторах, зокрема промисловості, та у зв'язку з революційними трансформаціями виробничих сил і відносин відповідно поширенню кіберфізичних технології Четвертої промислової революції. У таких специфічних обставинах є сенс ставити питання про використання більш складних комплексних моделей. З одного боку вони є кращими, оскільки дозволяють точніше налаштовуватись на модельований об'єкт, у тому числі за рахунок додавання важливих чинників, які знаходяться за межами виробничої системи. З іншого боку, – гіршими, оскільки ускладнюють аналіз і суттєво збільшують кількість змінних, потрібних для опису динаміки економічного зростання. У цьому зв'язку не можна нехтувати експертними методами дослідження. Вибір типу моделі, кола факторів впливу, можливих сценаріїв розвитку тощо потребує, як правило, експертних оцінок (часто неявних). Тому, при аналізі довгих факторів і тенденцій розвитку важливо дотримуватись головного методологічного посилу експертних підходів в побудові форсайтів: для далеких часових горизонтів в умовах суттєвої невизначеності доцільно ставити питання не про розрахунок "правильного майбутнього", а про оцінку спектру вірогідних сценаріїв розвитку, розширення і переосмислення його нових можливостей і викликів, зокрема для уникнення потенційно згубних ідей і очікувань, закладених в поточну політику.Item Моделювання впливу монетарних факторів на розвиток національного виробництва(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Квілінскі, Алєксі; Воргач, Олена АнатоліївнаСтаттю присвячено виявленню впливу монетарних політики на розвиток національного виробництва та обґрунтовано перспективи його грошово-кредитного регулювання. Встановлено, що в останні роки монетарна політика України є несприятливою для розвитку промисловості України. НБУ, який дотримується монетарного режиму інфляційного таргетування, проводить відносно жорстку політику, зокрема, підтримуючи реальну ключову ставку на рівні вище нейтральної і низькі темпи зростання реальної грошової маси. В результаті протягом багатьох років національна промисловість працює в умовах хронічного дефіциту оборотних коштів і інвестицій, що поглиблює проблеми її розвитку. Для встановлення характеру і сили впливу монетарних чинників на довгострокове економічне зростання в Україні, розроблено економіко-математичну модель, засновану на виробничих функціях. Її параметризація показала, що національний випуск прямо залежить від збільшення вкладеної праці, та обернено – від збільшення курсу гривні до долару (дестимулює експорт) і його індексу (погіршує зовнішньоекономічну кон'юнктуру). Збільшення реальної грошової маси також може чинити позитивний вплив на економіку, але його сила залежить від швидкості зростання широких грошей (при контрольованій інфляції). За її помірних темпів, характерних для базового сценарію довгострокового розвитку економіки України, інвестиції збільшуватимуться не так енергійно, як це потрібно для прискореного зростання реального ВВП і доходів громадян. Збільшення темпів зростання реальної грошової маси (до приблизно 15 % на рік), передбачене сценарієм форсованого розвитку, може забезпечити ліпші результати. Обґрунтовано, що при всій важливості монетарних змінних, ключові фактори впливу на зв'язки в ланцюжку "реальна грошова маса – інвестиції – промислове зростання" потрібно шукати за межами власне монетарної сфери. Стабільне розширення грошової бази і зростання реальної грошової маси дійсно мають значення, але самі по собі вони не здатні вирішити фундаментальні проблеми модернізації економічних інститутів, структурної перебудови економіки і подолання технологічних розривів з індустріально розвиненими країнами. З цього випливає, що в економіці України в довгостроковій перспективі регулятору важливо підтримувати стабільне зростання реальної грошової маси і контрольовану інфляцію, але це матиме принципове значення для вирішення накопичених проблем лише за умови координації політик регулятора і уряду, який має створити необхідні засади і сформувати відповідні інститути для зменшення залежності економіки від сировинного експорту, прискорення національного техніко-технологічного розвитку і підвищення його загального рівня.Item Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Вишневський, Валентин Павлович; Грєчішкін, Олександр ВолодимировичВажливість питань передбачення індустріального майбутнього обумовлена особливим значенням сучасної промисловості для національної конкурентоспроможності, інновацій та зайнятості, а також тими фундаментальними зрушеннями, що відбуваються в світі у зв'язку з розгортанням Четвертої промислової революції. Нова індустріалізація відкриває принципово нові можливості розвитку, пов'язані з інтеграцією цифрових і матеріальних технологій, але, водночас, створює і нові загрози та ризики для безпеки життєдіяльності, зайнятості, навколишнього середовища тощо. Тому так важливо займатись систематичними дослідженнями у цій сфері, які мають бути засновані на відповідному теоретичному фундаменті. Прогностична діяльність у сфері промисловості представлена різними видами практик, спрямованих на передбачення майбутнє. Встановлено, що вихідною посилкою цієї діяльності є принцип безперервності розвитку, сенс якого полягає у тому, що протягом певного часу окремі аспекти культури та інституційної структури суспільства залишаються без істотних змін, зберігаючи свою спадкоємність. У зв’язку з цим з’являється можливість виявлення загальних – а, отже, досить довгих – факторів (причин) і тенденцій (наслідків), які вже проявилися в сьогоденні та, ймовірно, продовжать свою дію й надалі. Спираючись на пізнання цих факторів і тенденцій можна визначати закономірності майбутнього розвитку. Виявлено, що основними методами дослідження майбутнього економіки в цілому і промисловості зокрема, є стратегічний форсайтинг і довгострокове прогнозування. Обидва ці методи поєднує те, що вони призначені для дослідження довгих аспектів розвитку і встановлення того, що може статися, а не того, які рішення приймати. А їх відмінність полягає в тому, що форсайтинг займається побудовою переважно якісних образів майбутнього, створенням випереджальних альтернативних сценаріїв розвитку подій, а прогнозування зазвичай має кількісний характер, характеризує майбутнє, спираючись на регулярності, характерні для даної об'єктної сфери. Як форсайтинг, так і прогнозування спираються на використання інструментарію економіко-математичного моделювання. Але у випадку прогнозування результати розрахунків зазвичай інтерпретують як інформацію про те, що очікується (у межах довірчих інтервалів), а при форсайтингу – як інформацію про ймовірні сценарії розвитку подій, призначені для виявлення нових можливостей і загроз розвитку. Враховуючи теперішній стан геополітичної турбулентності і стратегічної невизначеності, у найближчі часи в Україні найбільш затребуваним інструментом досліджень промислового майбутнього може стати стратегічний форсайтинг.Item Проблеми розвитку національної економіки у турбулентному середовищі цифрового світу(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Єгоров, ІгорРецензія на колективну монографію Цифровізація економіки України: як підвищити конкурентоспроможність країни / Вишневський В.П., Гаркушенко О.М., Заниздра М.Ю., Князєв С.І., Липницький Д.В., Чекіна В.Д.; під ред. В.П. Вишневського та С.І. Князєва; НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України, 2021Item Управління поведінкою економічних агентів на підприємствах з використанням інструментів штучного інтелекту(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Логвіненко, Богдан ІгоровичУ статті досліджено методи управління поведінкою економічних агентів на підприємствах з використанням інструментів штучного інтелекту, які дозволили отримати дані про можливості сучасних інформаційних систем (штучного інтелекту), на основі яких аналізується та коригується поведінка економічних агентів згідно поставлених цілей підприємства. Проведений аналіз показав, що на ринку програмного забезпечення існує безліч інструментів штучного інтелекту (програмного забезпечення, мобільних застосунків, сайтів, чат-боті та ін.), що працюють на основі методів управління поведінкою економічних агентів, можливості яких дозволяють підприємству влаштовувати робочий процес набагато ефективніше. Тож проаналізувавши сучасні інструменти штучного інтелекту для управління поведінкою економічних агентів виявлено можливості, переваги та недоліки інструментів штучного інтелекту, серед яких: неможливість інтеграції їх в існуючі системи управління персоналом на підприємствах, відсутність достатньої технічної бази для впровадження інструментів у процес управління персоналом та доцільність використання інструментів у цілому. Сформовано загальну методичну схему управління поведінкою економічних агентів на підприємстві, яка відрізняється наявністю ітеративної процедури диференційованого впливу на фактори та властивості поведінки агентів, що детермінують, з механізмом оцінки ступеня впливу регулюючих впливів на основі зворотного зв'язку, тобто формуються такі управлінські рішення, які економічно вигідні підприємству і не порушують прав та інтересів самих економічних агентів. Досліджені методи управління поведінкою економічних агентів на підприємствах з використанням інструментів штучного інтелекту, дозволили отримати дані про можливості сучасних інформаційних систем, на основі яких можна аналізувати поведінку та коригувати поведінку економічних агентів згідно поставлених цілей підприємства. Окреслено, що перспективним напрямом дослідження є вивчення питань взаємодії суб’єктів та об’єктів економічних відносин та запропоновано побудова власної системи управління поведінкою економічних агентів на підприємствах з використанням штучного інтелекту, яка б включала в себе всі необхідні інструменти для ефективної взаємодії з економічними агентами на підприємстві.