Науковий журнал «Економіка промисловості», 2024, № 1 (105)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2024, № 1 (105) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз економіко-математичних моделей монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Логвіненко, Богдан ІгоровичУ статті розглянуто економіко-математичні моделі в контексті монетарного стимулювання фінансово-економічного розвитку смарт-промисловості. Проаналізовано моделі AD-AS, DSGE , VAR , CAPM, RBC, Phillips Curve та модель Кобба-Дугласа. Виявлено переваги та недоліки моделей в контексті монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості. Проведений аналіз виявив, що у всіх розглянутих моделях існують певні недоліки, такі як складність використання та недостатня ясність у тлумаченні результатів, а також обмеженість урахування факторів, які є важливими при монетарному стимулюванні розвитку смарт промисловості. Розглянута модель VAR обмежена у врахуванні всіх факторів, що впливають на економічні змінні, та проявляє чутливість до специфікації, що призводить до значних змін кінцевих результатів в залежності від включених змінних та їхньої специфікації. Модель CAPM ґрунтується на припущеннях про ринкову ефективність, які не завжди відповідають реальності, тоді як RBC характеризується відсутністю нестабільності та нереалістичними припущеннями про ринкову поведінку. Модель Phillips Curve проявляє нестабільність у випадку, коли інфляція та безробіття реагують на економічні шоки неоднаково, що не припустимо, в контексті монетарного стимулюванні розвитку смарт промисловості. В рамках аналізу було виявлено переваги та недоліки всіх моделей, що дозволило об’єктивно оцінити реальні умови роботи моделей. Проведений аналіз показав, що враховуючи вищезазначені недоліки та специфіку сучасного економічного середовища, модель Кобба-Дугласа є найбільш ефективною для аналізу та прогнозування розвитку смарт промисловості в Україні. Інші розглянуті моделі, можуть бути також корисними для процесів стимулювання розвитку смарт промисловості, проте вони не забезпечують такої ж гнучкості і простоти в застосуванні, як модель Кобба-Дугласа. Проведений порівняльний аналіз дозволив запевнитися, що модель Кобба-Дугласа видається найвідповіднішим інструментом для аналізу та прогнозування монетарного стимулювання розвитку смарт промисловості в Україні. Вона дозволяє врахувати широкий спектр факторів виробництва та є простою в аналізі та інтерпретації кінцевих результатів, що робить її найбільш придатною для вирішення складних питань монетарного стимулювання в контексті розвитку смарт промисловості.Item Вплив війни на зовнішню торгівлю України(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Сімахова, Анастасія ОлексіївнаУ статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти впливу війни на зовнішню торгівлю України. Вибір теми зумовлений необхідністю пошуку нових шляхів мінімізації негативного впливу війни на зовнішню торгівлю країни. У статті використано загальнонаукові методи: синтезу та аналізу, систематизації та порівняння даних. Інформаційну базу статті склали статистичні дані Державної служби статистики України, статті науковців, Інтернет-джерела У статті проаналізовано зміни у структурі зовнішньої торгівлі товарами України у 2022 році порівняно з 2021 роком. Проведено аналіз змін у регіональній структурі зовнішньої торгівлі України. Виявлено, що експорт Вінницької, Волинської, Закарпатської, Львівської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Черкаської та Чернівецької областей у 2022 році був вищим, ніж у 2021 році. Саме в цих регіонах під час війни був сконцентрований значний експортний потенціал. Визначено основні деструктивні фактори розвитку зовнішньої торгівлі України під час війни. До них належать: зменшення обсягів експорту та імпорту; від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі; логістичні проблеми, обмеження на переміщення товарів, руйнування інфраструктури. Прогнозовано, що внаслідок війни зміниться товарна структура виробництва в Україні, перевага надаватиметься оборонним галузям. Запропоновано рекомендації для українського уряду щодо мінімізації негативного впливу війни на зовнішню торгівлю України, серед яких: податкові пільги для українських підприємців, підтримка малого та середнього бізнесу, диверсифікація ринків збуту продукції, розвиток внутрішнього ринку та стимулювання внутрішнього споживання, сприяння високотехнологічному експорту, реконструкція та відновлення інфраструктури України тощо. Практична цінність статті полягає в розробці відповідних рекомендацій. Встановлено, що розвиток зовнішньої торгівлі в Україні сприятиме стабілізації національної економіки та забезпеченню економічного зростання у післявоєнний період.Item Оптимізація структури переробної промисловості України за критеріями підвищення технологічності виробництв та зниження їх імпортозалежності(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Іщук, Світлана Олексіївна; Созанський, Любомир ЙосиповичПовоєнна відбудова економіки України повинна базуватись на нових пріоритетах розвитку. Передусім йдеться про структурну трансформацію переробної промисловості, як ключового сегмента економіки, у напрямку збільшення вагомості виробництв із вищою доданою вартістю, соціально-економічною ефективністю, функціонування яких забезпечуватиме відновлення міжсекторальних зв’язків, зниження імпортозалежності, підвищення технічної обороноздатності країни та соціальних стандартів життя населення. Метою статті є оптимізація структури випуску і структури валової доданої вартості (ВДВ) переробної промисловості України та структури проміжного споживання (у розрізі вітчизняної та імпортної складових) переробних виробництв. На підставі дослідження взаємозв’язків між показниками економічної ефективності української переробної промисловості і технологічної структури її випуску (у розрізі 16-ти виробництв) встановлено, що упродовж 2013-2021 років під впливом неекономічних чинників відбулось суттєве зменшення частки середньо-високотехнологічних виробництв (передусім хімічних і машинобудівних) у випуску промисловості при одночасному зменшенні частки ВДВ у випуску цих виробництв. На базі отриманої аналітичної інформації із використанням авторського методичного інструментарію та досвіду попередніх досліджень проведено оптимізацію структури випуску і ВДВ української переробної промисловості за критерієм підвищення технологічності. Цільовим функціоналом такої оптимізації обрано зростання ефективності переробної промисловості України (вираженої показником частки ВДВ у випуску) до рівня Польщі. За підсумками детального кореляційного аналізу взаємозвя’зків між значеннями показників імпортозалежності та економічної ефективності українських переробних виробництв виявлено низку негативних особливостей функціонування останніх, зокрема: поглиблення імпортозалежності базових і стратегічних сегментів промисловості, нарощення обсягів виробництва продукції на основі давальницької сировини та ін. Виходячи з критерію зниження імпортозалежності усіх виробництв, але передусім середньо-високотехнологічних, змодельовано таку структуру проміжного споживання (у розрізі імпортної і вітчизняної складових у витратах) виробництв, за якої показник частки ВДВ у випуску переробної промисловості України відповідатиме рівню Польщі. Результати моделювання формують науковий базис для стратегічного планування і прогнозування розвитку промислового сектора національної економіки. Перспективні авторські дослідження у цьому напрямку будуть спрямовані на розробку моделей оптимізації структури промисловості України за критеріями підвищення інноваційності промислової продукції та забезпечення соціально-економічного розвитку країни у період повоєнного відновлення.Item Проблеми розвитку промисловості України та її кадрового забезпечення в умовах війни(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Антонюк, Валентина ПолікарпівнаВ статті досліджено проблеми промислового розвитку України за час незалежності та в умовах повномасштабної війни. Здійснено огляд публікацій стосовно проблем промисловості вітчизняними дослідниками. Констатовано, що у складі Радянського Союзу Україна мала розвинену промисловість, яка була повністю інтегрована в союзну економіку. Розрив виробничих ланцюгів, втрата ринків збуту й відсутність ефективної промислової політики в період незалежності обумовила деіндустріалізацію та технологічний занепад промислового потенціалу України, що стало вагомим чинником розв’язання збройної агресії. Досліджено негативний вплив війни на стан вітчизняній промисловості: руйнування, закриття та релокація багатьох підприємств, згорнення бізнесу і примітивізація виробництва призвели до скорочення обсягів реалізованої продукції майже на третину. Аналіз динаміки випуску продукції у 2023 р. показав повільне і нестабільне відновлення промислового виробництва, якому перешкоджає низка чинників. Відзначено, що зростаючим стримуючим чинником є нестача кваліфікованих кадрів. Систематизовано основні загрози кадровому забезпеченню промислового сектору України у воєнний та повоєнний час: фізичні та міграційні втрати населення, відтік мізків, міграційна політика країн ЄС по створенню резерву кваліфікованої робочої сили для своїх економік, низький рівень оплати праці на вітчизняних підприємствах, руйнування системи освіти та невідповідність професійної підготовки потребам ринку праці, слабка участь бізнесу у взаємодії з системою професійної підготовки та у підвищенні кваліфікації кадрів. На сучасному етапі основними завданнями у сфері кадрового забезпечення промисловості є: підвищення рівня безпечності умов життя і праці в Україні; удосконалення організаційно-правових засад зайнятості на принципах гідної праці; розробки дієвих механізмів і стимулів повернення вимушених зовнішніх мігрантів; залучення у сферу економічної діяльності пасивної частини працездатного населення, в тому числі інвалідів; використання різноманітних і гнучких форм організації праці; модернізація і розвиток системи професійно-технічної та інженерної освіти.Item Формування стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо забезпечення кадрового потенціалу повоєнного відновлення промисловості: стан і перспективи(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Панькова, Оксана Володимирівна; Касперович, Олександр ЮрійовичУ статті обґрунтовано необхідність формування та реалізації стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо створення сприятливих умов для забезпечення кадровим потенціалом повоєнного відновлення вітчизняної промисловості. Дослідження побудовано на засадах структурно-функціонального підходу. Його метою є визначення та обґрунтування можливостей формування стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо забезпечення кадрового потенціалу повоєнного відновлення промисловості на основі аналізу стану і специфіки їхньої діяльності та взаємодії в умовах повномасштабної збройної агресії. Зміст і логіка статті передбачають: 1) оцінювання загального стану вітчизняної промисловості, ключових викликів і загроз, що на неї впливають в умовах воєнного стану; 2) виявлення динаміки змін у забезпеченні промисловості робочою силою, наявних гострих протиріч, а також позитивних змін у відновленні певних галузей промисловості; 3) визначення ключових орієнтирів щодо оновлення системи інститутів та механізмів, які регулюють зайнятість у промисловості, впливають на обґрунтування пріоритетів щодо формування кадрового потенціалу відновлення вітчизняного виробництва; 4) аналіз стану системи колективно-договірного регулювання, діяльності ключових суб’єктів партнерства, функцій Національної тристоронньої соціально-економічної ради та діяльності профільних державних структур у контексті формування стратегічного партнерства держави, роботодавців і профспілок щодо перспектив кадрового забезпечення відновлення промисловості України; 5) розроблення концептуальної схеми формування стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та профспілками щодо забезпечення кадрового потенціалу повоєнного відновлення промисловості з визначенням пріоритетних завдань. Обґрунтовано, що базовим інструментом досягнення взаємоузгодженості та синергії щодо реалізації стратегічного партнерства в Україні виступає модернізована система соціального діалогу, спрямована на розв’язання стратегічно важливих питань щодо забезпечення кадровим потенціалом повоєнної розбудови промислового сектору. Ключовими орієнтирами щодо оновлення системи інститутів і механізмів є: зорієнтованість на концепт гідної праці, дотримання принципу Міжнародної організації праці (МОП) «відбудувати краще, ніж було» (build back better), зорієнтованість не на показники довоєнного рівня, а на досягнення якісно нового рівня функціонування економіки, соціально-трудової сфери, вітчизняної промисловості; реалізація євроінтеграційного курсу й забезпечення відповідності системи цих інститутів у промисловості вимогам і стандартам ЄС.