Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 3 (2026)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2826

Browse

Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 3 (2026) by Subject "INTERDISCIPLINARY RESEARCH AREAS::Technology and social change"

Now showing 1 - 3 of 3
  • No Thumbnail Available
    Item
    Комерціалізація та пріоритизація інноваційних розробок НАН України як складової національної інноваційної системи
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Геєць, Валерій Михайлович
    Вступ. Функціонування національної інноваційної системи визначається розширенням можливостей підвищення її результативності через комерціалізацію пріоритетних інноваційних розробок НАН України, що мають найвищий рівень завершеності. Проблематика. Актуальним є дослідження розв’язання проблемних питань розширення діяльності академічних науково-дослідних установ в частині комерціалізації результатів досліджень і розробок (ДіР), що суттєво трансформуватиме існуючу модель, за якою проводяться дослідження і пропонуються отримані результати до впроваджень у бізнес-середовищі. Мета. Обґрунтувати можливості вдосконалення національної інноваційної системи України шляхом комерціалізації пріоритетних інноваційних розробок НАН України. Матеріали й методи. Використано матеріали статистичних спостережень, публікації іноземних, національних дослідників та міжнародних організацій. Застосовано монографічний, аналітичний та порівняльний методи на базі соціальних та статистичних спостережень. Результати. На основі аналізу пріоритетного характеру інноваційних розробок НАН України, які готові для практичного впровадження із використанням запропонованої Інститутом економіки та прогнозування НАН України методики підготовки проєктів для комерціалізації ДіР, охарактеризовано їхній зміст за видами діяльності. Висновки. З метою подолання наявної в Україні обмеженості досвіду оцінювання перспектив пріоритизації, комерціалізації, економічного обґрунтування інноваційних проєктів, а також розрахунків ефектів їхнього промислового масштабування та патентного супроводу прав інтелектуальної власності на науково-технічні розробки з метою розбудови інноваційної системи в Україні доцільно розширити участь інститутів НАН України у комерціалізації ДіР на основі запропонованої методики Інституту економіки та прогнозування НАН України, започаткувавши діяльність академічних стартапів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Модель євроінтеграції наукових установ Національної академії наук України в контексті інтеграції України до Європейського Союзу
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Нікітін, Ю.
    Вступ. Сучасні виклики мають зростаючий системний характер, вимагають ефективної співпраці між урядами, науковими організаціями/університетами, бізнесом та суспільством у рамках інноваційних екосистем для визначення оптимальних шляхів їх вирішення. Європейський дослідницький простір (ЄДП) як ключова частина Європейської інноваційної екосистеми формує консолідовану політику у сфері досліджень та інновацій, об’єднує ресурси та учасників щодо створення нових знань та масштабування інноваційних рішень. Проблематика. В умовах інтеграції України до Європейського Союзу, а національного дослідницького простору України до ЄДП, проблема визначення місця та ролі наукових установ НАН України у процесах євроінтеграції є актуальною та потребує вирішення. Мета. Аналіз підходів Європейської системи досліджень та інновацій, кроків Європейської інтеграції системи досліджень та інновацій України, теоретико-методологічних підходів інноваційного процесу, трансферу технологій та інноваційних систем і екосистем; розробка моделі Євроінтеграції наукових установ НАН України. Матеріали й методи. Застосовано комплекс аналітичних методів теоретичного узагальнення, експертної оцінки і синтезу. Джерелами інформації слугували звіти Європейських, національних державних установ та організацій, зарубіжні та українські наукові публікації окресленої тематики. Результати. Узагальнено підходи Європейської системи досліджень та інновацій, кроків Європейської інтеграції системи досліджень та інновацій України, теоретико-методологічні підходи інноваційного процесу, трансферу технологій та інноваційних систем і екосистем. На основі їх аналізу, моделей трансферу технологій, Triple Helix та Quadruple Helix моделей запропоновано багаторівневу модель Євроінтеграції наукових установ НАН України, яка визначає Євроінтеграцію наукових установ НАН України до ЄДП в рамках інтеграції інноваційної екосистеми України до Європейської інноваційної екосистеми. Висновки. Результати дослідження можна застосувати для модернізації наукової сфери, наближення до стандартів ЄС та підвищення ефективності досліджень через впровадження європейських принципів оцінювання діяльності, інтернаціоналізацію, трансфер технологій та інтеграцію в ЄДП.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Оцінка забезпечення конкурсних відборів фінансування наукових (науково-технічних) проєктів національною електронною науково-інформаційною системою
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Жарінова, А.; Шкуратов, О.; Жарінов, С.; Дьогтєва, І.
    Вступ. Проведення конкурсних відборів є фундаментальною організаційно-методичною умовою фінансування окремих наукових програм, проєктів, розподілу грантів державного бюджету шляхом цільової підтримки. Проблематика. Ефективність розподілу фінансування стратегічно залежить від якості організації та проведення конкурсу, від надійності та прогностичної валідності експертної оцінки. У контексті цифровізації критичним завданням є розробка механізмів, які гарантують прозорість, об’єктивність та економічну ефективність конкурсних процедур. Мета. Проаналізувати забезпечення конкурсів у середовищі Національної електронної науково-інформаційної системи (Система), оцінити її здатність нівелювати наявні організаційно-методичні ризики та надати рекомендації щодо вдосконалення процедур. Матеріали й методи. Застосовано емпіричні, загально-логічні методи для аналізу нормативно-правової бази, виявлення ризиків; функціональний аналіз — для дослідження Модуля Конкурсів; інформаційний, статистичні методи — для оцінки якісних та кількісних характеристик процесів, даних відборів. Результати. Забезпечення конкурсів у Системі дозволило покрити значну частину викликів та зменшити організаційно-методичні ризики. Комплексний аналіз інформаційних процесів у Модулі Конкурсів сприяв активізації роботи з їхнього методологічного та функціонального удосконалення. Впровадження універсальної схеми процедури забезпечило прозорість та цифрову уніфікацію конкурсних відборів. Систематичне накопичення та аналіз даних результатів конкурсів дозволили сформувати актуальну картину наукового і частково інноваційного ландшафту України для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо концентрації фінансових ресурсів, що є стратегічною передумовою забезпечення наукового, науково-технічного та інноваційного розвитку. Висновки. Модуль Конкурсів у Системі успішно виконує функцію комплексної електронної платформи для конкурсних відборів. Подальшу роботу варто зосередити на уніфікації, удосконаленні процедур для досягнення повної автоматизації та мінімізації транзакційних витрат вчених, що забезпечить відповідність принципам економічної ефективності та прозорості.