Information Technologies and Systems (Інформаційні технології та системи), 2025
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Information Technologies and Systems (Інформаційні технології та системи), 2025 by Subject "TECHNOLOGY::Other technology::Medical engineering"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Методологічні аспекти інтероперабельності в прикладних задачах оцінювання та підтримки здоров’я(Інститут інформаційних технологій та систем НАН України, Видавничий дім "Академперіодика" НАН України, 2025) Кіфоренко, Світлана Іванівна; Бєлов, Володимир Михайлович; Лавренюк, Микола Васильович; Гонтар, Тетяна Михайлівна; Козловська, Вікторія ОлександрівнаВ статті обговорюється проблема використання методології інтероперабельності при розробленні інформаційних систем біологічної та медичної спрямованості, в яких використовується системно-ієрархічний підхід. Сформульовано основні положення забезпечення інтероперабельності в складній структурно-ієрархічній системі кількісного оцінювання здоров‘я з урахуванням наявних модельних уявлень щодо структурних особливостей інтероперабельності. Розроблено комп’ютерну систему кількісного оцінювання здоров’я та його складників, а також систему підтримки реабілітаційних рішень з урахуванням персональних характерологічних властивостей за використання принципу інтероперабельності. Використання принципу інтероперабельності при розв’язанні прикладних задач цифрової медицини, дає можливість забезпечення взаємодії як окремих модулів в конкретних програмах, інформація в яких різноякісна, містить різні типи даних, так і взаємодії програмного забезпечення, створеного за різних мов програмування, яка потребує узгодження при реалізації інформаційного обміну між цими програмами.Item Методологія і практика конвергенції міждисциплінарних знань у сфері цифрової охорони здоров’я(Інститут інформаційних технологій та систем НАН України, Видавничий дім "Академперіодика" НАН України, 2025) Петренко, Микола Григорович; Малахов, Кирило СергійовичУ статті обґрунтовано методологічні засади трансдисциплінарного підходу та показано його прикладне значення для цифрової охорони здоров’я. Інтеграція знань медицини, інформатики, інженерії та соціально-поведінкових наук розглядається як передумова створення ефективних дистанційних реабілітаційних сервісів. Окреслено концептуальні межі дисциплінарного, між-, мульти- та трансдисциплінарного підходів і показано, як їхня конвергенція генерує інноваційні рішення. На підтвердження теоретичних висновків виконано умовно-емпіричне дослідження у гібридному хмарному середовищі Hybrid cloud environment for telerehabilitation. Отримані результати свідчать про потенційну клінічну й економічну ефективність трансдисциплінарно-орієнтованих цифрових платформ, особливо для пацієнтів із обмеженим доступом до очної реабілітаційної медицини.Item Цифро-аналоговий чотириканальний програмний міоелектростимулятор «ТренКорСинтез-D» для відновлення рухової активності(Інститут інформаційних технологій та систем НАН України, Видавничий дім "Академперіодика" НАН України, 2025) Куцяк, Олександр Анатолійович; Мацаєнко, Андрій Миколайович; Балашов, Сергій В.; Пезенцалі, Ганна ОлександрівнаРозроблено модифікацію чотириканального цифро-аналогового програмного міоелектростимулятора персоналізованого коригування окремих фаз м’язової активності, взаємодії з іншими фазами під час виконання складного руху з метою підвищення ефективності відновлення рухової активності. Розроблено структурно-функційну модель цифро-аналогового апарата «ТренКорСинтез-D». Описано взаємодію лікаря з пристроєм, блоки пристрою та їхню взаємодію. Акцентовано на застосуванні сенсорної панелі для введення/виведення інформації та відображення на ній всіх процесів під час виконання міоелектростимуляції. Розроблено алгоритм роботи, UML-діаграми послідовностей, що моделюють сценарії роботи цього пристрою. Розроблено схемотехнічну реалізацію блоків пристрою на базі мікроконтролера, функційно-принципову схему каналу формування сигналу стимуляції м’язів, а також часові діаграми регулювання проходження маніпулювальних та стимулювальних імпульсів. Запропоновані рішення є важливими, оскільки можуть бути застосовані у відновленні рухової активності як цивільних, так і військових, чия рухова активність уражена внаслідок воєнного стану, зокрема травм і поранень.