Information Technologies and Systems (Інформаційні технології та системи), 2025
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Information Technologies and Systems (Інформаційні технології та системи), 2025 by Subject "MEDICINE"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Алгоритм визначення особливостей психоемоційного і функційного стану людини за стресогенних умов(Інститут інформаційних технологій та систем НАН України, Видавничий дім "Академперіодика" НАН України, 2025) Кобзар, Тетяна; Крячок, Тетяна; Семіхова, Олена; Чалий, ПавлоВступ. Тривалий стрес від негативних емоцій, що їх переживають внаслідок психотравмуючих подій, призводить до розладу адаптаційних механізмів з погіршенням функційного стану та, як наслідок, до психосоматичних захворювань. Наразі особливої актуальності набуває задача завчасного виявлення таких стресогенних станів. Мета. Розробити алгоритм визначення особливостей психоемоційного і функційного стану людини за стресогенних умов. Дослідити контингент наукових працівників у віковому та гендерному аспекті на наявність функційних та органічних розладів органів та систем у взаємозв’язку з типом їх конституції; відібрати найефективніші методики оцінювання цих станів; дослідити феномен стресостійкості в осіб з різним конституційним типом, психотипом, особливостями характеру, фізичним та психоемоційним станом; провести кількісне оцінювання рівня функційного та фізичного стану за методом узагальнювальних оцінок. Об’єкт і методи дослідження. Для дослідження поточного психоемоційного, фізичного та функційного стану людини в умовах стресу було використано програмно-апаратний методичний комплекс «ЕКСПРЕСмедОГЛЯД» [12], доповнений рядом методик та шкал на визначення психоемоційних та психосоціальних характеристик, зокрема: типу темпераменту (тест Г.Айзенка); визначення поточного психоемоційного стану — оцінювання психічних станів за Г. Айзенком (шкала фрустрації, шкала тривожностї, шкала агресивності, шкала ригідності), визначення стресостійкості та соціальної адаптації за шкалою Холмса і Раге, визначення стійкості до стресу, шкала позитивного ментального здоров’я, визначення належності до дистресорного «Д» типу особистості, визначення схильності до ПТСР, госпітальною шкала тривоги та депресії (HADS); а також оцінюванням особливостей характеру індивіда за програмою «ТОХО». Лікарі проводили огляд та експертне оцінювання стану здоров’я за 5-ти бальною шкалою — експертне оцінювання лікарем (ЕОЛ). Всі отримані первинні параметри використовувались і для самостійного аналізу, і для обчислення ряду індексів та оцінок здоров’я, зокрема біологічного віку, темпу старіння, рівня фізичного стану за Пироговою (1986). Для оцінювання загального функційного стану використали метод узагальнювальних оцінок [12]. Отримані результати та їх аналіз. Всього було протестовано 63 науковця різного віку і статі. Віковий та гендерний розподіл, порівнюванний між усіма групами, був таким: 18–45 років (жінок — 10 осіб, чоловіків — 10 осіб); 46–65 років (жінок — 12 осіб, чоловіків — 10 осіб); 66–75 років (жінок — 11 осіб, чоловіків — 10 осіб). Було виявлено зниження рівня стресостійкості, що найвиразніше відобразилось за шкалами позитивного ментального здоров’я, HADS, психічних станів Айзенка, шкалі DS 14 на визначення дистресорного «Д» типу; зниження адаптаційного потенціалу; зниження загального рівня здоров’я, що визначається за показниками, які увійшли до узагальнювальної оцінки здоров’я «УОЗ». При аналізі даних персонального і сімейного анамнезу було виявлено, що у переважної більшості респондентів (близько 90 %) є захворювання психосоматичного характеру, зокрема артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, захворювання травної системи, у тому числі виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки, цукровий діабет, судинні захворювання кінцівок, бронхіальна астма тощо. Було показано, що в основі цих захворювань — гіперсимпатикотонія, незмінна супутниця будь-якого стресу. У переважної кількості досліджуваних осіб було виявлено низький рівень адаптаційного потенціалу Баєвського, що свідчить про незадовільну адаптацію до стресу та виснаження ресурсів, яке незмінно веде до соматичних захворювань психогенного характеру. Висновки. Проведене дослідження має багатоаспектне значення, оскільки дає можливість простими скринінговими засобами, якими є опитувальники та нескладні неінвазивні методи, проводити монsторинг функційного стану працівників та виявляти небезпечні для здоров’я і життя стани, щоб завчасно скеровувати людей до медичних установ та надавати поради щодо коригування способу життя.Item Методологія і практика конвергенції міждисциплінарних знань у сфері цифрової охорони здоров’я(Інститут інформаційних технологій та систем НАН України, Видавничий дім "Академперіодика" НАН України, 2025) Петренко, Микола Григорович; Малахов, Кирило СергійовичУ статті обґрунтовано методологічні засади трансдисциплінарного підходу та показано його прикладне значення для цифрової охорони здоров’я. Інтеграція знань медицини, інформатики, інженерії та соціально-поведінкових наук розглядається як передумова створення ефективних дистанційних реабілітаційних сервісів. Окреслено концептуальні межі дисциплінарного, між-, мульти- та трансдисциплінарного підходів і показано, як їхня конвергенція генерує інноваційні рішення. На підтвердження теоретичних висновків виконано умовно-емпіричне дослідження у гібридному хмарному середовищі Hybrid cloud environment for telerehabilitation. Отримані результати свідчать про потенційну клінічну й економічну ефективність трансдисциплінарно-орієнтованих цифрових платформ, особливо для пацієнтів із обмеженим доступом до очної реабілітаційної медицини.Item Цифро-аналоговий чотириканальний програмний міоелектростимулятор «ТренКорСинтез-D» для відновлення рухової активності(Інститут інформаційних технологій та систем НАН України, Видавничий дім "Академперіодика" НАН України, 2025) Куцяк, Олександр Анатолійович; Мацаєнко, Андрій Миколайович; Балашов, Сергій В.; Пезенцалі, Ганна ОлександрівнаРозроблено модифікацію чотириканального цифро-аналогового програмного міоелектростимулятора персоналізованого коригування окремих фаз м’язової активності, взаємодії з іншими фазами під час виконання складного руху з метою підвищення ефективності відновлення рухової активності. Розроблено структурно-функційну модель цифро-аналогового апарата «ТренКорСинтез-D». Описано взаємодію лікаря з пристроєм, блоки пристрою та їхню взаємодію. Акцентовано на застосуванні сенсорної панелі для введення/виведення інформації та відображення на ній всіх процесів під час виконання міоелектростимуляції. Розроблено алгоритм роботи, UML-діаграми послідовностей, що моделюють сценарії роботи цього пристрою. Розроблено схемотехнічну реалізацію блоків пристрою на базі мікроконтролера, функційно-принципову схему каналу формування сигналу стимуляції м’язів, а також часові діаграми регулювання проходження маніпулювальних та стимулювальних імпульсів. Запропоновані рішення є важливими, оскільки можуть бути застосовані у відновленні рухової активності як цивільних, так і військових, чия рухова активність уражена внаслідок воєнного стану, зокрема травм і поранень.