Науковий журнал «Економіка промисловості», 2025, № 3 (111)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2025, № 3 (111) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studies"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Методичні засади оцінювання операційної конкурентоспроможності на прикладі підприємства з виробництва цементу(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Каспрук, Олександр ВікторовичМета статті полягає в удосконаленні методичних засад розрахунку Індексу операційної кон-курентоспроможності, який є релевантним для підприємств із виробництва цементу. Для розрахунку Індексу використано низку часткових показників, таких як рентабельність продажів, рентабельність EBITDA, рівень собівартості продукції, рентабельність чистих активів і приріст EBITDA. Апробацію розроблених методичних засад здійснено на прикладі компанії CRH.Item Напівпровідникова галузь: досвід країн ЄС та перспективи України(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Утюж, Максим ВладиславовичНапівпровідникова галузь відіграє провідну роль у зміцненні економічної та технологічної безпеки, є важливим чинником інноваційного розвитку. У відповідь на глобальні виклики Європейський Союз упроваджує комплекс заходів: законодавчу ініціативу EU Chips Act, формування виробничих кластерів, підтримку інновацій і співпрацю з Японією, Південною Кореєю та Тайванем. Значну увагу приділено узгодженню промислової та енергетичної політики, розвитку нових матеріалів (GaAs, SiGe, InP), формуванню стратегічної автономії з метою зменшення залежності від іноземних постачальників. Виявлено можливість адаптації цього досвіду в Україні для модернізації напівпровідникового сектору як базису інноваційно-технологічного розвитку країни.Item Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Сердюк, Олександр СергійовичУ статті досліджено роль ключових технологічних інновацій, зокрема штучного інтелекту, Інтернету речей, блокчейну та 3D-друку, у зміні виробничих процесів, оптимізації ресурсокористування та формуванні нових економічних взаємозв’язків. Розглянуто соціально-економічні наслідки інтеграції інтелектуальних технологій у виробництво, а саме вплив автоматизації на ринок праці, зміну інституційних механізмів регулювання економіки, проблеми «наглядового капіталізму» та можливі шляхи їх вирішення.Item Цифрова конвергенція сільського господарства та Індустрії 4.0: можливості та організаційні інтерфейси(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2025) Омельяненко, Віталій АнатолійовичАгропромисловий комплекс зазнає глибокої трансформації, зумовленої нагальною потребою в подоланні таких глобальних викликів, як продовольча небезпека, зміна клімату, демографічні зрушення та дефіцит ресурсів. Проаналізовано роль високотехнологічного сільського господарства як ключового рушія інновацій і стійкості в агропромисловому комплексі. Наголошено на основних технологічних тенденціях Індустрії 4.0, зокрема інтеграції Інтернету речей (IoT), робототехніки, точного землеробства, біотехнологій і відновлюваної енергетики, які в сукупності переосмислюють сільськогосподарські практики та тісно пов’язують агросектор із сучасними галузями промисловості. Особлива увага приділяється стратегічній важливості трансферу технологій, плануванню на основі форсайту та заснованих на даних рішенням для підвищення продуктивності, зниження екологічного навантаження та посилення стійкості. Взаємозв’язок між сільським господарством та іншими секторами («зелена» енергетика, ІКТ) представлений через системний погляд на інновації, що підкреслює зростаючу конвергенцію галузей. Висновки підтверджують ідею, що високотехнологічне сільське господарство є не ізольованим, а становить складову цифровізованої промислової економіки. Сформовано системно орієнтований підхід до трансферу та комерціалізації аграрних технологій, що передбачає використання цифрових технологій і ґрунтується на принципах паралельної інженерії та теорії інноваційних мереж. Паралельна інженерія широко застосовується в передових галузях промисловості та пропонує трансформаційну альтернативу традиційним послідовним моделям розроблення, забезпечуючи колаборацію та паралельне проєктування. Підкреслено критичну роль етапу проєктування в життєвому циклі агротехнологій. Розглянуто, як паралельна інженерія підвищує ефективність, стійкість та адаптивність в інноваційних мережах сільського господарства. Із використанням цифрових інструментів, інтегрованих систем знань і платформ ІКТ-співпраці такий підхід передбачає узгодження інженерного проєктування з цілями сталого розвитку, забезпечуючи раннє виявлення ризиків, гнучке прототипування та залучення зацікавлених сторін із різних секторів. Запропоновано структуру ІКТ-підтримки інноваційних мереж. Наголошено на необхідності включення міждисциплінарних і географічно розподілених команд у цикл розроблення для забезпечення релевантності, стійкості та створення довгострокової цінності в секторі аграрних технологій. Запропонована організаційна модель трансферу технологій інтегрує підсистеми управління даними, геоінформаційного аналізу та прийняття рішень на основі знань для підтримки життєвого циклу аграрних інновацій. Основну увагу приділено зближенню сільського господарства та Індустрії 4.0 через регіональну смарт-спеціалізацію, публічно-приватне партнерство та формування агротехнологічних кластерів. Висвітлено організаційні та інфраструктурні вимоги до побудови мережі трансферу технологій з фокусом на важливості маркетингових сервісів й інтегрованих високоефективних екосистем трансферу. Завдяки поєднанню інституційного проєктування з цифровою інфраструктурою модель забезпечує ефективніше, масштабоване та стійке впровадження агротехнологічних інновацій у регіонах.