Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 1 (2026)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 1 (2026) by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Баєсівсько-форсайтний підхід до передбачення соціальної напруженості в Україні на середньострокову перспективу(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Згуровський, М. З.; Слюсаревський, М. М.Вступ. У період війни та глибоких суспільних трансформацій українське суспільство демонструє високу варіативність соціально-психологічних реакцій, що зумовлює потребу у кількісному вимірюванні соціальної напруженості як індикатора суспільної рівноваги. Проблематика. В умовах швидкоплинних змін традиційні соціологічні методи не забезпечують своєчасного прогнозування кризових процесів, оскільки не враховують нелінійність соціальної динаміки, а також вплив емоційних та інформаційних чинників. Актуальним є створення когнітивно-аналітичної моделі, здатної в режимі реального часу інтегрувати великі обсяги даних, експертні оцінки та баєсівські методи передбачення. Мета. Розробити міждисциплінарний підхід до прогнозування соціальної напруженості в Україні на середньострокову перспективу (2026—2027 рр.) із використанням баєсівських моделей, форсайтного сценарного аналізу, OSINT-моніторингу та інструментів штучного інтелекту. Матеріали й методи. Використано психосоціальну модель N—CH, що поєднує когнітивні, мотиваційні та зовнішньо-оціночні параметри суспільного сприйняття. Емпіричні дані отримано через OSINT-моніторинг платформ GDELT, Google Trends і Media Cloud, а також когнітивний аналіз текстів із застосуванням великих мовних моделей (LLaMA 3). Результати. Розроблено цифрову аналітичну платформу N—CH, яка у режимі реального часу обчислює індикатор соціальної напруженості, виконує тональний та емоційний аналіз публічних комунікацій і формує часові ряди суспільних настроїв. Модель виявила циклічну динаміку напруженості за 2000—2025 рр., з піковим значенням CH ≈ 9 у 2022 р. та тенденцією до стабілізації на підвищеному рівні у 2025—2027 рр. Форсайтний сценарний аналіз окреслив три базові сценарії розвитку — контрольований мир, тривала стагнація та ескалація і розрив, імовірності яких оцінено за баєсівським апостеріорним розподілом. Висновки. Запропонований підхід довів ефективність у кількісному прогнозуванні соціальних ризиків і може слугувати основою системи стратегічного моніторингу гуманітарної безпеки. Модель N—CH забезпечує випереджувальне виявлення фаз соціальної нестабільності та підвищує адаптивність державної політики у сфері суспільної стійкості.