Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 1 (2026)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1690

Browse

Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 1 (2026) by Subject "FORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Моделювання атмосферного забруднення м. Київ, спричиненого ландшафтними пожежами восени 2024 р.
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Ковалець, І. В.; Коваль, С. Д.; Майстренко, С. Я.; Синкевич, Р. О.; Хурцилава, К. В.
    Вступ. Забруднення повітря у Києві часто спричинено лісовими пожежами за межами міста, хоча їхній вплив не завжди легко розпізнати. Проблематика. Кількісний аналіз та прогнозування забруднення повітря після лісових пожеж вимагає оцінки рівня викидів, яку можна отримати з супутникових даних, таких як дані MODIS. Мета. Впровадити методологію оцінки забруднення повітря після лісових пожеж шляхом поєднання доступних параметризацій викидів забруднюючих речовин із сучасними моделями атмосферного переносу та перевірити її на основі вимірювань, зібраних під час реального епізоду забруднення повітря в Києві у вересні 2024 року. Матеріали й методи. Використано дані MODIS щодо пожеж та методи їх обробки, застосовано модуль атмосферного розсіювання системи RODOS, дані чисельного прогнозування погоди системи WRF-Україна, дані вимірювань забруднення повітря PM2.5 у Києві. Застосовано лагранжові методи моделювання дисперсії атмосферних забруднень. Результати. Розроблено метод оцінки швидкості викидів шляхом поєднання параметризації викидів твердих частинок з одного детектування MODIS з методами оцінки інтегральної за часом радіаційної енергії пожежі. Отримані оцінки викидів було використано для моделювання забруднення повітря PM2.5 у Києві під час реального епізоду забруднення повітря 20 вересня 2024 року. Час прибуття хмари та часові ряди концентрацій PM2.5 успішно розраховані та узгоджувалися з вимірами. Середня 24-годин на концентрація PM2.5, міцностні лісовими пожежами в різних частинах Києва, коливалася від 11,6 до 34,7 мкг/м3 , що перевищує нормативне гранично допустиме значення 25 мкг/м3 . Висновки. Запропоновану методику можна використовувати для оперативного прогнозування забруднення повітря, пов’язаного з лісовими пожежами, та для аналізу історичних епізодів забруднення повітря щодо кількісної оцінки ролі лісових пожеж у таких подіях.
  • Thumbnail Image
    Item
    Прояв лабільних механізмів стійкості деревних рослин в урбанізованому середовищі
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Заіменко, Н. В.; Дідик, Н. П.; Павлюченко, Н. А.; Харитонова, І. П.; Дзюба, O. І.; Закрасов, О. В.; Юношева, О. П.; Чернікова, Н. С.; Слюсаренко, O. М.
    Вступ. Пластичність та різноманіття адаптивних стратегій рослин визначають можливість їхнього існування за екстремальних умов і забезпечують стійкість біогеоценозу в цілому. Проблематика. Сучасні моніторингові дослідження свідчать, що більшість вуличних насаджень потерпають від антропогенного навантаження через інтенсивну урбанізацію, зокрема значне аерогенне та світлове забруднення. Мета. Встановити фізіолого-біохімічні особливості стійкості основних деревних порід насаджень Київського мегаполісу до світлового та аерогенного забруднення викидами автотраспорту. Матеріали й методи. Об’єктами були вуличні насадження Tilia cordata Mill., Aesculus hippocastanum L. та Platanus acerifolia (Aiton) Willd. Київського мегаполісу. Польові спостереження проводили у НБС НАН України (ділянка 1) та зеленій зоні вздовж бульвару Лесі Українки (ділянка 2). Визначали температуру ґрунту дослідних ділянок, емісію СО2 з його поверхні. Вміст хімічних елементів у ґрунтових та рослинних зразках досліджували за допомогою плазмового емісійного спектрометру iСАР 6300 DUO (Thermo Fisher Scientific, США). Аналізували вміст фотосинтетичних пігментів, танінів та брасиностероїдів у листках рослин. У вегетаційному досліді рослини обробляли 1%-м водним розчином Ti(SO4)2, мефенамінату титану та мефенамінової кислоти. Проводили мікробіологічний аналіз філоплани листків. Результати. Мультиваріантний підхід дозволив проаналізувати взаємодію у системі «рослина-ґрунтрослина» і відібрати найбільш стійкі та найчутливі параметри щодо оцінки зовнішнього впливу. За умов світлового і аерогенного забруднення спостерігалося підвищення вмісту титану в 1,2—4,4 рази, брасиностероїдів в 1,4—3,0 рази, танінів в 1,2—4,1 рази, кремнію в 1,1—2,3 рази в тканинах, що забезпечує ефективність функціонування лабільних механізмів стійкості рослин. Висновки. Застосування сполук титану й кремнію є перспективним для підвищення адаптаційної здатності рослин до стресових умов, а також створення ефективних препаратів на їхній основі.