Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2024, № 2 (47)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1951

Browse

Now showing 1 - 12 of 12

Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Дідківська, Олена Григорівна; Новак, Ірина Миколаївна; Хмелевська, Оксана Михайлівна
Мета: аналіз взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності як ключового чинника цифрової трансформації країн, визначення напрямів використання потенціалу цифрової трансформації для прискорення реалізації Цілей сталого розвитку. Методи дослідження: теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний та формалізації (систематизація теоретичних положень щодо методологічних засад дослідження), регресійного аналізу (визначення взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності); абстрактно-логічний та графічний (наочного представлення результатів). Емпіричну частину дослідження виконано на прикладі даних 121 країни світу за 2020 р. З використанням однофакторної моделі регресії доведено наявність прямого тісного зв’язку індексів людського розвитку та цифрової готовності країн, а також ключову роль цифрової готовності у варіації Індексу людського розвитку.
Віртуалізація в туризмі: практика використання
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Simavicius, Arturas; Крапівіна, Галина Олексіївна; Марченко, Ірина Федорівна; Апілат, Олена Віталіївна
У статті досліджується трансформаційний вплив віртуалізації в туризмі, зокрема її роль у популяризації культурного туризму. Розглядаються переваги та недоліки віртуалізації в туризмі у сучасному світі. Показано, що віртуалізація допомагає розширити можливості туризму, збільшити доступність та привабливість туристичних об’єктів, сприяє покращенню комунікації між туристами та місцевими мешканцями та розвиває сферу подорожей. Також сприяє збереженню культурної спадщини за допомогою цифрових архівів, поширенню інклюзивності через доступність пам’яток, захисту і збереженню туристичних об’єктів через зменшення ризиків їх руйнування. Розглянуто трактовки поняття віртуалізації в туризмі та проаналізовано сучасний стан практики використання в туризмі 3D-технологій, VR-віртуальної та AR-доповненої реальностей. Показано, що ці технології дозволяють користувачам досліджувати туристичні об’єкти віртуально, пропонуючи реалістичний та інтерактивний досвід без фізичної присутності. Також показано, що VR та AR запроваджуються в туризмі для відтворення захоплюючих віртуальних турів через можливість зняти якісне VR-відео та 360-фото, оцифрувати реальні предмети або створити історичну реконструкцію в 3D.
Динамічні процеси готельно-ресторанного і туристично-рекреаційного бізнесу в стратегічному розвитку національної економіки України
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Зайченко, Володимир Васильович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Чень, Мінлей
У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму в Україні та його розвитку як на загальнонаціональному так і регіональному рівні. Обчислено та проаналізовано кількість приїжджих у заклади розміщення туристів України. Досліджено позитивні та негативні сторони готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму, що впливає на привабливість країни для туристів. Визначена оцінка ландшафтних ресурсів, рекреаційних ресурсів, оздоровчих та рекреаційних територій. Готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація у багатьох розвинених країнах світу є важливою сферою суспільної діяльності та фактором забезпечення високого життєвого рівня населення. У суспільному відношенні готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація сприяють оздоровленню й відновленню трудового потенціалу людських ресурсів, раціоналізації вільного часу населення, його фізичному й емоційному збагаченню, вихованню культурної та релігійної толерантності. Тому покращання стану готельно-ресторанного бізнесу і туристично-рекреаційної галузі України є необхідною умовою для підвищення якості життя населення та розвитку економіки країни загалом.
Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Бородіна, Оксана Анатоліївна
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду актуальних питань досягнення Україною енергетичної децентралізації з метою убезпечити національну енергосистему від кризових процесів у воєнний період, підвищити її стійкість, шляхом розвитку розподіленої генерації на місцевому рівні. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими утвореннями Польщі (гміна та повят) на основі оцінки наявних і потенційних джерел енергій, а також, розрахування енергетичного балансу території. Проведено розгляд впровадження ефективного проєкту енергетичного переходу у м. Острув-Вєлькопольський (робота низькоемісійного громадського транспорту, що працює на місцевій енергії, отриманій у процесі місцевої енергетичної когенерації). На основі отриманих результатів надано рекомендації до аналогічних місцевих територіальних громад в Україні щодо організації проєктного менеджменту, залучення фінансових інструментів такого переходу, з урахуванням організаційних та нормативних ризиків. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо організації та створення револьверного фонду як фінансового інструменту, який може частково покривати місцеві потреби у фінансуванні проєктів, спрямованих на зниження енергетичної бідності у громадах, а також, запропоновано модель організації енергетичного виробничого кооперативу з генерації електроенергії за допомогою сонячної електростанції, надано також алгоритм проєктної роботи у громадах для розробки та реалізації проєктів у сфері енергетичної децентралізації.
Оцінювання значення, життєздатності та перспектив розвивання атомної енергетики у реалізуванні післявоєнної енергетичної стратегії України: соціально-економічний аспект
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Завербний, Андрій Степанович; Осадча, Наталія Вікторівна
У статті досліджено сучасні проблеми системи управління відходами, обґрунтовано і систематизовано теоретичні і практичні підходи щодо впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у систему управління відходами, перспективи використання технологій штучного інтелекту у вирішенні завдань оперативного і стратегічного управління. Розкрито переваги інтеграції цифрових технологій і штучного інтелекту у системі управління відходами для організації збору, утилізації, транспортування, переробки, знешкодження відходів, моніторингу та регулювання процесів на всіх етапах. Ідентифіковано та наведено труднощі і проблеми на шляху широкого застосування штучного інтелекту у системі управління відходами. Визначено роль впливу дисбалансу між професійними навичками працівників і вимогами роботодавців у процесах автоматизації виробництва та необхідністю переходів до моделей Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. Дослідження включає результати із таких ключових аспектів: цілісне осмислення нових викликів та перспектив впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у системи управління відходами; появи ризиків цифрової кризи; застосування штучного інтелекту на рівні логістики; взаємодії з клієнтами та постачальниками; передбачення обсягів відвантажених відходів; досвіду та успішності системи управління відходами закордонних компаній; індексу цифрової інтенсивності використання цифрових технологій; формування кібер-ризиків та наслідків цифровізації; економіки чистого нуля; процесів ефективності формування звітності та співпраці з державною службою статистики; сфери штучного інтелекту у людських мотивах прийняття рішень; втраченої фінансової вартості на звалищах і при спалюванні. Стаття завершується висновками, які підкреслюють значення власного бачення сучасної парадигми системи управління відходами у забезпеченні розвитку економіки у контексті цифровізації економіки та особливостей використання штучного інтелекту.
Проблеми трансформації та адаптації національного законодавства та економіки до європейських вимог і стандартів або Правові колізії реалізації Індустрії 4.0 в повоєнних умовах
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Андрушків, Богдан Миколайович; Шерстюк, Роман Петрович; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Бойко, Остап Богданович; Якимук, Павло Вікторович
У статті розкрито правові колізії реалізації Індустрії 4.0 в контексті розвитку повоєнного проєвропейського сервісу в Україні. Розкрито проблеми трансформації та адаптації національного законодавства та економіки до європейських вимог і стандартів. Розгляд проблематики відбувається у воєнний період із стратегічним поглядом у повоєнний час розвитку української держави. Встановлено, що адаптація законодавства повинна відбуватися за певними етапами з урахуванням регіональних та галузевих особливостей організації та є окремим етапом правової інтеграції та виявом діалогу правових культур. Запропоновано можливі організаційні механізми вирішення цих проблем.
Світовий ринок аналітики біоінженерії: стан, сегментний аналіз, динаміка та перспективи
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Малишев, Віктор Володимирович; Шахнін, Дмитро Борисович; Габ, Ангеліна Іванівна; Коваленко, Вікторія Володимирівна
У статті надано загальну характеристику світового ринку медико-біологічної аналітики біоінженерії, досліджено стан та сучасні тенденції його розвитку та інновацій, визначено чинники впливу та обмеження застосування ринку. Визначено, що чинниками зростання світового ринку медико-біологічної аналітики є впровадження телемедицини, збільшення чисельності населення, здійснення перепрофілювання ліків, реформи регулювання, посилення епідеміологічного нагляду за захворюваннями, приріст хронічних захворювань та попит на персоналізовану медицину; передбачається, що основними тенденціями ринку будуть підвищення безпеки ліків за допомогою штучного інтелекту, прогнозна аналітика в діагностиці, досягнення в редагуванні генів, інструменти візуалізації даних, безпеки даних блокчейн; на ринку медико-біологічної аналітики домінували наступні сегменти: за компонентами ринку – обслуговування, за видами аналітики – описова аналітика, за застосуванням – продажі та маркетинг, за використанням – доставка на вимогу, за кінцевим споживачем – фармація, за географічними регіонами – Північна Америка.
Стратегічні перспективи розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гриценко, Сергій Іванович; Федорчук, Оксана Дмитрівна
У статі визначено сутність транспортно-експедиційних послуг, розглянуто особливості надання та розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Окреслено сучасне нормативно-правове забезпечення, що регулює питання організації транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Проведено прогнозний аналіз обсягів світового логістичного ринку з 2024 по 2033 роки, який свідчить про поступове зростання обсягів ринку логістики. Третім за розміром логістичного ринку в світі є європейський ринок, на якому активно оперують українські транспортно-експедиційні компанії. Проведено порівняльний аналіз розвитку великих та малих логістичних транспортно-експедиційних компаній в Україні. Визначено, що найбільшим трендом в розвитку транспортно-експедиційних послуг є цифровізація та автоматизація логістичних процесів. Запропоновано концептуальну модель розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Визначено перспективи розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Акцентовано увагу, що на трансформацію транспортно-експедиційних послуг активно впливають сучасні загальні тенденції цифровізації, сталого розвитку та екологізації, що в свою чергу забезпечать стійкі ланцюги постачання.
Стійкий розвиток узбережжя та парково-рекреаційних територій у контексті використання екосистемних послуг блакитної економіки
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Петрушенко, Микола Миколайович
У статті наведені результати обґрунтування чинників стійкого розвитку узбережжя та парковорекреаційних територій у контексті використання екосистемних послуг блакитної економіки, зокрема, розкрито концептуальний взаємозв’язок між інтегрованим та стратегічним підходами до управління природними активами, які надають «блакитні» екосистемні послуги, а також висвітлено елементи природної інфраструктури та природоорієнтованих рішень у межах стійкого розвитку узбережжя та парково-рекреаційних територій, пов’язаних зі зміною клімату та антропогенним впливом на довкілля в прибережних територіальних громадах. Розроблена матриця для прийняття релевантних управлінських природоорієнтованих рішень, у залежності від потреб громади, стану інфраструктури та ситуативних чинників, – є набором співвідношень між різновидами послуг (таких як управління якістю зливових стоків, забезпечення якості рекреації, місцевий економічний розвиток тощо) та стратегіями управління природними активами (від найпоширенішої на сьогодні стратегії пріоритету сірої інфраструктури в її поєднанні з елементами зеленої інфраструктури – до стратегії збалансованого комбінування сірої, зеленої та природної інфраструктури). Обґрунтовані положення щодо вдосконалення управління відповідними природними активами, а саме щодо: їх інвентаризації з встановленням пріоритетності окремих природних активів у залежності від потреб і фінансової та організаційної спроможності громади; застосування інтегрованого підходу до визначення унікальних характеристик природних активів, передусім у контексті використання неідентифікованих раніше екосистемних послуг; комплексне урахування чинників підтримки ініціатив місцевої влади в сфері управління природними активами.
Теоретико-методологічні засади оцінки ресурсного потенціалу регіону
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Островецький, Віталій Ігорович
У статті досліджено теоретико-методологічні засади оцінки ресурсного потенціалу регіону, як ключового фактору забезпечення економічного зростання та сталого розвитку. Розкрито сутність і структуру ресурсного потенціалу як сукупності природних, людських, економічних, технологічних, інфраструктурних та екологічних ресурси. Запропоновано системний підхід до аналізу взаємозв’язків між компонентами ресурсного потенціалу, який враховує специфіку регіональної економіки та соціально-екологічну ситуацію. Удосконалено методичні підходи до оцінки ресурсного потенціалу, зокрема виділені зовнішні та внутрішні детермінанти розвитку регіону, сформульовано перелік питань для оцінки, а також формалізовано функцію для вимірювання ресурсного потенціалу регіону. Практичне значення дослідження полягає в розробці інструментарію оцінки сильних і слабких сторін ресурсного потенціалу регіону, який можна враховувати при обґрунтуванні програм соціально-економічного розвитку регіону.
Умови, логіка та методичне забезпечення розробки й реалізації «Плану повоєнного відновлення України»
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Чеботарьов, Єгор Bячеславович
Аналіз й узагальнення тенденцій розвитку глобальної економіки та геополітики дає гносеологічні та науково-практичні підстави дійти висновку, що відсутність стратегічно орієнтованого і разом із тим максимально конкретного за змістом нормативно-правового документу «План повоєнного відновлення України» постає викликом і загрозою не тільки для України. При цьому, «План відновлення України», представлений до конференції Ukraine Reform Conference URC 2022 в Лугано, в її підсумковому документі «Декларація Лугано» правомірно було визначено як «проєкт Плану відновлення та розвитку», котрий «потребує консультацій та адаптивності». Інший План –Ukraine Facility Plan за визначенням не є стратегічним, бо від початку обмежений за часовою ознакою періодом 2024-2027 рр. Світовий досвід свідчить, що конкретність подібних стратегічно орієнтованих планів забезпечується, насамперед, провадженням сукупності інструментів-режимів, спрямованих на досягнення конкретно поставлених завдань в межах чітко визначених часових періодів. Отже, у сфокусованому визначенні в даній проєкції постає складна міждисциплінарна та міжкультурна проблема економічної режимології щодо опрацювання на підґрунті узагальнення відповідного світового досвіду економічних режимів розробки та реалізації «Плану повоєнного відновлення України». Мета статті: на підґрунті аналізу світового досвіду повоєнного розвитку країн Європи та індо-тихоокеанського субрегіону ідентифікувати економічні режими з метою подальшої розробки «Плану повоєнного відновлення України» та визначити підходи щодо методичного забезпечення їх провадження у вітчизняну практику. Новизною статті є ідентифікація інструментів і режимів повоєнного розвитку України (з класифікацією визначальних із них) та опрацювання основ методичного забезпечення практичного провадження економічної режимології із застосуванням концепції та прикладного інструментарію антисипативного менеджменту.
Індустрія 4.0 і формування ланцюгів (мереж) створення цінності на основі цифрових платформ
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Липов, Володимир Валентинович
В статті досліджено особливості використання платформної моделі як інструменту розширення можливостей побудови ланцюгів (мереж) створення цінності у сфері виробництва і підвищення ефективності взаємодії учасників виробничого процесу. Вони розглядаються як перспективний напрям посилення обороноспроможності України, забезпечення повоєнного відновлення і розвитку національної економіки, отримання конкурентних переваг та мінімізації негативних наслідків військової агресії. Представлено відмінності платформ цифрового досвіду і цифрового виробництва (промислових цифрових платформ). Розкрито місце і роль у забезпеченні виробничого процесу організаційних та трансакційних промислових цифрових платформ.