Науковий журнал "Вісник економічної науки України", 2024, № 2 (47)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1951

Browse

Now showing 1 - 20 of 23

Взаємодія володарів капіталів як домінанта ефективності господарської діяльності
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Сєріков, Анатолій Васильович
Статтю присвячено дослідженню впливів взаємодій володарів засобів виробництва з найманими працівниками на рівень ефективності цього виробництва. Доцільність такого дослідження породжена необхідністю врахування змін в поглядах на найманий персонал, котрий фактично є носієм компететностей (або капіталів), що забезпечують вміле розв’язування виробничих проблем, тобто успіх виробництва. Доведено, що рівень капіталізації виробництва визначається рівнями капіталізації засобів виробництва і людського капіталу. Останні значною мірою залежать від амбітності їхніх володарів, що враховується динамічною моделлю взаємодії цих володарів у вигляді системи двох нелінійних диференціальних рівнянь першого порядку. Аналіз поведінки вказаної системи довів, що непомірна амбітність володарів (носіїв) компетентностей і засобів виробництва може суттєво погіршувати динаміку доданої вартості цього виробництва. Підсумовуючи результати виконаних досліджень, можна стверджувати, що вперше було запропоновано і виконано достатньо формалізоване (тобто математизоване) дослідження питань впливу характеру взаємодії роботодавця з найманими працівниками на ефективність господарської діяльності. При цьому дістало подальшого розвитку використання аналізу виробничих процесів підприємства не в фізичному, а в соціально-економічному просторі.
Визначення рівня зниження трансакційних витрат цифрових бізнес-екосистем
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Брюховецька, Наталя Юхимівна; Богуцька, Ольга Анатоліївна
У статті представлена методика розрахунку трансакційних витрат підприємств, які можуть бути знижені шляхом об’єднання учасників в єдину цифрову бізнес-екосистему, згідно із класифікацією трансакційних витрат О. Вільямсона та їх ідентифікацією у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в Україні. Методика оцінки включає послідовність дій за чотирма етапами: визначення властивості цифрової екосистеми, що має вплив на подальше зниження витрат підприємства; визначення переваг підприємства від об’єднання в цифрову екосистему; визначення переліку трансакційних витрат підприємств, що мають бути зніжені за рахунок об’єднання в цифрову екосистему та подальше експертне оцінювання їх величини; розрахунок трансакційних витрат підприємств згідно із ідентифікацією витрат у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку в Україні. Метою статті є виявлення та грошова оцінка величини зниження трансакційних витрат цифрових бізнес-екосистем. Результати дослідження показали, що об’єднання в цифрову бізнес-екосистему спрощує пошук інформації про потенційного партнера; зменшує вплив фактору обмеженої раціональності при оцінці угоди; знижує ризик недопостачання сировини і матеріалів; зменшує вплив фактору невизначеності, що сприяє частоті трансакцій; зменшує вплив фактору обмеженої раціональності при розподілі прав і обов’язків контрагентів; надає можливість застосування смарт-контрактів; знижує ризики опортуністичної поведінки агентів; усуває людський фактор та знижує ризики шахрайства. Це дозволяє знизити витрати часу, фізичних та розумових здібностей, знань, навичок працівників на пошук постачальників та споживачів продукції (на 70%), на проведення переговорів (на 77%) та заключення угоди (на 82%), на контроль за діяльністю агента (на 76%); витрати, що пов’язані із неповнотою, недосконалістю та спотворенням інформації, яка приводить до зривання поставок сировини та матеріалів (на 50%); витрати на заходи, що попереджають помилки вимірювання (на 55%); витрати закріплення правомочностей (на 29%) та захисту від претензій третіх осіб (на 68%). У перерахунок на національні стандарти бухгалтерського обліку від об’єднання в цифрову бізнес-екосистему знижуються переважно адміністративні витрати, інші операційні витрати та витрат на збут. Але через зміну інституцій, при об’єднанні підприємств в цифрову екосистему, можуть скоротитися і загальновиробничі витрати. Очікується, що результати дослідження стануть аналітичною основою для менеджменту промислових підприємств для покращення інформаційного забезпечення управління витратами.
Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Дідківська, Олена Григорівна; Новак, Ірина Миколаївна; Хмелевська, Оксана Михайлівна
Мета: аналіз взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності як ключового чинника цифрової трансформації країн, визначення напрямів використання потенціалу цифрової трансформації для прискорення реалізації Цілей сталого розвитку. Методи дослідження: теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний та формалізації (систематизація теоретичних положень щодо методологічних засад дослідження), регресійного аналізу (визначення взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності); абстрактно-логічний та графічний (наочного представлення результатів). Емпіричну частину дослідження виконано на прикладі даних 121 країни світу за 2020 р. З використанням однофакторної моделі регресії доведено наявність прямого тісного зв’язку індексів людського розвитку та цифрової готовності країн, а також ключову роль цифрової готовності у варіації Індексу людського розвитку.
Віртуалізація в туризмі: практика використання
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Simavicius, Arturas; Крапівіна, Галина Олексіївна; Марченко, Ірина Федорівна; Апілат, Олена Віталіївна
У статті досліджується трансформаційний вплив віртуалізації в туризмі, зокрема її роль у популяризації культурного туризму. Розглядаються переваги та недоліки віртуалізації в туризмі у сучасному світі. Показано, що віртуалізація допомагає розширити можливості туризму, збільшити доступність та привабливість туристичних об’єктів, сприяє покращенню комунікації між туристами та місцевими мешканцями та розвиває сферу подорожей. Також сприяє збереженню культурної спадщини за допомогою цифрових архівів, поширенню інклюзивності через доступність пам’яток, захисту і збереженню туристичних об’єктів через зменшення ризиків їх руйнування. Розглянуто трактовки поняття віртуалізації в туризмі та проаналізовано сучасний стан практики використання в туризмі 3D-технологій, VR-віртуальної та AR-доповненої реальностей. Показано, що ці технології дозволяють користувачам досліджувати туристичні об’єкти віртуально, пропонуючи реалістичний та інтерактивний досвід без фізичної присутності. Також показано, що VR та AR запроваджуються в туризмі для відтворення захоплюючих віртуальних турів через можливість зняти якісне VR-відео та 360-фото, оцифрувати реальні предмети або створити історичну реконструкцію в 3D.
Динамічні процеси готельно-ресторанного і туристично-рекреаційного бізнесу в стратегічному розвитку національної економіки України
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гуцалюк, Олексій Миколайович; Зайченко, Володимир Васильович; Бондар, Юлія Анатоліївна; Чень, Мінлей
У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму в Україні та його розвитку як на загальнонаціональному так і регіональному рівні. Обчислено та проаналізовано кількість приїжджих у заклади розміщення туристів України. Досліджено позитивні та негативні сторони готельно-ресторанного бізнесу і рекреаційного туризму, що впливає на привабливість країни для туристів. Визначена оцінка ландшафтних ресурсів, рекреаційних ресурсів, оздоровчих та рекреаційних територій. Готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація у багатьох розвинених країнах світу є важливою сферою суспільної діяльності та фактором забезпечення високого життєвого рівня населення. У суспільному відношенні готельно-ресторанний бізнес, туризм і рекреація сприяють оздоровленню й відновленню трудового потенціалу людських ресурсів, раціоналізації вільного часу населення, його фізичному й емоційному збагаченню, вихованню культурної та релігійної толерантності. Тому покращання стану готельно-ресторанного бізнесу і туристично-рекреаційної галузі України є необхідною умовою для підвищення якості життя населення та розвитку економіки країни загалом.
Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Ляшенко, Вячеслав Іванович; Бородіна, Оксана Анатоліївна
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду актуальних питань досягнення Україною енергетичної децентралізації з метою убезпечити національну енергосистему від кризових процесів у воєнний період, підвищити її стійкість, шляхом розвитку розподіленої генерації на місцевому рівні. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими утвореннями Польщі (гміна та повят) на основі оцінки наявних і потенційних джерел енергій, а також, розрахування енергетичного балансу території. Проведено розгляд впровадження ефективного проєкту енергетичного переходу у м. Острув-Вєлькопольський (робота низькоемісійного громадського транспорту, що працює на місцевій енергії, отриманій у процесі місцевої енергетичної когенерації). На основі отриманих результатів надано рекомендації до аналогічних місцевих територіальних громад в Україні щодо організації проєктного менеджменту, залучення фінансових інструментів такого переходу, з урахуванням організаційних та нормативних ризиків. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо організації та створення револьверного фонду як фінансового інструменту, який може частково покривати місцеві потреби у фінансуванні проєктів, спрямованих на зниження енергетичної бідності у громадах, а також, запропоновано модель організації енергетичного виробничого кооперативу з генерації електроенергії за допомогою сонячної електростанції, надано також алгоритм проєктної роботи у громадах для розробки та реалізації проєктів у сфері енергетичної децентралізації.
Ключові засади формування та розвивання систем інформаційного забезпечення постачальницької діяльності підприємств за умов цифровізації
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Озарко, Катерина Сергіївна; Піх, Марія Зіновіївна
В роботі визначено актуальність досліджуваної проблеми стосовно ключових засад формування та розвивання систем інформаційного забезпечення постачальницької діяльності підприємств за умов цифровізації. За умов стрімкого розвитку цифрової економіки (її цифровізування) економічний розвиток підприємств все більше залежатиме не від матеріальних, а від інформаційних ресурсів. Цілі дослідження полягали у дослідженні принципових засад формування та розвивання систем інформаційного забезпечення постачальницької діяльності підприємств в умовах цифровізації. В праці на основі систематизування та доповнення існуючих методологій наведена характеристика ключових засад формування систем інформаційного забезпечення постачальницької діяльності за цифровізаційних умов. Можливості інноваційних технологій доцільно ефективно застосовувати у процесах моделювання, імітування, прогнозування стану системи інформаційного забезпечення постачальницької діяльності. В роботі формалізовано інформаційну систему постачальницької діяльності.
Концептуальні засади впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у систему управління відходами: переваги, нові виклики та ризики
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Рогоза, Микола Єгорович; Кривенко, Сергій Володимирович
У статті досліджено сучасні проблеми системи управління відходами, обґрунтовано і систематизовано теоретичні і практичні підходи щодо впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у систему управління відходами, перспективи використання технологій штучного інтелекту у вирішенні завдань оперативного і стратегічного управління. Розкрито переваги інтеграції цифрових технологій і штучного інтелекту у системі управління відходами для організації збору, утилізації, транспортування, переробки, знешкодження відходів, моніторингу та регулювання процесів на всіх етапах. Ідентифіковано та наведено труднощі і проблеми на шляху широкого застосування штучного інтелекту у системі управління відходами. Визначено роль впливу дисбалансу між професійними навичками працівників і вимогами роботодавців у процесах автоматизації виробництва та необхідністю переходів до моделей Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. Дослідження включає результати із таких ключових аспектів: цілісне осмислення нових викликів та перспектив впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у системи управління відходами; появи ризиків цифрової кризи; застосування штучного інтелекту на рівні логістики; взаємодії з клієнтами та постачальниками; передбачення обсягів відвантажених відходів; досвіду та успішності системи управління відходами закордонних компаній; індексу цифрової інтенсивності використання цифрових технологій; формування кібер-ризиків та наслідків цифровізації; економіки чистого нуля; процесів ефективності формування звітності та співпраці з державною службою статистики; сфери штучного інтелекту у людських мотивах прийняття рішень; втраченої фінансової вартості на звалищах і при спалюванні. Стаття завершується висновками, які підкреслюють значення власного бачення сучасної парадигми системи управління відходами у забезпеченні розвитку економіки у контексті цифровізації економіки та особливостей використання штучного інтелекту.
Оцінювання значення, життєздатності та перспектив розвивання атомної енергетики у реалізуванні післявоєнної енергетичної стратегії України: соціально-економічний аспект
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Завербний, Андрій Степанович; Осадча, Наталія Вікторівна
У статті досліджено сучасні проблеми системи управління відходами, обґрунтовано і систематизовано теоретичні і практичні підходи щодо впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у систему управління відходами, перспективи використання технологій штучного інтелекту у вирішенні завдань оперативного і стратегічного управління. Розкрито переваги інтеграції цифрових технологій і штучного інтелекту у системі управління відходами для організації збору, утилізації, транспортування, переробки, знешкодження відходів, моніторингу та регулювання процесів на всіх етапах. Ідентифіковано та наведено труднощі і проблеми на шляху широкого застосування штучного інтелекту у системі управління відходами. Визначено роль впливу дисбалансу між професійними навичками працівників і вимогами роботодавців у процесах автоматизації виробництва та необхідністю переходів до моделей Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. Дослідження включає результати із таких ключових аспектів: цілісне осмислення нових викликів та перспектив впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у системи управління відходами; появи ризиків цифрової кризи; застосування штучного інтелекту на рівні логістики; взаємодії з клієнтами та постачальниками; передбачення обсягів відвантажених відходів; досвіду та успішності системи управління відходами закордонних компаній; індексу цифрової інтенсивності використання цифрових технологій; формування кібер-ризиків та наслідків цифровізації; економіки чистого нуля; процесів ефективності формування звітності та співпраці з державною службою статистики; сфери штучного інтелекту у людських мотивах прийняття рішень; втраченої фінансової вартості на звалищах і при спалюванні. Стаття завершується висновками, які підкреслюють значення власного бачення сучасної парадигми системи управління відходами у забезпеченні розвитку економіки у контексті цифровізації економіки та особливостей використання штучного інтелекту.
Проблеми трансформації та адаптації національного законодавства та економіки до європейських вимог і стандартів або Правові колізії реалізації Індустрії 4.0 в повоєнних умовах
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Андрушків, Богдан Миколайович; Шерстюк, Роман Петрович; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Бойко, Остап Богданович; Якимук, Павло Вікторович
У статті розкрито правові колізії реалізації Індустрії 4.0 в контексті розвитку повоєнного проєвропейського сервісу в Україні. Розкрито проблеми трансформації та адаптації національного законодавства та економіки до європейських вимог і стандартів. Розгляд проблематики відбувається у воєнний період із стратегічним поглядом у повоєнний час розвитку української держави. Встановлено, що адаптація законодавства повинна відбуватися за певними етапами з урахуванням регіональних та галузевих особливостей організації та є окремим етапом правової інтеграції та виявом діалогу правових культур. Запропоновано можливі організаційні механізми вирішення цих проблем.
Прогнозний формат гібридного сценарію просторового відновлення: інформаційно-технологічна архітектура та соціо-еколого-економічні детермінанти
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Микитенко, Вікторія Володимирівна
Розроблено типологію сценаріїв організації просторового відновлення господарських систем із унікальною їх адаптацією до потреб України та опрацюванням гібридного сценарного формату як основної стратегії при обґрунтуванні багаторівневого інструментарію для його ефективної реалізації до 2030 року. Сформовано інтегровану восьми етапну систему (аналіз початкових умов і ризиків (2024-2025); визначення пріоритетних напрямків розвитку (2025-2026); розробка моделі гібридного сценарію (2026-2027); впровадження інноваційних і технологічних рішень (2027-2028); модернізація інституційної інфраструктури (2028-2029); інтеграція екологічних і соціальних компонентів (2029); моніторинг і адаптація гібридної стратегії (2029-2030); забезпечення безперервності розвитку та стійкості (2030)) реалізації гібридного сценарію організації реконструктивного просторового розвитку господарських систем, яка дозволяє послідовно запровадити його у практику з врахуванням національних імперативів, економічної стійкості та прогнозної адаптивності, що робить її універсальним інструментом для комплексного просторового відновлення країни у повоєнному періоді. Побудовано прогнозний формат гібридного сценарію до 2030 року, який поетапно забезпечує реалізацію стратегії, яка: а) враховує динамічну багатофакторність процесів відновлення в умовах посткризового періоду, де кожен етап охоплює специфічні ризики, пріоритети та ресурси; б) інтегрує інноваційно-технологічні, когнітивно-інформаційні, інституційні, екологічні та соціальні компоненти у єдину архітектуру гібридного формату, що забезпечує високу гнучкість і стійкість підходу до просторового розвитку; в) пропонує моніторинг та адаптацію стратегії на фінальних етапах, дозволяючи коригувати механізми реалізації залежно від зовнішніх і внутрішніх змін, зокрема в економічній, екологічній та соціальній сферах; г) фокусується на забезпеченні безперервності та довготривалої стійкості розвитку до 2030 року, що вперше об’єднує прогнозування, ресурсне забезпечення та адаптаційні механізми в межах єдиної концептуальної платформи для просторового відновлення господарських систем України.
Регулювання інноваційного розвитку аграрного сектору економіки України
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Дяченко, Наталія Павлівна
Досліджено основні механізми регулювання децентралізаційних процесів в Україні, серед яких: електронне урядування та цифровізація, грантове фінансування та проєктний менеджмент, міжмуніципальне співробітництво та кластерний розвиток, розвиток інституцій громадянського суспільства, навчання та підвищення кваліфікації суб’єктів господарювання, зокрема й з навичок упровадження цифрових технологій у практику господарювання, моніторинг та оцінка ефективності децентралізації шляхом використання інструментів digital-маркетингу. Наголошено, що децентралізаційні процеси мають значний потенціал забезпечення ефективності регулювання інноваційним розвитком аграрного сектору економіки України. Проте, для досягнення успіху необхідно забезпечити ефективне місцеве управління, активну участь громади та сприятливі умови для розвитку сільськогосподарського бізнесу.
Світовий ринок аналітики біоінженерії: стан, сегментний аналіз, динаміка та перспективи
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Малишев, Віктор Володимирович; Шахнін, Дмитро Борисович; Габ, Ангеліна Іванівна; Коваленко, Вікторія Володимирівна
У статті надано загальну характеристику світового ринку медико-біологічної аналітики біоінженерії, досліджено стан та сучасні тенденції його розвитку та інновацій, визначено чинники впливу та обмеження застосування ринку. Визначено, що чинниками зростання світового ринку медико-біологічної аналітики є впровадження телемедицини, збільшення чисельності населення, здійснення перепрофілювання ліків, реформи регулювання, посилення епідеміологічного нагляду за захворюваннями, приріст хронічних захворювань та попит на персоналізовану медицину; передбачається, що основними тенденціями ринку будуть підвищення безпеки ліків за допомогою штучного інтелекту, прогнозна аналітика в діагностиці, досягнення в редагуванні генів, інструменти візуалізації даних, безпеки даних блокчейн; на ринку медико-біологічної аналітики домінували наступні сегменти: за компонентами ринку – обслуговування, за видами аналітики – описова аналітика, за застосуванням – продажі та маркетинг, за використанням – доставка на вимогу, за кінцевим споживачем – фармація, за географічними регіонами – Північна Америка.
Стратегічне управління розвитком підприємств в енергетичній галузі
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Чобіток, Вікторія Іванівна; Костін, Юрій Дмитрович
У статті розглянуто сутність стратегії та стратегічного управління в діяльності енергетичних компаній. Автори визначають, що стратегічне управління розвитком компанії має відповідати її стратегії, при розробці якої враховуються внутрішнє та зовнішнє середовище, життєвий цикл продукції та компанії загалом, її фінансовий стан тощо. Приведена система стратегічного розвитку енергетичних компаній в контексті стратегічного управління. Акцент здійснюється на місію, як найголовнішу мету функціонування компанії, стратегічний аналіз, у результаті якого формуються стратегічні цілі розвитку енергетичної компанії, та систему прийняття управлінських рішень. Пропонуються заходи для реалізації покращення інфраструктурного забезпечення в системі стратегічного управління розвитком енергетичних компаній.
Стратегічні перспективи розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Гриценко, Сергій Іванович; Федорчук, Оксана Дмитрівна
У статі визначено сутність транспортно-експедиційних послуг, розглянуто особливості надання та розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Окреслено сучасне нормативно-правове забезпечення, що регулює питання організації транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Проведено прогнозний аналіз обсягів світового логістичного ринку з 2024 по 2033 роки, який свідчить про поступове зростання обсягів ринку логістики. Третім за розміром логістичного ринку в світі є європейський ринок, на якому активно оперують українські транспортно-експедиційні компанії. Проведено порівняльний аналіз розвитку великих та малих логістичних транспортно-експедиційних компаній в Україні. Визначено, що найбільшим трендом в розвитку транспортно-експедиційних послуг є цифровізація та автоматизація логістичних процесів. Запропоновано концептуальну модель розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Визначено перспективи розвитку транспортно-експедиційних послуг в глобальних ланцюгах постачання. Акцентовано увагу, що на трансформацію транспортно-експедиційних послуг активно впливають сучасні загальні тенденції цифровізації, сталого розвитку та екологізації, що в свою чергу забезпечать стійкі ланцюги постачання.
Стійкий розвиток узбережжя та парково-рекреаційних територій у контексті використання екосистемних послуг блакитної економіки
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Петрушенко, Микола Миколайович
У статті наведені результати обґрунтування чинників стійкого розвитку узбережжя та парковорекреаційних територій у контексті використання екосистемних послуг блакитної економіки, зокрема, розкрито концептуальний взаємозв’язок між інтегрованим та стратегічним підходами до управління природними активами, які надають «блакитні» екосистемні послуги, а також висвітлено елементи природної інфраструктури та природоорієнтованих рішень у межах стійкого розвитку узбережжя та парково-рекреаційних територій, пов’язаних зі зміною клімату та антропогенним впливом на довкілля в прибережних територіальних громадах. Розроблена матриця для прийняття релевантних управлінських природоорієнтованих рішень, у залежності від потреб громади, стану інфраструктури та ситуативних чинників, – є набором співвідношень між різновидами послуг (таких як управління якістю зливових стоків, забезпечення якості рекреації, місцевий економічний розвиток тощо) та стратегіями управління природними активами (від найпоширенішої на сьогодні стратегії пріоритету сірої інфраструктури в її поєднанні з елементами зеленої інфраструктури – до стратегії збалансованого комбінування сірої, зеленої та природної інфраструктури). Обґрунтовані положення щодо вдосконалення управління відповідними природними активами, а саме щодо: їх інвентаризації з встановленням пріоритетності окремих природних активів у залежності від потреб і фінансової та організаційної спроможності громади; застосування інтегрованого підходу до визначення унікальних характеристик природних активів, передусім у контексті використання неідентифікованих раніше екосистемних послуг; комплексне урахування чинників підтримки ініціатив місцевої влади в сфері управління природними активами.
Сучасні моделі діагностики та оцінки цифрової зрілості підприємства в умовах digital-трансформації
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Островська, Галина Йосипівна
Стаття присвячена дослідженню цифрового розвитку підприємств на основі діагностики та оцінки цифрової зрілості підприємства в умовах цифрової трансформації. Дано авторське визначення категорії «цифрова трансформація» та «цифрова зрілість». Представлено різноманітні моделі для оцінювання цифрової зрілості підприємств і галузей, проаналізовано основні структурні компоненти цих моделей, а також розглянуто їх потенційні можливості для практичного впровадження на вітчизняних підприємствах. Особливу увагу приділено моделі оцінювання цифрової зрілості SIRI, представленій на Всесвітньому економічному форумі. Підкреслено, що цифрова зрілість потребує системного усвідомлення всіх процесів, ключових аспектів і компетенцій, що стосуються цифрової трансформації, а також активного впровадження цифрових інновацій при формуванні стратегії, бізнес-моделей та систем взаємодії з партнерами. Аналіз методик оцінки цифрової зрілості підприємства, наведених у статті, демонструє різноманіття підходів, з яких кожен акцентує увагу на певних аспектах цифрового розвитку. Насамкінець підкреслюється важливість комплексного підходу до оцінки цифрової зрілості підприємства та галузі, що враховує всі ключові аспекти для формування повної та об’єктивної картини стану цифрового розвитку та ухвалення обґрунтованих рішень.
Трансформація управлінського мислення на промислових підприємствах в умовах цифровізації економіки
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Чорна, Олександра Анатоліївна
Досліджено питання трансформації управлінського мислення на промислових підприємствах в умовах цифровізації економіки. Проаналізовано зарубіжні і вітчизняні публікації щодо змін управлінського мислення та виокремлено важливі аспекти даного питання. Наведено ознаки цифровізації та притаманні ним зміни в управлінні на підприємствах. Встановлено, що всі зміни в управлінні потребують цифрових навичок у співробітників підприємств. Сформульовано напрями змін управлінського мислення в умовах цифровізації економіки, до яких віднесено такі: правила організації бізнесу; нові сектори економіки на основі технологічних і цифрових платформ; електронний бізнес, комерційні дії за допомогою обміну електронними документами в інформаційному просторі; переведення багатьох операцій менеджменту в цифровий формат. Управління процесами в онлайн форматі за допомогою відповідних програм, пристроїв, цифрових платформ; орієнтація виробничих процесів на повну автоматизацію та цифровізацію; об’єднання реального та віртуального світів в процесі виробництва; трансформація моделей управління людським капіталом та впровадження моделей smart working; в умовах воєнного часу цифровізація економіки сприяє вирішення робочих питань віддалено онлайн; демократизація та відкритість даних; зниження трансакцій них витрат та монетизація комунікаційних відносин; бізнес-моделі на основі цифрових технологій дозволяють швидше масштабувати діяльність та підвищувати лояльність клієнтів; відхід від надспоживання до ощадного/спільного споживання. Врахування цих напрямів менеджментом промислових підприємств дозволить вчасно реагувати на потреби ринку і суспільства та впроваджувати відповідні цифрові технології, органами управління – складати актуальні програми стимулювання розвитку для підприємств України.
Умови, логіка та методичне забезпечення розробки й реалізації «Плану повоєнного відновлення України»
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Чеботарьов, Єгор Bячеславович
Аналіз й узагальнення тенденцій розвитку глобальної економіки та геополітики дає гносеологічні та науково-практичні підстави дійти висновку, що відсутність стратегічно орієнтованого і разом із тим максимально конкретного за змістом нормативно-правового документу «План повоєнного відновлення України» постає викликом і загрозою не тільки для України. При цьому, «План відновлення України», представлений до конференції Ukraine Reform Conference URC 2022 в Лугано, в її підсумковому документі «Декларація Лугано» правомірно було визначено як «проєкт Плану відновлення та розвитку», котрий «потребує консультацій та адаптивності». Інший План –Ukraine Facility Plan за визначенням не є стратегічним, бо від початку обмежений за часовою ознакою періодом 2024-2027 рр. Світовий досвід свідчить, що конкретність подібних стратегічно орієнтованих планів забезпечується, насамперед, провадженням сукупності інструментів-режимів, спрямованих на досягнення конкретно поставлених завдань в межах чітко визначених часових періодів. Отже, у сфокусованому визначенні в даній проєкції постає складна міждисциплінарна та міжкультурна проблема економічної режимології щодо опрацювання на підґрунті узагальнення відповідного світового досвіду економічних режимів розробки та реалізації «Плану повоєнного відновлення України». Мета статті: на підґрунті аналізу світового досвіду повоєнного розвитку країн Європи та індо-тихоокеанського субрегіону ідентифікувати економічні режими з метою подальшої розробки «Плану повоєнного відновлення України» та визначити підходи щодо методичного забезпечення їх провадження у вітчизняну практику. Новизною статті є ідентифікація інструментів і режимів повоєнного розвитку України (з класифікацією визначальних із них) та опрацювання основ методичного забезпечення практичного провадження економічної режимології із застосуванням концепції та прикладного інструментарію антисипативного менеджменту.
Управління операційною стратегією підприємства як складова забезпечення його безпеки та прибутковості: теоретичний аспект
(Інститут економіки промисловості НАН України, Академія економічних наук України, 2024) Шевченко, Наталія Володимирівна; Пушак, Ярослав Ярославович
У статті розглядаються основні напрями управління операційною стратегією підприємства як важливою складовою його прибутковості, економічної безпеки та подальшого розвитку. Здійснено визначення сутності операційної стратегії як економічної категорії, а також згруповано основні складові операційної стратегії підприємства, зокрема: виробничі процеси; використання сучасних технологій і обладнання; логістика; управління персоналом; якість товарів, робіт чи послуг. Основними елементами процесу розробки операційної стратегії є: аналіз зовнішнього середовища, аналіз внутрішнього середовища, формування цілей підприємства (короткострокових та довгострокових), розробка стратегії, вибір стратегії, реалізація стратегії. Досліджено основні фактори, що впливають на рівень реалізації операційної стратегії в сучасних умовах функціонування вітчизняних підприємств, а саме: повні або часткові руйнування підприємств; постійні обстріли та руйнування зі сторони країни агресора; окупація територій; блокування митних кордонів; попит споживачів та купівельна спроможність суб’єктів; технологічний прогрес; конкуренція на ринку; регуляторне середовище (особливо податкове навантаження на підприємства), економічні фактори; соціальні фактори; наявність ресурсів; розмір і структура підприємства; культура організації; непередбачувані події. Досліджено функції, що виконує операційна стратегія на підприємстві: визначення напрямів розвитку виробництва, забезпечення конкурентоспроможності, оптимізація використання ресурсів, забезпечення гнучкості і адаптивності, підвищення якості, забезпечення соціальної відповідальності. Важливими напрямами формування ефективної та дієвої операційної стратегії є: формування стратегії, яка включає потреби та цілі самого підприємства, визначення необхідного рівня прибутку, оцінка впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на стратегію підприємства, аналіз ринку (попиту і конкурентів, тенденцій, нововведень тощо), постійний аналіз структурних елементів операційної стратегії та рівня її виконання, аудит належного використання ресурсів підприємства.