Журнал "Проблеми економіки"
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Private law::Intellectual property law"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз динаміки розвитку раціоналізаторства і винахідництва в Україні(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Грицуленко, Світлана ІванівнаВ умовах нової хвилі науково-технічного прогресу і зумовлених нею трансформаційних змін сучасної економіки одним із важливіших факторів техніко-економічного зростання на мікро- і макрорівнях виступають раціоналізаторство і винахідництво, що актуалізує питання визначення їхнього стану і проблем розвитку в Україні. З цією метою у статті виміряні основні показники оцінки раціоналізаторства і винахідництва в розрізі створення і використання в економіці раціоналізаторських пропозицій та винаходів. За підсумками дослідження зроблено такі основні висновки: – низький рівень винахідницької активності та його тривале зниження за 1991–2019 рр. (–41 %); – значне падіння числа заявок на винаходи, патенти на які найбільш затребувані у світі (до 2096 од. у 2019 р. з 8687 у 1993 р.); – від’ємна динаміка патентування корпоративним сектором економіки за 2010–2019 рр. винаходів (–14 % ) і корисних моделей (–17 %) як основи для технологічних інновацій; – стійка негативна тенденція з використання результатів винахідництва і раціоналізаторства вітчизняними підприємствами, що у сукупності із втратою винахідницького потенціалу спричинило падіння рівня активності підприємств з технологічними інноваціями (–18 %), обсягів реалізованої ними інноваційної продукції (–26 %) та рівня новизни останньої (–5 %) за 2008–2018 рр. Зважаючи на отримані в цілому негативні оцінки, наголошено на необхідності відродження інституту раціоналізаторства і винахідництва як ключового інструмента подолання накопиченої технологічної відсталості вітчизняних підприємств і сучасного фактора розвитку економіки країни на передовій технологічній основі.Item Аналіз тенденцій технологічного розвитку країн світу в контексті патентної статистики(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Грицуленко, Світлана ІванівнаВ умовах підвищення конкуренції на світовому ринку актуалізується питання оцінки чинників, що здійснюють вплив на технологічний розвиток країн світу. З цією метою у статті виміряні показники патентної активності в розрізі окремих регіонів і країн світу та технологічних галузей з використанням баз даних патентної статистики. По результатах дослідження зроблені основні висновки: – примітною ознакою сучасності є динамічне зростання патентної активності (+42 % за 2012–2021 рр.) як значущий критерій технологічного розвитку країн світу; – зокрема, активна патентна позиція трьох країн Азії (Китай, Японія, Південна Корея: сукупна частка 54,1 % заявок РСТ 2021 р.) забезпечила їм і лідируючі позиції у міжнародному патентуванні винаходів, і контроль над крупними нішами глобального ринку в галузі комп’ютерних (31,4 %) і цифрових (26,7 %) технологій, а також електричного машинобудування (20,2 %); – при цьому першість у Китаю, який і по комп’ютерних (15,6 %), і по цифрових технологіях (15,2 %) випередив навіть США (12,4 % і 9,7 % відповідно), де, власне, вони і зародилися; – значущою сферою інтересів США на глобальному ринку є також і медичні технології (10,8 %), а Німеччини – енергетика (10,3 %) і транспорт (9,6 %); – проте в України немає місця на світовій технологічній карті, на що вказує майже нульова частка патентної активності (0,06 % – у 2012 р.; 0,05 % – у 2021 р.) та її від’ємна динаміка (–17 %). Зважаючи на отримані для України вкрай негативні оцінки, що суперечать світовому тренду, наголошено на необхідності піднесення патентної активності в якості ключового завдання техніко-технологічної реконструкції економіки.Item Науково-методичні засади оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою підприємств малого та середнього бізнесу: кібербезпека та інтелектуальна власність(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Бондар-Підгурська, Оксана Василівна; Хоменко, Ірина ІванівнаМетою статті є дослідження науково-методичних засад оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою підприємств малого та середнього бізнесу та розробка рекомендацій щодо підвищення його ефективності в умовах зростання викликів і загроз їх кібербезпеці та інтелектуальній власності. При цьому основними методами дослідження стали: аналіз, синтез, узагальнення, табличні, графічні, а також комплексний підхід. Актуалізовано важливість і необхідність своєчасної оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою підприємств малого та середнього бізнесу через зростання кіберзагроз їх інтелектуальній власності як основи інноваційного розвитку в умовах пандемії, війни, діждиталізації. Обґрунтовано процес управління інформаційною безпекою щодо захисту об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) як надійне підґрунтя для забезпечення інноваційного розвитку підприємств малого та середнього бізнесу. При цьому наголошено на зростанні важливості, ролі та значущості кібербезпеки для функціонування та розвитку підприємств малого та середнього бізнесу в умовах нових викликів і загроз. Розроблено та запропоновано до використання науково-методичний підхід щодо оцінки ефективності процесу управління інформаційною безпекою в контексті захисту ОІВ підприємств малого та середнього бізнесу в умовах зростаючої кількості викликів і загроз. Наголошено на доцільності детального дослідження напрямів удосконалення нормативно-законодавчої бази з питань інформаційної безпеки щодо захисту ОІВ підприємств малого і середнього бізнесу в умовах протистояння кіберзагрозам. Висвітлено перспективні напрями досліджень цієї проблематики: розробка стратегії інформаційної безпеки щодо захисту ОІВ у контексті попередження нових викликів і загроз; удосконалення організаційних аспектів управління інформаційною безпекою щодо захисту ОІВ; розвиток цифрової культури підприємств малого та середнього бізнесу як чинника підвищення ефективності процесу управління інформаційною безпекою в умовах викликів діджиталізації.Item Національні системи захисту прав інтелектуальної власності(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Поворозник, Микола ЮрійовичУ статті досліджено особливості національних систем інтелектуальної власності (далі – ІВ) в контексті міжнародної інституціоналізації технологічного обміну. Аналіз національних систем захисту прав інтелектуальної власності показав, що найвищого рівня розвитку досягли країни-лідери світового інноваційного прогресу. Підтверджено, що найбільшу ефективність наразі демонструють системи захисту Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу завдяки високому рівню захисту ІВ. Їхні системи захисту надійні та прогнозовані, що підтверджено процедурами ідентифікації прав інтелектуальної власності. Основними особливостями системи захисту прав інтелектуальної власності, що діє в Німеччині, є, з одного боку, цілісність і комплексність її кримінально-правового захисту з максимальним урахуванням впливу економічних факторів, а з іншого боку – здійснення правосуддя за справедливою ціною, коли за умов доведення порушення суб’єктами господарювання прав ІВ чітко визначаються розмір виплат і порядок відшкодування завданих збитків. Особливості системи охорони прав інтелектуальної власності, що діє у Франції, випливають з кваліфікації патенту як найважливішого об'єкта ІВ, що охороняється законом. Визначено особливості японської системи охорони інтелектуальної власності, яка передбачає пріоритет суспільної корисності. Нині Японія характеризується значно вищою ефективністю впровадження результатів НДДКР у масове виробництво та швидкістю їх технічного вдосконалення. Зазначається, що в Китаї відбувся стрімкий прорив у розбудові національної системи захисту прав інтелектуальної власності, яка пройшла шлях від свого початкового стану до передових позицій у світі. Встановлено, що в результаті багаторічної співпраці держав у сфері охорони інтелектуальної власності створено розвинену та багатогранну нормативно-правову базу, яка регулює міжнародний науково-технічний обмін.Item Патентний аналіз як віддзеркалення конкурентної боротьби за перспективні ніші глобального ринку(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Грицуленко, Світлана ІванівнаВ умовах загострення конкуренції на світовому ринку із застосуванням всіх можливих інструментів, включаючи виключні права інтелектуальної власності (ІВ), актуалізується питання патентного аналізу як її віддзеркалення. З цією метою виміряно показники патентної активності в розрізі крупніших патентних заявників і технологічних областей, що найбільш динамічно розвиваються. У підсумку дослідження зроблено основні висновки: – у світі йде активна концентрація виключних прав ІВ у патентних портфелях технологічних лідерів, на що вказує зростання патентної активності вже третій рік поспіль (+5,5 % у 2022 р. щодо 2020 р.); – нові висоти патентування (3,46 млн заявок) досягнуто завдяки азійському регіону (70 % у 2022 р.), китайським – як найбільш вагомим (47 %), індійським – як найбільш динамічним (+36 % щодо 2020 р.), новаторам; – основними конкурентами у боротьбі за перспективні ринки та патентне поле є Китай і США, хоча останні і декілька (–1 %) поступилися своїми позиціями; – завдяки високому рівню патентування, у тому числі міжнародного, Китай є крупнішим користувачем системи РСТ (70015). До рейтингу 2022 р. увійшли і США (59056), Японія (50345), Південна Корея (22012), шість країн Європи, серед яких лідирує Німеччина (17530); – активна патентна позиція провідних країн Азії (Китай, Японія, Південна Корея) дозволила збільшити сукупну частку заявок РСТ до 51 % у 2022 р. з 28 % у 2013 р., забезпечити більшість (8) своїх компаній у топ-10 бізнес-лідерів; – домінування бізнесу у структурі патентування – світовий тренд (88 % заявок РСТ у 2022 р.), оскільки саме виробництву патенти і потрібні; – по десяти провідних областях технологій зафіксоване зростання, а динамічніші -комп’ютерні технології (+92 %), цифровий зв'язок (+83 %), біотехнології (+69 %); – на відміну від світових тенденцій, патентування резидентів України, у тому числі зарубіжне, є стабільно негативним, на що вказують низький його рівень (1080), від’ємна (–69 %) динаміка, домінування фізичних осіб (> 80 %) серед заявників, не в силах конкурувати із корпораціями, мале число (20,9) патентних заявок на мільйон жителів, мізерна частка заявок РСТ, що стрімко прямує до нуля (до 0,03 % у 2022 р. з 0,14 % у 2013 р.). Зважаючи на вкрай негативні для України оцінки, наголошено на необхідності технологічного ривка як обов’язкової умови досягнення успіху країни і національних компаній у боротьбі за перспективні ринки й утримання контролю над внутрішнім.