Журнал "Проблеми економіки"
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Private law::Insurance law"
Now showing 1 - 9 of 9
Results Per Page
Sort Options
Item Конфігурації взаємодії банків і страхових компаній для забезпечення їх сталого розвитку в умовах глобальних викликів(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Гребенікова, Олена Володимирівна; Татар, Марина Сергіївна; Коваль, Марина ІванівнаМетою статті є аналіз причин, принципів і конфігурацій взаємодії банків і страхових компаній для забезпечення їх сталого розвитку в умовах посилення глобальних викликів, розроблення практичних рекомендацій щодо подальшого розвитку банкострахової взаємодії в Україні. Проаналізовано фактори, що стримують банкострахову взаємодію та фактори, що її стимулюють, серед яких виділено зростання потреб клієнтів у комплексному банкостраховому обслуговуванні, розуміння банками необхідності надання комплексного страхового захисту, розробка й активне впровадження нових банкострахових продуктів тощо. Досліджено передумови, принципи, форми та види взаємодії банків і страхових компаній, зокрема, взаємне вкладення в капітал, клієнтські відносини, партнерські відносин, інтеграція тощо, проаналізовано особливості взаємовідносин банків і страхових компаній на різних рівнях інтеграції; визначено напрями активізації та модернізації процесів взаємодії між банками та страховими компаніями в Україні в умовах посилення глобальних викликів. Аналіз діагностичних показників банків і страхових компаній показав, що на фінансові показники банків не сильно позначається наявність страхової компанії, а для страхових організацій наявність банків у складі фінансових конгломератів дозволяє збільшувати обсяг укладених страхових договорів й отримувати більший обсяг валових страхових премій. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є кореляційно-регресійний аналіз взаємозв’язку фінансових результатів діяльності банків залежно від наявності у складі фінансового конгломерату страхової компанії та взаємозв’язку фінансових результатів діяльності страховиків залежно від взаємодії з банківською установою, формування організаційного механізму взаємодії банків і страхових компаній, удосконалення системи державного нагляду за взаємовідносинами й співпрацею між зазначеними суб’єктами.Item Механізм державного регулювання розвитку страхової системи України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Войтович, Людмила МирославівнаМетою дослідження є обґрунтування наукових підходів до необхідності державного регулювання, побудова механізму державного регулювання розвитку страхової системи та пошук можливостей його удосконалення з метою розвитку як страхової системи, так і національної економіки. У статті проаналізовано понятійно-категорійний апарат теорії державного регулювання страхової системи та розглянуто підходи вчених до розуміння поняття «механізм державного регулювання» у страховій сфері. Виділено основні відмінні риси між державним регулюванням страхового ринку та державним регулюванням страхової системи. Визначено, що на розвиток страхової системи впливає сукупність різних чинників, тому її державне регулювання набуває специфічних ознак залежно від часу, країни та обраної економічної політики. Запропоновано стисле та ширше бачення поняття державного регулювання розвитку страхової системи, під яким розуміємо застосування державою комплексу заходів впливу на сукупність елементів, які забезпечують ефективне функціонування страхової системи з метою досягнення її стабільного розвитку та економічного зростання держави в цілому. Побудовано механізм державного регулювання розвитку страхової системи, до якого запропоновано включати: стратегічну мету, завдання, суб’єкти, об’єкти, принципи, функції, методи й інструменти, форми державного регулювання та чинники впливу на розвиток страхової системи. Виокремлено такі принципи державного регулювання розвитку страхової системи: достатності, адекватності, послідовності, відкритості, справедливості, доцільності, ефективності, стабільності. Досліджено такі форми державного регулювання: нормативно-правове регулювання, організаційне регулювання, конкурентне регулювання, податкове регулювання, цінове регулювання, фінансовий моніторинг.Item Механізм управління фінансовою безпекою страхової компанії(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Копилюк, Оксана Іванівна; Музичка, Олександра Миронівна; Іваночко, Степан Степанович; Логін, Віталій БогдановичМета статті полягає в обґрунтуванні механізму управління фінансовою безпекою страхової компанії в умовах ендогенних та екзогенних ризиків, загроз і небезпек. Доведено, що економічну сутність поняття «фінансова безпека страховика» можна трактувати на основі системного, системно-діяльнісного, станового, ресурсного, критеріального, індикаторного, ризик- та стратегічно орієнтованого підходів. Фінансову безпеку страховика запропоновано розглядати як комплексну характеристику його діяльності, яка відображає здатність управляти фінансами, акумулювати страхові премії, виконувати взяті на себе зобов’язання в умовах існуючих ризиків, загроз і небезпек екзогенного та ендогенного характеру. Доведено, що забезпечення фінансової безпеки страховика ґрунтується на дієвому механізмі, специфічному для кожної страхової компанії, залежить від мети, фінансово-економічної діяльності компанії, рівня її безпеки та форм, методів і важелів її забезпечення. Удосконалено механізм управління фінансовою безпекою страхової компанії, який базується на визначенні цільових орієнтирів, форм, методів, важелів, інструментів управління, нормативно-правовому та інформаційному забезпеченні. Розвинуто підхід удосконалення механізму управління фінансовою безпекою страховика, який ґрунтується на визначенні цільових орієнтирів фінансової безпеки страховика, аналізі й оцінці динаміки основних показників і коефіцієнтів діяльності, існуючому методичному інструментарії оцінювання рівня безпеки страховика та обґрунтуванні найбільш прийнятних методик, виборі індикаторів фінансової безпеки, розрахунку показників-індикаторів фінансової безпеки, визначенні рівня фінансової безпеки страховика. Перспективами подальших досліджень є розробка методичного інструментарію та показників-індикаторів оцінювання рівня фінансової безпеки страховика в умовах екзистенційних ризиків, загроз і небезпек.Item Механізми забезпечення економічної безпеки страхового ринку(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Лупак, Руслан Любомирович; Куницька-Іляш, Марта ВасилівнаУ статті обґрунтовано ключове значення процесів забезпечення економічної безпеки страхового ринку в контексті вирішення завдань посилення стабільності та стійкого його функціонування і активізації розвитку. При використанні комплексного підходу до механізмів забезпечення економічної безпеки страхового ринку віднесено інституційний, фінансово-економічний, організаційно-управлінський, інформаційно-аналітичний та соціально-комунікаційний. Розкрито змістовне наповнення, інструментарій впливу та відповідні об’єкти регулювання, що дозволяє сформувати цілісне уявлення про механізми забезпечення економічної безпеки страхового ринку. Акцент зроблено на забезпеченні нормативно-правового супроводу страхових операцій, фінансової стійкості та прозорості діяльності учасників страхового ринку, підвищенні якості внутрішнього управління страхових компаній, розвитку цифрових технологій, актуарної та аналітичної підтримки, а також на зміцненні довіри до страхування з боку населення та бізнесу. Зазначено, що в інституційному аспекті механізми охоплюють страхові компанії, посередників страхового ринку, регуляторні органи та професійні об’єднання; фінансово-економічному – активи страховиків, страхові резерви, страхові премії та виплати; організаційно-управлінському – керівні органи страхових компаній, внутрішні служби контролю, операції андерайтингу та аудиту, кадровий потенціал галузі; інформаційно-аналітичному – фінансову та статистичну звітність, інформаційні потоки, бази даних, системи аналітики й актуарних розрахунків; соціально-комунікаційному – взаємодію із страхувальниками, громадськістю, цільовими споживчими групами, медіа. Встановлено, що ефективність механізмів забезпечення економічної безпеки страхового ринку підтверджується їх здатністю підвищувати стійкість і прозорість ринкових відносин, зміцнювати довіру учасників ринку та сприяти стабільному розвитку галузі страхування.Item Регулювання ринку страхування: чи змінила нова редакція Закону України «Про страхування» підходи доступу до генетичних даних людини для оцінки страхових ризиків?(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Арич, Михайло ІвановичУ статті досліджено норми Закону України «Про страхування», які є найбільш дотичними до регулювання можливості доступу до та використання генетичних даних людини під час оцінки страхових ризиків та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування, а також здійснено їх порівняння із аналогічними нормами, які були у старій редакції Закону. Визначено, проаналізовано та здійснено порівняння змісту статей старої та нової редакцій Закону України «Про страхування», які є найбільш дотичними до регулювання можливості доступу до та використання генетичних даних людини під час оцінки страхових ризиків та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування. У результаті дослідження встановлено, що у чинній редакції Закону суттєво розширено можливості страхових компаній у доступі до генетичних даних людини для оцінки страхових ризиків під час укладення та дії договору страхування. Так, розширено право страхової компанії не тільки запитувати у страхувальника будь-які документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику, але й визначати основні критерії та вимоги до інформації, що має істотне значення для оцінки страхового ризику. При цьому жодних обмежень щодо використання саме генетичної інформації (у тому числі результатів генетичних досліджень) людини чинним законом наразі не передбачено. Розширено обов’язки страхувальника повідомляти страховику будь-які обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (наприклад, людина знає результат свого генетичного аналізу, який показує ймовірність розвитку захворювання) не тільки під час укладення страхового договору, але й під час його дії, якщо такі обставини змінились (наприклад, людини зробила новий генетичний аналіз). Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є проведення якісного дослідження діяльності страхових компанії, які страхують ризики життя та здоров’я щодо виявлення та аналізу практичних випадків (звичайно, якщо такі були) застосування страховиками генетичної інформації людини з метою оцінки її страхових ризиків життя та здоров’я та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування.Item Страхування як інструмент ризик-менеджменту в агробізнесі(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Царенко, Дмитро Григорович; Халін, Станіслав ВасильовичСтаття присвячена дослідженню теоретичних аспектів страхування як інструменту ризик-менеджменту в агробізнесі. Встановлено, що ефективне використання страхування у поєднанні з іншими методами управління ризиками, такими як диверсифікація, фінансове планування та сучасні агротехнології, сприяє підвищенню стійкості сільськогосподарського бізнесу. Важливо правильно обирати страхові продукти, враховуючи особливості господарства, ризикові фактори та доступні державні програми підтримки. Доведено, що у світовій практиці застосовуються різні моделі страхування – комерційне, державне, державно-приватне партнерство та взаємне страхування. Кожна з них має свої переваги та недоліки, а їхня ефективність залежить від економічних і кліматичних умов конкретної країни. Визначено, що, попри важливість агрострахування, рівень його поширення залишається недостатньо високим. Це зумовлено як економічними, так і поведінковими факторами: високою вартістю страхових виплат, недовірою до страхових компаній, низькою обізнаністю фермерів, а також складністю страхових процедур. Для підвищення ефективності страхування в аграрному секторі необхідне вдосконалення державної підтримки, впровадження цифрових технологій (супутникового моніторингу, параметричних страховок, блокчейн-рішень) і підвищення рівня фінансової грамотності аграріїв. Обґрунтовано, що інноваційний підхід до страхування та посилення співпраці між державою, приватними страховиками та агровиробниками дозволять зробити систему агрострахування більш доступною, прозорою та ефективною. Це сприятиме підвищенню стійкості агробізнесу, збереженню фінансової стабільності фермерських господарств і забезпеченню сталого розвитку сільського господарства в умовах зростаючих ризиків. Таким чином, страхування не тільки знижує потенційні втрати, а й сприяє розвитку аграрного сектора, роблячи його більш передбачуваним і фінансово стабільним.Item Сучасні підходи до пруденційного регулювання на страховому ринку України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2022) Віленчук, Олександр Миколайович; Дема, Дмитро Іванович; Куровська, Наталія ОлександрівнаУ статті віддзеркалено сучасні підходи до організації та здійснення пруденційного регулювання у сфері страхування. З наукової позиції конкретизовано доцільність вжиття державних регуляторних заходів для зростання ділової активності учасників страхового процесу та підвищення фінансової спроможності компаній виконувати свої договірні зобов’язання. Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування процесів пруденційного регулювання на страховому ринку України. У процесі дослідження виявлено досить позитивну динаміку розвитку ключових індексаторів ринку страхових послуг за 2016–2020 рр. Це стосується, насамперед, показників загальних активів і сформованості страхових резервів, виявлена тенденція спостерігалася на фоні суттєвого скорочення страхових компаній на ринку. Водночас встановлено, що станом на початок 2021 р. три чверті страхових компаній дотримуються вимог платоспроможності та фінансових нормативів. Натомість наголошено, що сучасні умови ризикогенності ринкового середовища вимагають здійснення збалансованої регуляторної та наглядової діяльності на страховому ринку відповідно до загальноєвропейських вимог «Solvency I» та «Solvency II». Критичний аналіз ключових статей Закону України «Про страхування» (2021 р.) щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності свідчить про їх інноваційний характер і спрямованість інтеграції національного ринку у загальноєвропейський страховий простір. Сформульовано авторське бачення пруденційного регулювання, яке полягає у системній координації дій державних і недержавних інституцій страхового ринку для ефективної нейтралізації ймовірних ризиків, пов’язаних з життєдіяльністю суспільства. Визначено концептуальне бачення подальшого розвитку пруденційного регулювання в Україні, яке ґрунтується на трьох складових, а саме: підвищення прозорості в діяльності страхових компаній, зростання вимог до платоспроможності страховиків як гарантії виконання ними договірних зобов’язань, удосконалення системи корпоративного управління як основи забезпечення конкурентоспроможності страховика на ринку. Перспективами подальших досліджень є цифровізація регуляторних процесів на страховому ринку України.Item Формування конкурентних переваг і конкурентного потенціалу компаній зі страхування життя(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Новікова, Марина Миколаївна; Волкова, Мілиця В’ячеславівна; Швед, Аліна БорисівнаУ статті визначено конкурентні переваги та конкурентний потенціал компаній зі страхування життя (КСЖ). Зазначено, що страховий бізнес є важливою частиною фінансово-кредитної системи, і страховий ринок є ідеальним місцем для розвитку цієї галузі. Акцентовано увагу на тому, що ринок страхування життя в Україні перебуває на етапі формування. Сучасна нестабільна соціально-економічна ситуація, воєнна агресія рф та особливості культурно-історичних традицій українців є основними перешкодами та проблемами для його розвитку. На основі проведеного SWOT-аналізу зроблено висновок про існування певних проблем у діяльності КСЖ. Разом із поширенням світових тенденцій глобалізації та інтеграції національних ринків, автоматизації операційних процесів, посиленням конкуренції проявляються тенденції, що є характерними особливостями українського страхового ринку. Встановлено, що управління конкурентним потенціалом КСЖ залежить від прийняття правильних управлінських рішень під час формування та використання його конкурентних переваг. Заходи представлені у вигляді програмно-цільових блоків, що забезпечуватимуть основу для створення механізму управління конкурентним потенціалом КСЖ. Крім того, кожен з блоків можна розглядати як окрему підсистему, яка складається з різних компонентів. Визначено складові управління конкурентним потенціалом КСЖ. Встановлено, що оцінка конкурентних переваг страховика та конкурентного потенціалу буде можливою лише за допомогою системної оцінки, яка має чітку базу порівняння. Ця оцінка повинна враховувати не лише фінансовий аспект, але й результати управління, ефективність використання маркетингових інструментів, якість страхової послуги й обслуговування страхувальника. Представлено заходи щодо підвищення конкурентного потенціалу страхової послуги. Зроблено висновок, що однією з важливих умов ефективного управління конкурентоспроможністю компаній зі страхування життя є визначення конкурентних переваг та конкурентного потенціалу КСЖ, що у перспективі дозволяє оцінити рівень конкурентоспроможності страхової компанії та розробити певні заходи щодо підлаштування під потреби страхового ринку на всіх етапах операційної діяльності та ланок управління для швидкого та оперативного реагування на зовнішні загрози.Item Інвестиційний потенціал страхових компаній: український та європейський досвід(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Лютий, Ігор Олексійович; Лялькін, Олександр СергійовичУ статті досліджено інвестиційний потенціал страхових компаній як чинник стабілізації фінансової системи країни. Основний акцент здійснюється на аналізі регуляторних вимог, що діють в Європейському Союзі, і можливості їх імплементації на страховому ринку України. Страхові компанії, особливо ті, що здійснюють страхування життя, традиційно вважаються потужними інституційними інвесторами, які володіють значними фінансовими ресурсами та мають змогу здійснювати довгострокове інвестування реального сектора економіки держави. Встановлено, що страховики Європейського Союзу здійснюють інвестиції в реальний сектор шляхом купівлі корпоративних облігацій, при цьому їх частка у структурі їх інвестиційних портфелів становить приблизно 25 відсотків (якщо не враховувати інвестиції у компанії колективного інвестування). В інвестиційних портфелях європейських страхових компаній найбільшу частку займають державні цінні папери, водночас частка акцій є відчутно низькою. В Україні як інвестиції в акції, так і вкладення в корпоративні облігації займають мізерні частки в інвестиціях страховиків. Акцентовано увагу на тому, що регуляторні вимоги можуть виступати одним із чинників формування інвестиційної стратегії страховика. У країнах Європейського Союзу регуляторні вимоги щодо розрахунку капіталу платоспроможності визначено у Директиві 2009/138/ЄС (Solvency II) та Регламенті (ЄС) № 2015/35. Модуль ринкового ризику як складова капіталу платоспроможності містить у собі такі суб-модулі ризику, як ризик процентної ставки, ризик власного капіталу, ризик спреду, майновий ризик, валютний ризик і ризик ринкової концентрації. У статті зазначено, що Європейською Комісією було запроваджено низку нововведень, які стосувалися модифікації окремих вимог до капіталу платоспроможності з метою заохочення страховиків інвестувати у реальний сектор економіки. Зокрема, вони стосувалися зменшення рівнів вимог до капіталу платоспроможності для таких інвестицій, як інвестиції в інфраструктурні проєкти; інвестиції у власний капітал, який не допущений до лістингу; довгострокові інвестиції у власний капітал. У статті надано оцінку ефективності таких нововведень. Зроблено висновок, що досвід запровадження таких нововведень може бути релевантним і для імплементації в Україні, з огляду на те, що у 2027 році частина українських страхових компаній буде розраховувати капітал платоспроможності за правилами, гармонізованими з Solvency II.