Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 4 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Дослідження впливу чутливості видів економічної діяльності на економічну поведінку підприємств Китаю(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Раєвнєва, Олена Валентинівна; Су, РуїУ нестабільних умовах розвитку світової економіки, які відбуваються під впливом факторів політичної та економічної нестабільності, однією із найважливіших проблем стабільного функціонування та розвитку економіки країни є забезпечення стабільного розвитку видів економічної діяльності та підприємств. Оскільки всі види економічної діяльності по-різному реагують на нестабільність зовнішнього середовища, то важливим є проведення аналізу умов функціонування та результатів діяльності підприємств за ними з метою формування адекватних й адаптивних управлінських реакцій щодо тактичної і стратегічної поведінки останніх. Метою статті є дослідження та визначення чутливості видів економічної діяльності до змін зовнішнього середовища з метою формування адаптивної економічної поведінки підприємств. При проведенні дослідження задля досягнення поставленої мети використовувались такі наукові методи: компаративний аналіз, порівняльний аналіз, графічний, структурно-динамічний аналіз, коефіцієнтний та кластерний аналіз. У статті запропоновано алгоритмічну модель формування економічної поведінки підприємства залежно від рівня чутливості виду економічної діяльності. Реалізація запропонованої моделі дозволить сформувати ефективну систему управлінських рішень щодо майбутньої поведінки підприємств. Підґрунтям при розробці управлінських рішень виступає аналіз тенденцій розвитку видів економічної діяльності країни за показником валової доданої вартості, виділення кластерних груп видів економічної діяльності за рівнем їх чутливості. Все це дозволить сформувати ефективну систему прийняття управлінських рішень, яка спрямована на підтримку стійкого атрактора економічного розвитку підприємства.Item Економіка територіальних громад: тенденції в умовах війни та стратегування повоєнного відновлення(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Дуб, Андрій РомановичРозвиток економіки територіальних громад значною мірою залежить від наявності суб’єктів підприємництва в їхніх межах та спроможності органів місцевого самоврядування сформувати середовище, сприятливе для розвитку і функціонування бізнесу в громаді. Війна загострила виклики, пов’язані з функціонуванням суб’єктів підприємництва, а отже, розвитку економіки територіальних громад. Органи місцевого самоврядування володіють чималим набором інструментів місцевого економічного розвитку для реагування на ці виклики. Проте відкритим залишаються питання: як і які інструменти місцевого економічного розвитку використовують ОМС для стимулювання розвитку місцевої економіки? Метою дослідження є виявлення перепон функціонування бізнесу після початку повномасштабної збройної агресії росії проти України й аналіз інструментів місцевого економічного розвитку, які органи місцевого самоврядування можуть використати в стратегічному плануванні післявоєнного відновлення та розвитку економіки територіальних громад.Під час дослідження виявлено, що в перші місяці повномасштабної збройної агресії росії проти України відбулося падіння підприємницької активності. Проте відносна стабілізація лінії фронту, перемоги ЗСУ та заходи податкового регулювання, скеровані на пом’якшення податкового тиску на бізнес в умовах війни, забезпечили поступове відновлення підприємницької діяльності. Водночас при цьому відбувся територіальний перерозподіл суб’єктів підприємництва на користь більш безпечних західних регіонів країни. Розкрито й охарактеризовано виклики розвитку місцевої економіки в територіальних громадах, які пов’язані з веденням підприємницької діяльності суб’єктами господарювання (нестача кваліфікованого трудового потенціалу, низька підприємницька активність серед місцевих мешканців, втрата логістичних ланцюгів, декларативний характер підтримки бізнесу органами місцевого самоврядування).Висвітлено і наведено класифікацію інструментівмісцевого економічного розвитку, які можуть використовувати органи місцевого самоврядування для підвищення конкурентоспроможності економіки територіальних громад. Проаналізовано і критично оцінено інструменти місцевого економічного розвитку, використання яких декларують органи місцевого самоврядування в стратегічних документах розвитку територіальних громад.Item Оцінка рівня цифровізації економіки України та країн – членів ЄС(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Губарєва, Ірина Олегівна; Бука, Станіслав Анатолійович; Бєлікова, Надія ВолодимирівнаМетою статті є оцінка рівня цифровізації економіки України та країн ЄС із використанням міжнародних індексів і рейтингів. У міжнародній практиці все частіше використовуються різноманітні рейтинги й індекси для оцінки прогресу країн світу у сфері цифровізації. До найпоширеніших рейтингів, що характеризують рівень цифровізації національної економіки, необхідно віднести: індекс цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index (DESI); індекс розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ICT Development Index); індекс розвитку електронного урядування (E-government development index); глобальний індекс кібербезпеки (Global Cybersecurity Index); рейтинг країн за рівнем розвитку відкритих даних (Open Data Maturity) тощо. Представлені міжнародні індекси узагальнюють відповідні показники, що характеризують ефективність цифрових технологій у країнах світу; доступність та якість мобільного зв’язку, Інтернету, цифрових державних послуг; захищеність від кіберзагроз; дієвість державної політики у сфері відкритих даних. Розглянуто особливості формування та компонентні складові міжнародних рейтингів та індексів, які використовуються для оцінки рівня цифровізації економіки. До країн ЄС – лідерів з цифровізації економіки віднесено: Данію, Естонію, Польщу, Фінляндію, Францію. Визначено конкурентні недоліки України порівняно з країнами ЄС за складовими міжнародних індексів. Сформовано вектори цифрового розвитку України: забезпечення якісного зв’язку шляхом розширення доступу до широкосмугового Інтернету та його якості; покращення телекомунікаційної інфраструктури; забезпечення безпеки від кіберзагроз; посилення дієвості державної цифрової політики. Зроблено висновок, що в Україні існує потенціал для підвищення часткових показників, що формують інтегральні індекси, які використовують у міжнародній практиці для оцінки рівня цифровізації економіки.Item Формування податкової політики у країнах Європейського Союзу(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Тітарчук, Михайло ІвановичМетою статті є узагальнення та систематизація положень щодо формування податкової політики в країнах ЄС. Досліджено динаміку показника співвідношення податкових надходжень до ВВП у 27 країнах ЄС протягом періоду 2013–2022 років. Встановлено, що середнє значення цього показника для ЄС-27 складає 37,0 %. Зафіксовано доволі суттєву диференціацію податкового навантаження в розрізі європейських країн, найнижче значення спостерігається в Ірландії – 24,0 %, а максимальне – у Франції – 47,4 %. Загалом помірний рівень податкового навантаження спостерігається у вибірці країн Центральної Європи та Балтії. За допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу встановлено що для країн ЄС у 2013–2022 роках при збільшенні податкового навантаження на 1 в. п. темпи реального зростання економіки сповільнюються на 0,215 в. п., причому стохастична залежність є значущою, проте не надто сильною. У подальших дослідженнях важливо приділити увагу іншим фактором впливу на показник зростання реальної економіки. Податкова служба є ключовою інституцією у сфері мобілізації державних доходів, у країнах ЄС-27 62 % від загальних доходів держави збирають податкові органи. У статті приділено увагу вивченню композиційної податкової структури як у розрізі оподаткування факторів виробництва, так і окремих податків. Найвищу частку в структурі оподаткування у державах – членах ЄС становлять податки на працю, далі слідують податки на споживання, найменша фіскальна значущість притаманна податкам на капітал. Детермінантою формування податкової політики європейських країн є конкуренція на міжнародному ринку щодо залучення основних факторів виробництва – робочої сили та капіталу, що обумовлює потребу створення сприятливих умов для їх оподаткування. У країнах ЄС діють уніфіковані правила оподаткування, що стосуються як мінімальних ставок податків (ПДВ, акциз), так і контрольних процедур, засад виробництва й обігу підакцизних товарів тощо. У країнах – членах ЄС використовується стандартна і понижена ставка ПДВ, остання є фіскальним інструментом підтримки соціальної стабільності в суспільстві. Пріоритетами податкових органів у країнах ЄС є вдосконалення процедур адміністрування, розширення та модифікація цифрових сервісів обслуговування платників, імплементація інституційної моделі державного податкового ризик-менеджменту та сценарного моделювання.Item Фінансування інновацій ТНК у контексті інноваційної трансформації економіки регіонів України(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Матрунчик, Дмитро МиколайовичВиявлено, що світовим флагманом фінансування інноваційної діяльності виступають ТНК, які завдяки високому рівню концентрації інвестиційного потенціалу мають можливість фінансувати капіталомісткі інноваційні проєкти, котрі стосуються модернізації найбільш високотехнологічних виробництв та основних інформаційно-телекомунікаційних технологій. Доведено, що підбір джерел і методів фінансування інноваційної діяльності ТНК залежить від стадії життєвого циклу інноваційного продукту, що дає можливість вчасно усувати дефіцит фінансування за рахунок диверсифікації джерел фінансово-інвестиційного забезпечення досліджень, розробок та апробації дослідних зразків техніки та технологій. Дослідження показали, що фінансування інноваційної діяльності в американських, європейських і японських ТНК відзначається прикметними для них рисами виходячи зі структури джерел фінансування досліджень і розробок, зокрема участі держави в цьому процесі. Встановлено, що Україні потрібна інноваційна модель трансформації поствоєнної економіки, щоб прискореними темпами усунути жахливі наслідки збройного вторгнення російських агресорів, модернізувати енергомісткі сегменти національного господарства, забезпечити масове впровадження сучасних інноваційних технологій у всі фази відтворювального процесу та використати наявний виробничо-технічний потенціал регіональних господарських комплексів для усунення територіальних диспропорцій соціально-економічного розвитку. Виявлено, що основним каталізатором інноваційної трансформації регіональних господарських комплексів в Україні виступає входження в них підрозділів ТНК, в першу чергу в частині фінансування процесів продукування та впровадження інноваційних технологій. Обґрунтовано, що в контексті доцільності імплементації у вітчизняну практику інноваційної трансформації економіки регіонів кращих практик фінансування досліджень і розробок варто взяти на озброєння південнокорейський досвід, який дозволив цій країні за декілька десятиліть з індустріально відсталої аграрної країни перетворитися на передову країну Південно-Східної Азії.