Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2023, № 4 by Subject "LAW/JURISPRUDENCE::Financial law"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Алгоритм порівняльного аналізу просторово-часових характеристик криптовалютних активів(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Чернова, Наталя Леонідівна; Сергієнко, Олена Андріанівна; Волкодав, Владислав ЮрійовичДля сучасного етапу розвитку криптовалютного ринку характерними є низка структурних властивостей та трансформацій, що спричиняють підвищений інтерес до криптовалюти як засобу розрахунків. Зазначений варіант здійснення платежів дозволяє прискорити швидкість операцій з переказу коштів, потребує суттєво нижчих комісійних винагород, не прив’язаний до часових інтервалів, ефективно вирішує проблему розрахунків з закордонними партнерами у будь-яких валютах і долає інфляційний ризик. Наявність вказаних переваг обумовлює актуальність вивчення криптовалютного ринку з метою визначення перспектив удосконалення сучасної практики безготівкових електронних платежів в Україні, що, своєю чергою, сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Метою роботи є побудова та практична реалізація алгоритму порівняльного аналізу просторово-часових характеристик криптовалютних активів, застосування якого дозволить здійснювати обґрунтований вибір криптовалюти як безготівкового засобу розрахунків. Зазначений алгоритм містить такі основні кроки: аналіз сучасного стану та основних тенденцій розвитку криптовалютного ринку; визначення множини базових характеристик, за допомогою яких можливо здійснити опис криптовалюти як об’єкта у багатовимірному статистичному просторі; класифікація криптовалютних активів; розробка рекомендацій щодо остаточного вибору криптовалюти як засобу безготівкових розрахунків. Порівняльний аналіз криптовалют здійснюється за показниками ризику, дохідності та ринкової капіталізації. Класифікація та упорядкування об’єктів у багатовимірному просторі ознак здійснено за допомогою алгоритмів кластерного аналізу. Попередньо проаналізовано структуру системи об’єктів-криптовалют у багатовимірному просторі за допомогою агломеративних методів, далі прийнято обґрунтоване рішення щодо оптимальної кількості кластерів та застосований ітеративний алгоритм кластеризації. Отримано розбиття об’єктів-криптовалют за чотири послідовних періоди, досліджено стабільність складу та структури отриманих груп у динаміці. В результаті виявлено групи, чиї характеристики є прийнятними з точки зору кінцевої мети дослідження. В рамках зазначених груп визначено криптовалюти, що можуть бути використані для здійснення безготівкових розрахунків.Item Механізм управління фінансовою безпекою страхової компанії(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Копилюк, Оксана Іванівна; Музичка, Олександра Миронівна; Іваночко, Степан Степанович; Логін, Віталій БогдановичМета статті полягає в обґрунтуванні механізму управління фінансовою безпекою страхової компанії в умовах ендогенних та екзогенних ризиків, загроз і небезпек. Доведено, що економічну сутність поняття «фінансова безпека страховика» можна трактувати на основі системного, системно-діяльнісного, станового, ресурсного, критеріального, індикаторного, ризик- та стратегічно орієнтованого підходів. Фінансову безпеку страховика запропоновано розглядати як комплексну характеристику його діяльності, яка відображає здатність управляти фінансами, акумулювати страхові премії, виконувати взяті на себе зобов’язання в умовах існуючих ризиків, загроз і небезпек екзогенного та ендогенного характеру. Доведено, що забезпечення фінансової безпеки страховика ґрунтується на дієвому механізмі, специфічному для кожної страхової компанії, залежить від мети, фінансово-економічної діяльності компанії, рівня її безпеки та форм, методів і важелів її забезпечення. Удосконалено механізм управління фінансовою безпекою страхової компанії, який базується на визначенні цільових орієнтирів, форм, методів, важелів, інструментів управління, нормативно-правовому та інформаційному забезпеченні. Розвинуто підхід удосконалення механізму управління фінансовою безпекою страховика, який ґрунтується на визначенні цільових орієнтирів фінансової безпеки страховика, аналізі й оцінці динаміки основних показників і коефіцієнтів діяльності, існуючому методичному інструментарії оцінювання рівня безпеки страховика та обґрунтуванні найбільш прийнятних методик, виборі індикаторів фінансової безпеки, розрахунку показників-індикаторів фінансової безпеки, визначенні рівня фінансової безпеки страховика. Перспективами подальших досліджень є розробка методичного інструментарію та показників-індикаторів оцінювання рівня фінансової безпеки страховика в умовах екзистенційних ризиків, загроз і небезпек.Item Розвиток споживчого кредитування в Україні: аналіз за допомогою методології системної динаміки(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Петровський, Олексій ВікторовичСпоживче кредитування в Україні почало активно розвиватися з початку 2000-х років. За цей період відбулось декілька етапів трансформації ринку кредитування, кожен з яких породжував певну проблематику та виводив систему на новий рівень розвитку. Системно-динамічна модель, що представлена в нашій роботі, відображає ринок споживчого кредитування України як взаємодію підсистем і низки зовнішніх і внутрішніх факторів, у якій динаміку кредитування визначають 5 ключових факторів: політика центрального банку (ЦБ), валовий внутрішній продукт (ВВП), частка FinTech компаній як конкурентів на ринку кредитування, дохідність державних облігацій, які є альтернативою наданню позики, а також жорсткість ризик-менеджменту. Мета статті – застосування цієї моделі для аналізу ринку споживчого кредитування в Україні на кожному з етапів його розвитку; визначення факторів, які мають ключовий вплив на його динаміку; аналіз специфічних особливостей їх прояву на основі побудованої системно-динамічної моделі. Для кожного з етапів було застосовано системно-динамічну модель та окреслено прояв факторів і їх інтенсивність. Проведений аналіз показав такі особливості: • перший етап – стрімке зростання ВВП і високий апетит до ризику банків викликає значний попит і пропозиції на споживчі кредити; • другий етап – зміна жорсткості ризик-менеджменту: від припинення кредитування у момент кризи до активного нарощення кредитних портфелів банками у 2012–2013 роках, що повністю відповідає теорії Мінскі. Позитивну роль в цьому також відіграли високі відсоткові ставки за кредитами, що збільшили відсотковий прибуток банків; • третій етап – поява FinTech кредиторів, що забирають частку ринку у банків, а також вплив облікової ставки НБУ на попит на кредити. • четвертий етап – значне зростання ризиків кредитування змушує банки збільшити жорсткість ризик менеджменту і робить інвестиції у ОВДП більш привабливими. Аналіз застосування системно-динамічної моделі до генезису дозволяє визначити певні закономірності. Припущення щодо прояву факторів та їх інтенсивності можуть бути використані для обґрунтування сценаріїв розвитку системи.Item Формування податкової політики у країнах Європейського Союзу(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Тітарчук, Михайло ІвановичМетою статті є узагальнення та систематизація положень щодо формування податкової політики в країнах ЄС. Досліджено динаміку показника співвідношення податкових надходжень до ВВП у 27 країнах ЄС протягом періоду 2013–2022 років. Встановлено, що середнє значення цього показника для ЄС-27 складає 37,0 %. Зафіксовано доволі суттєву диференціацію податкового навантаження в розрізі європейських країн, найнижче значення спостерігається в Ірландії – 24,0 %, а максимальне – у Франції – 47,4 %. Загалом помірний рівень податкового навантаження спостерігається у вибірці країн Центральної Європи та Балтії. За допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу встановлено що для країн ЄС у 2013–2022 роках при збільшенні податкового навантаження на 1 в. п. темпи реального зростання економіки сповільнюються на 0,215 в. п., причому стохастична залежність є значущою, проте не надто сильною. У подальших дослідженнях важливо приділити увагу іншим фактором впливу на показник зростання реальної економіки. Податкова служба є ключовою інституцією у сфері мобілізації державних доходів, у країнах ЄС-27 62 % від загальних доходів держави збирають податкові органи. У статті приділено увагу вивченню композиційної податкової структури як у розрізі оподаткування факторів виробництва, так і окремих податків. Найвищу частку в структурі оподаткування у державах – членах ЄС становлять податки на працю, далі слідують податки на споживання, найменша фіскальна значущість притаманна податкам на капітал. Детермінантою формування податкової політики європейських країн є конкуренція на міжнародному ринку щодо залучення основних факторів виробництва – робочої сили та капіталу, що обумовлює потребу створення сприятливих умов для їх оподаткування. У країнах ЄС діють уніфіковані правила оподаткування, що стосуються як мінімальних ставок податків (ПДВ, акциз), так і контрольних процедур, засад виробництва й обігу підакцизних товарів тощо. У країнах – членах ЄС використовується стандартна і понижена ставка ПДВ, остання є фіскальним інструментом підтримки соціальної стабільності в суспільстві. Пріоритетами податкових органів у країнах ЄС є вдосконалення процедур адміністрування, розширення та модифікація цифрових сервісів обслуговування платників, імплементація інституційної моделі державного податкового ризик-менеджменту та сценарного моделювання.Item Інструменти фінансування екологічного розвитку ЄС(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2023) Федірко, Олександр Анатолійович; Федірко, Наталія Вікторівна; Васюк, Наталія ОлегівнаМетою статті є наукове обґрунтування ролі сучасних інструментів фінансування ЄС у стимулюванні екологічного розвитку. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі інструментів фінансування екологічного розвитку в ЄС, їх порівнянні та науковому узагальненні для обґрунтування подальших пріоритетів реалізації стратегії ЄС «Європейський зелений курс». Авторами досліджено моделі управління фінансовими ресурсами в ЄС ? пряме, спільне та непряме управління. Встановлено, що держави – члени ЄС та їхні компетентні органи розробляють власні національні програми, координують відбір проєктів, а також забезпечують оперативне управління такими програмами та здійсненням платежів. У статті показано, що найбільш вживаним фінансовим інструментом, який використовується в рамках програм і фондів ЄС для надання фінансових коштів, є гранти. Встановлено, що останнім часом у деяких сферах політики ЄС (насамперед, у регіональній, підприємницькій та інноваційній) активно розвиваються такі інструменти, як бюджетні гарантії та банківські інструменти фінансування (позики, кредитні гарантії, інвестицій в акціонерний капітал), які націлені переважно на прибуткові та економічно життєздатні проєкти. У сучасному плановому фінансовому періоді з 2021 р. по 2027 р. більшість фінансових програм і фондів ЄС мають екологічну складову. Водночас низка програм ЄС створені спеціально для цілей сталого розвитку, екологізації виробництва, запобігання та адаптації до змін клімату, а також захисту навколишнього природного середовища, серед яких програма «LIFE», Інноваційний фонд, Фонд справедливого переходу та Фонд модернізації. Авторами показано, що інструменти фінансування екологічного розвитку в ЄС охоплюють широке коло потенційних бенефіціарів, до складу яких входять не лише державні органи та бізнес-сектор, але й дослідницькі установи та громадські організації.